¹

І бисть по сконча́нії Ісу́сові, і вопроша́ху си́нове Ізра́їлеви Го́спода, глаго́люще: кто взи́деть нам к Ханане́ю воєво́да, ра́товати на них?

¹

Після смерти Ісуса запитували сини Ізраїлеві Господа, говорячи: хто з нас першим піде на хананеян — воювати з ними?

²

І рече́ Госпо́дь: Іу́да взи́деть; се, дах зе́млю в ру́ку єго́.

²

І сказав Господь: Іуда піде; ось, Я віддаю землю в руки його.

³

І рече́ Іу́да к Симео́ну, бра́ту своєму́: взи́ди со мно́ю в жре́бій мой, і ополчи́мся на Ханане́я; і пойду́ і аз с тобо́ю в жре́бій твой. І по́йде с ним Симео́н.

³

Іуда ж сказав Симеону, братові своєму: ввійди зі мною в жереб мій, і будемо воювати з хананеянами; і я ввійду з тобою у твій жереб. І пішов з ним Симеон.

⁴

І взи́де Іу́да, і предаде́ Госпо́дь Ханане́я і Ферезе́я в ру́ці їх; і ізби́ша їх в везе́ці до десяти́ ти́сящ муже́й.

⁴

І пішов Іуда, і віддав Господь хананеян і ферезеян у руки їх, і убили вони з них під Везеком десять тисяч чоловік.

⁵

І обріто́ша Адонівезе́ка в Везе́ці, і сіко́шася с ним; і ізби́ша Ханане́я і Ферезе́я.

⁵

У Везеку зустрілися вони з Адоні-Везеком, воювали з ним і розбили хананеян і ферезеян.

⁶

І побіже́ Адонівезе́к; і гна́ша вслід єго́, і я́ша єго́, і отсіко́ша краї́ рук єго́ і краї́ ног єго́.

⁶

Адоні-Везек побіг, але вони погналися за ним і впіймали його і відсікли великі пальці на руках його і на ногах його.

⁷

І рече́ Адонівезе́к: седьми́десяти царе́м обсіко́х краї́ рук їх і краї́ ног їх, і би́ша собира́юще [от крупи́ць] под трапе́зою моє́ю; я́коже у́бо сотвори́х, та́ко воздаде́ мі Бог. І приведо́ша єго́ во Ієрусали́м, і у́мре та́мо.

⁷

Тоді сказав Адоні-Везек: сімдесят царів з відсіченими на руках і на ногах їхніх великими пальцями збирали [крихти] під столом моїм; як робив я, так і мені відплатив Бог. І привели його в Єрусалим, і він помер там.

⁸

І воєва́ша си́нове Іу́дини на Ієрусали́м, і взя́ша єго́, і порази́ша єго́ о́стрієм меча́, і град сожго́ша огне́м.

⁸

І воювали сини Іудині проти Єрусалима і взяли його, й уразили його мечем і місто віддали вогню.

⁹

І по сих снидо́ша си́нове Іу́дини воєва́ти на Ханане́я живу́щаго в го́рній к ю́гу і в ра́вній.

⁹

Потім пішли сини Іудині воювати з хананеянами, які жили на горах і на полуденній землі і на низинних місцях.

¹⁰

І по́йде Іу́да на Ханане́я живу́щаго в Хевро́ні. І ізи́де Хевро́н со страни́; і́м'я же бі Хевро́ну пре́жде Каріафарво́к-се́фер; і уби́ша Сеси́на, і Ахіма́на, і Фолмі́я, ро́ди Єна́кови.

¹⁰

І пішов Іуда на хананеян, які жили в Хевроні [ім’я ж Хеврону було раніше Кириаф-Арби], і розбив Шешая, Ахимана і Фалмая [з роду Єнакового].

¹¹

І взидо́ша отту́ду к живу́щим в даві́рі; і́м'я же даві́ру бі пре́жде Каріафсе́фер, град пи́сьмен.

¹¹

Звідти пішов він проти жителів Давира; ім’я Давира було раніше Кириаф-Сефер.

¹²

І рече́ Хале́в: і́же а́ще порази́ть град пи́сьмен і во́зьметь єго́, дам єму́ Асха́нь, дщер мою́, в жену́.

¹²

І сказав Халев: хто розіб’є Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.

¹³

І взя єго́ Гофонії́л, син Кене́за, бра́та Хале́вова юні́йшій, і даде́ єму́ Хале́в Асха́нь, дщер свою́, в жену́.

¹³

І взяв його Гофониїл, син Кеназа, молодшого брата Халевового, і Халев віддав за дружину йому Ахсу, дочку свою.