Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Євангеліє від Іоанна
Київський ізвод
Архангельське Євангеліє, 1092р.
Глава 1
1
(Зач. 1) В нача́лі бі Сло́во, і Сло́во бі к Бо́гу [у Бо́га], і Бог бі Сло́во.
1
Искони бэ слово. и слово бэ отъ бога. и богъ бэ слово.
2
Сей бі іскони́ к Бо́гу [у Бо́га];
2
се бэ искони у бога.
3
вся Тім би́ша, і без Него́ нічто́же бисть, є́же бисть.
3
вься тэмъ бышz и без нѥго ни чьто же не бысть ѥже бысть.
4
В Том живо́т бі, і живо́т бі світ челові́ком;
4
въ томь животъ бэ и животъ бэ свэть чловэкомъ.
5
і світ во тьмі сві́титься, і тьма єго́ не об'я́т.
5
и свэтъ въ тьмэ свьтить сz и тьма ѥго не обьѩтъ.
6
Бисть челові́к по́слан от Бо́га, і́м'я єму́ Іоа́нн;
6
Бысть чловэкъ посъланъ отъ бога имz ѥму иоанъ.
сей при́йде во свиді́тельство, да свиді́тельствуєть о Сві́ті, да всі ві́ру і́муть єму́ [да всі уві́рують чрез него́].
7
тъ приде въ съвэдэтельство да съвэдэтельствуѥть о свэтэ да вьси вэру имѫть имь.
8
Не бі той світ, но да свиді́тельствуєть о Сві́ті;
8
не бэ тъ свэтъ нъ да съвэдэтельствуѥть о свэтэ.
9
бі Світ і́стинний, І́же просвіща́єть вся́каго челові́ка гряду́щаго в мир;
і вопроси́ша єго́ і рі́ша єму́: что у́бо креща́єши, а́ще ти ні́си Христо́с, ні Ілія́, ні проро́к?
25
и въпросишz и и рэшz ѥму: чьто убо крьщаѥши аще ты нэси христосъ ни илия ни пророкъ;
26
Отвіща́ їм Іоа́нн, глаго́ля: аз креща́ю водо́ю; посреді́ же вас стої́ть, Єго́же ви не ві́сте;
26
отъвэща имъ иоанъ глаголѩ: азь крьщаѭ въ водэ. по срэдэ же васъ стоить ѥгоже вы не вэсте.
27
Той єсть Гряди́й по мні, І́же предо мно́ю бисть, Єму́же нісьм аз досто́їн, да отрішу́ реме́нь сапогу́ Єго́.
27
тъ ѥсть грzдыи по мънэ иже прьвэи мене бэ. ѥмуже нэсмь достоинъ да отърэшѫ ремень сапогу ѥго.
28
Сія́ в Вифава́рі би́ша об он пол Іорда́на, іді́же бі Іоа́нн крестя́.
28
си въ виfаварэ бышz об онъ полъ иордана идеже бэ иоанъ крьстz.
29
(Зач. 3) Во у́трій (же) ви́ді Іоа́нн Ісу́са гряду́ща к себі́ і глаго́ла: се, А́гнець Бо́жий, взе́мляй гріхи́ ми́ра;
29
Въ оно вреұ. видэ iw7нъ iс7а грzдUща къ собэ. и гlа. се агньць б9ии. въземляи грэхы всего мира.
30
Сей єсть, о Не́мже аз ріх: по мні гряде́ть Муж, І́же предо мно́ю бисть, я́ко пе́рвіє мене́ бі;
30
сь ѥсть о нѥмь же азъ рекохъ. по мнэ идеть мUжь иже предъ мною быc яко пьрвэѥ мене бэ.
31
і аз не ві́діх Єго́; но да яви́ться Ізра́їлеві, сего́ ра́ди прийдо́х аз водо́ю крестя́.
31
и азъ не вэдzхъ ѥго. нъ да явитьсz иlеви. сего ради придохъ азъ въ водэ кр7стz.
32
І свиді́тельствова Іоа́нн, глаго́ля, я́ко ви́діх Ду́ха сходя́ща, я́ко го́луб'я с небесе́, і преби́сть на Нем;
32
и съвэдэтельствова iw7нъ гlя. яко видэхъ д¦ъ съходzщь яко голUбь. съ неб7се. и пребыc на нѥмь.
