Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
О ни́хже [между́ тім] собра́вшимся тьмам наро́да, я́ко попира́ти друг дру́га, нача́т глаго́лати ученико́м Свої́м пе́рвіє: внемлі́те себі́ от ква́са фарисе́йська, є́же єсть лицемі́ріє.
1
В нихже събра'вшемся тмаM наро'да, ја^ко попира'ти дрђгъ дрђга, начатъ гл~ати оу^ченикомъ своиM пр'ъвње. внемлњте себњ эT кваса фарисейска, е^же е^сть лицемњ'рїе”
2
(Зач. 63) Нічто́же бо покрове́нно єсть, є́же не откри́ється, і та́йно, є́же не уразумі́ється;
2
Ничтоже б^о покрове'но е^сть, е^же не эTкры'ется. и^ та'йно, е^же не раꙁђмњется.
3
зане́, єли́ка во тьмі рі́сте, во сві́ті усли́шаться; і є́же ко у́ху глаго́ласте во хра́міх, пропові́сться на кро́віх.
3
зане е^ли'ка въ тмњ рњ'сте въ свњтњ оу^слы'шится. и^ е^же къ оу%хђ гл~асте въ храмњхъ, проповњсться на кровњхъ”
4
Глаго́лю же вам, друго́м Свої́м: не убо́йтеся от убива́ющих ті́ло і пото́м не мо́гущих ли́шше что сотвори́ти;
4
Гл~ю же вамъ дрђгомъ свои'мъ, не оу^бо'йтеся эT оу^бива'ющихъ тњ'ло, и^ потомъ не могђщихъ ли'шше чт^о сътвориᲄи.
5
сказу́ю же вам, кого́ убо́йтеся: убо́йтеся іму́щаго власть по убіє́нії воврещи́ в дебр о́гненную; єй, глаго́лю вам, того́ убо́йтеся.
5
сказа'ю же вамъ, кого` оу^боите'ся, оу^бо'йтеся и^мђщ'аго власть по оу^бїе'нїи въврещи` в# де'бръ ѓ%гненђю. е'й гл~ю вамъ, того оу^бо'йтеся”
6
Не п'ять ли птиць ціни́ться пі́нязема двіма́, і ні єди́на от них ність забве́нна пред Бо́гом.
6
Не пяT ли пти'цъ цњнится пњ'нязема двᲇма, и^ ни е^ді'на эT нихъ нњсть забве'на преD бм~ъ.
7
Но і вла́си глави́ ва́шея всі ізочте́ні суть. Не убо́йтеся у́бо: мно́зіх птиць у́нші єсте́ ви.
7
н^о и^ власи` главы` ва'шея` вси и^ꙁъчте'ни сђть. не оу^боиᲄеся оу^бо, мно'ѕњхъ пти'цъ оу%н#ши е^сте в^ы”
8
(Зач. 64) Глаго́лю же вам: всяк, і́же а́ще іспові́сть М'я пред челові́ки, і Син Челові́чеський іспові́сть єго́ пред а́нгели Бо́жиїми;
8
Гл~ю же вамъ. всякъ и^же а^ще и^сповњсть м^я предᲆ чл~кы, и^ сн~ъ члчsкїи и^сповњсть е^го преD а^гг~лы бж~їими.
9
а отверги́йся Мене́ пред челові́ки, отве́ржен бу́деть пред а́нгели Бо́жиїми.
9
а^ эTвръгїи'ся мене пр`еD чл~кы, эTвръженъ бђ'детъ преD а^гг~лы бж~їими”
10
І всяк, і́же рече́ть сло́во на Си́на Челові́чеськаго, оста́виться єму́; а на Свята́го Ду́ха хули́вшему не оста́виться.
10
И всякъ и^же речетъ сло'во на' сн~а чл~ческаго, ѓ^ста'вится е^мђ. а^ на ст~го дх~а хђли'вшемђ, не ѓ^ста'вится”
11
Єгда́ же приведу́ть ви на собо́рища, і вла́сті, і влади́чества, не пеці́теся, ка́ко іли́ что отвіща́єте, іли́ что рече́те;
11
Єгда же приведђтъ в^ы на собо'рища, и^ власти и^ влDчьства, не пецњтеся, ка'ко, и^ли чт^о эTвњща'ете, и^ли чт^о речете.
