Друк брошуроюВиконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 11
Київський ізвод
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
(Зач. 55) І бисть внегда́ би́ти Єму́ на мі́сті ні́коєм моля́щуся, (і) я́ко преста́, рече́ ні́кий от учени́к Єго́ к Нему́: Го́споди, научи́ ни моли́тися, я́коже і Іоа́нн научи́ ученики́ своя́.
1
(Зач. 55) И бы́сть внегда́ бы́ти Єму́ на мѣ́стѣ нѣ́коємъ моля́щуся, (и) я́ко преста́, рече́ нѣ́кій от учени́къ Єго́ къ Нему́: Го́споди, научи́ ны моли́тися, я́коже и Іоа́ннъ научи́ ученики́ своя́.
2
Рече́ же їм: єгда́ мо́литеся, глаго́літе: О́тче наш, І́же на небесі́х, да святи́ться і́м'я Твоє́; да при́йдеть Ца́рствіє Твоє́; да бу́деть во́ля Твоя́, я́ко на небесі́, і на землі́:
2
Рече́ же и́мъ: єгда́ мо́литеся, глаго́лите: О́тче на́шъ, и́же на небесѣ́хъ, да святи́тся и́мя Твоє́: да пріи́детъ Ца́рствіє Твоє́: да бу́детъ во́ля Твоя́, я́ко на небеси́, и на земли́:
3
хліб наш насу́щний подава́й нам на всяк день;
3
хлѣ́бъ на́шъ насу́щный подава́й на́мъ на вся́къ де́нь:
4
і оста́ви нам гріхи́ на́ша, і́бо і са́мі оставля́єм вся́кому должнику́ на́шему; і не введи́ нас во іскуше́ніє, но ізба́ви нас от лука́ваго.
4
и оста́ви на́мъ грѣхи́ на́шя, и́бо и са́ми оставля́ємъ вся́кому должнику́ на́шему: и не введи́ на́съ во искуше́ніє, но изба́ви на́съ от лука́ваго.
5
І рече́ к ним: кто от вас і́мать дру́га, і і́деть к нему́ в полу́нощі, і рече́ть єму́: дру́же, даждь мі взайм три хлі́би;
5
И рече́ къ ни́мъ: кто́ от ва́съ и́мать дру́га, и и́детъ къ нему́ въ полу́нощи, и рече́тъ єму́: дру́же, да́ждь ми́ взаи́мъ три́ хлѣ́бы:
6
поне́же друг при́йде с пу́ті ко мні, і не і́мам чесо́ предложи́ти єму́.
6
поне́же дру́гъ пріи́де съ пу́ти ко мнѣ́, и не и́мамъ чесо́ предложи́ти єму́.
7
І той ізвну́тр отвіща́в рече́ть: не твори́ мі труди́; уже́ две́рі затворени́ суть, і ді́ти моя́ со мно́ю на ло́жі суть; (і) не могу́ воста́в да́ти тебі́.
7
И то́й извну́трь отвѣща́въ рече́тъ: не твори́ ми труды́: уже́ две́ри затворены́ су́ть, и дѣ́ти моя́ со мно́ю на ло́жи су́ть: (и) не могу́ воста́въ да́ти тебѣ́.
8
Глаго́лю же вам: а́ще і не дасть єму́ воста́в, зане́ друг єму́ єсть, но за безо́чство єго́, воста́в дасть єму́, єли́ка тре́буєть.
8
Глаго́лю же ва́мъ: а́ще и не да́стъ єму́ воста́въ, зане́ дру́гъ єму́ є́сть: но за безо́чьство єго́, воста́въ да́стъ єму́, єли́ка тре́буєтъ.
9
(Зач. 56) І Аз вам глаго́лю: просі́те, і да́сться вам; іщі́те, і обря́щете; толці́те, і отве́рзеться вам;
9
(Зач. 56) И А́зъ ва́мъ глаго́лю: проси́те, и да́стся ва́мъ: ищи́те, и обря́щете: толцы́те, и отве́рзется ва́мъ:
10
всяк бо прося́й приє́млеть, і іщя́й обріта́єть, і толку́щему отве́рзеться.
10
вся́къ бо прося́й пріє́млетъ, и ищя́й обрѣта́єтъ, и толку́щему отве́рзется.
11
Кото́раго же вас отця́ воспро́сить син хлі́ба, єда́ ка́мень пода́сть єму́? Іли́ ри́би, єда́ в ри́би мі́сто змію́ пода́сть єму́?
єгда́ же крі́плій єго́ наше́д побіди́ть єго́, все ору́жіє єго́ во́зьметь, на не́же упова́ше, і кори́сть єго́ раздає́ть.
