Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
Приближа́шеся же пра́здник оприсно́к, глаго́лемий Па́сха;
1
Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасхою.
2
і іска́ху архієре́є і кни́жници, ка́ко би уби́ли Єго́, боя́хуся бо люде́й.
2
І шукали первосвященики і книжники, як би погубити Його, але боялися народу.
3
Вни́де же сатана́ во Іу́ду, нарица́ємаго Іскаріо́т, су́ща от числа́ обоюна́десяте.
3
Увійшов сатана в Іуду, званого Іскаріотом, що був з числа дванадцятьох,
4
І шед глаго́ла архієре́йом і воєво́дам, ка́ко Єго́ преда́сть їм.
4
і він пішов і говорив з первосвящениками та начальниками, як Його видати їм.
5
І возра́довашася, і совіща́ша єму́ сре́бреники да́ти;
5
Вони зраділи і згодилися дати йому срібників.
6
і іспові́да [обіща́ся], і іска́ше удо́бна вре́мене, да преда́сть Єго́ їм без наро́да.
6
І він обіцяв і шукав слушної нагоди, щоб видати їм Його без народу.
7
При́йде же день оприсно́ков, во́ньже подоба́ше жре́ти па́сху;
7
Настав же день опрісноків, коли належало заколювати пасхальне ягня.
8
і посла́ Петра́ і Іоа́нна, рек: ше́дша угото́вайта нам па́сху, да я́ми.
8
І послав Ісус Петра та Іоана, сказавши: підіть, приготуйте нам їсти паску.
9
О́на же реко́ста Єму́: гді хо́щеши угото́ваєм?
9
Вони ж сказали Йому: де хочеш, щоб ми приготували?
10
Он же рече́ ї́ма: се восходя́щема ва́ма во град, сря́щеть ви челові́к в скуде́льниці во́ду нося́; по нем іді́та в дом, во́ньже вхо́дить,
10
Він сказав їм: ось як увійдете в місто, зустріне вас чоловік, що нестиме глек води; ідіть слідом за ним до того дому, в який він увійде.
11
і рці́та до́му влади́ці: глаго́леть тебі́ Учи́тель: гді єсть оби́тель, іді́же па́сху со ученики́ Мої́ми снім?
11
І скажіть господареві дому: Учитель говорить тобі: де кімната, в якій би Мені їсти паску з учениками Моїми?
12
І той ва́ма пока́жеть го́рницю ве́лію по́стлану; ту угото́вайта.
12
І він покаже вам світлицю велику, прибрану; там приготуйте.
13
Ше́дша же обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма, і угото́васта па́сху.
13
Вони пішли і знайшли, як сказав їм, і приготували паску.
14
І єгда́ бисть час, возлеже́, і обана́десяте апо́стола с Ним.
14
І коли настав час, Він возліг, і дванадцять апостолів з Ним,
15
І рече́ к ним: жела́нієм возжелі́х сію́ па́сху я́сти с ва́ми, пре́жде да́же не прийму́ мук;
15
і сказав їм: дуже бажав Я цю паску їсти з вами, перш ніж зазнаю страждань.
16
глаго́лю бо вам, я́ко отсе́лі не і́мам я́сти от нея́, до́ндеже сконча́ються во Ца́рствії Бо́жиї.
16
Бо кажу вам, що не буду вже більш їсти її, доки вона не сповниться в Царстві Божому.
17
І приї́м ча́шу, хвалу́ возда́в, рече́: приймі́те сію́, і разділі́те себі́;
17
І, взявши чашу й воздавши хвалу, сказав: прийміть її та розділіть між собою.
18
глаго́лю бо вам, я́ко не і́мам пи́ти от плода́ ло́знаго, до́ндеже Ца́рствіє Бо́жиє при́йдеть.
18
Бо кажу вам, що не питиму від плоду виноградного, поки не прийде Царство Боже.
19
І приї́м хліб, хвалу́ возда́в преломи́, і даде́ їм, глаго́ля: сіє́ єсть Ті́ло Моє́, є́же за ви дае́мо; сіє́ творі́те в Моє́ воспомина́ніє.
19
І, взявши хліб і воздавши хвалу, розломив і подав їм, кажучи: це є Тіло Моє, що за вас віддається; це чиніть на спомин про Мене.
20
Та́кожде же і ча́шу по ве́чері, глаго́ля: сія́ ча́ша — Но́вий Заві́т Моє́ю Кро́вію, я́же за ви пролива́ється;
20
Також і чашу після вечері, кажучи: ця чаша — Новий Завіт у Моїй Крові, що за вас проливається.