33
і аз не ві́діх Єго́; но Посла́вий м'я крести́ти водо́ю, Той мні рече́: над Него́же у́зриши Ду́ха сходя́ща і пребива́юща на Нем, Той єсть крестя́й Ду́хом Святи́м;
і аз ви́діх і свиді́тельствовах, я́ко Сей єсть Син Бо́жий.
34
и съвэдэтельствовахъ. яко сь ѥсть сн7ъ б9ии.
35
(Зач. 4) Во у́трій (же) па́ки стоя́ше Іоа́нн, і от учени́к єго́ два.
35
Въ утрэи же дьнь пакы стояаше иоанъ и отъ ученикъ ѥго дъва.
36
І, узрі́в Ісу́са гряду́ща, глаго́ла: се А́гнець Бо́жий.
36
и узьрэ исуса грzдѫща и глагола: сь агньць божии.
37
І сли́шаста єго́ о́ба ученика́ глаго́лющаго, і по Ісу́сі ідо́ста.
37
и слышасте и оба ученика глаголѭщь и по исусэ идосте.
38
Обра́щся же Ісу́с і ви́дів я по Себі́ іду́ща, глаго́ла ї́ма: чесо́ і́щета? О́на же рі́ста Єму́: Равві́, є́же глаго́леться сказа́ємо Учи́телю, гді живе́ши?
38
обращь же сz исусъ и видэвъ я по себэ идѫща глагола има: чьсо ищета; она же рэсте ѥму: равви. ѥже глаголѥть сz съказаѥмо учителю. къде живеши;
39
(І) глаго́ла ї́ма: прийді́та і ви́діта. Прийдо́ста і ви́діста, гді жив'я́ше, і у Него́ преби́ста день той. Бі же час деся́тий.
39
глагола има: придэта и видита. придосте же и видэсте къде живэаше. и прэбысте у нѥго дьнь тъ. година же бэ яко десzтая.
40
Бі (же) Андре́й, брат Си́мона Петра́, єди́н от обою́ сли́шавшею от Іоа́нна і по Нем ше́дшею.
40
бэ же андреа братъ симона петра ѥдинъ отъ обою слышавъшую отъ иоана и по нѥмь шьдъшую.
41
Обрі́те сей пре́жде бра́та своєго́ Си́мона і глаго́ла єму́: обріто́хом Мессі́ю, є́же єсть сказа́ємо Христо́с.
41
обрэте сь прэжде брата своѥго симона и глагола ѥму: обрэтохомъ месиѭ ѥже ѥсть съказаѥмо христосъ.
42
І приведе́ єго́ ко Ісу́сові. Воззрі́в же нань Ісу́с рече́: ти єси́ Си́мон, син Іо́нин; ти нарече́шися Ки́фа, є́же сказа́ється Петр.
42
и приведе и къ исусови. възьрэвъ же на нь исусъ рече: ты ѥси симонъ сынъ ионинъ. ты наречеши сz кифа ѥже съказаѥть сz петръ.
43
(Зач. 5) Во у́трій (же) восхоті́ ізи́ти в Галиле́ю; і обрі́те Фили́ппа і глаго́ла єму́: гряди́ по Мні.
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним.
2
сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ.
3
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия.
3
отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия.
4
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися?
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє;
5
отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ.
6
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть.
6
рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть.
7
Не диви́ся, я́ко ріх ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше.
7
не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше.
8
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха.
8
духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа.
9
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти?
9
отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти;
10
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си?
10
отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси;
11
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства На́шего не приє́млете;
11
аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте.
12
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте?
12
аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте;
13
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́;
13
никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се.
14
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському,
14
и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU.
15
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
15
да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
16
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний.
16
тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи.
17
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир.
17
не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ.
18
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия.
18
вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия.
19
Сей же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла.
19
се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла.
20
Всяк бо ді́лаяй зла́я ненави́дить сві́та і не прихо́дить к сві́ту, да не облича́ться діла́ єго́, я́ко лука́ва суть;
20
вьсякъ бо дэлаѩ зълая ненавидить свэта и не приходить къ свэту да не обличать сz дэла ѥго яко зъла сѫть.
