Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
(Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во.
1
В нача'лњ б^њ сло'во, и^ сло'во б^њ оу^ б~а, и^ бг~ъ б^њ сло'во”
2
Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га];
2
с^е б^њ и^скони` оу^ б~а”
3
вся Тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть.
3
Вс^я тMњ бы'ша. и^ беꙁ него ничтоже бысть е^же бысть”
4
В Том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком;
4
В то'м# живо'тъ б^њ, и^ живо'тъ б^њ свњтъ чл~комъ”
5
і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т.
5
И$ свњтъ въ тмњ свњтится, и^ тма` е^го не ѓ^бъя'тъ”
6
Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн;
6
Бысть чл~къ по'сланъ эT б~а, и%мя е^мђ і^ѓа'ннъ”
сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́].
7
Се'й прїиде въ свњдњтельство, да свњдњтельствђетъ ѓ% свњтњ, да вс^и вњрђ и^мђть е^мђ”
8
Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті;
8
Не б^њ то'й свњтъ, н^о да свњдњтельствђетᲆ ѓ% свњтњ”
9
бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир;
9
Бњ свњт# и'стинныи, и^же просвњща'етъ вся'каго чл~ка грядђщ'аго въ миръ”
10
в ми́рі бі, і мир Тім бисть, і мир Єго́ не позна́;
10
В ми'рњ б^њ, и^ миръ тњмъ бысть, и^ ми'ръ е^го не поꙁна`”
11
во своя́ при́йде, і свої́ Єго́ не прия́ша.
11
Въ своа` прїиде. и^ свои` е^го не прїа'шя”
12
Єли́ці же прия́ша Єго́, даде́ їм о́бласть ча́дом Бо́жиїм би́ти, ві́рующим во і́м'я Єго́,
12
Є$лици же прїа'шя е^го, дасть и^мъ ѓ^бласть чядомъ бж~їимъ быти, вњ'рђющимъ въ и^мя е^го”
13
і́же не от кро́ві, ні от по́хоті плотськи́я, ні от по́хоті му́жеськия, но от Бо́га роди́шася.
13
И$же не эT крови, ни эT похо'ти плотъскыя`, ни эT похоти мђжьскы'а, н^о эT б~а родишася”
14
І Сло́во плоть бисть і всели́ся в ни, і ви́діхом сла́ву Єго́, сла́ву, я́ко Єдиноро́днаго от Отця́, іспо́лнь благода́ті і і́стини.
14
И$ сло'во плоть бы'сть, и^ всели'ся в н^ы” И$ видњхом# сла'вђ е^го, сла'вђ ја%ко е^дїнороднаго эT ѓ^ц~а, и^спо'лнь блгDти і^ и^стинны”
15
Іоа́нн свиді́тельствуєть о Нем і воззва́ глаго́ла: Сей бі, Єго́же ріх, І́же по мні Гряди́й, предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі.
15
І$ѓа'ннъ свњдњтельствђе^тъ ѓ^ немъ, и^ въꙁва` гл~я. се'й б^њ е^гоже рњхъ, и^же по мнњ грядыи, предо мною бысть, ја%ко первње мене б^њ”
16
І от ісполне́нія Єго́ ми всі прия́хом і благода́ть воз благода́ть;
16
И$ эT и^сполне'нїа е^го м^ы вс^и прїа'хомᲆ, и^ блгDть въз# блгDть”
17
я́ко зако́н Моїсе́йом дан бисть, благода́ть (же) і і́стина Ісу́с Христо́м бисть.
17
ЈА/ко ꙁако'нъ мољ=се'ѓM данᲆ бысть. блгDть же і^ и^стина і^с~ хм~ъ бысть”
18
(Зач. 2) Бо́га нікто́же ви́ді нігді́же; Єдиноро́дний Син, сий в ло́ні О́тчі, Той іспові́да.
18
Бг~а никтоже видњ нигдњже. е^дїноро'дныи сн~ъ, сы'й в ло'нњ эTч~и, то'й и^сповњда”
19
І сіє́ єсть свиді́тельство Іоа́нново, єгда́ посла́ша Жи́дове от Ієрусали́ма ієре́єв і леви́тов, да вопро́сять єго́: ти кто єси́?
19
И$ с^е е^сть свњдњтельсᲄво і^ѓа'нново. е^гда посла'шя жидове эT і^ерsли'ма и^е^ре'я и^ левљ=ты, да въпросят# е^го, т^ы кто` е^си;
20
І іспові́да, і не отве́ржеся, і іспові́да, я́ко нісьм аз Христо́с.
20
і^ и^сповњда, и^ не эTве'ржеся. і^ и^сповњда, ја%ко нњсмь а^зъ х~с”
21
І вопроси́ша єго́: что у́бо? Ілія́ ли єси́ ти? І глаго́ла: нісьм. Проро́к ли єси́? І отвіща́: ні.
21
И$ въпроси'шя е^го. чт^о оу^бо, и^лїа л^и е^си т^ы; и^ гл~а, нњсмᲆ. пррoкъ л^и е^си; и^ эTвњща`, н^и.
22
Рі́ша же єму́: кто єси́? Да отві́т да́ми посла́вшим ни: что глаго́леши о тебі́ самі́м?
22
рњша же е^мђ, кто` е^си, да эTвњтъ да'мы посла'вшимъ н^ы. чт^о гл~еши ѓ^ тебњ самомъ;
23
Рече́: аз глас вопію́щаго в пусти́ні: іспра́віте путь Госпо́день, я́коже рече́ Іса́я проро́к.
23
рече. а^ꙁъ гла'съ вопїю'щаго в пђсты'ни, и^спра'вите пђть гн~ь, ја%коже рече и^са'іа пррoкъ”
24
І по́сланнії бі́ху от фарисе́й;
24
И$ по'сланїи, бњ'хђ эT фарисе'и.
25
і вопроси́ша єго́ і рі́ша єму́: что у́бо креща́єши, а́ще ти ні́си Христо́с, ні Ілія́, ні проро́к?
25
и^ въпроси'шя е^го и^ рњшя е^мђ. чт^о оу^бо кр~ща'еши, а^ще т^ы нњ'си х~с. н^и и^лїа, н^и пррoкъ;
26
Отвіща́ їм Іоа́нн, глаго́ля: аз креща́ю водо́ю; посреді́ же вас стої́ть, Єго́же ви не ві́сте;
26
эTвњща и^мъ і^ѓа'ннъ, гл~я. а^ꙁъ кр~ща'ю водо'ю, посредњ же васъ стои'тъ, е^гоже в^ы не вњсте.
27
Той єсть Гряди́й по мні, І́же предо мно́ю бисть, Єму́же нісьм аз досто́їн, да отрішу́ реме́нь сапогу́ Єго́.
27
то'й е^сть гряды'и` по мнњ`, и^же предо мно'ю бысть. емђже нњ'смь а^ꙁъ досто'инъ, да эTрњшђ` реме'нь сапогђ е^го”
28
Сія́ в Вифава́рі би́ша об он пол Іорда́на, іді́же бі Іоа́нн крестя́.
28
сїа въ виџава'рњ бышя, ѓ^б онъ полъ і^ѓрда'на. и^дњже б^њ і^ѓа'ннъ крsтя”
29
(Зач. 3) Во у́трій (же) ви́ді Іоа́нн Ісу́са гряду́ща к себі́ і глаго́ла: се, А́гнець Бо́жий, взе́мляй гріхи́ ми́ра;
29
Въ оу%трњи` же, видњ і^ѓа'нн# і^с~а грядђща к# себњ. и^ гл~а, с^е а^гнец# бж~їи, вꙁемляи` грњхы` ми'рђ.
30
Сей єсть, о Не́мже аз ріх: по мні гряде́ть Муж, І́же предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі;
30
се'й е^сть ѓ^ не'мже а^зъ рњхъ. по мнњ грядетъ мђжъ, и^же предо мно'ю бысть, ја%ко пе'рвње мене` б^њ”
31
і аз не ві́діх Єго́; но да яви́ться Ізра́їлеві, сего́ ра́ди прийдо́х аз водо́ю крестя́.
