Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Глава 22
Київський ізвод
Церковнослов'янською (гром. шрифт)
1
Приближа́шеся же пра́здник опрісно́к, глаго́лемий Па́сха;
1
Приближа́шеся же пра́здникъ опрѣсно́къ, глаго́лемый Па́сха:
2
і іска́ху архієре́є і кни́жници, ка́ко би уби́ли Єго́, боя́хуся бо люде́й.
2
и иска́ху архієре́є и кни́жницы, ка́ко бы уби́ли Єго́: боя́хуся бо люде́й.
3
Вни́де же сатана́ во Іу́ду, нарица́ємаго Іскаріо́т, су́ща от числа́ обоюна́десяте.
3
Вни́де же сатана́ во Іу́ду нарица́ємаго Іскаріо́тъ, су́ща от числа́ обоюна́десяте.
4
І шед глаго́ла архієре́йом і воєво́дам, ка́ко Єго́ преда́сть їм.
4
И ше́дъ глаго́ла архієре́омъ и воєво́дамъ, ка́ко Єго́ преда́стъ и́мъ.
5
І возра́довашася, і совіща́ша єму́ сре́бреники да́ти;
5
И возра́довашася, и совѣща́ша єму́ сре́бреники да́ти:
6
і іспові́да [обіща́ся], і іска́ше удо́бна вре́мене, да преда́сть Єго́ їм без наро́да.
6
и исповѣ́да [обѣща́ся], и иска́ше удо́бна вре́мене, да преда́стъ Єго́ и́мъ безъ наро́да.
7
При́йде же день опрісно́ков, во́ньже подоба́ше жре́ти па́сху;
7
Пріи́де же де́нь опрѣсно́ковъ, во́ньже подоба́ше жре́ти па́сху:
8
і посла́ Петра́ і Іоа́нна, рек: ше́дша угото́вайта нам па́сху, да я́ми.
8
и посла́ Петра́ и Іоа́нна, ре́къ: ше́дша угото́вайта на́мъ па́сху, да я́мы.
9
О́на же реко́ста Єму́: гді хо́щеши угото́ваєм?
9
О́на же реко́ста Єму́: гдѣ́ хо́щеши угото́ваємъ?
10
Он же рече́ ї́ма: се восходя́щема ва́ма во град, сря́щеть ви челові́к в скуде́льниці во́ду нося́; по нем іді́та в дом, во́ньже вхо́дить,
10
О́нъ же рече́ и́ма: се́ восходя́щема ва́ма во гра́дъ, сря́щетъ вы́ человѣ́къ въ скуде́льницѣ во́ду нося́: по не́мъ идѣ́та въ до́мъ, во́ньже вхо́дитъ,
11
і рці́та до́му влади́ці: глаго́леть тебі́ Учи́тель: гді єсть оби́тель, іді́же па́сху со ученики́ Мої́ми снім?
11
и рцѣ́та до́му влады́цѣ: глаго́летъ тебѣ́ Учи́тель: гдѣ́ є́сть оби́тель, идѣ́же па́сху со ученики́ Мои́ми снѣ́мъ?
12
І той ва́ма пока́жеть го́рницю ве́лію по́стлану; ту угото́вайта.
12
И то́й ва́ма пока́жетъ го́рницу ве́лію по́стлану: ту́ угото́вайта.
13
Ше́дша же обріто́ста, я́коже рече́ ї́ма, і угото́васта па́сху.
13
Ше́дша же обрѣто́ста, я́коже рече́ и́ма: и угото́васта па́сху.
14
І єгда́ бисть час, возлеже́, і обана́десяте апо́стола с Ним.
14
И єгда́ бы́сть ча́съ, возлеже́, и обана́десяте апо́стола съ Ни́мъ.
15
І рече́ к ним: жела́нієм возжелі́х сію́ па́сху я́сти с ва́ми, пре́жде да́же не прийму́ мук;
15
И рече́ къ ни́мъ: жела́ніємъ возжелѣ́хъ сію́ па́сху я́сти съ ва́ми, пре́жде да́же не пріиму́ му́къ:
16
глаго́лю бо вам, я́ко отсе́лі не і́мам я́сти от нея́, до́ндеже сконча́ються во Ца́рствії Бо́жиї.
16
глаго́лю бо ва́мъ, я́ко отсе́лѣ не и́мамъ я́сти от нея́, до́ндеже сконча́ются во Ца́рствіи Бо́жіи.