21
творя́й же і́стину гряде́ть к сві́ту, да я́в'яться діла́ єго́, я́ко о Бо́зі суть соді́лана.
21
а творzи истнинѫ грzдеть къ свъту да явzть сz дэла ѥго яко о бозэ сѫть съдэлана.
22
(Зач. 11) По сих (же) при́йде Ісу́с і ученици́ Єго́ в Жидо́вськую зе́млю; і ту жив'я́ше с ни́ми і креща́ше.
22
По сихъ въниде исусъ и ученици ѥго въ иудеискѫѭ землѭ и ту живэаше съ ними и крьщааше.
23
Бі же Іоа́нн крестя́ во Єно́ні близ Сали́ма, я́ко во́ди мно́гі бя́ху ту; і прихожда́ху і креща́хуся;
23
бэ же иоанъ крьстz въ енонэ близъ салима яко воды мъногы бэахѫ ту. и прихождаахѫ и крьщаахѫ сz.
24
не у бо бі всажде́н в темни́цю Іоа́нн.
24
не у бо бэ въсажденъ въ тьмьницѫ иоанъ.
25
Бисть же стяза́ніє от учени́к Іоа́ннових со Іуде́ї о очище́нії;
25
бысть же сътzзаниѥ отъ ученикъ иоановъ съ иудеи о очищении.
26
і прийдо́ша ко Іоа́нну і реко́ша єму́: равві́, І́же бі с тобо́ю об он пол Іорда́на, Єму́же ти свиді́тельствовал єси́, се Сей креща́єть, і всі гряду́ть к Нему́.
26
и придошz къ иоану и рэшz ѥму: равви иже бэ съ тобоѭ об онъ полъ иордана ѥмуже ты съвэдэтельствова се тъ крьщаѥть и вьси грzдѫть къ нѥму.
27
Отвіща́ Іоа́нн і рече́: не мо́жеть челові́к прийма́ти нічесо́же, а́ще не бу́деть дано́ єму́ с небесе́.
27
отъвэща иоанъ и рече: не можеть чловэкъ приимати ни чьсо же аще не бѫдеть ѥму дано съ небесе.
28
Ви са́мі мні свиді́тельствуєте, я́ко ріх: нісьм аз Христо́с, но я́ко по́слан єсьм пред Ним.
28
вы сами мънэ съвэдэтельствовасте яко рэхъ нэсмь азъ христосъ нъ посъланъ ѥсмь прэдъ нимь.
29
Імі́яй неві́сту жени́х єсть; а друг женихо́в, стоя́ і послу́шая єго́, ра́достію ра́дується за глас женихо́в; сія́ у́бо ра́дость моя́ іспо́лнися;
29
имэѩи невэстѫ женихъ ѥсть а другъ жениховъ стоѩ и послушаѩ ѥго радостиѭ радуѥть сz за гласъ жениховъ. си убо радость моя исплъни сz.
30
О́ному подоба́єть расти́, мні же ма́литися.
30
оному подобаѥть расти а мънэ мьнити сz.
31
Гряди́й сви́ше над всі́ми єсть; сий от землі́, от землі́ єсть, і от землі́ глаго́леть: Гряди́й с небесе́ над всі́ми єсть;
Єго́же бо посла́ Бог, глаго́ли Бо́жія глаго́леть; не в мі́ру бо Бог дає́ть Ду́ха.
34
ѥгоже бо посъла богъ глаголы божиѩ глаголеть не въ мэрѫ бо богъ дасть духа.
35
Оте́ць (бо) лю́бить Си́на і вся даде́ в ру́ці Єго́.
35
отьць любить сына и вься дасть въ рѫцэ ѥго.
36
Ві́руяй в Си́на і́мать живо́т ві́чний; а і́же не ві́руєть в Си́на, не у́зрить живота́, но гнів Бо́жий пребива́єть на нем.
36
вэруѩи въ сына имать животъ вэчьныи. а иже не вэруѥть въ сына не узьрить живота. нъ гнэвъ божии прэбываѥть на нѥмь.
Глава 6
56
(Зач. 24) Яди́й Мою́ Плоть і пія́й Мою́ Кров во Мні пребива́єть, і Аз в нем.
