Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
І бисть по сконча́нії Ісу́сові, і вопроша́ху си́нове Ізра́їлеви Го́спода, глаго́люще: кто взи́деть нам к Ханане́ю воєво́да, ра́товати на них?
1
Після смерти Ісуса запитували сини Ізраїлеві Господа, говорячи: хто з нас першим піде на хананеян — воювати з ними?
2
І рече́ Госпо́дь: Іу́да взи́деть; се, дах зе́млю в ру́ку єго́.
2
І сказав Господь: Іуда піде; ось, Я віддаю землю в руки його.
3
І рече́ Іу́да к Симео́ну, бра́ту своєму́: взи́ди со мно́ю в жре́бій мой, і ополчи́мся на Ханане́я; і пойду́ і аз с тобо́ю в жре́бій твой. І по́йде с ним Симео́н.
3
Іуда ж сказав Симеону, братові своєму: ввійди зі мною в жереб мій, і будемо воювати з хананеянами; і я ввійду з тобою у твій жереб. І пішов з ним Симеон.
4
І взи́де Іу́да, і предаде́ Госпо́дь Ханане́я і Ферезе́я в ру́ці їх; і ізби́ша їх в везе́ці до десяти́ ти́сящ муже́й.
4
І пішов Іуда, і віддав Господь хананеян і ферезеян у руки їх, і убили вони з них під Везеком десять тисяч чоловік.
5
І обріто́ша Адонівезе́ка в Везе́ці, і сіко́шася с ним; і ізби́ша Ханане́я і Ферезе́я.
5
У Везеку зустрілися вони з Адоні-Везеком, воювали з ним і розбили хананеян і ферезеян.
6
І побіже́ Адонівезе́к; і гна́ша вслід єго́, і я́ша єго́, і отсіко́ша краї́ рук єго́ і краї́ ног єго́.
6
Адоні-Везек побіг, але вони погналися за ним і впіймали його і відсікли великі пальці на руках його і на ногах його.
7
І рече́ Адонівезе́к: седьми́десяти царе́м обсіко́х краї́ рук їх і краї́ ног їх, і би́ша собира́юще [от крупи́ць] под трапе́зою моє́ю; я́коже у́бо сотвори́х, та́ко воздаде́ мі Бог. І приведо́ша єго́ во Ієрусали́м, і у́мре та́мо.
7
Тоді сказав Адоні-Везек: сімдесят царів з відсіченими на руках і на ногах їхніх великими пальцями збирали [крихти] під столом моїм; як робив я, так і мені відплатив Бог. І привели його в Єрусалим, і він помер там.
8
І воєва́ша си́нове Іу́дини на Ієрусали́м, і взя́ша єго́, і порази́ша єго́ о́стрієм меча́, і град сожго́ша огне́м.
8
І воювали сини Іудині проти Єрусалима і взяли його, й уразили його мечем і місто віддали вогню.
9
І по сих снидо́ша си́нове Іу́дини воєва́ти на Ханане́я живу́щаго в го́рній к ю́гу і в ра́вній.
9
Потім пішли сини Іудині воювати з хананеянами, які жили на горах і на полуденній землі і на низинних місцях.
10
І по́йде Іу́да на Ханане́я живу́щаго в Хевро́ні. І ізи́де Хевро́н со страни́; і́м'я же бі Хевро́ну пре́жде Каріафарво́к-се́фер; і уби́ша Сеси́на, і Ахіма́на, і Фолмі́я, ро́ди Єна́кови.
10
І пішов Іуда на хананеян, які жили в Хевроні [ім’я ж Хеврону було раніше Кириаф-Арби], і розбив Шешая, Ахимана і Фалмая [з роду Єнакового].
11
І взидо́ша отту́ду к живу́щим в даві́рі; і́м'я же даві́ру бі пре́жде Каріафсе́фер, град пи́сьмен.
11
Звідти пішов він проти жителів Давира; ім’я Давира було раніше Кириаф-Сефер.