22
єгда́ же крѣ́плѣй єго́ наше́дъ побѣди́тъ єго́, все́ ору́жіє єго́ во́зметъ, на не́же упова́ше, и коры́сть єго́ раздає́тъ.
23
(Зач. 58) І́же ність со Мно́ю, на М'я єсть; і і́же не собира́єть со Мно́ю, расточа́єть.
23
(Зач. 58) И́же нѣ́сть со Мно́ю, на Мя́ є́сть: и и́же не собира́єтъ со Мно́ю, расточа́єтъ.
24
Єгда́ (же) нечи́стий дух ізи́деть от челові́ка, прехо́дить сквозі́ безво́дная мі́ста, іщя́ поко́я; і не обріта́я, глаго́леть: возвращу́ся в дом мой, отню́дуже ізидо́х.
24
Єгда́ [же] нечи́стый ду́хъ изы́детъ от человѣ́ка, прехо́дитъ сквозѣ́ безво́дная мѣ́ста, ищя́ поко́я: и не обрѣта́я, глаго́летъ: возвращу́ся въ до́мъ мо́й, отню́дуже изыдо́хъ.
25
І прише́д обря́щеть ї помете́н і укра́шен;
25
И прише́дъ обря́щетъ и́ помете́нъ и укра́шенъ:
26
тогда́ і́деть і по́йметь седьм други́х духо́в го́рших себе́, і вше́дше живу́ть ту; і бива́ють послі́дняя челові́ку тому́ го́рша пе́рвих.
26
тогда́ и́детъ и по́йметъ се́дмь други́хъ духо́въ го́ршихъ себе́, и вше́дше живу́тъ ту́: и быва́ютъ послѣ́дняя человѣ́ку тому́ го́рша пе́рвыхъ.
27
Бисть же єгда́ глаго́лаше сія́, воздви́гши ні́кая жена́ глас от наро́да, рече́ Єму́: блаже́нно чре́во носи́вшеє Тя, і сосця́, я́же єси́ ссал.
27
Бы́сть же єгда́ глаго́лаше сія́, воздви́гши нѣ́кая жена́ гла́съ от наро́да, рече́ Єму́: блаже́но чре́во носи́вшеє Тя́, и сосца́, я́же єси́ сса́лъ.
28
Он же рече́: ті́мже у́бо блаже́нні сли́шащії сло́во Бо́жиє і храня́щії є.
28
О́нъ же рече́: тѣ́мже у́бо блаже́ни слы́шащіи сло́во Бо́жіє и храня́щіи є́.
29
(Зач. 59) Наро́дом же собира́ющимся нача́т глаго́лати: род сей лука́в єсть — зна́менія і́щеть, і зна́меніє не да́сться єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ни проро́ка;
29
(Зач. 59) Наро́домъ же собира́ющымся нача́тъ глаго́лати: ро́дъ се́й лука́въ є́сть: зна́менія и́щетъ, и зна́меніє не да́стся єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ны проро́ка:
30
я́коже бо бисть Іо́на зна́меніє Ниневи́том, та́ко бу́деть і Син Челові́чеський ро́ду сему́.
30
я́коже бо бы́сть Іо́на зна́меніє Ніневі́томъ, та́ко бу́детъ и Сы́нъ Человѣ́ческій ро́ду сему́.
31
Цари́ця ю́жськая воста́неть на суд с му́жі ро́да сего́ і осу́дить їх; я́ко при́йде от коне́ць землі́ сли́шати прему́дрость Соломо́нову; і се мно́жає Соломо́на зді.
31
Цари́ца ю́жская воста́нетъ на су́дъ съ му́жи ро́да сего́, и осу́дитъ и́хъ: я́ко пріи́де от коне́цъ земли́ слы́шати прему́дрость Соломо́нову: и се́ мно́жає Соломо́на здѣ́.
32
Му́жіє Ниневи́тстії воста́нуть на суд с ро́дом сим і осу́дять ї; я́ко покая́шася про́повідію Іо́ниною; і се мно́жає Іо́ни зді.
32
Му́жіє Ніневі́тстіи воста́нутъ на су́дъ съ ро́домъ си́мъ, и осу́дятъ и́: я́ко покая́шася про́повѣдію Іо́ниною: и се́ мно́жає Іо́ны здѣ́.
33
Нікто́же (у́бо) світи́льника вжег, в скро́ві полага́єть, ні под спу́дом, но на сві́щниці, да входя́щії світ ви́дять.
33
Никто́же (у́бо) свѣти́лника вже́гъ, въ скро́вѣ полага́єтъ, ни подъ спу́домъ, но на свѣ́щницѣ, да входя́щіи свѣ́тъ ви́дятъ.
