Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
19
(Зач.) Се, даю́ вам власть наступа́ти на змію́, і на скорпі́ю, і на всю си́лу вра́жию; і нічесо́же вас вреди́ть.
19
(За?.) СE, даю2 вaмъ влaсть наступaти на ѕмію2 и3 на скорпjю и3 на всю2 си1лу врaжію: и3 ничесHже вaсъ вреди1тъ.
20
Оба́че о сем не ра́дуйтеся, я́ко ду́сі вам повину́ються; ра́дуйтеся же, я́ко імена́ ва́ша напи́сана суть на небесі́х.
20
Nбaче њ сeмъ не рaдуйтесz, ћкw дyси вaмъ повинyютсz: рaдуйтесz же, ћкw и3менA в†ша напи6сана сyть на нб7сёхъ.
1
(Зач. 50) По сих же яви́ Госпо́дь і іні́х се́дьмдесят і посла́ їх по двіма́ пред лице́м Свої́м во всяк град і мі́сто, а́може хотя́ше Сам іти́;
1
(За? н7.) По си1хъ же kви2 гDь и3 и3нёхъ сeдмьдесzтъ, и3 послA и5хъ по двэмA пред8 лицeмъ свои1мъ во всsкъ грaдъ и3 мёсто, ѓможе хотsше сaмъ и3ти2:
2
глаго́лаше же к ним: жа́тва у́бо мно́га, ді́лателей же ма́ло; молі́теся у́бо Господи́ну жа́тві, да ізведе́ть ді́лателі на жа́тву Свою́.
2
гlаше же къ ни6мъ: жaтва ќбw мн0га, дёлателей же мaлw: моли1тесz u5бо гDи1ну жaтвэ, да и3зведeтъ дёлатєли на жaтву свою2.
3
Іді́те! Се Аз посила́ю ви я́ко а́гнці посреді́ волко́в.
3
И#ди1те: сE ѓзъ посылaю вы2 ћкw ѓгнцы посредЁ волкHвъ.
4
Не носі́те влага́лища, ні пи́ри, ні сапо́г і ні кого́же на путі́ цілу́йте.
4
Не носи1те влагaлища, ни пи1ры, ни сапHгъ и3 ни ког0же на пути2 цэлyйте.
5
Во́ньже а́ще дом вни́дете, пе́рвіє глаго́літе: мир до́му сему́;
5
В0ньже ѓще д0мъ вни1дете, пeрвэе глаг0лите: ми1ръ д0му семY:
6
і а́ще у́бо бу́деть ту син ми́ра, почи́єть на нем мир ваш; а́ще ли же ні — к вам возврати́ться.
6
и3 ѓще ќбw бyдетъ тY сhнъ ми1ра, почjетъ на нeмъ ми1ръ вaшъ: ѓще ли же ни2, къ вaмъ возврати1тсz.
7
В том же дому́ пребива́йте, яду́ще і пію́ще, я́же суть у них; досто́їн бо єсть ді́латель мзди своєя́; не преході́те із до́му в дом.
7
Въ т0мъ же домY пребывaйте, kдyще и3 пію1ще, ћже сyть ў ни1хъ: дост0инъ бо є4сть дёлатель мзды2 своеS: не преходи1те и3з8 д0му въ д0мъ.
8
І во́ньже а́ще град вхо́дите, і приє́млють ви, яді́те предлага́ємая вам;
8
И# в0ньже ѓще грaдъ вх0дите, и3 пріeмлютъ вы2, kди1те предлагaємаz вaмъ:
9
і ісцілі́те неду́жния, і́же суть в нем, і глаго́літе їм: прибли́жися на ви Ца́рствіє Бо́жиє.
9
и3 и3сцэли1те нед{жныz, и5же сyть въ нeмъ, и3 глаг0лите и5мъ: прибли1жисz на вы2 цrтвіе б9іе.