12
Святи́й бо Дух научи́ть ви в той час, я́же подоба́єть рещи́.
12
ст~ыи б^о дх~ъ наоу^читъ в^ы в то'й часъ, ја%же подобаеT рещи`”
13
(Зач. 65) Рече́ же Єму́ ні́кий от наро́да: Учи́телю, рци бра́ту моєму́ разділи́ти со мно́ю достоя́ніє.
13
Рече же е^мђ нњ'кїи эT наро'да, оу^чителю, рц^и братђ моемђ раздњли'ти со мно'ю достоа'нїе”
14
Он же рече́ єму́: челові́че, кто М'я поста́ви судію́ іли́ діли́теля над ва́ми?
14
ѓ^н же рече е^мђ. чл~че, кто` м^я поста'ви сђдїю, и^ли дњли'теля наD вами;
15
Рече́ же к ним: блюді́те і храні́теся от лихоі́мства, я́ко не от ізби́тка [внегда́ ізби́точествовати] кому́ живо́т єго́ єсть от імі́нія єго́.
15
рече же к ниM” блюдњте и^ храни'теся эT лихои'мъства. ја^ко не эT и^ꙁбы'тка комђ живоT е^го е^сть эT и^мњ'нїя е^го”
16
(Зач. 66) Рече́ же при́тчу к ним, глаго́ля: челові́ку ні́коєму бога́ту угобзи́ся ни́ва;
16
Рече же при'тчђ к ни'мъ гл~я. чл~кђ нњкое^мђ бога'тђ оу^гобзися ни'ва,
17
і ми́сляше в себі́, глаго́ля: что сотворю́, я́ко не і́мам гді собра́ти плодо́в мої́х?
17
и^ мы'шляше в себњ гл~я. что` сътворю`, ја%ко не и'мамъ гд^њ събрати плодо'въ мои^хъ;
18
І рече́: се сотворю́ — разорю́ жи́тниці моя́, і бо́льшия сози́жду, і соберу́ ту вся жи́та моя́ і блага́я моя́;
18
и^ рече, с^е сътворю. разорю житниця моя`, и^ болшя съзи'ждђ. и' съберђ т^ђ вс^я жи'та моя и^ бл~га'я моя.
19
і реку́ душі́ моє́й: душе́, і́маши мно́га бла́га, лежа́ща на лі́та мно́га; почива́й, яждь, пий, весели́ся.
19
и^ рекђ дш~и мое'й. дш~е, им'аши мно'га бл~га, лежа'ща на лњта мно'га. почива'й, ја%ждъ, пїи', веселися”
20
Рече́ же єму́ Бог: безу́мне, в сію́ нощ ду́шу твою́ істя́жуть от тебе́; а я́же угото́вал єси́, кому́ бу́дуть?
20
Рече же е^мђ б~ъ. безђм'не, в сїю нощ# дш~ђ твою и^стя'жђтъ эT тебе. а^ ја^же оу^гото'ва, комђ бђ'детъ;
21
Та́ко собира́яй себі́, а не в Бо́га богаті́я.
21
тако събира'ай себњ, а^ не в# б~а бога'тња”
22
Рече́ же ко ученико́м Свої́м: сего́ ра́ди глаго́лю вам: не пеці́теся душе́ю ва́шею, что я́сте, ні ті́лом, во что облече́теся;
22
рече же къ оу^чн~коM свои'мъ” Сего ради гл~ю вамъ, не пецњтеся дш~ею ва'шею, что` ја^сте. н^и тњ'ломъ, въ что` ѓ^блече'теся,
23
душа́ бо́льші єсть пи́щі, і ті́ло оде́жди.
23
дш~а, бо'лши е^сть пи'ща. и^ тњло ѓ#дежда”
24
Смотрі́те вран, я́ко не сі́ють, ні жнуть; ї́мже ність сокро́вища, ні жи́тниці, і Бог пита́єть їх; ко́льми па́че ви єсте́ лу́чші птиць?