31
І$ а'ꙁ# не вњ'дяхᲆ е^го, н^о да ја^ви'тся і^и^л~еви, сего ради прїидохъ а^ꙁъ в# водњ` крsтя”
32
І свиді́тельствова Іоа́нн, глаго́ля, я́ко ви́діх Ду́ха сходя́ща, я́ко го́луб'я с небесе́, і преби́сть на Нем;
32
И$ свњдњтеlствова і^ѓа'ннъ, гл~я. ја%ко видњхъ дх~ъ сходящъ ја%ко го'лђбъ с# нб~се, и^ пребысть на не'мъ.
33
і аз не ві́діх Єго́; но Посла́вий м'я крести́ти водо́ю, Той мні рече́: над Него́же у́зриши Ду́ха сходя́ща і пребива́юща на Нем, Той єсть крестя́й Ду́хом Святи́м;
33
и^ а^зъ не вњдњхᲆ е^го. но посла'выи` м^я крsти'ти водою`, то'й мн^њ рече. наD негоже оу%зриши дх~ъ сходящь, и^ пребыва'ющь на немъ, то'й е^сть крsтяи` дх~ом# ст~ы'мъ”
34
і аз ви́діх і свиді́тельствовах, я́ко Сей єсть Син Бо́жий.
34
И$ а'зъ видњхъ, и^ свњдњтельствовахъ, јако се'и е^сть сн~ъ бж~їи”
35
(Зач. 4) Во у́трій (же) па́ки стоя́ше Іоа́нн, і от учени́к єго́ два.
35
Въ оу^трњи же па'ки стоа'ше і^ѓа'ннъ, и^ эT оу^чн~къ е^го дв^а.
36
І, узрі́в Ісу́са гряду́ща, глаго́ла: се А́гнець Бо́жий.
36
и^ оу^зрњв# і^с~а грядђща, гл~а. с^е а'гнець бж~їи”
37
І сли́шаста єго́ о́ба ученика́ глаго́лющаго, і по Ісу́сі ідо́ста.
37
И$ слы'шаста е^го ѓ'ба оу^чн~ка гл~юща, и^ по і^с~њ и^до'ста”
38
Обра́щся же Ісу́с і ви́дів я по Себі́ іду́ща, глаго́ла ї́ма: чесо́ і́щета? О́на же рі́ста Єму́: Равві́, є́же глаго́леться сказа́ємо Учи́телю, гді живе́ши?
38
ѓ^бращь же ся і^с~, и^ видᲇвъ я& по себњ и^дђща, гл~а и%ма, чесо` и%щета; ѓ^на же рњ'ста е^мђ. ра'вви, е^же гл~ется скаꙁа'емо, оу^чи'телю, гд^њ живеши;
39
(І) глаго́ла ї́ма: прийді́та і ви́діта. Прийдо́ста і ви́діста, гді жив'я́ше, і у Него́ преби́ста день той. Бі же час деся́тий.
39
и^ гл~а и^ма, прїидњта и^ ви'дᲇта” Прїидо'ста же и^ видњ'ста гдњ живя'ше, и^ оу' него пребы'ста дн~ь то'и. бњ` же часъ ја%ко деся'тыи”
40
Бі (же) Андре́й, брат Си́мона Петра́, єди́н от обою́ сли́шавшею от Іоа́нна і по Нем ше́дшею.
40
Бњ же а^ндре'а братъ си'мона петра`, е^ді'нъ эT ѓ^бою слы'шавшою эT і^ѓа'нна, и^ по немъ шеDшею”
41
Обрі́те сей пре́жде бра́та своєго́ Си́мона і глаго́ла єму́: обріто́хом Мессі́ю, є́же єсть сказа́ємо Христо́с.
41
ѓ^брњте се'и прежDе бра'та свое^го си'мона, и^ гл~а е^мђ. ѓ^брњто'хоM месїю, е^же е^сть скаꙁа'емо х~с.
42
І приведе́ єго́ ко Ісу́сові. Воззрі́в же нань Ісу́с рече́: ти єси́ Си́мон, син Іо́нин; ти нарече́шися Ки́фа, є́же сказа́ється Петр.
42
и^ приведе` е^го къ і^с~ови” Възрњв же нань і^с~, реq. т^ы е^си си'монъ сн~ь і^ѓ'нинъ, т^ы нарече'шися ки'фа, е^же скаꙁа'ется петръ”
43
(Зач. 5) Во у́трій (же) восхоті́ ізи́ти в Галиле́ю; і обрі́те Фили́ппа і глаго́ла єму́: гряди́ по Мні.
43
Въ оу%трњи` же въсхотњ и^ꙁыти в# галиле'ю, и^ ѓ^брњте фили'ппа. и^ гл~а е^мђ, гряди` по мнњ.
44
Бі (же) Фили́пп от Вифсаї́ди, от гра́да Андре́йова і Петро́ва.
44
бњ` же фили'пп# эT виџсаи'ды, эT града а^ндре'ѓ^ва и^ петро'ва”
45
Обрі́те Фили́пп Нафана́їла і глаго́ла єму́: Єго́же писа́ Моїсе́й в зако́ні і проро́ци, обріто́хом Ісу́са, си́на Іо́сифова, І́же от Назаре́та.
45
ѓ^брњте фили'ппъ наџана'и^ла, и^ гл~а е^мђ. е^гоже писа` мољ=сїи в# ꙁако'нњ, и^ пррoцы, ѓ^брњто'хоM і^с~а, сн~а і^ѓ'сифова и^же эT наꙁаре'џа”
46
І глаго́ла єму́ Нафана́їл: от Назаре́та мо́жеть ли что добро́ би́ти? Глаго́ла єму́ Фили́пп: прийди́ і виждь.
46
И$ гл~а е^мђ наџана'илъ, эT наꙁаре'џа мо'жеT ли чт^о добро` быти; гл~а е^мђ фили'ппъ. прїиди` и^ ви'жDь”
47
Ви́ді (же) Ісу́с Нафана́їла гряду́ща к Себі́ і глаго́ла о нем: се, воі́стину Ізра́їльтянин, в не́мже льсти ність.
47
Видњв же і^с~ наџана'и^ла грядђща к# себᲇ, и^ гл~а ѓ^ немъ. с^е въи^стинђ і^ил~ьтянин#, в нем#же льсти` нᲇсть”
48
Глаго́ла Єму́ Нафана́їл: ка́ко м'я зна́єши? Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: пре́жде да́же не возгласи́ тебе́ Фили́пп, су́ща тя под смоко́вницею ви́діх тя.
48
Гл~а е^мђ наџана'илъ. ка'ко м^я ꙁна'еши; эTвᲇща` і^с~, и^ рече е^мђ. прежде да'же не въꙁ#гласи` тебе фили'ппъ, сђща поD смоко'вницею видᲇхъ тя”
49
Отвіща́ Нафана́їл і глаго́ла Єму́: Равві́, Ти єси́ Син Бо́жий, Ти єси́ Цар Ізра́їлев.
49
эTвᲇща` наџана'илᲆ, и^ гл~а е^мђ. ра'вви. ты е^си сн~ь бж~їи, т^ы е^си цр~ь і^ил~евъ”
50
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: зане́ ріх ті, я́ко ви́діх тя под смоко́вницею, ві́руєши; бо́льша сих у́зриши.
50
эTвᲇща` і^с~, и^ рече` е^мђ. ꙁане рњх# т^и, ја%ко видᲇхъ тя поD смоко'вницею, вᲇрђеши. бо'лшя сиX оу^зриши”
51
І глаго́ла єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю вам, отсе́лі у́зрите не́бо отве́рсто і а́нгели Бо́жія восходя́щия і низходя́щия над Си́на Челові́чеськаго.
