Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 13
Київський ізвод
Острозька Біблія, 1581р.
1
(Зач. 70) Прийдо́ша же ні́ції в то вре́м'я, пові́дающе Єму́ о Галиле́єх, ї́хже кров Пила́т сміси́ с же́ртвами їх.
1
Прїидо'шя же нњцїи в т^о врњмя повњ'дающе е^мђ ѓ^ галиле'ихъ, и%хже кро'вь пилатᲆ смњси` съ жрътвами и^хъ”
2
І отвіща́в Ісу́с рече́ їм: мните́ ли, я́ко Галиле́яне сі́ї грі́шнійші па́че всіх Галиле́ян бя́ху, я́ко та́ко постра́даша?
Ні, глаго́лю вам; но а́ще не пока́єтеся, всі та́кожде поги́бнете.
5
ни^ гл~ю вам#, н^о а^ще не пока'етеся, вс^и та'кожде погы'бнете”
6
Глаго́лаше же сію́ при́тчу: смоко́вницю ім'я́ше ні́кий в виногра́ді своє́м всаждену́; і при́йде іщя́ плода́ на ней, і не обрі́те;
6
Гл~аше же сїю при'тчю” Смоко'вницђ и^мяше нᲇкїи въ виноградњ своемъ в#сажденђ. и^ прїиде и^ща` плода` на не'й, и^ не ѓ^брњте”
7
рече́ же к винаре́ві: се тре́тіє лі́то, отне́лиже прихожду́ іщя́ плода́ на смоко́вниці сей, і не обріта́ю; посіці́ ю (у́бо), вску́ю і зе́млю упражня́єть?
7
Рече же к винаре'ви, с^е третїе лᲇто эTнелиже прихожDђ и^ща` плода на смоко'вници се'й, и^ не ѓ^брњта'ю. посњци ю& оу^бо, въскђ'ю и^ ꙁе'млю оу^пражня'е'тъ;
8
Он же отвіща́в рече́ єму́: го́споди, оста́ви ю і се лі́то, до́ндеже окопа́ю о́крест єя́ і оси́плю гно́єм;
І возложи́ на ню ру́ці; і а́біє простре́ся, і сла́вляше Бо́га.
13
и^ въꙁложи на ню рђцњ, и^ а'бїе про'стреся, и^ сла'вляше б~а”
14
Отвіща́в же старі́йшина собо́ру, негоду́я, зане́ в субо́ту ісціли́ (ю) Ісу́с, глаго́лаше наро́ду: шесть дній єсть, в ня́же досто́їть ді́лати; в ти́я у́бо приходя́ще цілі́теся, а не в день субо́тний.
14
эTвњщав же старњишина събо'рђ, недђгђ'а, ꙁане в сђбо'тђ и^сцњли ю& і^с~, гл~аше наро'дђ. шесть дн~їи еs, в няже досто'итъ дњ'лати, в# ты оу^бо приходяще цњли'теся, а^ не въ дн~ь сђботныи”
15
Отвіща́ (же) у́бо єму́ Госпо́дь і рече́: лицемі́ре, ко́ждо вас в субо́ту не отріша́єть ли своєго́ вола́ іли́ осла́ от я́слій, і вед напая́єть,
15
эTвњщав же ё"бо е^мђ г~ь, и^ рече. лицемњ'ре, кождо васъ в сђботђ не эTрњша'етъ ли свое^го вола и^ли ѓ^сла эT ја%слїи. и^ ве'дъ напаа'ет#;
16
сію́ же дщер Авраа́млю су́щу, ю́же св'яза́ сатана́ се осьмоєна́десяте лі́то, не досто́яше ли разріши́тися єй от ю́зи сея́ в день субо́тний?
16
сїю же дще'ре а^враа'млю сђщ'ђ, ю&же свяꙁа` сатана`, с^е ѓ^смоенадесяте лњто, не достоа'ше ли раꙁрњши'тися е'й эT ю'ꙁы сеа` в# дн~ь сђботныи;
17
І сія́ Єму́ глаго́лющу, стидя́хуся всі противля́ющіїся Єму́; і всі лю́діє ра́довахуся о всіх сла́вних бива́ющих от Него́.
Подо́бно єсть зе́рну гору́шну, є́же приє́м челові́к вве́рже в вертогра́д свой; і возрасте́, і бисть дре́во ве́ліє, і пти́ці небе́сния всели́шася в ві́твіє єго́.
Отне́ліже воста́неть до́му влади́ка, і затвори́ть две́рі, і на́чнете вні стоя́ти і ударя́ти в две́рі, глаго́люще: Го́споди, Го́споди, отве́рзи нам. І отвіща́в рече́ть вам: не вім вас, отку́ду єсте́.
Ієрусали́ме, Ієрусали́ме, ізби́вий проро́ки і ка́менієм побива́я по́сланния к тебі́, колькра́ти восхоті́х собра́ти ча́да твоя́, я́коже коко́ш гніздо́ своє́ под крилі́, і не восхоті́сте?
Се оставля́ється вам дом ваш пуст. Глаго́лю же вам, я́ко не і́мате Мене́ ви́діти, до́ндеже при́йдеть, єгда́ рече́те: благослове́н Гряди́й во і́м'я Госпо́днє.
35
се ѓ^ставля'ется вамᲆ доM вашъ пsђ” Гл~ю же ваM, ја%ко не и'мате мене ви'дњти, дондеже прїидеT, е^гDа реч'ете, блsвеn грядыи` вᲆ и^мя гн~е”