24
Смотри'те вра'нъ, ја%ко н^и сњютъ н^и жнђтъ, и%мже нњсть съкро'вища, н^и житница, и^ б~ъ пита'етъ и^хъ. ко'лми паче в^ы е^сте лђчши пти'цъ;
25
Кто же от вас пеки́йся мо́жеть приложи́ти во́зрасту своєму́ ла́коть єди́н?
25
кто же эT ва'съ пекїися мо'жетъ приложити въ'зрастђ свое^мђ ла'коть е^ді'нъ;
26
А́ще у́бо ні ма́ла чесо́ мо́жете, что о про́чих пече́теся?
26
а^ще оу^бо ни^ ма'ло чесо` мо'жете, чт^о ѓ^ про'чихъ пече'теся;
27
Смотрі́те кри́ни, ка́ко расту́ть: не тружда́ються, ні пряду́ть; глаго́лю же вам, я́ко ні Соломо́н во всей сла́ві своє́й облече́ся, я́ко єди́н от сих.
27
смотри'те кри'ны, ка'ко растђтъ, не трђжда'ются, ни прядђтъ. гл~ю же вамъ, ја%ко ни соло'монъ въ все'й сла'вњ свое'й ѓ^блечеся ја%ко е^ді'нъ эT сихъ”
28
А́ще же траву́, на селі́ днесь су́щу і у́трі в пещ вме́щему, Бог та́ко одіва́єть, ко́льми па́че вас, малові́ри?
28
А$ще же травђ на селњ` днsе сђщђ, и^ оу%трњ в пещъ в#ме'щђщемђ, б~ъ та'ко ѓ^дњ'етъ, ко'льми паче васъ маловњ'ри;
29
І ви не іщі́те, что я́сте, іли́ что піє́те, і не возносі́теся;
29
и^ в^ы не и^щи'те чт^о ја%сте, и^ли чт^о пїе'те и^ не възноси'теся.
30
всіх бо сих язи́ци ми́ра сего́ і́щуть, ваш же Оте́ць вість, я́ко тре́буєте сих.
30
всXњ б^о сиX ја%ꙁы'цы мира сего и^щTђ. ва'шъ же эTц~ъ вњсть, ја%котребђе'те сихъ.
31
Оба́че іщі́те Ца́рствія Бо́жия, і сія́ вся приложа́ться вам.
31
ѓ^баче и^щите црsтвїа бж~їа, и^ сїа вс^я приложатся вамъ”
32
(Зач. 67) Не бо́йся, ма́лоє ста́до! Я́ко благоізво́ли Оте́ць ваш да́ти вам Ца́рство.
32
Не бо'йся ма'лое ста'до, ја%ко бл~гои^зволи эTц~ъ вашъ дати ваM црsтво”
33
Продаді́те імі́нія ва́ша і даді́те ми́лостиню. Сотворі́те себі́ влага́лища неветша́юща, сокро́вище неоскуді́ємо на небесі́х, іді́же тать не приближа́ється, ні моль растліва́єть.
33
Продади'те и^мњнїа ва'шя, и^ дадиᲄе млsтыня” Сътвори'те себњ влага'лища неветша'ющя, съкро'вище не ѓ^скђ'дње'мо на нб~сехъ, и^дњже таT не приближа'ется, н^и мо'ль растлњва'етъ.
34
Іді́же бо сокро́вище ва́ше, ту і се́рдце ва́ше бу́деть.
34
и^дњже б^о е^сть съкро'вище ваше, т^ђ и^ срDце ваше бђ'детъ”
35
Да бу́дуть чре́сла ва́ша препоя́сана, і світи́льници горя́щії;
35
да бђ'дђтъ чресла` ва'ша препоя'сана, и^ свњти'лници горя'ще,
36
і ви подо́бні челові́ком ча́ющим го́спода своєго́, когда́ возврати́ться от бра́ка, да прише́дшу і толкну́вшу, а́біє отве́рзуть єму́.
36
и в^ы подо'бни чл~комъ чя'ющимъ г~а свое^го, когда въз#врати'тся эT бра'къ, да пришеDшђ и^ тлъкнђвшђ, а^б'їе эTвр'ъзђтъ е^мђ”
37
Блаже́нні раби́ ті́ї, ї́хже прише́д госпо́дь обря́щеть бдя́щих; амі́нь глаго́лю вам, я́ко препоя́шеться і поса́дить їх, і мину́в [приступи́в] послу́жить їм.
