Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Приближа́шеся же пра́здник оприсно́к, глаго́лемий Па́сха;
1
Приближaшесz же прaздникъ њпрэснHкъ, глаг0лемый пaсха:
2
і іска́ху архієре́є і кни́жници, ка́ко би уби́ли Єго́, боя́хуся бо люде́й.
2
и3 и3скaху ґрхіерeє и3 кни1жницы, кaкw бы ўби1ли є3го2: боsхусz бо людeй.
3
Вни́де же сатана́ во Іу́ду, нарица́ємаго Іскаріо́т, су́ща от числа́ обоюна́десяте.
3
Вни1де же сатанA во їyду нарицaемаго їскаріHтъ, сyща t числA nбоюнaдесzте.
4
І шед глаго́ла архієре́йом і воєво́дам, ка́ко Єго́ преда́сть їм.
4
И# шeдъ глаг0ла ґрхіерewмъ и3 воев0дамъ, кaкw є3го2 предaстъ и5мъ.
5
І возра́довашася, і совіща́ша єму́ сре́бреники да́ти;
5
И# возрaдовашасz, и3 совэщaша є3мY срeбреники дaти:
6
і іспові́да [обіща́ся], і іска́ше удо́бна вре́мене, да преда́сть Єго́ їм без наро́да.
6
и3 и3сповёда [њбэщaсz], и3 и3скaше ўд0бна врeмене, да предaстъ є3го2 и5мъ без8 нар0да.
7
При́йде же день оприсно́ков, во́ньже подоба́ше жре́ти па́сху;
7
Пріи1де же дeнь њпрэсн0кwвъ, в0ньже подобaше жрeти пaсху:
8
і посла́ Петра́ і Іоа́нна, рек: ше́дша угото́вайта нам па́сху, да я́ми.
8
и3 послA петрA и3 їwaнна, рeкъ: шє1дша ўгот0вайта нaмъ пaсху, да ћмы.
9
О́на же реко́ста Єму́: гді хо́щеши угото́ваєм?
9
W$на же рек0ста є3мY: гдЁ х0щеши ўгот0ваемъ;
10
Он же рече́ ї́ма: се восходя́щема ва́ма во град, сря́щеть ви челові́к в скуде́льниці во́ду нося́; по нем іді́та в дом, во́ньже вхо́дить,
10
Џнъ же речE и4ма: сE восходsщема вaма во грaдъ, срsщетъ вы2 человёкъ въ скудeльницэ в0ду носS: по нeмъ и3дёта въ д0мъ, в0ньже вх0дитъ,
11
і рці́та до́му влади́ці: глаго́леть тебі́ Учи́тель: гді єсть оби́тель, іді́же па́сху со ученики́ Мої́ми снім?
11
и3 рцёта д0му владhцэ: глаг0летъ тебЁ ўч™ль: гдЁ є4сть њби1тель, и3дёже пaсху со ўчн7ки6 мои1ми снёмъ;
12
І той ва́ма пока́жеть го́рницю ве́лію по́стлану; ту угото́вайта.
12
И# т0й вaма покaжетъ г0рницу вeлію п0стлану: тY ўгот0вайта.
13
Ше́дша же обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма, і угото́васта па́сху.
13
Шє1дша же њбрэт0ста, ћкоже речE и4ма: и3 ўгот0васта пaсху.
14
І єгда́ бисть час, возлеже́, і обана́десяте апо́стола с Ним.
14
И# є3гдA бhсть чaсъ, возлежE, и3 nбанaдесzте ґпcла съ ни1мъ.
15
І рече́ к ним: жела́нієм возжелі́х сію́ па́сху я́сти с ва́ми, пре́жде да́же не прийму́ мук;
15
И# речE къ ни6мъ: желaніемъ возжелёхъ сію2 пaсху ћсти съ вaми, прeжде дaже не пріимY мyкъ:
16
глаго́лю бо вам, я́ко отсе́лі не і́мам я́сти от нея́, до́ндеже сконча́ються во Ца́рствії Бо́жиї.
16
глаг0лю бо вaмъ, ћкw tсeлэ не и4мамъ ћсти t неS, д0ндеже скончaютсz во цrтвіи б9іи.
17
І приї́м ча́шу, хвалу́ возда́в, рече́: приймі́те сію́, і разділі́те себі́;
17
И# пріи1мъ чaшу, хвалY воздaвъ, речE: пріими1те сію2, и3 раздэли1те себЁ:
18
глаго́лю бо вам, я́ко не і́мам пи́ти от плода́ ло́знаго, до́ндеже Ца́рствіє Бо́жиє при́йдеть.
18
глаг0лю бо вaмъ, ћкw не и4мамъ пи1ти t плодA л0знагw, д0ндеже цrтвіе б9іе пріи1детъ.
19
І приї́м хліб, хвалу́ возда́в преломи́, і даде́ їм, глаго́ля: сіє́ єсть Ті́ло Моє́, є́же за ви дае́мо; сіє́ творі́те в Моє́ воспомина́ніє.
19
И# пріи1мъ хлёбъ, хвалY воздaвъ преломи2, и3 дадE и5мъ, глаг0лz: сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2 даeмо: сіE твори1те въ моE воспоминaніе.
20
Та́кожде же і ча́шу по ве́чері, глаго́ля: сія́ ча́ша — Но́вий Заві́т Моє́ю Кро́вію, я́же за ви пролива́ється;
20
Тaкожде же и3 чaшу по вeчери, глаг0лz: сіS чaша н0вый завётъ моeю кр0вію, ћже за вы2 проливaетсz:
21
оба́че се, рука́ предаю́щаго М'я со Мно́ю (єсть) на трапе́зі,
21
nбaче сE, рукA предаю1щагw мS со мн0ю (є4сть) на трапeзэ,
22
і Син у́бо Челові́чеський і́деть по рече́нному [по предуста́вленному сові́ту]; оба́че го́ре челові́ку тому́, і́мже предає́ться.