10
І во́ньже а́ще град вхо́дите, і не приє́млють вас, ізше́дше на распу́тія єго́, рці́те:
10
И# в0ньже ѓще грaдъ вх0дите, и3 не пріeмлютъ вaсъ, и3зшeдше на расп{тіz є3гw2, рцhте:
11
і прах, прилі́пший нам от гра́да ва́шего, оттряса́єм вам. Оба́че сіє́ ві́діте, я́ко прибли́жися на ви Ца́рствіє Бо́жиє.
11
и3 прaхъ прилёпшій нaмъ t грaда вaшегw, tтрzсaемъ вaмъ. Nбaче сіE вёдите, ћкw прибли1жисz на вы2 цrтвіе б9іе.
12
Глаго́лю вам, я́ко Содо́мляном в день той отра́дніє бу́деть, не́же гра́ду тому́.
12
Глаг0лю вaмъ, ћкw сод0млzнwмъ въ дeнь т0й tрaднэе бyдетъ, нeже грaду томY.
13
Го́ре тебі́, Хорази́не, го́ре тебі́, Вифсаї́до, я́ко а́ще в Ти́рі і Сидо́ні би́ша си́ли би́ли би́вшия в ва́ю, дре́вле у́бо во вре́тищі і пе́пелі сідя́ще покая́лися би́ша;
13
Г0ре тебЁ, хоразjне, г0ре тебЁ, виfсаjдо: ћкw ѓще въ тЂрэ и3 сідHнэ бhша си6лы бhли бhвшыz въ вaю, дрeвле ќбw во врeтищи и3 пeпелэ сэдsще покаsлисz бhша:
14
оба́че Ти́ру і Сидо́ну отра́дніє бу́деть на суді́, не́же ва́ма.
14
nбaче тЂру и3 сідHну tрaднэе бyдетъ на судЁ, нeже вaма.
15
І ти, Капернау́ме, і́же до небе́с вознеси́йся, до а́да низведе́шися.
15
И# ты2, капернаyме, и4же до небeсъ вознесhйсz, до ѓда низведeшисz.
16
(Зач. 51) Слу́шаяй вас, Мене́ слу́шаєть, і отмета́яйся вас, Мене́ отмета́ється; отмета́яйся же Мене́, отмета́ється Посла́вшаго М'я.
16
(За? н7№.) Слyшаzй вaсъ, менє2 слyшаетъ: и3 tметazйсz вaсъ, менє2 tметaетсz: tметazйсz же менє2, tметaетсz послaвшагw мS.
17
Возврати́шася же се́дьмдесят с ра́достію, глаго́люще: Го́споди, і бі́си повину́ються нам о і́мені Твоє́м.
17
Возврати1шасz же сeдмьдесzтъ съ рaдостію, глаг0люще: гDи, и3 бёси повинyютсz нaмъ њ и4мени твоeмъ.
18
Рече́ же їм: ви́діх сатану́ я́ко мо́лнію с небесе́ спа́дша.
18
Речe же и5мъ: ви1дэхъ сатанY ћкw м0лнію съ небесE спaдша.
21
В той час возра́довася ду́хом Ісу́с і рече́: іспові́даютіся, О́тче, Го́споди небесе́ і землі́, я́ко утаї́л єси́ сія́ от прему́дрих і разу́мних, і откри́л єси́ та младе́нцем; єй, О́тче, я́ко та́ко бисть благоволе́ніє пред Тобо́ю.
21
Въ т0й чaсъ возрaдовасz дyхомъ ї}съ и3 речE: и3сповёдаютисz, џ§е, гDи нб7сE и3 земли2, ћкw ўтаи1лъ є3си2 сі‰ t премyдрыхъ и3 разyмныхъ, и3 tкрhлъ є3си2 т† младeнцємъ: є4й, џ§е, ћкw тaкw бhсть бlговолeніе пред8 тоб0ю.
22
І обра́щся ко ученико́м, рече́: вся Мні предана́ би́ша от Отця́ Моєго́; і нікто́же вість, кто єсть Син, то́кмо Оте́ць; і кто єсть Оте́ць, то́кмо Син, і єму́же а́ще хо́щеть Син откри́ти.