56
ядыи моѭ плъть и пиѩи моѭ кръвь въ мънэ прэбываѥть и азъ въ нѥмь.
57
Я́коже посла́ М'я Живи́й Оте́ць, — і Аз живу́ Отця́ ра́ди, — і яди́й М'я, і той жив бу́деть Мене́ ра́ди.
57
якоже посъла мz живыи отьць и азъ живѫ отьца ради и ядыи мz и тъ живъ бѫдеть мене ради.
58
Сей єсть хліб сше́дий с небесе́; не я́коже ядо́ша отці́ ва́ші ма́нну і умро́ша; яди́й хліб сей жив бу́деть во ві́ки.
58
се ѥсть хлэбъ съшьдыи съ небесе не якоже ядошz отьци ваши манънѫ и умрэшz. ядыи хлэбъ сь живъ бѫдеть въ вэкъ.
Глава 10
9
(Зач. 36) Аз єсьм двер: Мно́ю а́ще кто вни́деть, спасе́ться, і вни́деть, і ізи́деть, і па́жить обря́щеть.
9
азъ ѥсмь двьрь. мъною аще кто вънидеть спс7етьсz. и вънидеть и изидеть и пажить обрzщеть.
Глава 11
25
Рече́ (же) єй Ісу́с: Аз єсьм воскреше́ніє і живо́т; ві́руяй в М'я, а́ще і у́мреть, оживе́ть.
25
рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть.
26
І всяк живи́й і ві́руяй в М'я не у́мреть во ві́ки. Є́млеши ли ві́ру сему́?
26
и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему;
Глава 14
26
Уті́шитель же, Дух Святи́й, Єго́же по́слеть Оте́ць во і́м'я Моє́, Той ви научи́ть всему́ і воспом'яне́ть вам вся, я́же ріх вам.
26
параклитъ же духъ свzтыи ѥгоже посълеть отьць въ имz моѥ тъ вы научить вьсему и въспомzнеть вамъ вься яже рекохъ вамь.
1
(Зач. 47) Да не смуща́ється се́рдце ва́ше; ві́руйте в Бо́га і в М'я ві́руйте;
1
Да не съмUщаѥтьсz ваше ср7дце. вэрUите въ б7а. и въ мz вэрUите.
2
в дому́ Отця́ Моєго́ оби́телі мно́гі суть; а́ще ли же ні, рекл бих вам: іду́ угото́вати мі́сто вам;
2
въ домU оц7а моѥго. обитэли многы сUть. аще ли же ни. реклъ быхъ вамъ. яко идU Uготовати мэсто вамъ.
3
і а́ще [а́ще пойду́ і] угото́влю мі́сто вам, па́ки прийду́ і поіму́ ви к Себі́, да, іді́же єсьм Аз і ви бу́дете;
3
и аще идU Uготовати мэсто вамъ. пакы приидU. и поимU вы къ собэ. да идеже ѥсмь азъ. и вы бUдэте.
4
і а́може Аз іду́, ві́сте, і путь ві́сте.
4
и ямо же азъ идU. вэсте и пUть вэсте.
5
Глаго́ла Єму́ Фома́: Го́споди, не ві́ми, ка́мо і́деши; і ка́ко мо́жем путь ві́діти?
5
гlа ѥмU fома. Gи не вэмь камо идеши. и како пUть можемъ видэти.
6
Глаго́ла єму́ Ісу́с: Аз єсьм путь, і і́стина, і живо́т; нікто́же при́йдеть ко Отцю́, то́кмо Мно́ю;
6
гlа ѥму iс7. азъ ѥсмь пUть и истина. и животъ. никто же придеть къ оц7ю. нъ тъкмо мною.
7
а́ще М'я би́сте зна́ли, і Отця́ Моєго́ зна́ли би́сте (у́бо); і отсе́лі позна́сте Єго́, і ви́дісте Єго́.
7
аще мя бысте знали. и оц7а моѥго знали бысте Uбо. tселэ познаѥте ѥго. и видэсте ѥго.
8
Глаго́ла Єму́ Фили́пп: Го́споди, покажи́ нам Отця́, і довлі́єть нам.
8
гlа ѥмU филипъ. Gи покажи намъ оц7а. и довлэѥть намъ.