37
Бл~же'ни раби` тїи, и%х#же пришеD г~ь ѓ^брящеT бдя'ща. а^минь гл~ю вамъ, ја%ко препоя'шется, и^ посадитъ иX, и^ минђвъ послђж'итъ иM.
38
І а́ще при́йдеть во втору́ю стра́жу, і в тре́тію стра́жу при́йдеть, і обря́щеть [їх] та́ко, блаже́нні суть раби́ ті́ї.
38
и^ а^ще прїидетъ въ вторђю' стражђ, любо в# третїю стражђ прїидетъ, и^ ѓ^бря'щетъ иX та'ко, блажени сђть раби` тїи”
39
Се же ві́діте, я́ко а́ще би ві́дал господи́н хра́мини, в кий час тать при́йдеть, бділ у́бо би, і не би дал подкопа́ти до́му своєго́.
39
Се^ же вњ'дите, ја%ко а^ще б^ы вњдалъ господинᲆ хра'мины, в кїй часъ та'ть прїидеT, бдњлъ оу^бо б^ы, и^ не бы` далъ поDкопати домђ свое^го.
40
І ви у́бо бу́діте гото́ві: я́ко, во́ньже час не мни́те, Син Челові́чеський при́йдеть.
40
и^ вы оу^бо бђ'дњте гото'ви. ја%ко во'ньже часъ не мните`, сн~ъ чл~чъ прїидеT”
41
Рече́ же Єму́ Петр: Го́споди, к нам ли при́тчу сію́ глаго́леши, іли́ ко всім?
41
Рече же е^мђ петръ. г~и, к намъ ли при'тчю сїю гл~еши. и^ли къ всњмъ;
42
Рече́ же Госпо́дь: (Зач. 68) кто у́бо єсть ві́рний строї́тель і му́дрий, єго́же поста́вить госпо́дь над че́лядію своє́ю, дая́ти во вре́м'я житомі́ріє?
42
рече же г~ь” Кто оу^бо е^сть вњ'рныи строи'тель и^ мђдрыи, е^гоже поста'витъ г~ь наD челядїю свое'ю, дая'ти вᲆ время житомњренїе;
43
Блаже́н раб той, єго́же прише́д госпо́дь єго́ обря́щеть творя́ща та́ко;
43
блаже'нъ рабъ то'и е^гоже пришеD г~ь е^го, ѓ^бря'щетъ творя'ща та'ко.
44
воі́стину глаго́лю вам, я́ко над всім імі́нієм свої́м поста́вить єго́.
44
въи^стинђ гл~ю ваM, ја^ко наD всњм# и^мњнїемъ свои'мъ поста'витъ е^го”
45
А́ще же рече́ть раб той в се́рдці своє́м: косни́ть господи́н мой прийти́, і начне́ть би́ти раби́ і раби́ні, я́сти же і пи́ти і упива́тися, —
45
А$ще ли же речетъ рабъ то'и в# срDцы своеM коснитъ господи'нъ мои прїити`, и^ начнетъ би'ти рабы` и^ рабы'ня, ја%сти же и^ пи'ти, и^ оу^пива'тися.
46
при́йдеть господи́н раба́ того́ в день, во́ньже не ча́єть, і в час, во́ньже не вість, і расте́шеть єго́, і часть єго́ с неві́рними положи́ть.
46
прїидеT господинъ раба` того, в# дн~ь во'ньже не ча'етъ, и^ в часъ во'ньже не вњсть, и проте'шетъ е^го, и^ часть е^го с невᲇрными положитъ”
47
Той же раб ві́дівий во́лю господи́на своєго́, і не угото́вав, ні сотвори́в по во́лі єго́, біє́н бу́деть мно́го;
47
То'и же рабъ вњдњвыи` во'лю господина свое^го, и^ не оу'гото'вавъ, ниже сътворивъ по во'ли е^го, бїе'нъ бђ'детъ мно'го”
48
неві́дівий же, сотвори́в же досто́йная ра́нам, біє́н бу́деть ма́ло. (Зач. 69) Вся́кому же, єму́же дано́ бу́деть мно́го, мно́го взи́щеться от него́, і єму́же преда́ша мно́жайше, мно́жайше про́сять [істя́жуть] от него́.