51
И$ гл~а е^мђ. а^минь а^минь гл~ю вамъ. эTселᲇ оу^зрите нб~о эTвръ'сто, и^ а%гг~лы бж~їа въсходя'ща, и^ ниꙁходя'ща наD сн~а члчsкаго”
Глава 2
1
(Зач. 6) І в тре́тій день брак бисть в Ка́ні Галиле́йстій; і бі Ма́ти Ісу́сова ту.
1
И въ тре'тїи дн~ь, бракъ бысть в ка'нњ галиле'йстњи. и^ б^њ мт~и і^с~ова т^ђ”
2
Зван же бисть Ісу́с і ученици́ Єго́ на брак.
2
Зваn же бысть и^ і^с~, и^ оу^чн~цы е^го на' бракъ.
3
І недоста́вшу вину́, глаго́ла Ма́ти Ісу́сова к Нему́: вина́ не і́муть.
3
и^ не доста'вшђ винђ. гл~а мт~и і^с~ова к немђ`, вина не и'мђть”
4
Глаго́ла Єй Ісу́с: что (єсть) Мні і Тебі́, Же́но? Не у при́йде час Мой.
4
Гл~а е'й і^с~. что` е^сть мн^њ и^ тебњ же'но; не ё& прїиде час#ъ мой”
5
Глаго́ла Ма́ти Єго́ слуга́м: є́же а́ще глаго́леть вам, сотворі́те.
5
Гл~а мт~и е^го слђгамъ. е^же аще гл~етъ вамъ, сътвори'те.
6
Бі́ху же ту водоно́си ка́менні шесть, лежа́ще по очище́нію іуде́йську, вмістя́щії по двіма́ іли́ тріє́м мі́рам.
6
бњ'хђ же т^ђ водоно'си ка'мени ше'сть, лежа'ще по ѓ^чищенїю и^оу^де'йскђ, вмњстящемъ по двњма и^ли трїемъ мᲇрамъ”
7
Глаго́ла їм Ісу́с: напо́лніте водоно́си води́. І напо́лниша їх до верха́.
7
Гл~а и^мъ і^с~, наполните водоно'сы воды`. и^ напо'лниша и^хъ до верха`.
8
І глаго́ла їм: почерпі́те ни́ні і принесі́те архітрикли́нові. І принесо́ша.
8
и^ гл~а и^мъ, почръпњте нн~њ, и^ принесњте а^рхїтрикли'нови. и^ принесо'ша”
9
Я́коже вкуси́ архітрикли́н вина́ би́вшаго от води́, і не ві́даше, отку́ду єсть; слу́ги же ві́дяху поче́рпшії во́ду; пригласи́ жениха́ архітрикли́н.
9
И$ ја%коже вкђси` а^рхїтриклиn вина бы'вшаго эT воды`, и^ не вњ'дяше эTкђд'ђ е^сть, слђгы же вњдяхђ поче'рьпшеи` во'дђ” пригласи` жениха а^ръхитриклин#,
10
І глаго́ла єму́: всяк челові́к пре́жде до́броє вино́ полагає́ть, і єгда́ упію́ться, тогда́ ху́ждшеє; ти (же) соблю́л єси́ до́броє вино́ досе́лі.
10
и^ гл~а е^мђ. всяк# чл~къ, прежDе до'брое вино` полага'етъ, і^ е^гда оу^пїю'тся, тогда хђжDъшее. ты же съблюде` до'брое вино` досе'лњ”
11
Се сотвори́ нача́ток зна́менієм Ісу́с в Ка́ні Галиле́йстій і яви́ сла́ву Свою́; і ві́роваша в Него́ ученици́ Єго́.
11
с^е сᲆтвори` нача'токъ ѕна'менїемъ і^с~, в# ка'нњ галиле'йстњй, и^ ја%ви` сла'вђ свою`, и^ вњ'ровашя во'нь оу^чн~цы е^го”
12
(Зач. 7) По сем сни́де в Капернау́м Сам і Ма́ти Єго́, і бра́тія Єго́; і ту не мно́гі дні преби́ша.
12
По семъ сни'де в капернаоу'мъ, самъ и^ мт~и е^го, и^ братїа е^го и^ оу^чн~цы е^го, и^ т^ђ не мно'гы дн~и пребышя”
13
І близ бі Па́сха Іуде́йська, і взи́де во Ієрусали́м Ісу́с
13
И$ блиZ б^њ па'сха і^оу^де'йска, и^ вꙁы'де въ і^е^рлsи'мъ і^с~,
14
і обрі́те в це́ркві продаю́щая о́вці, і воли́, і го́луби, і пі́няжники сідя́щия.
14
и^ ѓ^брњте в# цр~кви продаю'щая ѓ^в#ця` и^ волы, и^ голђби, и^ пњняжникы сњдя'щая,
15
І сотвори́в бич от ве́рвій, вся ізгна́ із це́ркве, о́вці і воли́; і торжнико́м разси́па пі́нязи і дски опрове́рже;
15
и^ сътвори` биq эT вр'ьвїи, вс^я и^ꙁ#гна и^ꙁ# цр~кве ѓ^вця` и^ волы`. и^ тр'ъжникомъ рас#сы'па пњняѕя, и^ д#скы ѓ^провр'ьже.
16
і продаю́щим го́луби рече́: возьмі́те сія́ отсю́ду і не творі́те до́му Отця́ Моєго́ до́му ку́пленаго [ку́пли].
16
и^ прода'ю'щимъ го'лђбы рече, въꙁмњте сїя эTсю'дђ, и^ не твори'те до'мђ эTц~а мое^го, до'мђ кђ'пленаго”
17
Пом'яну́ша же ученици́ Єго́, я́ко пи́сано єсть: жа́лость до́му Твоєго́ сність М'я [ре́вность до́му Твоєго́ сніде́ М'я].
17
Помянђшя же оу^чн~цы е^го, ја%ко пи'сано е^сть” жа'лость до'мђ твое^го снњсть м^я”
18
Отвіща́ша же Іуде́є і рі́ша Єму́: ко́є зна́меніє явля́єши нам, я́ко сія́ твори́ши?
18
эTвњщашя же і^ю^де'е, и^ рњшя е^мђ. кое` ꙁна'менїе ја%вля'еши, ја%ко сїа твори'ши;
19
Отвіща́ Ісу́с і рече́ їм: разорите́ це́рков сію́, і тре́ми де́ньми воздви́гну ю.
19
эTвњща і^с~, и^ рече иM. раꙁори'те цр~ковь сїю, и^ трїми дн~ьми въꙁдви'гнђ ю&.
20
Рі́ша же Іуде́є: чети́редесять і шестію́ літ создана́ бисть це́рков сія́, і Ти ли тре́ми де́ньми воздви́гнеши ю?
20
рњшя же і^ю^де'е. четыридесятъ и^ шестїю лњтъ сᲆꙁдана бысть цр~ковь сїа, и^ ты ли трими дн~ьми въꙁдви'гнеши ю&;
21
Он же глаго́лаше о це́ркві ті́ла Своєго́.
21
ѓ%н# же гл~аше ѓ^ цр~кви тњла свое^го”
22
Єгда́ у́бо воста́ от ме́ртвих, пом'яну́ша ученици́ Єго́, я́ко се глаго́лаше, і ві́роваша Писа́нію і словесі́, є́же рече́ Ісу́с.
22
Є$гда оу^бо в#ста` эT мр~твыхъ, помянђша оу^ченицы, ја%ко с^е гл~аше, и^ вᲇ'роваша писанїю, и^ словеси е^же рече і^с~”
23
Єгда́ же бі в Ієрусали́міх в пра́здник Па́схи, мно́зі ві́роваша во і́м'я Єго́, ви́дяще зна́менія Єго́, я́же творя́ше.
23
Є$гDаже б^њ въ і^ерsли'мXњ, в# пра'ꙁдникъ па'схы, мно'ѕи вњроваша въ и^мя е^го, видяще ѕнаменїа е^го ја%же творяше”
24
Сам же Ісу́с не вдая́ше Себе́ в ві́ру їх, зане́ Сам ві́дяше вся,
24
Са'м# же і^с~, не вдааше себе в# вњ'рђ иX, и%мже самъ вњдяше вс^я.