9
Глаго́ла єму́ Ісу́с: толи́ко вре́м'я с ва́ми єсьм, і не позна́л єси́ Мене́, Фили́ппе? Ви́дівий Мене́ ви́ді Отця́; і ка́ко ти глаго́леши: покажи́ нам Отця́?
9
гlа ѥмU iс7. толико время съ вами ѥсмь. и не познали мене филипе. видэвыи мене видить оц7а. и како ты гlѥши. покажи намъ оц7а.
10
Не ві́руєши ли, я́ко Аз во Отці́, і Оте́ць во Мні єсть? (Зач. 48) Глаго́ли, я́же Аз глаго́лю вам, о Себі́ не глаго́лю; Оте́ць же во Мні пребива́яй, Той твори́ть діла́;
10
не вэрUѥши ли. яко азъ въ оц7и. и оц7ь въ мънэ ѥсть. Гlы яже азъ гlю вамъ о собэ не гlю. оц7ь же пребываяи въ мнэ. тъ творить дэла.
Глава 15
1
(Зач. 50) Аз єсьм лоза́ і́стинная, і Оте́ць Мой ді́латель єсть.
1
Азъ ѥсмь лоза истиньная. оц7ь мои дэлатель ѥсть. вьсzкѫ розгU о мънэ не творzщюю плода изьметь ю.
2
Вся́ку ро́згу о Мні не творя́щую плода́, і́зметь ю, і вся́ку творя́щую плод, отреби́ть ю, да мно́жайший плод принесе́ть.
2
и вьсzкѫ творzщюю плодъ отрэбить ю. да плодъ болии сътворить.
3
Уже́ ви чи́сті єсте́ за сло́во, є́же глаго́лах вам.
3
Uже вы чисти ѥсте за слово ѥже гlахъ вамъ.
4
Бу́діте во Мні, і Аз в вас. Я́коже розга́ не мо́жеть плода́ сотвори́ти о себі́, а́ще не бу́деть на лозі́, та́ко і ви, а́ще во Мні не пребу́дете.
4
бUдэте въ мънэ и язъ въ васъ. яко же бо розга не можеть плода творити о себэ. аще не бUдеть на лозэ тако и вы аще не прэбUдете въ мнэ.
5
Аз єсьм лоза́, ви (же) ро́ждіє: (і) і́же бу́деть во Мні, і Аз в нем, той сотвори́ть плод мног, я́ко без Мене́ не мо́жете твори́ти нічесо́же;
5
азъ есмь лоза а вы рождиѥ. иже бUдеть въ мънэ и язъ въ немь. сътворить плодъ мъногъ. яко без мене не можете творити ничсоже.
6
а́ще кто во Мні не пребу́деть, ізве́ржеться вон, я́коже розга́, і ізси́шеть; і собира́ють ю і во огнь влага́ють, і сгара́єть:
6
аще кто въ мънэ не прэбUдеть. извържетьсz вънъ. яко же розга исъшеть. и събираѥтьсz и въ огнь вълагають и съгараѥть.
7
а́ще пребу́дете во Мні і глаго́ли Мої́ в вас пребу́дуть, єго́же а́ще хо́щете, просі́те, і бу́деть вам;
7
аще прэбUдете въ мънэ. и гlи мои въ васъ прэбUдUть. ѥмU же колижьдо хощете. просите и бUдеть вамъ.
8
о сем просла́вися Оте́ць Мой, да плод мног сотворите́, і бу́дете Мої́ ученици́.
8
о семь прослави сz отьць мои да плодъ мъногъ сътворите и бѫдете мои ученици.
9
(Зач. 51) Я́коже возлюби́ М'я Оте́ць, і Аз возлюби́х вас; бу́діте в любві́ Моє́й;
9
якоже възлюби мz отьць и азъ възлюбихъ вы бѫдете въ любъви моѥи.
10
а́ще за́повіді Моя́ соблюде́те, пребу́дете в любві́ Моє́й, я́коже Аз за́повіді Отця́ Моєго́ соблюдо́х, і пребива́ю в Єго́ любві́.
Сія́ глаго́лах вам, да ра́дость Моя́ в вас бу́деть, і ра́дость ва́ша іспо́лниться.
11
си глаголахъ вамъ. да радость моя въ васъ бѫдеть и радость ваша напълнить сz.
