Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 1) Поне́же у́бо мно́зі нача́ша чини́ти по́вість о ізві́ствованних в нас веще́х,
1
Поне'же оу^бо мно'ѕи нача'шя чини'ти по'вњсть ѓ^ и^ꙁвњсᲄованыхъ в насъ ве'щехъ,
2
я́коже преда́ша нам, і́же іспе́рва самови́дці і слу́ги би́вшії Словесе́;
2
ја%коже преда'ша намъ иже и^спе'рва самовиDцы и^ слђгы` бы'вшеи` словеси`.
3
ізво́лися і мні послі́довавшу ви́ше вся іспи́тно, поря́ду писа́ти тебі́, держа́вний Феофі́ле,
3
и^зво'лися и^ мнњ послᲇдовавшђ вы'ше всњхъ и^спы'тно, по' рядђ писа'ти тебњ, дръжа'вныи џеѓ^фїле,
4
да разумі́єши, о ни́хже научи́лся єси́ словесі́х утвержде́ніє.
4
да разђмњ'еши ѓ^ них#же наоу^чилъся е^си словесехъ оу^тверже'нїе”
5
(Зач. 2) Бисть во дні І́рода царя́ Іуде́йська, ієре́й ні́кий, і́менем Заха́рія, от дневни́я чреди́ Авія́ни, і жена́ єго́ от дще́рей Ааро́новіх, і і́м'я єй Єлисаве́т.
5
Бысть въ' дн~и и%рода цр~я і^оу^деиска, ие^ре'и нњ'кїи, и^менемъ ꙁаха'рїа, эT дн~евны'а чреды а^вїа'ня, и^ жена` е^го эT дще'рїи а^а^ро'новњхъ, і^ и'мя еи` е^лїсавеџь”
6
Бі́ста же пра́ведна о́ба пред Бо́гом, ходя́ща во всіх за́повідех і оправда́ніїх Госпо́дніх безпоро́чна.
6
Бњста же пра'ведна ѓ'ба преD бм~ъ, ходя'ща въ всњхъ за'повњдехъ и^ ѓ^правда'нїихъ гн~ихъ беспоро'чна.
7
І не бі ї́ма ча́да, поне́же Єлисаве́т бі непло́ди, і о́ба заматорі́вша во днех свої́х бі́ста.
7
и^ не бњ и%ма чада, понеже е^лисавеџь б^њ непло'ды, и^ ѓ'ба ꙁама'торᲇвша въ' дн~ехъ свои^хъ бњ'ста”
8
Бисть же служа́щу єму́ в чину́ чреди́ своєя́ пред Бо́гом,
8
Бысть же слђжа'щђ е^мђ в чинђ чреды` своеа` преD бм~ъ
9
по оби́чаю свяще́нничества ключи́ся єму́ покади́ти, вше́дшу в це́рков Госпо́дню,
9
по ѓ^бы'чаю сщ~е'нничесᲄва, ключи'ся е^мђ покади'ти в#шеD в# цр~квь гн~ю.
10
і все мно́жество люде́й бі моли́тву ді́я вні, в год [во вре́м'я] фиміа́ма;
10
и^ все` мно'жество людїи б^њ мл~итвђ дњя' вн^њ в# годъ џимїа'ма”
11
яви́ся же єму́ А́нгел Госпо́день, стоя́ одесну́ю олтаря́ кади́льнаго;
11
ЈА/ви' же ся е^мђ а^гг~лъ гн~ь, стоа` ѓ^деснђ'ю ѓ^лтаря кади`лнаго.
12
і смути́ся Заха́рія ви́дів, і страх нападе́ нань.
12
и^ смђти'ся захарїа видњвъ, и^ страхъ нападе` нань.
13
Рече́ же к нему́ А́нгел: не бо́йся, Заха́ріє, зане́ усли́шана бисть моли́тва твоя́, і жена́ твоя́ Єлисаве́т роди́ть си́на тебі́, і нарече́ши і́м'я єму́ Іоа́нн.