17
І приі́м ча́шу, хвалу́ возда́в, рече́: приймі́те сію́, і разділі́те себі́;
17
И пріи́мъ ча́шу, хвалу́ возда́въ, рече́: пріими́те сію́, и раздѣли́те себѣ́:
18
глаго́лю бо вам, я́ко не і́мам пи́ти от плода́ ло́знаго, до́ндеже Ца́рствіє Бо́жиє при́йдеть.
18
глаго́лю бо ва́мъ, я́ко не и́мамъ пи́ти от плода́ ло́знаго, до́ндеже Ца́рствіє Бо́жіє пріи́детъ.
19
І приі́м хліб, хвалу́ возда́в преломи́, і даде́ їм, глаго́ля: сіє́ єсть Ті́ло Моє́, є́же за ви дає́мо; сіє́ творі́те в Моє́ воспомина́ніє.
19
И пріи́мъ хлѣ́бъ, хвалу́ возда́въ преломи́, и даде́ и́мъ, глаго́ля: сіє́ є́сть Тѣ́ло Моє́, є́же за вы́ дає́мо: сіє́ твори́те въ Моє́ воспомина́ніє.
20
Та́кожде же і ча́шу по ве́чері, глаго́ля: сія́ ча́ша — Но́вий Заві́т Моє́ю Кро́вію, я́же за ви пролива́ється;
20
Та́кожде же и ча́шу по ве́чери, глаго́ля: сія́ ча́ша Но́вый Завѣ́тъ Моє́ю Кро́вію, я́же за вы́ пролива́єтся:
21
оба́че се, рука́ предаю́щаго М'я со Мно́ю (єсть) на трапе́зі,
21
оба́че се́, рука́ предаю́щаго Мя́ со Мно́ю (є́сть) на трапе́зѣ,
22
і Син у́бо Челові́чеський і́деть по рече́нному [по предуста́вленному сові́ту]; оба́че го́ре челові́ку тому́, і́мже предає́ться.
22
и Сы́нъ у́бо Человѣ́ческій и́детъ по рече́нному [по предуста́вленному совѣ́ту]: оба́че го́ре человѣ́ку тому́, и́мже предає́тся.
23
І ті́ї нача́ша іска́ти в себі́, кото́рий у́бо от них хо́щеть сіє́ сотвори́ти.
23
И ті́и нача́ша иска́ти въ себѣ́, кото́рый у́бо от ни́хъ хо́щетъ сіє́ сотвори́ти.
24
Бисть же і пря в них, кий мни́ться їх би́ти бо́лій.
24
Бы́сть же и пря́ въ ни́хъ, кі́й мни́тся и́хъ бы́ти бо́лій.
25
Он же рече́ їм: ца́ріє язи́к госпо́дствують ї́ми, і облада́ющії ї́ми благода́теле нарица́ються.
25
О́нъ же рече́ и́мъ: ца́ріє язы́къ госпо́дствуютъ и́ми, и облада́ющіи и́ми благода́теле нарица́ются.
26
Ви же не та́ко: но бо́лій в вас, да бу́деть я́ко мній, і ста́рій, я́ко служа́й.
26
Вы́ же не та́ко: но бо́лій въ ва́съ, да бу́детъ я́ко мні́й: и ста́рѣй, я́ко служа́й.
27
Кто бо бо́лій, возлежа́й ли, іли́ служа́й? Не возлежа́й ли? Аз же посреді́ вас єсьм я́ко служа́й.
27
Кто́ бо бо́лій, возлежа́й ли, или́ служа́й? Не возлежа́й ли? А́зъ же посредѣ́ ва́съ є́смь я́ко служа́й.
28
Ви же єсте́ преби́вше со Мно́ю в напа́стех Мої́х,
28
Вы́ же єсте́ пребы́вше со Мно́ю въ напа́стехъ Мои́хъ:
29
і Аз завіщава́ю вам, я́коже завіща́ Мні Оте́ць Мой, Ца́рство,
29
и А́зъ завѣщава́ю ва́мъ, я́коже завѣща́ Мнѣ́ Оте́цъ Мо́й, Ца́рство,
30
да я́сте і піє́те на трапе́зі Моє́й во Ца́рствії Моє́м, і ся́дете на престо́ліх, судя́ще обімана́десяте колі́нома Ізра́їлевома.
30
да я́сте и піє́те на трапе́зѣ Моє́й во Ца́рствіи Моє́мъ: и ся́дете на престо́лѣхъ, судя́ще обѣмана́десяте колѣ́нома Ізра́илевома.