25
і я́ко не тре́боваше, да кто свиді́тельствуєть о челові́цех; Сам бо ві́дяше, что бі в челові́цех.
25
и^ ја%ко не требоваше да кт^о свњдњтельствуеT ѓ^ чл~цњ. самъ б^о вњдяше что` б^њ в# чл~цњ”
Глава 3
1
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський;
1
Бњ же чл~къ эT фарїсе'й, никоди'мъ и^мя е^мђ, кн~ꙁь жидов#скыи,
2
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
2
се'и прїиде къ і^с~ђ но'щїю, и^ реq е^мђ. ра'вви, вњмъ, ја%ко эT б~а пришелъ е^си оу^чи'тель. никтоже бо мо'жетъ ѕна'менїи сихъ твори'ти, иXже т^ы твориши, а^ще не бђдетъ б~гь с ниM”
3
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
3
эTвњща` і^с~, и^ реq е^мђ. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ. а^ще не кто роди'тся свы'ше, не мо'жеT ви'дᲇти црsтвїа бж~їа”
4
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
4
Гл~а к немђ никоди'мъ. ка'ко мо'жет# чл~кь роди'тися ста'ръ сы'и; е^да мо'жетъ второ'е внити въ оу^тро'бђ матере своеа`, и^ роди'тися;
5
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
5
эTвњща` і^с~. а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, а^ще кт^о не роди'тся водо'ю и^ дх~ом#, не мо'жетъ вни'ти в# црsтвїе бж~їе”
6
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
6
РожDе'нное эT плоти, плоть е^сть. и^ роже'нное эT дх~а, дх~ь е^сть”
7
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
7
Не диви'ся, ја%ко рњхъ т^и, подоба'етъ вамъ роди'тися свы'ше”
8
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
8
дх~ъ, и^дњже хо'щетъ, ды'шетъ, и^ глsа е^го слы'шиши, н^о не вњ'си эTкђ'дђ прихо'дитᲆ, и^ ка'мо и%детъ” Та'ко е^сть всякъ чл~кь рожDенны эT дх~а”
9
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
9
эTвᲇща` никоди'мᲆ, и^ рече е^мђ. како мо'гђтъ сїа быти;
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
10
эTвњща і^с~, и^ реq е^мђ. т^ы е^си оу^чи'тель і^ил~евъ, и^ сихъ л^и не вᲇси`;
11
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
11
а^ми'нь а^ми'нь гл~ю тебњ, ја%ко е^же вњ'мы, гл~емъ. и^ е^же видњхоM, свњдњтельствђемъ, и^ свњдњтельства на'шего не прїе'млете”
12
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
12
А$ще ꙁемная рекохъ вамъ, и^ не вњ'рђете. како а^ще рекђ ваM нбsнаа, вњ'рђете”
13
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
13
И/ никтоже вꙁы'де на' нб~о, то'кмо съше'дыи` с# нб~се, сн~ь члчsкїи, сы'и на нб~си.
14
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
14
и^ ја%коже мољ=сїи въꙁнесе` ꙁмїю в# пђсты'ни, тако подоба'етъ вᲆꙁнестися сн~ђ члчsкомђ,
15
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
15
да всякъ вњ'рђаи` во'нь не поги'бнетъ, н^о и'мать животъ вњ'чныи”
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
16
Тако б^о въꙁлюби` б~ъ мирᲆ, ја%ко и^ сн~а свое^го е^ді'нороDнаго далъ е^сть, да всяk вњрђаи` во'нь не поги'бнеT, н^о и'мать живо'тъ вᲇчныи”
17
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
17
Не посла` б^о б~ъ сн~а свое^го в# ми'ръ, да сђ'дитъ ми'рови, н^о да сп~се'тся и^мъ ми'ръ”
18
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
18
Вњрђаи` во'нь, не бђдетъ ѓ^сђженъ. а^ невњрђаи`, оу^же ѓ^сђженъ е^сть, ја%ко не вњ'рова вᲆ и^мя е^ді'нороDнаго сн~а бж~їа”
19
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
19
Се'и же е^сть сђд#, ја^ко свњтъ прїиде в# ми'ръ, и^ въꙁлюби'шя чл~цы па'че тм^ђ, неже свњтъ. бњшя бо и^хъ дњла ѕл^а”
20
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
20
Всякь б^о дњлааи` ѕлаа, ненави'дитъ свњта, и^ не прихо'диT кᲆ свњтђ, да не ѓ^бличатся дњла е^го ја%ко лђка'ва сђть”
21
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
21
Творяи` же и'стинђ, грядетъ къ' свњтђ, да ја%вяTся дњла е^го ја^ко ѓ' бз~њ сђть съдњ'лана”
22
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
22
По си'хже прїиде іс~ и^ оу^чн~цы е^го в# жидо'вскђю ꙁеMлю, и^ т^ђ живяше с ними, и^ креща'ше”
23
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
23
Бњ же і^ѓа'ннъ крsтя вᲆ е^но'нњ, бли'ꙁъ сали'ма, ја%ко во'ды мно'гы бњх'ђ т^ђ. и^ прихождахђ, и^ кр~щахђся”
24
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
24
Не ё& б^о б^њ в#саженъ въ темни'цђ і^ѓ^а'ннъ”
25
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
25
Бы'сть же стяꙁа'нїе эT оу^чн~къ і^ѓа'нновњхᲆ съ і^ю^де'и` ѓ^ ѓ^чище'нїи.
26
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
26
и^ прїидо'ша кᲆ і^ѓа'ннђ, и^ реко'шя е^мђ. ра'вви, и^же б^њ с тобо'ю ѓ^б о'нъ полъ і^ѓ^рда'на, е^мђже т^ы свDњтельствова, с^е се'и кр~ща'етъ, и^ вс^и грядђтъ к немђ”
27
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
27
эTвњща` і^ѓа'ннъ, и^ рече. не мо'жетъ чл~кь прїимати ничесоже, а^ще не бђ'детъ дано` е^мђ с# нб~се`”
28
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
28
в^ы сами мн^њ свᲇдᲇтельствђете, ја%ко рњхъ, нњ'смь а^ꙁъ х~с, н^о ја%ко посланъ есмь преD ниM”
29
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
29
И$мњаи` невњ'стђ, женихъ е^сть. а^ дрђгъ жениховъ стоя и^ послђшая е^го, радостїю радђется ꙁа' глsа жениховъ” Сїа оу^бо ра'дость моа` и^спол#нися.
30
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
30
ѓ^номђ подоба'етъ расти`, мнњ же ма'литися”
31
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
31
Грядыи` свы'ше, наD всњми е^сть, сы'и эT ꙁемля, эT ꙁемля е^сть, и^ эT ꙁемля` гл~етъ” Грядыи` с# нб~се`, наD всᲇми е^сть.
32
і є́же ви́ді і сли́ша, сіє́ свиді́тельствуєть; і свиді́тельства Єго́ нікто́же приє́млеть.
32
и^ е^же видњ и^ слы'ша, с^е свњдњтельствђетъ, и^ свњдᲇтельства е^го никтоже прїе'млетъ”
33
Приє́мий Єго́ свиді́тельство ві́рова [утверди́] я́ко Бог і́стинен єсть.
33
Прїе'мыи` е^го свᲇдᲇтельство, вњ'рова, ја%ко б~ъ и'стиненъ е^сть”
34
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
34
Є$гоже б^о посла` б~ъ, гл~ы бж~їа гл~етᲆ. не в мњ'рђ бо б~ъ даетъ дх~а.