12
І рече́ Хале́в: і́же а́ще порази́ть град пи́сьмен і во́зьметь єго́, дам єму́ Асха́нь, дщер мою́, в жену́.
12
І сказав Халев: хто розіб’є Кириаф-Сефер і візьме його, тому віддам Ахсу, дочку мою, за дружину.
13
І взя єго́ Гофонії́л, син Кене́за, бра́та Хале́вова юні́йшій, і даде́ єму́ Хале́в Асха́нь, дщер свою́, в жену́.
13
І взяв його Гофониїл, син Кеназа, молодшого брата Халевового, і Халев віддав за дружину йому Ахсу, дочку свою.
Глава 2
Глава 4
1
І приложи́ша си́нове Ізра́їлеви сотвори́ти зло́є пред Го́сподем; і Ао́д у́мре.
1
Коли помер Аод, сини Ізраїлеві стали знову робити зле перед очима Господа.
2
І отдаде́ їх Госпо́дь в ру́ку Іави́на, царя́ Ханаа́нська, і́же ца́рствова во Асо́рі. І воєво́да си́ли єго́ Сиса́ра, і той жив'я́ше во Арисо́фі язи́ков.
2
І віддав їх Господь у руки Іавина, царя Ханаанського, який царював у Асорі; воєначальником у нього був Сисара, який жив у Харошеф-Гоїмі.
3
І возопи́ша си́нове Ізра́їлеви ко Го́споду, я́ко де́в'ять сот колесни́ць желі́зних бя́ше єму́; і той озло́би Ізра́їля зіло́ літ два́десять.
3
І воззвали сини Ізраїлеві до Господа, тому що в нього було дев’ятсот залізних колісниць, і він жорстоко гнітив синів Ізраїлевих двадцять років.
4
І Девво́ра, жена́ проро́чиця, жена́ Лафидо́фова, сія́ судя́ше Ізра́їлю в то вре́м'я;
4
У той час була суддею Ізраїля Девора пророчиця, дружина Лапидофова;
5
і сія́ жив'я́ше под фі́ніком Девво́ра между́ Ра́мою і между́ Вефи́лем, в горі́ Єфре́млі; і восхожда́ху си́нове Ізра́їлеви к ней та́мо на суд.
5
вона жила під Пальмою Девориною, між Рамою і Вефилем, на горі Єфремовій; і приходили до неї [туди] сини Ізраїлеві на суд.
6
І посла́ Девво́ра, і призва́ Вара́ка си́на Авинеє́мля із Кеде́са Неффали́мова, і рече́ к нему́: не запові́да ли тебі́ Госпо́дь Бог Ізра́їлев? і по́йдеши в го́ру Фаво́р, і по́ймеши с собо́ю де́сять ти́сящ муже́й от сино́в Неффали́млих і от сино́в Завуло́них;
6
[Девора] послала і покликала Варака, сина Авиноамового, з Кедеса Неффалимового, і сказала йому: повеліває [тобі] Господь Бог Ізраїлів: піди, піднімись на гору Фавор і візьми з собою десять тисяч чоловік із синів Неффалимових і синів Завулонових;
7
і приведу́ к тебі́ в водоте́ч Кисо́нь Сиса́ру, воєво́ду си́ли Іави́ни, і колесни́ці єго́, і мно́жество (вой) єго́, і преда́м єго́ в ру́ки твоя́.
7
а Я приведу до тебе, до потоку Киссону, Сисару, воєначальника Іавинового, і колісниці його і багатолюдне [військо] його, і віддам його в руки твої.
8
І рече́ к ней Вара́к: а́ще по́йдеши со мно́ю, пойду́, і а́ще не по́йдеши со мно́ю, не пойду́; я́ко не вім дне, в о́ньже благоустро́їть Госпо́дь а́нгела со мно́ю.
8
Варак сказав їй: якщо ти підеш зі мною, піду; а якщо не підеш зі мною, не піду; [тому що я не знаю дня, в який пошле Господь ангела зі мною].