34
(Зач. 60) Світи́льник ті́лу єсть о́ко; єгда́ у́бо о́ко твоє́ про́сто бу́деть, все ті́ло твоє́ сві́тло бу́деть; єгда́ же лука́во бу́деть, і ті́ло твоє́ те́мно;
А́ще бо ті́ло твоє́ все сві́тло, не іми́й ні́кия ча́сти те́мни, бу́деть сві́тло все, я́коже єгда́ світи́льник блиста́нієм просвіща́єть тя.
36
А́ще бо тѣ́ло твоє́ все́ свѣ́тло, не имы́й нѣ́кія ча́сти те́мны, бу́детъ свѣ́тло все́, я́коже єгда́ свѣти́лникъ блиста́ніємъ просвѣща́єтъ тя́.
37
Єгда́ же глаго́лаше, моля́ше Єго́ фарисе́й ні́кий, да обі́дуєть у него́; вшед же возлеже́.
37
Єгда́ же глаго́лаше, моля́ше Єго́ фарісе́й нѣ́кій, да обѣ́дуєтъ у него́: вше́дъ же возлеже́.
38
Фарисе́й же ви́дів диви́ся, я́ко не пре́жде крести́ся [не пе́рвіє уми́ся] пре́жде обі́да.
38
Фарісе́й же ви́дѣвъ диви́ся, я́ко не пре́жде крести́ся [не пе́рвѣє умы́ся] пре́жде обѣ́да.
39
Рече́ же Госпо́дь к нему́: ни́ні ви, фарисе́є, вні́шняя сткля́ниці і блю́да очища́єте, вну́треннєє же ва́ше по́лно грабле́нія єсть і лука́вства.
39
Рече́ же Госпо́дь къ нему́: ны́нѣ вы́, фарісе́є, внѣ́шняя сткля́ницы и блю́да очища́єте, вну́треннеє же ва́ше по́лно грабле́нія є́сть и лука́вства.
40
Безу́мнії, не І́же ли сотвори́ вні́шнєє, і вну́треннєє сотвори́л єсть?
40
Безу́мніи, не И́же ли сотвори́ внѣ́шнеє, и вну́треннеє сотвори́лъ є́сть?
41
Оба́че от су́щих даді́те ми́лостиню; і се вся чи́ста вам бу́дуть.
41
Оба́че от су́щихъ дади́те ми́лостыню: и се́ вся́ чи́ста ва́мъ бу́дутъ.
42
(Зач. 61) Но го́ре вам фарисе́йом, я́ко одеся́тствуєте от м'я́тви, і пига́на, і вся́каго зе́лія, і мимохо́дите суд і любо́в Бо́жию; сія́ подоба́ше сотвори́ти, і о́ніх не оставля́ти.
42
(Зач. 61) Но го́ре ва́мъ фарісе́омъ, я́ко одеся́тствуєте от мя́твы и пига́на и вся́каго зе́лія, и мимохо́дите су́дъ и любо́вь Бо́жію: сія́ подоба́ше сотвори́ти, и о́нѣхъ не оставля́ти.
43
Го́ре вам, фарисе́йом, я́ко лю́бите предсіда́нія на со́нмищех і цілова́нія на то́ржищих.
43
Го́ре ва́мъ фарісе́омъ, я́ко лю́бите предсѣда́нія на со́нмищехъ и цѣлова́нія на то́ржищихъ.
44
Го́ре вам, кни́жници і фарисе́є, лицемі́ри, я́ко єсте́ я́ко гро́би неві́домі, і челові́ци ходя́щії верху́ не ві́дять.
44
Го́ре ва́мъ, кни́жницы и фарісе́є лицемѣ́ри, я́ко єсте́ я́ко гро́би невѣ́доми, и человѣ́цы ходя́щіи верху́ не вѣ́дятъ.
45
Отвіща́в же ні́кий от зако́нник рече́ Єму́: Учи́телю, сія́ глаго́ля, і нам досажда́єши.
45
Отвѣща́въ же нѣ́кій от зако́нникъ рече́ Єму́: Учи́телю, сія́ глаго́ля, и на́мъ досажда́єши.
46
Он же рече́: і вам зако́нником го́ре, я́ко накла́даєте на челові́ки бремена́ не удо́б носи́ма, і са́мі єди́нім персто́м ва́шим не прикаса́єтеся бремене́м.
46
О́нъ же рече́: и ва́мъ зако́нникомъ го́ре, я́ко накла́даєте на человѣ́ки бремена́ не удо́бь носи́ма, и са́ми єди́нѣмъ персто́мъ ва́шимъ не прикаса́єтеся бремене́мъ.