31
Рече́ же Госпо́дь: Си́моне, Си́моне, се сатана́ про́сить вас, да би сі́ял, я́ко пшени́цю,
31
Рече́ же Госпо́дь: Сі́моне, Сі́моне, се́ сатана́ про́ситъ ва́съ, да бы́ сѣ́ялъ, я́ко пшени́цу:
32
Аз же моли́хся о тебі́, да не оскуді́єть ві́ра твоя́; і ти ні́когда, обра́щся, утверди́ бра́тію твою́.
32
А́зъ же моли́хся о тебѣ́, да не оскудѣ́єтъ вѣ́ра твоя́: и ты́ нѣ́когда обра́щься утверди́ бра́тію твою́.
33
Он же рече́ Єму́: Го́споди, с Тобо́ю гото́в єсьм і в темни́цю і на смерть іти́.
33
О́нъ же рече́ Єму́: Го́споди, съ Тобо́ю гото́въ є́смь и въ темни́цу и на сме́рть ити́.
34
Он же рече́: глаго́лю ті, Пе́тре, не возгласи́ть пі́тель днесь, до́ндеже трикра́ти отве́ржешися Мене́ не ві́діти.
34
О́нъ же рече́: глаго́лю ти́, Пе́тре, не возгласи́тъ пѣ́тель дне́сь, до́ндеже трикра́ты отве́ржешися Мене́ не вѣ́дѣти.
35
І рече́ їм: єгда́ посла́х ви без влага́лища і без мі́ха, і без сапо́г, єда́ чесого́ лише́ні би́сте? Они́ же рі́ша: нічесо́же.
35
И рече́ и́мъ: єгда́ посла́хъ вы́ безъ влага́лища и безъ мѣ́ха и безъ сапо́гъ, єда́ чесого́ лише́ни бы́сте? Они́ же рѣ́ша: ничесо́же.
36
Рече́ же їм: но ни́ні, і́же і́мать влага́лище, да во́зьметь, та́кожде і міх, а і́же не і́мать, да прода́сть ри́зу свою́, і ку́пить нож.
36
Рече́ же и́мъ: но ны́нѣ и́же и́мать влага́лище, да во́зметъ, та́кожде и мѣ́хъ: а и́же не и́мать, да прода́стъ ри́зу свою́, и ку́питъ но́жъ.
37
Глаго́лю бо вам, я́ко єще́ пи́саноє се, подоба́єть, да сконча́ється о Мні, є́же: і со беззако́нними вміни́ся. І́бо є́же о Мні, кончи́ну і́мать.
37
Глаго́лю бо ва́мъ, я́ко єще́ пи́саноє се́, подоба́єтъ, да сконча́єтся о Мнѣ́, є́же: и со беззако́нными вмѣни́ся. И́бо є́же о Мнѣ́, кончи́ну и́мать.
38
Они́ же рі́ша: Го́споди, се ножа́ зді два. Он же рече́ їм: дово́льно єсть.
38
Они́ же рѣ́ша: Го́споди, се́ ножа́ здѣ́ два́. О́нъ же рече́ и́мъ: дово́лно є́сть.
39
(Зач. 109) І ізше́д і́де по оби́чаю в го́ру Єлео́нськую; по Нем же ідо́ша ученици́ Єго́.
39
(Зач. 109) И изше́дъ и́де по обы́чаю въ го́ру Єлео́нскую: по Не́мъ же идо́ша ученицы́ Єго́.
40
Бив же на мі́сті, рече́ їм: молі́теся, да не вни́дете в напа́сть.
40
Бы́въ же на мѣ́стѣ, рече́ и́мъ: моли́теся, да не вни́дете въ напа́сть.
41
І Сам отступи́ от них, я́ко верже́нієм ка́мене, і, покло́нь колі́на, моля́шеся,
41
И Са́мъ отступи́ от ни́хъ я́ко верже́ніємъ ка́мене, и покло́нь колѣ́на моля́шеся,
42
глаго́ля: О́тче, а́ще во́лиши мимонести́ ча́шу сію́ от Мене́! Оба́че не Моя́ во́ля, но Твоя́ да бу́деть.
42
глаго́ля: О́тче, а́ще во́лиши мимонести́ ча́шу сію́ от Мене́: оба́че не Моя́ во́ля, но Твоя́ да бу́детъ.
43
Яви́ся же Єму́ а́нгел с небесе́, укріпля́я Єго́.
43
Яви́ся же Єму́ А́нгелъ съ небесе́, укрѣпля́я Єго́.