35
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
35
эTц~ь бо лю'битъ сн~а, и^ вся` дасть в рђцњ е^го”
36
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
36
Вњрђаи` в# сн~а, и'мать живоT въчныи. а^ и^же не вњрђетᲆ в# сн~а, не оу'зритъ живота`, н^о гнњвъ бж~їи пребываеT на неM”
Глава 6
56
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
56
ЈА/дыи` мою плоть, и^ пїаи` мою кроv, въ мнњ пребыва'етъ, и^ а^ꙁъ в неM”
57
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
57
ЈА/коже посла` м^я живы'и эTц~ъ. и^ а^зъ жи'вђ эTц~а ради. и' ја%дыи` м^я, и^ то'й, живъ бђ'детъ мене ради.
58
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
58
се'й е^сть хлњбъ сᲆше'дыи` с нб~се`. не ја^коже ја%дошя эTц~ы ваши ма'ннђ, и^ оу^мро'ша. ја%дыи` хлњбъ се'й, жи'въ бђ'детъ въ вᲇкы”
Глава 10
9
(Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть.
9
А/ꙁъ е^смь две'ръ. мно'ю а^ще кт^о вни'детъ, сп~сется, и^ вни'детъ, і^ и^ꙁыдетъ, и^ па'жить ѓ^бря'щет#”
Глава 11
25
Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть.
25
Рече же е'й і^с~. а%ꙁъ е^смь воскресе'нїе и^ живо'тъ” вњрђаи` в м^я, а^ще и^ оу^мретъ, ѓ^живетъ.
26
І всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́?
26
и^ всяk живыи`, и^ вњрђя в м^я, не оу^мреT въ вњкы” Є/млеши ли вᲇрђ семђ;
Глава 14
26
Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, я́же ріх вам.
26
оу^тњшитель же дх~ъ ст~ыи, е^гоже по'слет# эTц~ъ въ и^мя мое, то'и в^ы наоу^чи'тᲆ всемђ`. и^ въспомянетъ вамъ вс^я ја%же рњхъ вамᲆ”
1
(Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте;
1
Да не смђща'е^тся срDце ва'ше, вњ'рђите в# б~а, и^ в м^я вњрђите.
2
в дому́ Отця́ Моєго́ оби́телі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам;
2
в домђ эTц~а мое^го ѓ^бители мно'ги сђть” А$ще ли же н^и, реклъ быхъ ваM, и^дђ` оу^готовати мњ'сто ва'мъ,
3
і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете;
3
и^ а%ще оу^готоваю мњ'сто ва'мъ, па'ки прїидђ, и^ поимђ в^ы к себњ, да и^дњже е^смь а%ꙁъ, и^ вы` бђдете,
4
і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте.
4
и^ ја%може а%зъ и^дђ, вњ'сте, и^ пђть вњ'сте”
5
Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти?
5
Гл~а е^мђ џома`. г~и, не вњмы камо и%деши, и^ ка'ко мо'жемъ пђть вњдњти;
6
Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю;
6
Гл~а е^мђ і^с~, а%ꙁъ е^смь пђть, и^ і%стинна, и^ живо'тъ” Никто'же прїидетъ къ эTц~ђ, то'кмо мно'ю”
7
а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте (у́бо); і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́.
7
А$ще м^я бысте ꙁна'ли, и^ эTц~а мое^го ꙁна'ли бы'сте оу^бо, и^ эTсе'лњ поꙁна'сте е^го, и^ ви'дњ'сте е^го”
8
Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам.
8
Гл~а е^мђ фили'ппᲆ, г~и, покажи на'мъ эTц~а, и довлетъ на'мъ”
9
Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́?
9
Гл~а е^мђ і^с~. толи'ко время с ва'ми е^смъ, и^ не поꙁна` мене` фили'ппе; видњвыи мене, видњ эTц~а. и^ какот^ы гл~еши покажи наM эTц~а;
10
Не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́;
10
не вњ'рђе^ши ли ја^ко а%ꙁ# въ эTц~и, и^ эTц~ъ въ мнњ` е^сть” Гл~ы ја%же а%ꙁъ гл~ю вамъ, ѓ^ себњ не гл~ю. эTц~ъ же въ мнњ пребыва'яи`, то'и твори'тъ дњ'ла.
Глава 15
1
(Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть.
1
Азъ е^смь лоꙁа` и^стинная, и^ эTц~ъ мо'и дњ'латель е^сть.
2
Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть.
2
вся'кђ ро'ꙁгђ ѓ^ мнњ не творящђю плода, и^ꙁметъ ю&. и^ всякђ творя'щђю пло'дᲆ, ѓ^требитъ ю&. да мно'жа'ишїи пло'дъ принесетᲆ”
3
Уже́ ви чи́сті єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам.
3
Оу^же в^ы чи'сти е^сте, ꙁа' слово е^же гл~ахъ вам#.
4
Бу́діте во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во Мні не пребу́дете.
4
бђ'дњте въ мнњ`, и^ а^ꙁъ в# васъ” ЈА/коже роꙁга` не мо'жетᲆ плода сътвори'ти ѓ^ себњ, а^ще не бђдетъ на лозњ, та'ко и^ в^ы, а^ще въ мнњ` не пребђ'дете”
5
Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же;
5
А/ꙁᲆ е^смь лоꙁа`, вы же ро'ждїе. и^ і%же бђ'детъ въ мнњ, и^ а^ꙁъ в не'мъ, то'и сътворитъ пло'дъ мно'гъ. ја%ко беꙁ мене` не мо'жете твори'ти ничесо'же”
6
а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть:
6
А$ще кт^о въ мнњ не пребђ'детъ, и^ꙁвержется во'нᲆ. ја%коже розга`, и^ і^ссы'шет#. и' събира'ютъ ю&, и^ въ ѓ^гнь влага'юT, и' с#гара'етъ”
7
а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дуть, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам;
7
А$ще пребђ'дете въ мнњ. и^ гл~и мои` в# ва'съ пребђдђть. емђже а^ще хо'щете проси'те, и^ бђ'деT ва'мъ”
8
о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете Мої́ ученици́.
8
ѓ сеM просла'вися эTц~ъ мо'и, да пло'дъ мно'гъ сътворите`. и^ бђ'дете мои` оу'ченицы”
9
(Зач. 51) Я́коже возлюби́ М'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й;
9
ЈА/коже възлюби` м^я эTц~ъ, и^ а'зъ възлюби'хъ васъ. бђ'дњте в любви мо'ей”
10
а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́.
10
А$ще за'повњди моя` съблюде'те, пребђ'дете в любви мо'ей, ја%коже а^ꙁъ за'повњди эTц~а мое^го съблюдоX, и^ пребыва'ю в# него любви`”
11
Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться.
11
Сїя гл~ахъ вамъ, да радость моа` в# васъ бђдетъ, и^ радость ва'шя и^сплънится”
12
Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви;
12
Си^ е^сть за'повDњ моа`, да лю'бите дрђгъ дрђга, ја%коже въꙁлюбиX в^ы”
13
бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́.
13
Бо'лша сеа` любве` никᲄоже и%маT, да кто` дш~ђ свою положиT ꙁа' дрђгы своя.
14
Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам;
14
в^ы дрђѕи мои` е^сте, а^ще творите` е^ли'ка а^зъ заповњдаю вамъ.
15
не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам.
15
не ктомђ васъ гл~ю рабы. ја^ко ра'бъ не вњсть чт^отворитъ г~ь е^го. ва'сᲆ же рекохъ дрђ'гы, ја^ко вс^я ја^же слы'шаX эT ѓ^ц~а мое^го, сказахъ ваM”
16
Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам.
16
Не в^ы мене` иꙁбра'сте, н^о а^ꙁъ и^ꙁбра'хъ ваs и^ положи'хъ ваs, да в^ы и%дете, и^ пло'дᲆ принесе'те, и^ плоD вашъ пребђдет#” да е^гоже а^ще про'сите эT ѓ^ц~а въ и^мя мое`, дастᲆ вамъ”
17
(Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га.