22
И% њбрaщьсz ко ўчн7кHмъ, речE: вс‰ мнЁ предан† бhша t nц7A моегw2: и3 никт0же вёсть, кто2 є4сть сн7ъ, т0кмw nц7ъ: и3 кто2 є4сть nц7ъ, т0кмw сн7ъ, и3 є3мyже ѓще х0щетъ сн7ъ tкрhти.
23
(Зач. 52) І обра́щся ко ученико́м, єди́н [осо́б] рече́: блаже́нні о́чі ви́дящії, я́же ви́дите!
23
(За? н7в7.) И# њбрaщьсz ко ўчн7кHмъ, є3ди1нъ [њс0бь] речE: блажeни џчи ви1дzщіи, ±же ви1дите:
24
Глаго́лю бо вам, я́ко мно́зі проро́ци і ца́ріє восхоті́ша ви́діти, я́же ви ви́дите, і не ви́діша, і сли́шати, я́же сли́шите, і не сли́шаша.
24
глаг0лю бо вaмъ, ћкw мн0зи прbр0цы и3 цaріе восхотёша ви1дэти, ±же вы2 ви1дите, и3 не ви1дэша: и3 слhшати, ±же слhшите, и3 не слhшаша.
25
(Зач. 53) І се, зако́нник ні́кий воста́, іскуша́я Єго́ і глаго́ля: Учи́телю, что сотвори́в, живо́т ві́чний наслі́дую?
25
(За? н7G.) И# сE, зак0нникъ нёкій востA, и3скушaz є3го2 и3 глаг0лz: ўчи1телю, что2 сотвори1въ, жив0тъ вёчный наслёдую;
26
Он же рече́ к нему́: в зако́ні что пи́сано єсть? Ка́ко чте́ши?
26
Џнъ же речE къ немY: въ зак0нэ что2 пи1сано є4сть; кaкw чтeши;
27
Он же отвіща́в рече́: возлю́биши Го́спода Бо́га твоєго́ от всего́ се́рдця твоєго́, і от всея́ душі́ твоєя́, і все́ю крі́постію твоє́ю, і всім помишле́нієм твої́м, і бли́жняго своєго́ я́ко сам себе́.
27
Џнъ же tвэщaвъ речE: возлю1биши гDа бGа твоего2 t всегw2 сeрдца твоегw2, и3 t всеS души2 твоеS, и3 всeю крёпостію твоeю, и3 всёмъ помышлeніемъ твои1мъ: и3 бли1жнzго своего2 ћкw сaмъ себE.
28
Рече́ же єму́: пра́во отвіща́л єси́; сіє́ сотвори́, і жив бу́деши.
28
Речe же є3мY: прaвw tвэщaлъ є3си2: сіE сотвори2, и3 жи1въ бyдеши.
29
Он же хотя́ оправди́тися сам, рече́ ко Ісу́су: і кто єсть бли́жній мой?
29
Џнъ же хотS њправди1тисz сaмъ, речE ко ї}су: и3 кто2 є4сть бли1жній м0й;
30
Отвіща́в же Ісу́с рече́: челові́к ні́кий схожда́ше от Ієрусали́ма во Ієрихо́н, і в разбо́йники впаде́, і́же совле́кше єго́, і я́зви возло́жше отидо́ша, оста́вльше єдва́ жи́ва су́ща.
30
Tвэщaвъ же ї}съ речE: человёкъ нёкій схождaше t їеrли1ма во їеріхHнъ, и3 въ разб0йники впадE, и5же совлeкше є3го2, и3 ћзвы возл0жше tид0ша, њстaвльше є3двA жи1ва сyща.
31
По слу́чаю же свяще́нник ні́кий схожда́ше путе́м тім, і ви́дів єго́, мимоі́де.
31
По слyчаю же свzщeнникъ нёкій схождaше путeмъ тёмъ, и3 ви1дэвъ є3го2, мимои1де.