12
Сія́ єсть за́повідь Моя́, да лю́бите друг дру́га, я́коже возлюби́х ви;
12
си ѥсть заповэдь моя да любите другъ друга якоже възлюбихъ вы.
13
бо́льші сея́ любве́ нікто́же і́мать, да кто ду́шу свою́ положи́ть за дру́ги своя́.
13
большz сеѩ любъве ни къто же не имать да къто душѫ своѭ положить за другы своѩ.
14
Ви дру́зі Мої́ єсте́, а́ще творите́, єли́ка Аз запові́даю вам;
14
вы друзи мои ѥсте аще творите ѥлико азъ заповэдаѭ вамъ.
15
не ктому́ вас глаго́лю раби́, я́ко раб не вість, что твори́ть госпо́дь єго́; вас же реко́х дру́ги, я́ко вся, я́же сли́шах от Отця́ Моєго́, сказа́х вам.
15
уже не глаголѭ васъ рабъ. рабъ бо не вэсть чьто творить господь ѥго. вы же рекохъ другы яко вься яже слышахъ отъ отьца моѥго съказахъ вамъ.
16
Не ви Мене́ ізбра́сте, но Аз ізбра́х вас, і положи́х вас, да ви і́дете і плод принесе́те, і плод ваш пребу́деть, да, єго́же а́ще про́сите от Отця́ во і́м'я Моє́, дасть вам.
16
не вы мене избьрасте нъ азъ избьрахъ вы и положихъ вы да и вы идете и плодъ принесете и плодъ вашь прэбѫдеть. да ѥгоже колижьдо просите отъ отьца въ имz моѥ дасть вамъ.
17
(Зач. 52) Сія́ запові́даю вам, да лю́бите друг дру́га.
17
си заповэдаѭ вамъ да любите другъ друга.
18
А́ще мир вас ненави́дить, ві́діте, я́ко Мене́ пре́жде вас возненави́ді;
18
аще миръ васъ ненавидить вэдите яко мене прэжде васъ възненавидэ.
19
а́ще от ми́ра би́сте би́ли, мир у́бо своє́ люби́л би; я́коже от ми́ра ні́сте, но Аз ізбра́х ви от ми́ра, сего́ ра́ди ненави́дить вас мир.
19
аще отъ мира бысте были миръ убо своѥ любилъ бы. яко же отъ мира нэсте нъ азъ избьрахъ вы отъ мира сего ради ненавидить васъ миръ.
20
Помина́йте сло́во, є́же Аз ріх вам: ність раб бо́лій го́спода своєго́; а́ще Мене́ ізгна́ша, і вас ізжену́ть; а́ще сло́во Моє́ соблюдо́ша, і ва́ше соблюду́ть;
20
помьните слово ѥже азъ рекохъ вамъ: нэсть рабъ болии господа своѥго. аще мене изгънашz и вы ижденѫть. аще слово моѥ съблюдошz и ваше съблюдѫть.
21
но сія́ вся творя́ть вам за і́м'я Моє́, я́ко не ві́дять Посла́вшаго М'я.
21
нъ си вься творzть вамъ за имz моѥ яко не вэдzть посълавъшааго мz.
22
А́ще не бих прише́л і глаго́лал їм, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же вини́ [ізвине́нія] не і́муть о грісі́ своє́м;
22
аще не быхъ пришьлъ и глаголалъ имъ грэха не бышz имэли. нынэ же вины не имѫть о грэсэ своѥмь.
23
ненави́дяй Мене́, і Отця́ Моєго́ ненави́дить;
23
ненавидzи мене и отьца моѥго ненавидить.
24
а́ще діл не бих сотвори́л в них, ї́хже ін нікто́же сотвори́, гріха́ не би́ша імі́ли; ни́ні же і ви́діша, і возненави́діша Мене́ і Отця́ Моєго́;
24
аще дэлъ не быхъ сътворилъ въ нихъ ихъже ни къто же инъ не сътвори грэха не бышz имэли. нынэ же и видэшz и възненавидэшz и мене и отьца моѥго.
25
но да сбу́деться сло́во, пи́санноє в зако́ні їх, я́ко возненави́діша М'я ту́не.