21
оба́че се, рука́ предаю́щаго М'я со Мно́ю (єсть) на трапе́зі,
21
І ось рука того, хто зраджує Мене, зі Мною на трапезі.
22
і Син у́бо Челові́чеський і́деть по рече́нному [по предуста́вленному сові́ту]; оба́че го́ре челові́ку тому́, і́мже предає́ться.
22
Проте Син Людський іде, як призначено; але горе тій людині, що Його видає.
23
І ті́ї нача́ша іска́ти в себі́, кото́рий у́бо от них хо́щеть сіє́ сотвори́ти.
23
І вони почали питати один одного, хто з них є той, що хоче це зробити.
24
Бисть же і пря в них, кий мни́ться їх би́ти бо́лій.
24
Сталася ж між ними і суперечка — хто з них має вважатися за більшого.
25
Он же рече́ їм: ца́ріє язи́к госпо́дствують ї́ми, і облада́ющії ї́ми благода́теле нарица́ються.
25
Він же сказав їм: царі народів панують над ними, і ті, хто володіє ними, доброчинцями звуться.
26
Ви же не та́ко: но бо́лій в вас, да бу́деть я́ко мній, і ста́рій, я́ко служа́й.
26
Ви ж не так: але більший між вами хай буде як менший, а старший — як слуга.
27
Кто бо бо́лій, возлежа́й ли, іли́ служа́й? Не возлежа́й ли? Аз же посреді́ вас єсьм я́ко служа́й.
27
Бо хто більший: чи той, хто возлежить, чи той, хто услуговує? Чи не той, хто возлежить? А Я посеред вас, як слуга.
28
Ви же єсте́ преби́вше со Мно́ю в напа́стех Мої́х,
28
Але ви були зі Мною в напастях Моїх,
29
і Аз завіщава́ю вам, я́коже завіща́ Мні Оте́ць Мой, Ца́рство,
29
і Я заповідаю вам, як заповів Мені Отець Мій, Царство,
30
да я́сте і піє́те на трапе́зі Моє́й во Ца́рствії Моє́м, і ся́дете на престо́ліх, судя́ще обімана́десяте колі́нома Ізра́їлевома.
30
щоб ви їли і пили на трапезі Моїй у Царстві Моїм, і сядете на престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.
31
Рече́ же Госпо́дь: Си́моне, Си́моне, се сатана́ про́сить вас, да би сі́ял, я́ко пшени́цю,
31
Сказав же Господь: Симоне, Симоне! Ось сатана просить вас, щоб сіяти, як пшеницю,
32
Аз же моли́хся о тебі́, да не оскуді́єть ві́ра твоя́; і ти ні́когда, обра́щся, утверди́ бра́тію твою́.
32
але Я молився за тебе, щоб не ослабла віра твоя; і ти колись, навернувшись, утверди братів твоїх.
33
Он же рече́ Єму́: Го́споди, с Тобо́ю гото́в єсьм і в темни́цю і на смерть іти́.
33
Він відповів Йому: Господи, з Тобою я готовий і у в’язницю, і на смерть іти.
34
Он же рече́: глаго́лю ті, Пе́тре, не возгласи́ть пі́тель днесь, до́ндеже трикра́ти отве́ржешися Мене́ не ві́діти.
34
Він же промовив: кажу тобі, Петре, не заспіває півень сьогодні, як ти тричі зречешся, що не знаєш Мене.
35
І рече́ їм: єгда́ посла́х ви без влага́лища і без мі́ха, і без сапо́г, єда́ чесого́ лише́ні би́сте? Они́ же рі́ша: нічесо́же.
35
І сказав їм: коли Я посилав вас без мішка, і без торби, і без взуття, чи мали ви в чому нестаток? Вони відповіли: ні в чому.
36
Рече́ же їм: но ни́ні, і́же і́мать влага́лище, да во́зьметь, та́кожде і міх, а і́же не і́мать, да прода́сть ри́зу свою́, і ку́пить нож.
36
Тоді Він сказав їм: але тепер, хто має мішок, нехай візьме, також і торбу, а в кого немає, нехай продасть одяг свій і купить меч.
37
Глаго́лю бо вам, я́ко єще́ пи́саноє се, подоба́єть, да сконча́ється о Мні, є́же: і со беззако́нними вміни́ся. І́бо є́же о Мні, кончи́ну і́мать.
37
Бо кажу вам, що оце написане має здійснитися на Мені: і до злочинців прирівняли Його. Бо те, що про Мене, наближається до кінця.
38
Они́ же рі́ша: Го́споди, се ножа́ зді два. Он же рече́ їм: дово́льно єсть.
38
Вони сказали: Господи, ось тут два мечі. Він сказав їм: досить!