32
Та́кожде же і леви́т, бив на том мі́сті, прише́д і ви́дів, мимоі́де.
32
Тaкожде же и3 леvjтъ, бhвъ на т0мъ мёстэ, пришeдъ и3 ви1дэвъ, мимои1де.
33
Самаря́нин же ні́кто гряди́й, при́йде над него́, і ви́дів єго́, милосе́рдова;
33
Самарsнинъ же нёкто грzдhй, пріи1де над8 него2, и3 ви1дэвъ є3го2, милосeрдова:
34
і присту́пль обв'яза́ стру́пи єго́, возлива́я ма́сло і вино́: всади́в же єго́ на свой скот, приведе́ єго́ в гости́нницю, і приліжа́ єму́;
34
и3 пристyпль њбвzзA стрyпы є3гw2, возливaz мaсло и3 віно2: всади1въ же є3го2 на св0й ск0тъ, приведE є3го2 въ гости1нницу, и3 прилэжA є3мY:
35
і нау́трія ізше́д, ізе́м два сре́бреника, даде́ гости́ннику, і рече́ єму́: приліжи́ єму́; і, є́же а́ще прийждиве́ши, аз єгда́ возвращу́ся, возда́м ті.
35
и3 наyтріz и3зшeдъ, и3з8eмъ двA срeбрєника, дадE гости1ннику, и3 речE є3мY: прилэжи2 є3мY: и3, є4же ѓще пріиждивeши, ѓзъ є3гдA возвращyсz, воздaмъ ти2.
36
Кто у́бо от тіх тріє́х бли́жній мни́ттіся би́ти впа́дшему в разбо́йники?
36
Кто2 u5бо t тёхъ тріeхъ бли1жній мни1ттисz бhти впaдшему въ разб0йники;
37
Он же рече́: сотвори́вий ми́лость с ним. Рече́ же єму́ Ісу́с: іди́ і ти твори́ та́кожде.
37
Џнъ же речE: сотвори1вый ми1лость съ ни1мъ. Речe же є3мY ї}съ: и3ди2, и3 ты2 твори2 тaкожде.
38
(Зач. 54) Бисть же ходя́щим їм, і Сам вни́де в весь ні́кую; жена́ же ні́кая і́менем Ма́рфа прия́т Єго́ в дом свой.
38
(За? н7д7.) Бhсть же ходsщымъ и5мъ, и3 сaмъ вни1де въ вeсь нёкую: женa же нёкаz и4менемъ мaрfа пріsтъ є3го2 въ д0мъ св0й.
39
І сестра́ єй бі нарица́ємая Марі́я, я́же і сі́дши при ногу́ Ісу́сову, сли́шаше сло́во Єго́.
39
И# сестрA є4й бЁ нарицaемаz марjа, ћже и3 сёдши при ногY ї}сwву, слhшаше сл0во є3гw2.
40
Ма́рфа же мо́лвяше о мно́зі слу́жбі, ста́вши же рече́: Го́споди, не бреже́ши ли, я́ко сестра́ моя́ єди́ну м'я оста́ви служи́ти? Рци у́бо єй, да мі помо́жеть.
40
Мaрfа же м0лвzше њ мн0зэ слyжбэ, стaвши же речE: гDи, не брежeши ли, ћкw сестрA моS є3ди1ну мS њстaви служи1ти; рцы2 u5бо є4й, да ми2 пом0жетъ.
41
Отвіща́в же Ісу́с рече́ єй: Ма́рфо, Ма́рфо, пече́шися і мо́лвиши о мно́зі,
41
Tвэщaвъ же ї}съ речE є4й: мaрfо, мaрfо, печeшисz, и3 м0лвиши њ мн0зэ,
42
єди́но же єсть на потре́бу; Марі́я же благу́ю часть ізбра́, я́же не оти́меться от нея́.
42
є3ди1но же є4сть на потрeбу: марjа же бlгyю чaсть и3збрA, ћже не tи1метсz t неS.