44
І, бив в по́двизі, прилі́жніє моля́шеся; бисть же пот Єго́, я́ко ка́плі кро́ве ка́плющия на зе́млю.
44
И бы́въ въ по́двизѣ, прилѣ́жнѣє моля́шеся: бы́сть же по́тъ Єго́ я́ко ка́пли кро́ве ка́плющыя на зе́млю.
45
І воста́в от моли́тви (і) прише́д ко ученико́м, обрі́те їх спя́щих от печа́лі
45
И воста́въ от моли́твы [и] прише́дъ ко ученико́мъ, обрѣ́те и́хъ спя́щихъ от печа́ли
46
і рече́ їм: что спите́? Воста́вше молі́теся, да не вни́дете в напа́сть.
46
и рече́ и́мъ: что́ спите́? Воста́вше моли́теся, да не вни́дете въ напа́сть.
47
Єще́ же Єму́ глаго́лющу, се наро́д і нарица́ємий Іу́да, єди́н от обоюна́десяте, ідя́ше пред ни́ми, і приступи́ ко Ісу́сові цілова́ти Єго́. Сіє́ бо бі зна́меніє дал їм: Єго́же а́ще лобжу́, Той єсть.
47
Єще́ же Єму́ глаго́лющу, се́ наро́дъ, и нарица́ємый Іу́да, єди́нъ от обоюна́десяте, идя́ше предъ ни́ми, и приступи́ ко Іису́сови цѣлова́ти Єго́. Сіє́ бо бѣ́ зна́меніє да́лъ и́мъ: Єго́же а́ще лобжу́, То́й є́сть.
48
Ісу́с же рече́ єму́: Іу́до, лобза́нієм ли Си́на Челові́чеськаго предає́ши?
48
Іису́съ же рече́ єму́: Іу́до, лобза́ніємъ ли Сы́на Человѣ́ческаго предає́ши?
49
Ви́дівше же, і́же бі́ху с Ним, бива́ємоє, рі́ша Єму́: Го́споди, а́ще уда́рим ноже́м?
І уда́ри єди́н ні́кий от них архієре́йова раба́ і урі́за єму́ у́хо десно́є.
50
И уда́ри єди́нъ нѣ́кій от ни́хъ архієре́ова раба́, и урѣ́за єму́ у́хо десно́є.
51
Отвіща́в же Ісу́с рече́: оста́віте до сего́. І косну́вся у́ха єго́, ісціли́ єго́.
51
Отвѣща́въ же Іису́съ рече́: оста́вите до сего́. И косну́вся у́ха єго́, исцѣли́ єго́.
52
Рече́ же Ісу́с ко прише́дшим Нань архієре́йом і воєво́дам церко́вним і ста́рцем: я́ко на разбо́йника ли ізидо́сте со ору́жієм і дреко́льми я́ти М'я?
52
Рече́ же Іису́съ ко прише́дшымъ На́нь архієре́омъ и воєво́дамъ церко́внымъ и ста́рцемъ: я́ко на разбо́йника ли изыдо́сте со ору́жіємъ и дреко́льми я́ти Мя́?
53
По вся дні су́щу Мі с ва́ми в це́ркві, не простро́сте руки́ на М'я; но се єсть ва́ша годи́на і о́бласть те́мная.
53
По вся́ дни́ су́щу Ми́ съ ва́ми въ це́ркви, не простро́сте руки́ на Мя́: но се́ є́сть ва́ша годи́на и о́бласть те́мная.
54
Є́мше же Єго́ ведо́ша, і введо́ша Єго́ во двор архієре́йов. Петр же вослі́д ідя́ше іздале́ча.
54
Є́мше же Єго́ ведо́ша, и введо́ша Єго́ во дво́ръ архієре́овъ. Пе́тръ же вослѣ́дъ идя́ше издале́ча.
55
Возгні́щшим же огнь посреді́ двора́ і вку́пі сідя́щим їм, сідя́ше Петр посреді́ їх.
55
Возгнѣ́щшымъ же о́гнь посредѣ́ двора́ и вку́пѣ сѣдя́щымъ и́мъ, сѣдя́ше Пе́тръ посредѣ́ и́хъ.
56
Узрі́вши же єго́ раби́ня ні́кая сідя́ща при сві́ті [огні́], і воззрі́вши нань, рече́: і сей с Ним бі.
56
Узрѣ́вши же єго́ рабы́ня нѣ́кая сѣдя́ща при свѣ́тѣ [огни́], и воззрѣ́вши на́нь, рече́: и се́й съ Ни́мъ бѣ́.