13
рече же к немђ а^гг~лᲆ. не бо'ися заха'рїа, зане оу^слы'шана бысть мл~тва твоа`. и^ жена` твоа` е^лїсавеџ# родитъ сн~а тебњ, и^ нарече'ши и%мя е^мђ і^ѓ^а'ннъ.
14
І бу́деть тебі́ ра́дость і весе́ліє, і мно́зі о рождестві́ єго́ возра́дуються.
14
и^ бђдетъ тебњ ра'досᲄь и^ весе'лїе, и^ мно'ѕи ѓ^ рожествњ е^го възрадђ'ются.
15
Бу́деть бо ве́лій пред Го́сподем; і вина́, і сике́ра не і́мать пи́ти, і Ду́ха Свята́го іспо́лниться єще́ із чре́ва ма́тере своєя́;
15
бђ'детъ б^о ве'лїи предъ гм~ь. и^ вина` и^ сике'ра не и%маᲄь пити” и^ дх~а ст~а и^спо'лнится е^ще и^з# чрева мт~ре своеа`.
16
і мно́гих от сино́в Ізра́їлевих обрати́ть ко Го́споду Бо́гу їх.
16
и^ мно'гы эT сн~о'въ і^ил~евъ ѓ^брати'тъ къ г~ђ б~ђ и^хъ”
17
І той преди́деть пред Ним ду́хом і си́лою Іліїно́ю, обрати́ти сердця́ отце́м на ча́да, і проти́вния в му́дрості пра́ведних, угото́вати Го́сподеві лю́ди соверше́ни.
17
И$ то'и преDи'детъ преD нимъ, дх~омъ, и^ си'лою и^лїиною. ѓ^брати'ти срDца эTц~емъ на чя'да, и^ проти'вныа в# мђ'дросᲄи пра'веDныхъ, оу^гото'вати гв~и лю'ди съвръшены”
18
І рече́ Заха́рія ко А́нгелу: по чесому́ разумі́ю сіє́? Аз бо єсьм стар, і жена́ моя́ заматорі́вши во днех свої́х.
18
и^ рече заха'рїа къ а^гг~лђ. по чесомђ разђмњ'ю с^е; а^зъ б^о е^смь старъ, и^ жена` моа` зама'торњвши въ' дн~ехъ своиX”
19
І отвіща́в А́нгел рече́ єму́: аз єсьм Гавриї́л предстоя́й пред Бо́гом, і по́слан єсьм глаго́лати к тебі́ і благовісти́ти тебі́ сія́;
19
И$ эTвњщавъ а^гг~лъ рече е^мђ. а^зъ е^смь гаврїилъ предъстоаи` преD бм~ъ, и^ по'сланъ е^смь гл~ати к тебњ, и^ бл~говњстити тебњ сїа.
20
і се бу́деши молчя́ і не моги́й проглаго́лати, до него́же дне бу́дуть сія́, зане́ не ві́ровал єси́ словесе́м мої́м, я́же сбу́дуться во вре́м'я своє́.
20
и^ с^е бђ'деши млъ'ча и^ не могы` прогл~ати, до негоже дн~е бђ'дђтъ сїа, зане не вњ'рова словесемъ мои'мъ, ја%же с#бђдђтся въ' время свое`”
21
І бі́ша лю́діє жду́ще Заха́рію і чудя́хуся косня́щу єму́ в це́ркві.
21
И$ бᲇшя лю'дїе ждђ'ще заха'рїю, и^ чюждахђся косня'щђ е^мђ в цр~кви”
22
Ізше́д же не можа́ше глаго́лати к ним; і разумі́ша, я́ко виді́ніє ви́ді в це́ркві; і той бі помава́я їм, і пребива́ше нім.
22
И$ꙁшеD же не можа'ше гл~ати к ни'мъ. и^ разђмњшя ја'ко видњнїе видњ в# цр~кви. и^ то'й б^њ помава'а и^мъ, и^ пребыва'ше нњмъ”
23
І бисть я́ко іспо́лнишася дні́є слу́жби єго́, і́де в дом свой.