48
Не вњдњвыи же, сътвори'в# же досто'иная ра'намъ, бїе'нъ бђ'детъ ма'лы” Вся'комђ же е^мђже дано` бђдетъ мно'го, мно'го вꙁы'щется эT него. и^ е^мђже преда'шя мно'жаише, мно'жаише про'сятъ эT него”
49
Огня́ прийдо́х воврещи́ на зе́млю, і что хощу́, а́ще уже́ возгорі́ся?
49
ѓ^гня прїидох# въврещи` на' ꙁемлю, и^ что` хощђ, а^ще оу%же възгорњ'ся;
50
Креще́нієм же і́мам крести́тися, і ка́ко удержу́ся, до́ндеже сконча́ються?
50
крsще'нїе же и%мамъ крsти'тися, и^ ка'ко оу^дръжђся дондеже сконча'ются;
51
Мните́ ли, я́ко мир прийдо́х да́ти на зе́млю? Ні, глаго́лю вам, но разділе́ніє.
51
мните ли ја%ко ми'ра прїидохъ дати на' ꙁемлю; ни^ гл~ю вамъ, но^ раꙁдњле'нїа.
52
Бу́дуть бо отсе́лі п'ять во єди́ном дому́ разділе́ні, тріє́ на два, і два на три;
52
бђдTђ б^о эTсе'лњ пять въ е^ді'номъ домђ раꙁ#дњле'ны, трїе на' дв^а, и^ дв^а на' три.
53
разділи́ться оте́ць на си́на, і син на отця́; ма́ти на дщер, і дщи на ма́тер; свекри́ на неві́сту свою́, і неві́ста на свекро́в свою́.
53
раꙁдњлится эTц~ь на' сн~а, и^ сн~ъ на эTц~а, мт~и на дще'ре, и^ дщ^и на ма'тере, свекры` на невњстђ свою`, и^ невњ'ста на свекро'вь свою`”
54
Глаго́лаше же і наро́дом: єгда́ у́зрите о́блак восходя́щ от за́пада, а́біє глаго́лете: ту́ча гряде́ть, і бива́єть та́ко.
54
Гл~аше же наро'домъ, е^гда оу%ѕрите ѓ%блакъ въсходящь эT ꙁапа'да, а%бїе гл~ете, тђ'чя гря'де'тъ, и^ быва'етъ та'ко”
55
І єгда́ юг ві́ющ, глаго́лете: зной бу́деть, і бива́єть.
55
и^ е^гда ю%гъ вњющь, гл~ете, зно'й бђдетъ, и^ быва'етъ”
56
Лицемі́ри, лице́ не́бу і землі́ ві́сте іскуша́ти; вре́мене же сего́ ка́ко не іскуша́єте?
56
Лицемњри, лице нб~ђ и^ ꙁемли вњсте и^скђшати. вре'мени же сего ка'ко не и^скђша'ете;
57
Что же і о себі́ не су́дите пра́ведноє?
57
что и^ ѓ^ себњ не сђдите пра'ведное;
58
Єгда́ бо гряде́ши с сопе́рником твої́м ко кня́зю, на путі́ даждь ді́ланіє [потщи́ся] ізби́ти от него́, да не ка́ко привлече́ть тебе́ к судії́, і судія́ тя преда́сть слузі́, і слуга́ всади́ть тя в темни́цю;
58
егда б^о грядеши с# сопе'рником# свои'мъ къ' княꙁю, на пђти дажDь дњланїе и^ꙁбы'ти эT него” да не ка'ко привлечеT тебе` к# сђдїи, и^ сђдїа т^я предастъ слђꙁњ, и^ слђга` всади'тъ т^я в темᲆни'цђ”
59
глаго́лю тебі́: не ізи́деши отту́ду, до́ндеже і послі́днюю мі́дницю возда́си.
59
Гл~ю тебњ, не и^ꙁы'деши эTтђдђ, до'ндеже и^ послDњнюю мњдницђ въздаси”