Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 5) Бисть же во дні ти́я, ізи́де повелі́ніє от ке́саря А́вгуста написа́ти всю вселе́нную.
1
У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
2
Сіє́ написа́ніє пе́рвоє бисть владя́щу Сирі́єю Кирині́ю.
2
Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
3
І ідя́ху всі написа́тися, ко́ждо во свой град.
3
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
4
Взи́де же і Іо́сиф от Галиле́ї, із гра́да Назаре́та, во Іуде́ю, во град Дави́дов, і́же нарица́ється Вифлеє́м, зане́ би́ти єму́ от до́му і оте́чества Дави́дова,
4
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
5
написа́тися с Марі́єю обруче́ною єму́ жено́ю, су́щею непра́здною.
5
записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
6
Бисть же, єгда́ би́ста та́мо, іспо́лнишася дні́є роди́ти Єй;
6
Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;
7
і роди́ Си́на Своєго́ Пе́рвенця, і пови́т Єго́, і положи́ Єго́ в я́слех, зане́ не бі їм мі́ста во оби́телі.
7
І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
8
І па́стиріє бі́ху в то́йже страні́, бдя́ще і стрегу́ще стра́жу нощну́ю о ста́ді своє́м.
8
У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.
9
І се А́нгел Госпо́день ста в них, і сла́ва Госпо́дня осія́ їх; і убоя́шася стра́хом ве́ліїм.
9
Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.
10
І рече́ їм А́нгел: не бо́йтеся; се бо благовіству́ю вам ра́дость ве́лію, я́же бу́деть всім лю́дем;
10
І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.
11
я́ко роди́ся вам днесь Спас, І́же єсть Христо́с Госпо́дь, во гра́ді Дави́дові;
11
Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
12
і се вам зна́меніє: обря́щете Младе́нця пови́та, лежа́ща в я́слех.
12
І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
13
І внеза́пу бисть со А́нгелом мно́жество вой небе́сних, хва́лящих Бо́га і глаго́лющих:
13
І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
14
сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, во челові́ціх благоволе́ніє.
14
слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
15
І бисть, я́ко отидо́ша от них на не́бо А́нгели, і челові́ци па́стиріє рі́ша друг ко дру́гу: пре́йдем до Вифлеє́ма і ви́дим глаго́л сей би́вший, єго́же Госпо́дь сказа́ нам.
15
І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
16
І прийдо́ша поспі́шшеся, і обріто́ша Маріа́м же і Іо́сифа, і Младе́нця лежа́ща во я́слех.
16
І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
17
Ви́дівше же сказа́ша о глаго́лі глаго́ланнім їм о Отроча́ті Сем.
17
Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
18
І всі сли́шавшії диви́шася о глаго́ланних от па́стирей к ним.
18
І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
19
Маріа́м же соблюда́ше вся глаго́ли сія́, слага́ющи в се́рдці Своє́м.
19
А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
20
(Зач. 6) І возврати́шася па́стиріє, сла́в’яще і хва́ляще Бо́га о всіх, я́же сли́шаша і ви́діша, я́коже глаго́лано бисть к ним.
20
Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
21
І єгда́ іспо́лнишася осьм дній, да обрі́жуть Єго́, і нареко́ша і́м'я Єму́ Ісу́с, нарече́нноє А́нгелом пре́жде да́же не зача́тся во чре́ві.
21
А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
22
І єгда́ іспо́лнишася дні́є очище́нія єю́, по зако́ну Моїсе́йову, (Зач. 7) вознесо́ста Єго́ во Ієрусали́м, поста́вити Єго́ пред Го́сподем,
22
І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
23
я́коже єсть пи́сано в зако́ні Госпо́дні: я́ко всяк младе́нець му́жеська по́лу, разверза́я ложесна́, свя́то Го́сподеві нарече́ться;
23
як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
24
і є́же да́ти же́ртву, по рече́нному в зако́ні Госпо́дні, два го́рличища іли́ два птенця́ голуби́на.
24
І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
25
(Зач. 8) І се бі челові́к во Ієрусали́мі, єму́же і́м'я Симео́н; і челові́к сей пра́веден і благочести́в, ча́я уті́хи Ізра́їлеви; і Дух бі Свят в нем.
25
Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
26
І бі єму́ обі́щано Ду́хом Святи́м, не ви́діти сме́рти, пре́жде да́же не ви́дить Христа́ Госпо́дня.