23
И$ бысть, ја^ко и^спл'ънишяся дн~їе слђж'бы е^го, и%де в домъ свои”
24
(Зач. 3) По сих же днех зача́т Єлисаве́т, жена́ єго́, і тая́шеся мі́сяць п'ять, глаго́лющи:
24
По си'хъ же дн~ехъ зачатъ е^лисавеџᲆ жена е^го, и^ тая'шеся мцsя пять гл~ющи,
25
я́ко та́ко мні сотвори́ Госпо́дь во дні, в ня́же призрі́ от’я́ти поноше́ніє моє́ в челові́ціх.
25
ја%кота'ко мн^њ сътвори` г~ь въ' дн~и, в няже призрњ` эTя'ти поноше'нїе мое` в# чл~цехъ”
26
В мі́сяць же шести́й по́слан бисть А́нгел Гавриї́л от Бо́га во град Галиле́йський, єму́же і́м'я Назаре́т,
26
Въ мцsь же шестыи, по'сланъ бысть а^гг~лъ гаврїилъ эT б~а, въ' граD галїле'искыи, е^мyђ и^мя наꙁаре'џᲆ,
27
к Ді́ві обруче́нній му́жеві, єму́же і́м'я Іо́сиф, от до́му Дави́дова; і і́м'я Ді́ві Маріа́м.
27
к# дв~њи ѓ^брђче'нᲇи мђжеви е^мђже и^мя і^ѓ%сифъ, эT домђ двDва, і^ и'мя дв~њи марїа'мъ.
28
І вшед к Ней А́нгел рече́: ра́дуйся, Благода́тная! Госпо́дь с Тобо́ю, благослове́нна Ти в жена́х.
28
и^ вшеD к неи а^гг~лъ, рече. радђися ѓ^бра'дованнаа, г~ь с тобо'ю, блsве'на ты в# женахъ.
29
Она́ же ви́дівши смути́ся о словесі́ єго́ і помишля́ше, каково́ бу́деть цілова́ніє сіє́.
29
ѓ^на же ви'дњвши, смђтися ѓ^ словеси` е^го, и^ помышляше каково бђ'деT цњлова'нїе с^е”
30
І рече́ А́нгел Єй: не бо́йся, Маріа́м! Обріла́ бо єси́ благода́ть у Бо́га.
30
И$ рече` а^гг~лъ е'й. не бо'ися марїа'мъ, ѓ^брњте б^о блгDть эT б~а.
31
І се зачне́ши во чре́ві, і роди́ши Си́на, і нарече́ши і́м'я Єму́ Ісу́с.
31
и^ с^е зачнеши въ' чревњ, и^ ро'диши сн~а, и^ нарече'ши и%мя е^мђ і^с~.
32
Сей бу́деть ве́лій, і Син Ви́шняго нарече́ться; і дасть Єму́ Госпо́дь Бог престо́л Дави́да, отця́ Єго́;
32
се'й бђ'детᲆ ве'лїи, и^ сн~ъ вы^шняго нарече'тъся. и^ дастъ е^мђ г~ь б~ъ прsтлъ двDа эTц~а е^го,
33
і воцари́ться в дому́ Іа́ковлі во ві́ки, і Ца́рствію Єго́ не бу́деть конця́.
33
и^ въцр~и'тся в домђ і^а'ковли въ' вњкы, и^ црsтвїю е^го не бђ'детъ конца`”
34
Рече́ же Маріа́м ко А́нгелу: ка́ко бу́деть сіє́, іді́же му́жа не зна́ю?
34
Рече же марїаM къ а^гг~лђ. како бђ'детъ с^е, и^дњже мђж'а не зна'ю;
35
І отвіща́в А́нгел рече́ Єй: Дух Святи́й на́йдеть на Тя, і си́ла Ви́шняго осіни́ть Тя; ті́мже і ражда́ємоє Свя́то нарече́ться Син Бо́жий:
35
и^ эTвњщавъ а^гг~лъ, рече е'й, дх~ъ ст~ыи на'идетᲆ на т^я, и^ си'ла вы'шняго ѓ^сњнитᲆ т^я” Тњмже и^ ражда'емое ст~о, наречется сн~ъ бж~їи”
36
і се, Єлисаве́т, ю́жика Твоя́, і та зача́т си́на в ста́рості своє́й, і сей мі́сяць шести́й єсть єй нарица́ємій непло́ди;
36
И$ с^е е^лисавеџь ю%жника твоа`, и^ т^а зачатъ сн~а в# ста'рости своеи`. и^ сїи мцsь шестыи е^сть е'й, нарица'е^мњи непло'ды.