9
І рече́ Девво́ра к нему́: іду́щи пойду́ с тобо́ю; оба́че віждь, я́ко не бу́деть тебі́ сла́ва на путі́, в о́ньже ти і́деши; поне́же в ру́ку же́нську преда́сть Госпо́дь Сиса́ру. І воста́ Девво́ра і по́йде с Вара́ком до Ка́диса.
9
Вона сказала [йому]: піти піду з тобою; тільки [знай, що] не тобі вже буде слава в цьому поході, в який ти йдеш; але в руки жінки віддасть Господь Сисару. І встала Девора і пішла з Вараком у Кедес.
10
І воззва́ Вара́к Завуло́на і Неффали́ма до Ка́диса, і пойдо́ша вслід єго́ де́сять ти́сящ муже́й, і і́де с ним Девво́ра.
10
Варак скликав завулонян і неффалимлян у Кедес, і пішли слідом за ним десять тисяч чоловік, і Девора пішла з ним.
11
І Хаве́р Кине́й отлучи́ся от Ке́ни і от сино́в Іова́ва, у́жика Моїсе́йова; і потче́ ку́щу свою́ под ду́бом почива́ющих, і́же єсть при Кеде́сі.
11
Хевер кенеянин відокремився тоді від кенеян, синів Ховава, родича Мойсеєвого, і розкинув намет свій біля діброви в Цааннимі біля Кедеса.
12
І возвісти́ша Сиса́рі, я́ко взи́де Вара́к, син Авинеє́мль, на го́ру Фаво́р.
12
І донесли Сисарі, що Варак, син Авиноамів, піднявся на гору Фавор.
13
І созва́ Сиса́ра вся колесни́ці своя́, де́в'ять сот колесни́ць желі́зних, і вся лю́ди, і́же с ним, от Арисо́фа язи́ков в водоте́ч Кисо́нь.
13
Сисара скликав усі колісниці свої, дев’ятсот залізних колісниць, і весь народ, який у нього, з Харошеф-Гоїма до потоку Киссону.
14
І рече́ Девво́ра к Вара́ку: воста́ни, я́ко сей день, в о́ньже предаде́ Госпо́дь Сиса́ру в ру́ку твою́, зане́ Госпо́дь ізи́деть пред тобо́ю. І сни́де Вара́к с гори́ Фаво́р, і де́сять ти́сящ муже́й вслід єго́.
14
І сказала Девора Вараку: встань, тому що це той день, в який Господь віддасть Сисару в руки твої; Сам Господь піде перед тобою. І зійшов Варак з гори Фавор, і за ним десять тисяч чоловік.
15
І сотре́ Госпо́дь Сиса́ру і вся колесни́ці єго́ і весь полк єго́ о́стрієм меча́ пред Вара́ком. І сни́де Сиса́ра с колесни́ці своєя́ і побіже́ нога́ми свої́ми.
15
Тоді Господь привів у замішання Сисару і всі колісниці його і все ополчення його від меча Варака, і зійшов Сисара з колісниці [своєї] і побіг пішки.
16
І Вара́к гоня́й вслід колесни́ць єго́ і вслід полка́, да́же до дубра́ви язи́ков. І паде́ весь полк Сиса́рин о́стрієм меча́, не оста́ся ні єди́н.
16
Варак переслідував колісниці [його] і ополчення до Харошеф-Гоїма, і загинуло все ополчення Сисарине від меча, не залишилося нікого.
17
І Сиса́ра убіже́ нога́ми свої́ми в ку́щу Іаї́лі, жени́ Хаве́ра Кине́єва; я́ко мир бя́ше между́ Іави́ном, царе́м Асо́рським і между́ до́мом Хаве́ра Кине́єва.
17
Сисара ж утік пішки у намет Іаїлі, дружини Хевіра кенеянина; тому що між Іавином, царем Асорським, і домом Хевера кенеянина був мир.