22
и3 сн7ъ ќбw чlвёческій и4детъ по речeнному [по пред8устaвленному совёту]: nбaче г0ре человёку томY, и4мже предаeтсz.
23
І ті́ї нача́ша іска́ти в себі́, кото́рий у́бо от них хо́щеть сіє́ сотвори́ти.
23
И# тjи начaша и3скaти въ себЁ, кот0рый ќбw t ни1хъ х0щетъ сіE сотвори1ти.
24
Бисть же і пря в них, кий мни́ться їх би́ти бо́лій.
24
Бhсть же и3 прS въ ни1хъ, кjй мни1тсz и4хъ бhти б0лій.
25
Он же рече́ їм: ца́ріє язи́к госпо́дствують ї́ми, і облада́ющії ї́ми благода́теле нарица́ються.
25
Џнъ же речE и5мъ: цaріе kзы6къ госп0дствуютъ и4ми, и3 њбладaющіи и4ми благодaтелє нарицaютсz.
26
Ви же не та́ко: но бо́лій в вас, да бу́деть я́ко мній, і ста́рій, я́ко служа́й.
26
Вh же не тaкw: но б0лій въ вaсъ, да бyдетъ ћкw мнjй: и3 стaрэй, ћкw служaй.
27
Кто бо бо́лій, возлежа́й ли, іли́ служа́й? Не возлежа́й ли? Аз же посреді́ вас єсьм я́ко служа́й.
27
Кт0 бо б0лій, возлежaй ли, и3ли2 служaй; не возлежaй ли; Ѓзъ же посредЁ вaсъ є4смь ћкw служaй.
28
Ви же єсте́ преби́вше со Мно́ю в напа́стех Мої́х,
28
Вh же є3стE пребhвше со мн0ю въ напaстехъ мои1хъ:
29
і Аз завіщава́ю вам, я́коже завіща́ Мні Оте́ць Мой, Ца́рство,
29
и3 ѓзъ завэщавaю вaмъ, ћкоже завэщA мнЁ nц7ъ м0й, цrтво,
30
да я́сте і піє́те на трапе́зі Моє́й во Ца́рствії Моє́м, і ся́дете на престо́ліх, судя́ще обімана́десяте колі́нома Ізра́їлевома.
30
да ћсте и3 піeте на трапeзэ моeй во цrтвіи моeмъ: и3 сsдете на прест0лэхъ, судsще nбэманaдесzте колёнома ї}левома.
31
Рече́ же Госпо́дь: Си́моне, Си́моне, се сатана́ про́сить вас, да би сі́ял, я́ко пшени́цю,
31
Речe же гDь: сjмwне, сjмwне, сE сатанA пр0ситъ вaсъ, да бы2 сёzлъ, ћкw пшени1цу:
32
Аз же моли́хся о тебі́, да не оскуді́єть ві́ра твоя́; і ти ні́когда, обра́щся, утверди́ бра́тію твою́.
32
ѓзъ же моли1хсz њ тебЁ, да не њскудёетъ вёра твоS: и3 ты2 нёкогда њбрaщьсz ўтверди2 брaтію твою2.
33
Он же рече́ Єму́: Го́споди, с Тобо́ю гото́в єсьм і в темни́цю і на смерть іти́.
33
Џнъ же речE є3мY: гDи, съ тоб0ю гот0въ є4смь и3 въ темни1цу и3 на смeрть и3ти2.
34
Он же рече́: глаго́лю ті, Пе́тре, не возгласи́ть пі́тель днесь, до́ндеже трикра́ти отве́ржешися Мене́ не ві́діти.
34
Џнъ же речE: глаг0лю ти2, пeтре, не возгласи1тъ пётель днeсь, д0ндеже трикрaты tвeржешисz менє2 не вёдэти.
35
І рече́ їм: єгда́ посла́х ви без влага́лища і без мі́ха, і без сапо́г, єда́ чесого́ лише́ні би́сте? Они́ же рі́ша: нічесо́же.
35
И# речE и5мъ: є3гдA послaхъ вы2 без8 влагaлища и3 без8 мёха и3 без8 сапHгъ, є3дA чесогw2 лишeни бhсте; Nни1 же рёша: ничесHже.
36
Рече́ же їм: но ни́ні, і́же і́мать влага́лище, да во́зьметь, та́кожде і міх, а і́же не і́мать, да прода́сть ри́зу свою́, і ку́пить нож.
36
Речe же и5мъ: но нн7э и4же и4мать влагaлище, да в0зметъ, тaкожде и3 мёхъ: ґ и4же не и4мать, да продaстъ ри1зу свою2, и3 кyпитъ н0жъ.
37
Глаго́лю бо вам, я́ко єще́ пи́саноє се, подоба́єть, да сконча́ється о Мні, є́же: і со беззако́нними вміни́ся. І́бо є́же о Мні, кончи́ну і́мать.
37
Глаг0лю бо вaмъ, ћкw є3щE пи1саное сE, подобaетъ, да скончaетсz њ мнЁ, є4же: и3 со беззак0нными вмэни1сz. И$бо є4же њ мнЁ, кончи1ну и4мать.
38
Они́ же рі́ша: Го́споди, се ножа́ зді два. Он же рече́ їм: дово́льно єсть.
38
Nни1 же рёша: гDи, сE нwжA здЁ двA. Џнъ же речE и5мъ: дов0лно є4сть.