37
я́ко не ізнемо́жеть у Бо́га всяк глаго́л.
37
ја%ко не и^знеможетъ эT б~а всякъ гл~ъ”
38
Рече́ же Маріа́м: се Раба́ Госпо́дня; бу́ди Мні по глаго́лу твоєму́. І оти́де от Нея́ А́нгел.
38
Рече же марїямъ. с^е раба` гн~я, бђ'ди мн^њ по гл~ђ твое^мђ. и^ эTі'де эT неа` а^гг~лъ”
39
(Зач. 4) Воста́вши же Маріа́м во дні ти́я, і́де в го́рняя со тща́нієм, во град Іу́дов;
39
Въста'вши же марїаM въ' дн~и т^ы, и%де в го'рняа съ тща'нїеM, въ' граD і^оу'довᲆ,
40
і вни́де в дом Заха́ріїн, і цілова́ Єлисаве́т.
40
и^ в#ниде в доM заха'рїинъ, и^ цњлова` е^лисавеџь”
41
І бисть я́ко усли́ша Єлисаве́т цілова́ніє Марі́їно, взигра́ся младе́нець во чре́ві єя́; і іспо́лнися Ду́ха Свя́та Єлисаве́т,
41
И$ бысть ја%ко оу^слы'ша е^лисавеџь цњлованїе мр~їино, възыгра'ся младе'нецъ, въ чревњ еа`. и^ и'спл'ънися дх^а ст~а е^лисавеџь,
42
і возопи́ гла́сом ве́ліїм, і рече́: благослове́нна Ти в жена́х, і благослове́н плод чре́ва Твоєго́!
42
и^ възъпи` гла'сомъ ве'лїемъ, и^ рече. блsве'на т^ы в# женахъ, и^ блsвенъ плоD чре'ва ᲄвое^го.
43
І отку́ду мні сіє́, да при́йдеть Ма́ти Го́спода моєго́ ко мні?
43
и^ эTкђ'дђ мн^њ с^е, да прїиде мати г~а мое^го къ мнњ`;
44
Се бо, я́ко бисть глас цілова́нія Твоєго́ во у́шію моє́ю, взигра́ся младе́нець ра́дощами во чре́ві моє́м.
44
се` б^о ја%ко быs глаs цњлованїа твое^го въ оу^шїю моею`, възыграся младе'нецъ радощами въ' чревњ мое^мъ”
45
І блаже́нна Ві́ровавшая, я́ко бу́деть соверше́ніє глаго́ланним Єй от Го́спода.
45
И$ бл~же'на вњровавшїа, ја%ко бђ'детъ съвръшенїе гл~анымъ е'й эT г~а”
46
І рече́ Маріа́м: вели́чить душа́ Моя́ Го́спода,
46
И$ рече марїа'мᲆ. вели'чиᲄъ дш~а моа г~а,
47
і возра́довася дух Мой о Бо́зі, Спа́сі Моє́м;
47
и^ вᲆзра'довася дх~ъ мои ѓ^ бѕ~њ сп~сњ моемъ”
48
я́ко призрі́ на смире́ніє Раби́ Своєя́; се бо, отни́ні ублажа́ть М'я всі ро́ди;
48
ЈА$ко приꙁрњ на смире'нїе рабы своеа`. се б^о эT нн~њ блажатъ м^я вс^и ро'ди.