17
Си^ заповњ'даю вамъ, да лю'бите дрђгъ дрђга”
18
А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді;
18
а^ще миръ васъ ненави'диT, ви'дите, ја%ко мене прежDе ваs въꙁненавидњ`.
19
а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир.
19
а^ще эT мира бысте были, миръ оу^бо свое` любилъ б^ы” ЈА/коже эT мира нњ'сте, н^о а^ꙁъ и^збраX в^ы эT мира, сего ради ненави'диT васъ миръ”
20
Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть;
20
Поминайте сло'во, е^же а^з# рњхъ вамъ” Нњсть рабъ болїи г~а свое^го” а^ще мене и^ꙁ#гна'шя, и^ ваs и^жденђтъ. а^ще сло'во мое` съблюдо'шя, и^ ваше съблюдђтъ”
21
но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я.
21
Но^ сїа вс^я творяT вамъ ꙁа и^мя мое`, ја^ко не вњ'дятъ посла'вшаго м^я”
22
А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м;
22
А$ще не быX пришелъ и^ гл~алᲆ и^мъ, грњха не бы'шя и^мњ'ли” Нн~њ же вины` не и%мђть ѓ^ грњсњ свое^мᲆ”
23
ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить;
23
Ненави'дяи` мене, и^ эTц~а мое^го ненавидиT”
24
а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́;
24
а^ще дњлъ не быX сътворилъ в ниX, и%хже и^нъ никтоже сътвори`, грњха не бы'шя и^мњ'ли” Нн~њ же и^ ви'дњшя, и^ възненавидњша мене и^ эTц~а мое^го.
25
но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не.
25
н^о да с#бђ'дется сло'во, пи'саное в# законњ и^хъ, ја%ко възненавидњша м^я тђне”
26
Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні;
26
Є$гда же прїидетъ оу^тᲇшитель, е^гоже а^зъ послю` ваM эT ѓ^ц~а. дх~ъ и%стинны, и^же эT ѓ^ц~а и^сходиT, то'й свњдњтельствђе^тъ ѓ^ мнњ.
27
і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́.
27
и^ вы же свDњтельствђе^те, ја^ко и^скони` со мною е^сте”
Глава 16
33
сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир.
33
Сїа гл~ахъ ваM, да въ мнњ ми'ръ и%мате” В мирњ ско'рбни бђ'дете. н^о дръза'йте, ја%ко а^зъ побњдиX ми'ръ”
1
Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся.
1
Сїа гл~ахъ вамᲆ, да не събла'ꙁнитеся,
2
От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу;
2
эT со'нмищ# и^жDенђтъ в^ы” Но^ прїидетъ часъ, да всяk и^же оу^бїетъ в^ы, мнитъся слђжбђ приносити б~ђ”
3
і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́.
3
И$ сїа сътворятъ, ја^ко не поꙁна'шя ѓ^ц~а, ни мене.
4
Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх.
4
н^о сїа гл~ахъ вам#, да е^гда прїид^ет# часъ, помина'ите с^е, ја%ко а^зъ рњхъ вамъ” Си'х же ваM и^спе'рᲆва не рњхъ, ја%ко с вами бњхъ”
5
Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши?
5
Нн~њ же и^дђ` к посла'вшемђ м^я. и^ никто'же эT васъ въпраша'етᲆ мене ка'мо и%деши;
6
Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша.
6
н^о ја%ко сїа гл~ахъ вамᲆ, ско'рбь и^сполни срDця ва'шя.
7
Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз, Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам,
7
н^о а^з# и'стинђ вамъ гл~ю. оу%не е^сть вамъ да а^з# и^дђ`, а^ще б^о не и^дђ а^ꙁъ, оу^тњшитель не прїидетъ к вамъ” а^ще ли же и^дђ, послю` е^го к вамъ.
8
і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́;
8
и^ пришеD ѓ'нъ, ѓ^бличитъ мира, ѓ^ грњсњ, и^ ѓ^ пра'вдњ, и^ ѓ^ сђдњ`.
Глава 17
18
(Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир,
18
ЈА/коже мене посла` в ми'ръ, и^ а%ꙁъ посла'хъ и%хъ в ми'ръ.
19
і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́нні во і́стину.
19
и^ ꙁа ниX а%ꙁъ сщ~ђ себе, да и^ тїи бђдђть сщ~е'ни въи%стинђ”
20
Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я,
20
Не ѓ^ си'хже молю то'кмо, н^о и^ ѓ^ вњ'рђющїиX словесе` иX ради в м^я.
21
да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́;
21
да вси` е^ді'но сђть. ја^коже т^ы эTч~е въ мнњ, и^ а^зъ в тебњ. да и^ тїи в на'съ е^ді'но бђдTђ” да и^ ми'ръ вњрђ и^меT, ја^кот^ы м^я посла`.
22
і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́;
22
и^ а%ꙁъ сла'вђ ю%же да'лъ е^си мн^њ, да'хъ и^мъ. да бђдTђ е^ді'но, ја%коже и^ м^ы е^ді'но е^смы”
23
Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́.
23
а^зъ в ни'хъ, и^ т^ы въ мнњ, да бђдђт# съверше'ни въ е^ді'но, и^ да раꙁђмњет# ми'ръ ја%кот^ы м^я посла`, И$ въꙁлюбилъ и%хъ е^си, ја%коже мене въꙁлюбиl е^си”
Глава 4
1
Єгда́ у́бо разумі́ Ісу́с, я́ко усли́шаша фарисе́є, я́ко Ісу́с мно́жайшия ученики́ твори́ть і креща́єть, не́же Іоа́нн;
1
Єгда оу^бо разђмњ і^с~, ја%ко оу^слы'шашя фарисе'е, ја%ко і^с~ множаиша оу^чн~кы творитᲆ и^ кр~ща'етъ, неже і^ѓ^а'ннъ.
2
Ісу́с же Сам не креща́ше, но ученици́ Єго́;
2
і^с~ же самъ не кр~ща'ше, н^о ё^чн~цы е^го.
3
оста́ви Іуде́ю і і́де па́ки в Галиле́ю.
3
ѓ^ста'ви і^оу^де'ю, і^ и^де пакы в# галиле'ю”
4
Подоба́ше же Єму́ пройти́ сквозі́ Самарі́ю.
4
подобаше же е^мђ проити` сквозњ самарїю”
5
(Зач. 12) При́йде у́бо во град Самарі́йський, глаго́лемий Сиха́р, близ ве́сі, ю́же даде́ Іа́ков Іо́сифу, си́ну своєму́;
5
Прїиде оу^бо въ' граD самарїи'скїи, гл~емыи сљ=харь, близъ ве'си ю&же дасᲄъ і^а`ковъ іѓ'сифђ сн~ђ свое^мђ”
6
бі же ту істо́чник Іа́ковль. Ісу́с же утру́ждся от путі́, сідя́ше та́ко на істо́чниці; бі (же) я́ко час шести́й.
6
Бњ же т^ђ и^сточникъ і^а^ковль. і^с~ же трђжDъся эT пђти, сњдя'ше та'ко на и^сто'чницњ, бњ же ја%ко чаs шестыи”
7
При́йде жена́ от Самарі́ї почерпа́ти во́ду. Глаго́ла єй Ісу́с: даждь Мі пи́ти.
7
Прїиде жена` эT самарї'а почръпа'ти во'дђ” Гл~а е'й і^с~, да'жDъ м^и пи'ти.
8
Ученици́ бо Єго́ отшли́ бя́ху во град, да бра́шно ку́п'ять.
8
оу^чн~цы б^о е^го эTшли бњхђ въ' градъ, да бр'ашна кђ'пять”
9
Глаго́ла Єму́ жена́ Самаряни́ня: ка́ко Ти Жидови́н сий от мене́ пи́ти про́сиши, жени́ Самаряни́ни су́щия, не прикаса́ютьбося Жи́дове Самаря́ном.