18
І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє Сиса́рі і рече́ к нему́: уклони́ся, господи́не мой, уклони́ся ко мні, не бо́йся. І уклони́ся к ней в ку́щу, і покри́ єго́ оде́ждею своє́ю.
18
І вийшла Іаїль назустріч Сисарі і сказала йому: зайди, господарю мій, зайди до мене, не бійся. Він зайшов до неї в намет, і вона покрила його килимом [своїм].
19
І рече́ Сиса́ра к ней: напо́й м'я ма́ло води́, я́ко возжажда́х. І отріши́ міх мле́чний, і напої́ єго́, і покри́ єго́.
19
[Сисара] сказав їй: дай мені трохи води напитися, я пити хочу. Вона розв’язала міх з молоком, і напоїла його і знову покрила його.
20
І рече́ к ней Сиса́ра: ста́ни во две́рех ку́щи, і бу́деть а́ще кто при́йдеть к тебі́, і вопро́сить тя, і рече́ть: єсть ли зді муж? І рече́ши: ність.
20
[Сисара] сказав їй: стань біля дверей намету, і якщо хто прийде і запитає в тебе і скаже: «чи немає тут кого?», ти скажи: «ні».
21
І взя Іаї́ль, жена́ Хаве́рова, кол ку́щний, і взя млат в ру́ку свою́, і вни́де к нему́ ти́хо, і водрузи́ кол во скра́нії єго́, і пронзе́ до землі́; і сей утру́ждся спа́ше, і і́здше.
21
Іаїль, дружина Хеверова, взяла кіл від намету, і взяла молот у руку свою, і підійшла до нього тихенько, і встромила кіл у скроню його так, що приколола до землі; а він спав від утоми — і помер.
22
І се, Вара́к гоня́й Сиса́ру. І ізи́де Іаї́ль во срі́теніє єму́ і рече́ єму́: прийди́, і покажу́ тебі́ му́жа, єго́же ти і́щеши. І вни́де к ней, і се, Сиса́ра лежа́ше мертв, і кол во скра́нії єго́.
22
І ось, Варак женеться за Сисарою. Іаїль вийшла назустріч йому і сказала йому: ввійди, я покажу тобі людину, яку ти шукаєш. Він увійшов до неї, і ось, Сисара лежить мертвим, і кіл у скроні його.
23
І покори́ Госпо́дь Бог в той день Іави́на, царя́ Ханаа́ня пред си́ни Ізра́їлевими;
23
І смирив [Господь] Бог у той день Іавина, царя Ханаанського, перед синами Ізраїлевими.
24
і хожда́ше рука́ сино́в Ізра́їлевих ходя́щи, і ожесточи́ся на Іави́на, царя́ Ханаа́нська, до́ндеже істреби́ша єго́.
24
Рука синів Ізраїлевих посилювалася більше і більше над Іавином, царем Ханаанським, доки не знищили вони Іавина, царя Ханаанського.
Глава 5
1
І воспі́ Девво́ра і Вара́к, син Авинеє́мов, в той день, і рече́:
1
У той день заспівали Девора і Варак, син Авиноамів, цими словами:
2
внегда́ нача́ти вождо́м во Ізра́їлі, в проізволе́нії люді́й, благослові́те Го́спода!
2
Ізраїль помстився, народ показав ревність; прославте Господа!
3
Усли́шіте, ца́ріє, і внуші́те, кня́зі: аз Го́сподеві воспою́ і пою́ Бо́гу Ізра́їлеву.
3
Слухайте, царі, прислухайтеся, вельможі: я Господу, я співаю, воздаю хвалу Господу Богу Ізраїлевому.