49
я́ко сотвори́ Мні вели́чіє Си́льний, і свя́то і́м'я Єго́;
49
ЈА/ко сътвори` мн^њ вели'чїе си'лныи, и^ ст~ое и^мя е^го”
50
і ми́лость Єго́ в ро́ди родо́в боя́щимся Єго́;
50
И$ млsть е^го в роD и^ роD на боя'щїимся е^го”
51
сотвори́ держа́ву ми́шцею Своє́ю; расточи́ го́рдия ми́слію се́рдця їх;
51
Сътвори дръжа'вђ мы'шцею своею`, расточи` гръдыа мысли срцDа и^хъ”
52
низложи́ си́льния со престо́л, і вознесе́ смире́нния;
52
Низложи си'лныа съ престолъ, и^ възнесе` смире'ныа.
53
а́лчущия іспо́лни благ, і богатя́щияся отпусти́ тщи.
53
алчющая и^сп'лъни бл~гъ, и^ бога'тящаася эTпђсти тща”
54
Восприя́т Ізра́їля, о́трока Своєго́, пом'яну́ти ми́лости,
54
Въспрїа'тᲆ і^и^л~я ѓ%трока свое^го, помянђти милости.
55
я́коже глаго́ла ко отце́м на́шим, Авраа́му і сі́мені єго́ до ві́ка.
55
ја^коже гл~а къ эTц~емъ на'шиM, а^враа'мђ и^ сњмени е^го до вњка”
56
Преби́сть же Маріа́м с не́ю я́ко три мі́сяці і возврати́ся в дом Свой.
56
Пребыстᲆ же марїаM с нею ја%котри мцsа, и^ възврати'ся в# домъ сво'и”
57
Єлисаве́ті же іспо́лнися вре́м'я роди́ти єй, і роди́ си́на.
57
Є$лисавети же и^спо'лнися вре'мя родиᲄи е'й, и^ роди сн~а.
58
І сли́шаша о́крест живу́щії і у́жики єя́, я́ко возвели́чил єсть Госпо́дь ми́лость Свою́ с не́ю, і ра́довахуся с не́ю.
58
и^ слы'шашя ѓ^крsтъ живђщеи` и^ оу^жикы еа`, ја%ко възвели'чилъ е^сть г~ь млsть свою с нею, и^ радовахђся с нею”
59
І бисть во осьми́й день, прийдо́ша обрі́зати отроча́, і нарица́ху є і́менем отця́ єго́ — Заха́рію.
59
И$ бысть въ ѓ^смыи дн~ь, прїидо'шя ѓ^брњзати ѓ^троча`, и^ нарица'хђ е& и^менемъ эTц~а е^го заха'рїю.
60
І отвіща́вши ма́ти єго́ рече́: ні, но да нарече́ться Іоа́нн.
60
и^ эTвњщавши ма'ти е^го, рече. ни`, н^о да нарече'тся і^ѓ^а'ннъ,
61
І рі́ша к ней, я́ко нікто́же єсть в родстві́ твоє́м, і́же нарица́ється і́менем тім.
61
и^ рњшя к# неи, ја%ко никтоже е^сть в# сроDствњ твое'мъ, и^же нарица'ется и%менемᲆ тњмъ”
62
І помава́ху отцю́ єго́, є́же ка́ко би хоті́л нарещи́ є.
62
И$ помава'хђ эTц~ђ е^го, е^же ка'ко б^ы хотњлъ нарещи е&”
63
І іспро́ш дщи́цю, написа́, глаго́ля: Іоа́нн бу́деть і́м'я єму́. І чудя́хуся всі.
63
І$ и^спрошъ д#счицђ, написа гл~я. і^ѓ^а'ннъ бђ'детъ и'мя е^мђ. и^ чюждахђся вс^и”
64
Отверзо́шася же уста́ єго́ а́біє і язи́к єго́, і глаго́лаше, благослов'я́ Бо́га.
64
эTвръзо'шя же ся оу^ста е^го а^бїе, и^ ја%зы'къ е^го, и^ гл~аше блsвя б~а”
65
І бисть на всіх страх живу́щих о́крест їх; і во всей страні́ Іуде́йстій пові́даємі бя́ху всі глаго́ли сі́ї.
65
И$ бысть на всњхъ страхъ живђщихъ ѓ%крsтъ и^хᲆ, и^ въ всеи странњ і^ёдеисᲄњй повњ'даеми бњхђ вс^и гл~и сїи”
66
І положи́ша всі сли́шавшії в се́рдці своє́м, глаго́люще: что у́бо отроча́ сіє́ бу́деть? І рука́ Госпо́дня бі с ним.