9
Гл~а е^мђ жена` самаряныни. ка'кот^ы жидови'нъ сыи, эT мене пити про'сиши жены` самаряныни сђщей; не прикаса'юT бо ся жидове самаря'нњхъ”
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: а́ще би ві́дала єси́ дар Бо́жий, і Кто єсть глаго́ляй ті: даждь Мі пи́ти, — ти би проси́ла у Него́, і дал би ті во́ду жи́ву.
10
эTвњща` і^с~, рече е'й. а^ще б^ы вњ'дала да'рᲆ бж~їи, и^ кт^о е^сть гл~яи` т^и, да'жDь м^и пити, т^ы бы проси'ла оу^ него, и^ далъ т^и бы` во'дђ жи'вђ”
11
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ні почерпа́ла іма́ши, і студене́ць єсть глубо́к; отку́ду у́бо іма́ши во́ду жи́ву,
11
Гл~а е^мђ жена`, г~и ни почрᲆпа'ла и^маши, и^ сᲄђденецᲆ е^сть глђбо'къ. эTкђдђ оу^бо и'маши во'дђ жи'вђ;
12
єда́ Ти бо́лії єси́ отця́ на́шего Іа́кова, і́же даде́ нам студене́ць сей, і той із него́ пит, і си́нове єго́, і ско́ти єго́?
12
е^да т^ы болїи е^си эTц~а нашего і^а'кова, и^же дастᲆ наM стђденецᲆ се'й. и^ то'й и^ꙁ# него пиT, и^ сн~ове е^го, и^ скоти` е^го;
13
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єй: всяк пія́й от води́ сея́ вжа́ждеться па́ки;
13
эTвњща` і^с~, и^ рече е'й. вся'къ пїаи` эT воды` сеа`, вжа'жDется па'кы.
14
а і́же піє́ть от води́, ю́же Аз дам єму́, не вжа́ждеться во ві́ки; но вода́, ю́же (Аз) дам єму́, бу́деть в нем істо́чник води́ теку́щия в живо́т ві́чний.
14
а^ и^же пїе'тъ эT воды` ю&же а^зъ дамъ е^мђ, не вжа'жDется въ' вњкы. н^о вода` ю&же а^зъ дамъ е^мђ, бђ'дет# в немъ и^сто'чникъ воды` текђща в# жївотъ вњчныи”
15
Глаго́ла к Нему́ жена́: Го́споди, даждь мі сію́ во́ду, да ні жа́жду, ні прихожду́ сі́мо почерпа́ти.
15
Гл~а к немђ жена`. г~и, да'жDь м^и сїю во'дђ, да ни жа'жDђ, нї прихожDђ сᲇмо почрᲆпаᲄи”
16
Глаго́ла єй Ісу́с: іди́, пригласи́ му́жа твоєго́ і прийди́ сі́мо.
16
гл~а е'й і^с~, и^ди` пригласи` мђж'а свое^го, и^ прїиди` сњмо”
17
Отвіща́ жена́ і рече́ (Єму́): не і́мам му́жа. Глаго́ла єй Ісу́с: до́брі рекла́ єси́, я́ко му́жа не і́мам;
17
эTвњща` жена`, и^ рече е^мђ. не и'мамъ мђж'а” Гл~а е'й і^с~. до'брњ реq ја%ко мђжа не и'мамъ.
18
п'ять бо муже́й імі́ла єси́, і ни́ні, єго́же і́маши, ність ті муж; се воі́стину рекла́ єси́.
18
пять б^о мђжїи и^мњ'ла е^си, и^ нн~њ е^гоже и'маши, нњсть т^и мђжъ. с^е въи%стинђ рекла` е^си”
19
Глаго́ла Єму́ жена́: Го́споди, ви́жу, я́ко проро́к єси́ Ти;
19
Гл~а е^мђ жена. г~и, ви'жђ ја%ко пррoкъ е^си т^ы.
20
отці́ на́ші в горі́ сей поклони́шася; і ви глаго́лете, я́ко во Ієрусали́міх єсть мі́сто, і́діже кла́нятися подоба́єть.
20
эTц~ы на'ши в го'рᲇ се'й поклони'шася. и^ в^ы гл~ете, ја^ко въ і^е^рsли'мњхъ е^сть мњ'сто, и^дњже кла'нњтися подоба'етᲆ”
21
Глаго́ла єй Ісу́с: же́но, ві́ру Мі іми́, я́ко гряде́ть час, єгда́ ні в горі́ сей, ні во Ієрусали́міх покло́нитеся Отцю́;
21
Гл~а е'й і^с~, же'но, вњрђ м^и и^ми`, ја%ко грядетъ часъ, е^гда ни` в# горњ` се'й, ни въ і^ерsлі'мXњ покло'нитеся эTц~ђ”
22
ви кла́няєтеся, єго́же не ві́сте; ми кла́няємся, єго́же ві́ми, я́ко спасе́ніє от Іуде́ї єсть;
22
в^ы кла'няе^теся. е^гоже не вњ'сте. м^ы кла'няемся е^гоже вњ'мы. ја%ко сп~се'нїе эT і^оу^де'й е^сть”
23
но гряде́ть час, і ни́ні єсть, єгда́ і́стиннії покло́нници покло́няться Отцю́ ду́хом і і́стиною; і́бо Оте́ць такови́х і́щеть покланя́ющихся Єму́;
23
н^о грядетъ часъ, и^ нн~њ е^сть, е^гда и^стиннїи поклонницы покло'нятся эTц~ђ дх~омᲆ і^ и^стиною. и^б^о эTц~ъ, таковњхъ и^щеT поклоня'ющихъся е"мђ”
24
дух (єсть) Бог; і і́же кла́няється Єму́, ду́хом і і́стиною досто́їть кла́нятися.
24
дх~ъ е^сть б~ъ, і^ и^же кла'няется е^мђ, дх~омъ і^ и'стиною достои'тъ кла'нятися”
25
Глаго́ла Єму́ жена́: вім, я́ко Месі́я при́йдеть, глаго́лемий Христо́с; єгда́ Той при́йдеть, возвісти́ть нам вся.
25
Гл~а е^мђ жена`, вњм'ы, ја%ко месїа прїидеT гл~емыи` х~с, е^гда то'й прїидетъ, въꙁвњститъ наM вс^я”
26
Глаго́ла єй Ісу́с: Аз єсьм, глаго́ляй с тобо́ю.
26
Гл~а е'й і^с~. а'зъ е^смь гл~яи` с тобою”
27
І тогда́ прийдо́ша ученици́ Єго́ і чудя́хуся, я́ко с же́ною глаго́лаше; оба́че нікто́же рече́: чесо́ і́щеши? Іли́: что глаго́леши с не́ю?
27
И$ тогда` прїидо'шя оу^ченицы е^го, и^ чюжDахђся ја%ко съ жено'ю гл~аше. никтоже б^о рече чесо' и%щеши, и^ли чт^о гл~еши с нею';
28
Оста́ви же водоно́с свой жена́, і і́де во град, і глаго́ла челові́ком:
28
ѓ^стави же водоно'съ свой жена`, і^ и'де въ г'раD, и^ гл~а чл~комъ.
29
прийді́те (і) ви́діте Челові́ка, І́же рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х; єда́ Той єсть Христо́с?
29
прїдњте, и^ видите чл~ка, и^же рече м^и вс^я е^ли'ка сътворихъ. е^да то'й еs х~с;
30
Ізидо́ша же із гра́да і грядя́ху к Нему́.
30
и^зыдоша же и%з града, и^ грядя'хђ к немђ”
31
Между́ же сим моля́ху Єго́ ученици́ (Єго́), глаго́люще: Равві́, яждь.
31
МежDђ же симъ, моля'хђ е^го оу^чн~цы е^го, гл~юще, ра'вви, ја%жDъ”
32
Он же рече́ їм: Аз бра́шно і́мам я́сти, єго́же ви не ві́сте.
32
ѓ%н же рече и^мъ. а^зъ бра'ш#но и%маM ја%сти, е^гоже в^ы не вњ'сте”
33
Глаго́лаху у́бо ученици́ к себі́: єда́ кто принесе́ Єму́ я́сти?