4
Го́споди, во ісхо́ді Твоє́м от Сиї́ра, внегда́ воздвиза́тися Тебі́ от села́ Едо́мова, земля́ потрясе́ся, і не́бо возмути́ся, і о́блаци іска́паша во́ду;
4
Коли виходив Ти, Господи, від Сеїра, коли йшов з поля Едомського, тоді земля тряслася, і небо капало, і хмари проливали воду;
5
го́ри подвиго́шася от лиця́ Го́спода Елої́, та́я Сина́ от лиця́ Го́спода Бо́га Ізра́їлева.
5
гори танули від лиця Господа, навіть цей Синай від лиця Господа Бога Ізраїлевого.
6
Во дні Самега́ра, си́на Ана́фова, во дні Іаї́лі, оскуді́ша путіє́, і ідо́ша в путі́ кри́ви, і ідо́ша в путі́ развраще́нни;
6
У дні Самегара, сина Анафового, у дні Іаїлі, були порожні дороги, і ті, що ходили раніше путями прямими, ходили тоді обхідними дорогами.
7
оскуді́ша живу́щії во Ізра́їлі, оскуді́ша до́ндеже воста́ Девво́ра, до́ндеже воста́ ма́ти во Ізра́їлі;
7
Не стало мешканців у селищах у Ізраїля, не стало, доки не повстала я, Девора, доки не повстала я, мати в Ізраїлі.
8
ізбра́ша бо́ги но́ви, я́ко хліб я́чен, тогда́ воєва́ша гра́ди князе́й; щит не яви́ся, ніже́ копіє́ в чети́редесяти ти́сящах во Ізра́їлі.
8
Обрали нових богів, тому війна біля воріт. Чи видні були щит і спис у сорока тисяч Ізраїля?
9
Се́рдце моє́ на учине́нная во Ізра́їлі; си́льнії люді́й, благослові́те Го́спода!
9
Серце моє до вас, начальники Ізраїлеві, до ревнителів серед народу; прославте Господа!
10
Ї́здящії на осля́тех бі́лих в полу́дне, і сідя́щії на суди́щі, і ходя́щії на путі́ со́нмов, провіща́йте.
10
Ті, хто їздить на ослицях білих, ті, що сидять на килимах і ходять по дорозі, співайте пісню!
11
Глас пле́щущих посреді́ веселя́щихся; та́мо дадя́ть пра́вду. Го́споди, пра́вди укріпи́ во Ізра́їлі; тогда́ разидо́шася во гра́ди своя́ лю́діє Госпо́дні.
11
Серед голосів, що збирають стада, біля колодязів, нехай співають хвалу Господу, хвалу вождям Ізраїля! Тоді виступив до воріт народ Господній.
12
Воста́ни, воста́ни, Девво́ра! Воста́ни, воста́ни, глаго́ли с пі́снію! Воста́ни, Вара́че, і пліни́ плін твой, си́не Авинеє́мль!
12
Піднесися, піднесися, Деворо! піднесися, піднесися! співай пісню! Постань, Вараку! і веди полонених твоїх, сину Авиноамів!
13
Тогда́ возвели́чися си́ла Єго́; Госпо́дь смири́ мні крі́пльшия мене́.
13
Тоді небагатьом із сильних підкорив Він народ; Господь підпорядкував мені хоробрих.
14
Лю́діє Єфре́млі утоми́ша їх в доли́ні; брат твой Веніамі́н в лю́дех твої́х; от мене́ Махі́р снидо́ша взиску́ющії, і от Завуло́на укріпля́ющіїся в ски́птрі повіствова́нія пи́сьменника.
14
Від Єфрема прийшли ті, хто вкорінився в Амалика; за тобою Веніамін, серед народу твого; від Махира йшли начальники, і від Завулона — ті, хто володіє тростиною писаря.
15
І нача́льници во Іссаха́рі с Девво́рою і Вара́ком; та́ко Вара́к отпусти́ пі́ших свої́х в доли́ну, в разділе́нія Руви́мова, вели́ка іспита́нія се́рдця.
15
І князі Іссахарові з Деворою, й Іссахар так само, як Варак, кинувся в долину пішки. В племенах Рувимових велика розбіжність.