57
Он же отве́ржеся Єго́, глаго́ля: же́но, не зна́ю Єго́.
57
О́нъ же отве́ржеся Єго́, глаго́ля: же́но, не зна́ю Єго́.
58
І пома́лі други́й ви́дів єго́, рече́: і ти от них єси́. Петр же рече́: челові́че, нісьм.
58
И пома́лѣ другі́й ви́дѣвъ єго́, рече́: и ты́ от ни́хъ єси́. Пе́тръ же рече́: человѣ́че, нѣ́смь.
59
І мимоше́дшу я́ко часу́ єди́ному, ін ні́кий кріпля́шеся глаго́ля: воі́стину і сей с Ним бі, і́бо Галиле́янин єсть.
59
И мимоше́дшу я́ко часу́ єди́ному, и́нъ нѣ́кій крѣпля́шеся глаго́ля: вои́стинну и се́й съ Ни́мъ бѣ́: и́бо Галіле́анинъ є́сть.
60
Рече́ же Петр: челові́че, не вім, є́же глаго́леши. І а́біє, єще́ глаго́лющу єму́, возгласи́ пі́тель.
60
Рече́ же Пе́тръ: человѣ́че, не вѣ́мъ, є́же глаго́леши. И а́біє, єще́ глаго́лющу єму́, возгласи́ пѣ́тель.
61
І обра́щся Госпо́дь воззрі́ на Петра́; і пом'яну́ Петр сло́во Госпо́днє, я́коже рече́ єму́, я́ко пре́жде да́же пі́тель не возгласи́ть, отве́ржешися Мене́ трикра́ти.
61
И обра́щься Госпо́дь воззрѣ́ на Петра́: и помяну́ Пе́тръ сло́во Госпо́дне, я́коже рече́ єму́, я́ко пре́жде да́же пѣ́тель не возгласи́тъ, отве́ржешися Мене́ трикра́ты.
62
І ізше́д вон, пла́кася го́рко.
62
И изше́дъ во́нъ, пла́кася го́рько.
63
І му́жіє держа́щії Ісу́са руга́хуся Єму́, бію́ще;
63
И му́жіє держа́щіи Іису́са руга́хуся Єму́, бію́ще:
64
і закри́вше Єго́, бія́ху Єго́ по лицю́ і вопроша́ху Єго́, глаго́люще: прорци́, кто єсть ударе́й Тя?
64
и закры́вше Єго́, бія́ху Єго́ по лицу́, и вопроша́ху Єго́, глаго́люще: прорцы́, кто́ є́сть ударе́й Тя́?
65
І і́на мно́га ху́ляще глаго́лаху Нань.
65
И и́на мно́га ху́ляще глаго́лаху На́нь.
66
І я́ко бисть день, собра́шася ста́рці людсті́ї, і архієре́є, і кни́жници, і ведо́ша Єго́ на сонм свой,
66
И я́ко бы́сть де́нь, собра́шася ста́рцы людсті́и и архієре́є и кни́жницы, и ведо́ша Єго́ на со́нмъ сво́й,
67
глаго́люще: а́ще Ти єси́ Христо́с? Рци нам. Рече́ же їм: а́ще вам реку́, не і́мете ві́ри;
67
глаго́люще: а́ще Ты́ єси́ Христо́съ? Рцы́ на́мъ. Рече́ же и́мъ: а́ще ва́мъ реку́, не и́мете вѣ́ры:
68
а́ще же і вопрошу́ [ви], не отвіща́єте Мі, ні отпустите́;
68
а́ще же и вопрошу́ [вы́], не отвѣща́єте Ми́, ни отпустите́:
69
отсе́лі бу́деть Син Челові́чеський сідя́й одесну́ю си́ли Бо́жия.
69
отсе́лѣ бу́детъ Сы́нъ Человѣ́ческій сѣдя́й о десну́ю си́лы Бо́жія.
70
Рі́ша же всі: Ти ли у́бо єси́ Син Бо́жий? Он же к ним рече́: ви глаго́лете, я́ко Аз єсьм.
70
Рѣ́ша же вси́: Ты́ ли у́бо єси́ Сы́нъ Бо́жій? О́нъ же къ ни́мъ рече́: вы́ глаго́лете, я́ко А́зъ є́смь.
71
Они́ же рі́ша: что єще́ тре́буєм свиді́тельства? Са́мі бо сли́шахом от уст Єго́.
71
Они́ же рѣ́ша: что́ єще́ тре́буємъ свидѣ́телства? Са́ми бо слы́шахомъ от у́стъ Єго́.