33
Гл~ахђ же оу^чн~цы к# себᲇ. е^да кт^о принесе е^мђ ја%сти;
34
Глаго́ла їм Ісу́с: Моє́ бра́шно єсть, да сотворю́ во́лю Посла́вшаго М'я і совершу́ ді́ло Єго́.
34
гл~а и^мъ і^с~. мое` бра'шно е^сть, да сᲆтворю во'лю пославшаго м^я, и^ съвершђ дњ'ло е^го”
35
Не ви ли глаго́лете, я́ко єще́ чети́ри мі́сяці суть, і жа́тва при́йдеть? Се глаго́лю вам: возведі́те о́чі ва́ші і ви́діте ни́ви, я́ко пла́ви суть к жа́тві уже́;
35
не вы` л^и гл~ете, ја%ко е^ще четы'ри мњсяци сђть, и^ жатва прїидетъ; с^е гл~ю вамъ, възведњте ѓ%чи ваши, и^ ви'дите ни'вы, ја%ко пла'вы сђть к# жа'твњ оу^же.
36
і жняй мзду приє́млеть і собира́єть плод в живо́т ві́чний, да і сі́яй вку́пі ра́дується, і жняй;
36
и^ жняи`, м#здђ` прїе'млетъ. и^ събира'етъ плоD в# животᲆ вњ'чныи, да сњаи` в#кђпњ радђется и' жняи`.
37
о сем бо сло́во єсть і́стинноє, я́ко ін єсть сі́яй, і ін єсть жняй;
37
ѓ^ семъ б^о сло'во е^сть и^стинное, ја^ко и%нъ еs сњ'аи`, і^ и'нъ е^сть жняи`.
38
Аз посла́х ви жа́ти, іді́же ви не труди́стеся: іні́ї труди́шася, і ви в труд їх внидо́сте.
38
а^зъ послахᲆ в^ы жати, и^дњже в^ы не трђди'стеся. и^нїи трђди'шася, и^ в^ы в# трђдъ иX в#нидо'сте”
39
От гра́да же того́ мно́зі ві́роваша в Онь от Самаря́н, за сло́во жени́ свиді́тельствующия, я́ко рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х.
39
эT града же ᲄого мно'ѕи вњ'роваша во'нь эT самарянъ, за' слово женњ свњдњтельствђющи. ја%ко рече` м^и вс^я е^ли'ка сътворихъ”
40
Єгда́ у́бо прийдо́ша к Нему́ Самаря́не, моля́ху Єго́, да би преби́л у них; і преби́сть ту два дні.
40
Є$гда же прїидо'ша к немђ самаря'не, моля'хђ е^го дабы` пребылъ оу^ ниX. и^ пребысть т^ђ два` дн~и.
41
І мно́го па́че ві́роваша за сло́во Єго́;
41
и^ мно'го па'че вњ'роваша ꙁа' слово е^го”
42
жені́ же глаго́лаху, я́ко не ктому́ за твою́ бесі́ду ві́руєм, са́мі бо сли́шахом і ві́ми, я́ко Сей єсть воі́стину Спас ми́ру, Христо́с.
42
Женњ ж'е гл~ахђ, ја%ко не ктомђ за твою бесњ'дђ вњ'рђемъ. сами б^о слы'шахомъ. и^ вњмы, ја%ко се'й е^сть въи%стинђ сп~съ мирђ х~с”
43
По двою́ же дню ізи́де отту́ду і і́де в Галиле́ю;
43
По двоюy дн~ю и^зыде эTтђдђ, і^ иде в# галилею.
44
Сам бо Ісу́с свиді́тельствова, я́ко проро́к во своє́м оте́чествії че́сти не і́мать.
44
самъ б^о і^с~ свњдњтельствоваше, ја%ко пррoкъ въ свое^мъ эTч~ьстви чьсти не и%мат#.
45
Єгда́ же при́йде в Галиле́ю, прия́ша Єго́ Галиле́яне, вся ви́дівше, я́же сотвори́ во Ієрусали́міх в пра́здник, і ті́ї бо прийдо́ша в пра́здник.
45
е^гда же прїиде в галиле'ю, прїа'шя е^го галиле'ане, вс^я видњв#ше, ја%же сътвори` въ і^е^рsли'мњхъ в# пра'зDникъ. и^ тїи б^о прїидо'шя в# пра'зDникъ”
46
При́йде же па́ки Ісу́с в Ка́ну Галиле́йськую, іді́же претвори́ во́ду в вино́. (Зач. 13) І бі ні́кий царе́в муж, єго́же син боля́ше в Капернау́мі.
46
Прїиде же пакы і^с~ в# ка'нђ галилеи^скђ, и^дњже сътвори` во'дђ в# вино`” И/ б^њ нњ'кїи цр~евъ мђж'ъ, е^гоже сн~ъ боляше в# капернаоу^мњ
47
Сей сли́шав, я́ко Ісу́с при́йде от Іуде́ї в Галиле́ю, і́де к Нему́ і моля́ше Єго́, да сни́деть і ісціли́ть си́на єго́, імі́яше бо умре́ти.
47
се'й слы'шавᲆ ја%ко і^с~ прїиде эT і^оу^де'а в# галиле'ю, и%де к немђ, и^ моля'ше е^го, да снидетъ і^ и'сцњлитъ сн~а е^го. хотяше б^о оу^мрети”
48
Рече́ у́бо Ісу́с к нему́: а́ще зна́меній і чуде́с не ви́дите, не і́мате ві́ровати.
48
Рече оу^бо і^с~ к# немђ. а^ще зна'менїи и^ чюдесъ не ви'дите, не и'мате вњ'ровати”
49
Глаго́ла к Нему́ царе́в муж: Го́споди, сни́ди, пре́жде да́же не у́мреть отроча́ моє́.
49
Гл~а к# немђ цр~ев# мђжъ. г~и, сни'ди прежDе даже не оу%мретъ ѓ^троча мое`”
50
Глаго́ла єму́ Ісу́с: іди́, син твой жив єсть. І ві́рова челові́к словесі́, є́же рече́ єму́ Ісу́с, і ідя́ше.
50
Гл~а е^мђ і^с~. и^ди`, сн~ъ твой жи'въ еs. и^ вњ'рова чл~къ словеси` е^же рече е^мђ і^с~, і^ и^дя'ше”
51
А́біє же входя́щу єму́, (се,) раби́ єго́ сріто́ша єго́ і возвісти́ша (єму́), глаго́люще, я́ко син твой жив єсть.
51
А$бїе же в#ходя'щђ е^мђ, с^е раби` е^го срњто'ша е^го. и^ въꙁвњсᲄи'ша е^мђ гл~юще, ја%ко сн~ъ твой живъ еs”
52
Вопроша́ше у́бо от них о ча́сі, в кото́рий легча́є єму́ бисть, і рі́ша єму́, я́ко вчера́ в час седьми́й оста́ви єго́ огнь.
52
Въпрашаше оу^бо эT нихᲆ часᲆ, в коᲄо'ры= бо'ле е^мђ бысᲄь, и^ рњшя е^мђ. ја%ко вчера` в# чаs сеDмыи, ѓ^стави е^го ѓ%гнь”
53
Разумі́ же оте́ць, я́ко той бі час, в о́ньже рече́ єму́ Ісу́с, я́ко син твой жив єсть; і ві́рова сам і весь дом єго́.
53
Разђмњ же эTц~ъ, ја%кото'й б^њ часъ, во'ньже рече е^мђ і^с~, ја^ко сн~ъ твой живъ е^сть. и^ вњ'рова самъ. и^ ве'сь домъ е^го”
54
Сіє́ па́ки второ́є зна́меніє сотвори́ Ісу́с, прише́д от Іуде́ї в Галиле́ю.
54
Се^ пакы в#то'рое зна'менїе сътвори` і^с~, пришедъ эT і^оу^де'а въ галиле'ю”