66
И$ положи'шя вс^и слы'шав#шеи` в# срDци своемъ гл~юще, что оу^бо ѓ^троча` с^е бђ'детъ; и^ рђка` гн~я б^њ с ни'мъ”
67
І Заха́рія, оте́ць єго́, іспо́лнися Ду́ха Свя́та, і проро́чествова, глаго́ля:
67
И$ заха'рїа эTц~ъ е^го и^спо'лънися дх~а ст~а. и^ пррoчествова гл~я”
68
благослове́н Госпо́дь Бог Ізра́їлев, я́ко посіти́ і сотвори́ ізбавле́ніє лю́дем Свої́м;
68
Блsве'нъ г~ь б~ъ і^ил~евъ. ја%ко посњти, и^ сътвори` и^ꙁбавле'нїе лю'демᲆ своиM”
69
і воздви́же рог спасе́нія нам, в дому́ Дави́да, о́трока Своєго́;
69
И$ въз#дви'же рогъ сп~се'нїа наM в# домђ двд~вњ ѓ^трока свое^го,
70
я́коже глаго́ла усти́ святи́х су́щих от ві́ка проро́к Єго́,
70
ја%коже гл~а оу^сты` ст~ыхъ сђщихъ эT вњка пррoкъ е^го,
71
спасе́ніє от враг на́ших і із руки́ всіх ненави́дящих нас;
71
сп~се'нїе эT врагъ на'шихъ, і^ и^з# рђкы` всњхъ ненави'дящихъ насъ.
72
сотвори́ти ми́лость со отці́ на́шими і пом'яну́ти заві́т святи́й Свой —
72
сътвори'ти млsть съ эTц~ы на'шими, и^ помянђти завњтъ ст~ыи свой.
73
кля́тву, є́юже кля́тся ко Авраа́му, отцю́ на́шему, да́ти нам,
73
кля'твђ е^ю'же кля'тся къ а^враа'мђ эTц~ђ на'шемђ, да'ти намъ
74
без стра́ха, із руки́ враг на́ших ізба́вльшимся,
74
бе страха и^з рђкы врагъ на'шихᲆ и^збавльшемся.
75
служи́ти Єму́ преподо́бієм і пра́вдою пред Ним вся дні живота́ на́шего.
75
слђжи'ти е^мђ прпDбїемъ, и^ пра'вдою преD нимъ вс^я дн~и живоᲄа на'шего”
76
І ти, отроча́, проро́к Ви́шняго нарече́шися, преди́деши бо пред лице́м Госпо́днім, угото́вати путі́ Єго́,
76
И$ т^ы ѓ^троча пррoкъ вы'шняго наречешися, преDидеши б^о предъ лицемъ гн~имъ оу^гото'вати пђти е^го”
77
да́ти ра́зум спасе́нія лю́дем Єго́, во оставле́ніє гріх їх,
77
да'ти ра'зђмᲆ сп~се'нїа лю'демъ е^го, въ ѓ^сᲄавленїе грњхъ иX.
78
милосе́рдія ра́ди ми́лости Бо́га на́шего, в ни́хже посіти́л єсть нас Восто́к сви́ше,
78
млsрдїа ради млsти б~а на'шего, в нихже посᲇти насъ въстокъ съвы'ше.
79
просвіти́ти во тьмі і сі́ні сме́ртній сідя́щия, напра́вити но́ги на́ша на путь ми́рен.
79
просвњти'ти въ ᲄмњ и^ сњн'и смр~тнњи сᲇдя'щая, напра'вити но'гы на'ша на пђть ми'ренъ
80
Отроча́ же растя́ше і кріпля́шеся ду́хом, і бі в пусти́нех до дне явле́нія своєго́ ко Ізра́їлю.
80
Э$троча же растя'ше и^ крњпля'шеся дх~омъ. и^ б^њ в# пђсты'няхъ, до' дн~е ја%вле'нїа свое^го къ і^ил~ю”