25
нъ да събѫдеть сz слово писаноѥ въ законэ ихъ яко възненавидэшz мz без ума.
26
Єгда́ же при́йдеть Уті́шитель, Єго́же Аз послю́ вам от Отця́, Дух і́стини, І́же от Отця́ ісхо́дить, Той свиді́тельствуєть о Мні;
26
ѥгда же придеть параклитъ ѥгоже азъ посълѭ вамъ отъ отьца духъ истиньныи иже отъ отьца исходить тъ съвэдэтельствуѥть о мънэ.
27
і ви же свиді́тельствуєте, я́ко іскони́ со Мно́ю єсте́.
27
и вы же съвэдэтельствуѥте яко исъкони съ мьноѭ ѥсте.
Глава 16
33
сія́ глаго́лах вам, да во Мні мир і́мате; в ми́рі ско́рбні бу́дете, но дерза́йте, (я́ко) Аз побіди́х мир.
33
си гlахъ вамъ. да въ мънэ миръ имате. въ мирэ скръбьни бѫдете нъ дрьзаите азъ побэдихъ миръ.
1
Сія́ глаго́лах вам, да не соблазни́теся.
1
Си глаголахъ вамъ да не съблазнитесz.
2
От со́нмищ іждену́ть ви; (Зач. 53) но при́йдеть час, да всяк, і́же убіє́ть ви, возмни́ться слу́жбу приноси́ти Бо́гу;
2
отъ съньмищь ижденѫть вы нъ приде врэмz. да вьсzкъ Uбивыи васъ. мьнитьсz слUжьбU приносити бв7и.
3
і сія́ сотворя́ть, я́ко не позна́ша Отця́, ні Мене́.
3
и си творzть вамъ. яко не познаша оц7а ни мене.
4
Но сія́ глаго́лах вам, да, єгда́ при́йдеть час, воспом'я́нете сія́, я́ко Аз ріх вам; сих же вам іспе́рва не ріх, я́ко с ва́ми біх.
4
нъ си гlахъ вамъ. да ѥгда придеть година. поминаите си. яко азъ рэхъ вамъ. сихъ же вамъ испьрва не рэхъ. яко съ вами бэхъ.
5
Ни́ні же іду́ к посла́вшему М'я, і нікто́же от вас вопроша́єть Мене́: ка́мо і́деши?
5
нынэ же идU къ посълавъшемU мz. и никто же васъ не въпрашаѥть мене камо идеши.
6
Но я́ко сія́ глаго́лах вам, ско́рби іспо́лних сердця́ ва́ша.
6
нъ яко си глаголаахь вамъ скърбь наплъни срьдьце ваше.
7
Но Аз і́стину вам глаго́лю: у́не єсть вам, да Аз іду́; а́ще бо не іду́ Аз, Уті́шитель не при́йдеть к вам; а́ще (ли) же іду́, послю́ Єго́ к вам,
7
нъ азъ истинѫ глаголѭ вамъ: унѥ ѥсть вамъ да азъ идѫ. аще бо не идѫ азъ параклитъ не придетъ къ вамъ. аще ли же идU посълю и къ вамъ.
8
і прише́д Он обличи́ть мир о грісі́, і о пра́вді, і о суді́;
8
и пришьдъ онъ. обличить мира. о грэсэ и о правьдэ и сUдэ.
Глава 17
18
(Зач. 57) Я́коже Мене́ посла́л єси́ в мир, і Аз посла́х їх в мир,
18
яко же ты мz о§е посъла въ миръ. и язъ посълахъ я въ миръ.
19
і за них Аз свящу́ Себе́, да і ті́ї бу́дуть свяще́нні во і́стину.
19
и за нz азъ сщ7юсz самъ. да бUдUть и ти сщ7ени въ истинU.
20
Не о сих же молю́ то́кмо, но і о ві́рующих словесе́ їх ра́ди в М'я,
20
не о сихъ же молю тъкмо. нъ и о вэрѫющиихъ. словесемъ моимъ въ мz.
21
да всі єди́но бу́дуть: я́коже Ти, О́тче, во Мні, і Аз в Тебі́, да і ті́ї в Нас єди́но бу́дуть, — да (і) мир ві́ру і́меть, я́ко Ти М'я посла́л єси́;
21
да вьси ѥдино сUть. яко же ты о§е въ мънэ. и язъ въ тебэ. да и ти въ насъ ѥдино бUдUть. да и вьсь миръ вэрUѥть. яко ты мz посъла.