26
Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
27
І при́йде Ду́хом в це́рков. І єгда́ введо́ста роди́теля Отроча́ Ісу́са, сотвори́ти ї́ма по оби́чаю зако́нному о Нем,
27
І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
28
і той приє́м Єго́ на руку́ своє́ю, і благослови́ Бо́га, і рече́:
28
він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
29
ни́ні отпуща́єши раба́ Твоєго́, Влади́ко, по глаго́лу Твоєму́, с ми́ром,
29
нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
30
я́ко ви́дісті о́чі мої́ спасе́ніє Твоє́,
30
бо бачили очі мої спасіння Твоє,
31
є́же єси́ уго́товал пред лице́м всіх люде́й,
31
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
32
світ во открове́ніє язи́ком, і сла́ву люде́й Твої́х Ізра́їля.
32
світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
33
І бі Іо́сиф і Ма́ти Єго́ чудя́щася о глаго́лемих о Нем.
33
Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
34
І благослови́ я Симео́н, і рече́ к Марі́ї, Ма́тері Єго́: се лежи́ть Сей на паде́ніє і на воста́ніє мно́гим во Ізра́їлі, і в зна́меніє пререка́ємо, —
34
І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
35
і Тебі́ же Само́й ду́шу про́йдеть ору́жіє, — я́ко да откри́ються от мно́гих серде́ць помишле́нія.
35
і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
36
І бі А́нна проро́чиця, дщи Фану́їлева, от колі́на Аси́рова, сія́ заматорі́вши во днех мно́зіх, жи́вши с му́жем седьм літ от ді́вства своєго́;
36
Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
37
і та вдова́ я́ко літ о́сьмдесят і чети́ре, я́же не отхожда́ше от це́ркве, посто́м і моли́твами служа́щи день і нощ.
37
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
38
І та в той час приста́вши іспові́дашеся Го́сподеві, і глаго́лаше о Нем всім ча́ющим ізбавле́нія во Ієрусали́мі.
38
Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
39
І я́ко сконча́шася вся по зако́ну Госпо́дню, возврати́шася в Галиле́ю, во град свой Назаре́т.
39
І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
40
Отроча́ же растя́ше і кріпля́шеся ду́хом, ісполня́яся прему́дрости, і благода́ть Бо́жия бі на Нем.
40
Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
41
І хожда́ста роди́теля Єго́ на вся́ко лі́то во Ієрусали́м в пра́здник Па́схи.
41
Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
42
І єгда́ бисть двоюна́десяти лі́ту, восходя́щим їм во Ієрусали́м по оби́чаю пра́здника,
42
І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
43
і сконча́вшим дні, і возвраща́ющимся їм, оста́ О́трок Ісу́с во Ієрусали́мі; і не разумі́ Іо́сиф і Ма́ти Єго́;
43
Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
44
мні́вша же Єго́ в дружи́ні су́ща, преідо́ста дне путь, і іска́ста Єго́ во сро́дниціх і в зна́ємих;
44
Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
45
і не обрі́тша Єго́, возврати́стася во Ієрусали́м, взиска́юща Єго́.
45
І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
46
І бисть по тріє́х днех, обріто́ста Єго́ в це́ркві, сідя́щаго посреді́ учи́телей, і послу́шающаго їх, і вопроша́ющаго їх;
46
Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
47
ужаса́хуся же всі послу́шающії Єго́ о ра́зумі і о отві́тіх Єго́.
47
усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
48
І ви́дівша Єго́, диви́стася; і к Нему́ Ма́ти Єго́ рече́: Ча́до, что сотвори́ на́ма та́ко? Се оте́ць Твой і Аз боля́ща іска́хома Тебе́.
48
І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
49
І рече́ к ни́ма: что я́ко іска́ста Мене́? Не ві́ста ли, я́ко в тіх, я́же Отця́ Моєго́, досто́їть би́ти Мі?
49
Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
50
І та не разумі́ста глаго́ла, єго́же глаго́ла ї́ма.
50
Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
51
І сни́де с ни́ма, і при́йде в Назаре́т; і бі повину́яся ї́ма. І Ма́ти Єго́ соблюда́ше вся глаго́ли сія́ в се́рдці Своє́м.
51
І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
52
І Ісу́с преспіва́ше прему́дростію і во́зрастом і благода́тію у Бо́га і челові́к.
52
Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.