22
і Аз сла́ву, ю́же дал єси́ Мні, дах їм; да бу́дуть єди́но, я́коже Ми єди́но єсьма́;
22
и язъ славU юже дасть ми дахъ имъ да бUдUть ѥдино. яко же и мы ѥдино.
23
Аз в них, і Ти во Мні; да бу́дуть соверше́нні во єди́но, і да разумі́єть мир, я́ко Ти М'я посла́л єси́ і возлюби́л єси́ їх, я́коже Мене́ возлюби́л єси́.
23
азъ въ нихъ и ти въ мнэ. да бUдUть съвьршени въ ѥдино. и да разUмэѥть миръ. яко ты мz посъла. и възлюбилъ мz ѥси. яко же мz възлюбилъ ѥси.
а і́же піє́ть от води́, ю́же Аз дам єму́, не вжа́ждеться во ві́ки; но вода́, ю́же (Аз) дам єму́, бу́деть в нем істо́чник води́ теку́щия в живо́т ві́чний.
14
а иже пиѥть воды юже азъ дамь ѥмU. не имать въждадатисz въ вэкы. нъ водU юже азъ дамь ѥмU бUдеть въ немь источьникъ воды. въскаплющяя воды вэчьныя.
15
Глаго́ла к Нему́ жена́: Го́споди, даждь мі сію́ во́ду, да ні жа́жду, ні прихожду́ сі́мо почерпа́ти.
15
гlа къ немU жена. Gи дажь ми сия воды да ни жажю ни прихожю сэмо почьрпатъ.
16
Глаго́ла єй Ісу́с: іди́, пригласи́ му́жа твоєго́ і прийди́ сі́мо.
Не ви ли глаго́лете, я́ко єще́ чети́ри мі́сяці суть, і жа́тва при́йдеть? Се глаго́лю вам: возведі́те о́чі ва́ші і ви́діте ни́ви, я́ко пла́ви суть к жа́тві уже́;
35
не вы ли гlете. яко и еще четыре мcци сUть. и жzтва придеть. се гlю вамъ. възведэте очи ваши. и видите нивы. яко плавы сUть къ жzтвэ Uже.
36
і жняй мзду приє́млеть і собира́єть плод в живо́т ві́чний, да і сі́яй вку́пі ра́дується, і жняй;
36
и жьнzи мьздU приѥмлеть. и събираѥть плодъ въ животъ вэчьныи. да сеяи въкUпэ радUѥтьсz. и жьнzи.
37
о сем бо сло́во єсть і́стинноє, я́ко ін єсть сі́яй, і ін єсть жняй;
37
о семь слово ѥсть истиньноѥ. яко инъ ѥсть сэяи. инъ ѥсть жьнzи.
38
Аз посла́х ви жа́ти, іді́же ви не труди́стеся: іні́ї труди́шася, і ви в труд їх внидо́сте.
38
азъ же вы посълахъ жzть. иде же вы не трUдистесz. ини трUдишzсz. и вы въ трUдъ ихъ вънидосте.
39
От гра́да же того́ мно́зі ві́роваша в Онь от Самаря́н, за сло́во жени́ свиді́тельствующия, я́ко рече́ мі вся, єли́ка сотвори́х.
39
t града же того мънози вэроваша въ него. t самарzнъ. за слово женэ съвэдэтельствUющи. яко ми рече вьсz ѥлико сътворихъ.
40
Єгда́ у́бо прийдо́ша к Нему́ Самаря́не, моля́ху Єго́, да би преби́л у них; і преби́сть ту два дні.
40
ѥгда же придU самарzне. молzхUти и да бы прэбылъ U нихъ. и прэбысть тU дъва дн7и.
41
І мно́го па́че ві́роваша за сло́во Єго́;
41
и мънози паче вэроваша. за слово ѥго.
42
жені́ же глаго́лаху, я́ко не ктому́ за твою́ бесі́ду ві́руєм, са́мі бо сли́шахом і ві́ми, я́ко Сей єсть воі́стину Спас ми́ру, Христо́с.