Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 110) І воста́вше все мно́жество їх, ведо́ша Єго́ к Пила́ту.
1
И въста'вше вс^е мно'жество и^хъ” Ведо'шя е^го къ пилатђ”
2
Нача́ша же Нань ва́дити, глаго́люще: Сего́ обріто́хом развраща́юща язи́к наш і возбраня́юща ке́сареві дань дая́ти, глаго́люща Себе́ Христа́ Царя́ би́ти.
2
Нача'ша же нань ва'дити гл~юще. сего` ѓ^брњто'хомъ раꙁ#враща'юща ја%ѕы'къ нашъ, и^ въꙁбраня'юща кесаре'ви дань даа'ти, гл~юща себе х~а цр~я быти”
3
Пила́т же вопроси́ Єго́, глаго́ля: Ти ли єси́ Цар Іуде́йом? Он же отвіща́в рече́ єму́: ти глаго́леши.
3
Пилат же вᲆпроси` е^го гл~я. ᲄы^ ли е^си цр~ь и^оу^де'ѓM; ѓ%н же эTвњщавъ рече е^мђ, т^ы гл~еши”
4
Пила́т же рече́ ко архієре́йом і наро́ду: ніко́єяже обріта́ю вини́ в челові́ці Сем.
4
Пила'т же рече къ а^рхїере'ѓM и^ наро'дђ. никое'а же ѓ^брњтаю вины` в# чл~цњ семъ”
5
Они́ же кріпля́хуся глаго́люще, я́ко развраща́єть лю́ди, учя́ по все́ї Іуде́ї, наче́н от Галиле́ї до зді.
5
ѓ^ни же крњпля'хђся гл~юще, ја%ко раꙁ#враща'етъ лю'ди, оу^ча по все'й и^оу^де'и” наченъ эT галиле'а, до ꙁдњ`”
6
Пила́т же сли́шав Галиле́ю, вопроси́, а́ще челові́к Галиле́янин єсть?
6
Пила'т же слы'шавъ галиле'ю, въпроси`, а^ще чл~къ галиле'анинъ е^сть.
7
І разумі́в, я́ко от о́бласті І́родови єсть, посла́ Єго́ ко І́роду, су́щу і тому́ во Ієрусали́мі в ти́я дні.
7
раꙁђмњвъ ја%ко эT ѓ'бласти и%родовы е^сть, посла` е^го къ и'родђ, сђщђ и^ томђ въ і^ерsли'мњ в тыи` дн~и”
8
І́род же ви́дів Ісу́са рад бисть зіло́; бі бо жела́я от мно́га вре́мене ви́діти Єго́, зане́ сли́шаше мно́га о Нем; і наді́яшеся зна́меніє ні́коє ви́діти от Него́ бива́ємо.
8
И/род же видњвъ і^с~а, радъ бысть ѕњло. бњ б^о жела'а эT мно'га вре'мене ви'дњти е^го, ꙁане слы'шаше мно'га ѓ^ немъ, и^ надњ'ашеся ꙁнаменїе н'њкое ви'дњти эT него быва'емо.
9
Вопроша́ше же Єго́ словеси́ мно́гими; Он же нічесо́же отвіщава́ше єму́.
9
въпраша'ше же е^го словесы` мно'гы, ѓ%нᲆ же ничесоже эTвњщава'ше е^мђ”
10
Стоя́ху же архієре́є і кни́жници, прилі́жно ва́дяще Нань.
10
Стоа'хђ же а^рхїере'е и^ кни'жницы прилњжно ва'дяще нань”
11
Укори́в же Єго́ І́род с во́ї свої́ми і поруга́вся, обо́лк Єго́ в ри́зу сві́тлу, возврати́ Єго́ к Пила́ту.
11
Оу^кори'в же е^го и%родъ с во'и` свои'ми, и^ порђга'вся, ѓ^бл'ък# е^го в ри'ꙁђ свњтлђ, въз#врати е^го к# пила'тђ”
12
Би́ста же дру́га І́род же і Пила́т в той день с собо́ю; пре́жде бо бі́ста вражду́ іму́ща между́ собо́ю.
12
Бы'ста же с^и дрђ'га и%роD же и^ пила'тъ в# то'й дн~ь съ собо'ю, прежDе б^о бњста вра'ждђ и^мђща междђ собо'ю”
13
Пила́т же созва́в архієре́ї, і кня́зі, і лю́ди,
13
Пила'т же съꙁва` а^рхїере'я и^ кня'ѕя и^ люди,
14
рече́ к ним: приведо́сте мі Челові́ка Сего́, я́ко развраща́юща лю́ди; і се аз пред ва́ми істяза́в, ні єди́ния же обріта́ю в Челові́ці Сем вини́, я́же Нань ва́дите;
14
рече к нимъ. приведо'сте м^и чл~ка сего, ја^ко раꙁ#враща'юща люди. и^ с^е а^зъ пред вами и^стяꙁавъ, ни е^ді'ноа ѓ^брњта'ю в# чл~цњ сем# вины`, ја^же на'нь ва'дите.
15
но ні І́род, посла́х бо Єго́ к нему́, і се нічто́же досто́йно сме́рти сотворе́но єсть о Нем;
15
н^о ни и%родъ. посла'хъ б^о е^го к немђ, и^ с^е ничтоже смр~ти досто'йно съᲄворе'но е^сть ѓ^ неM”
16
наказа́в у́бо Єго́ отпущу́.
16
Покаꙁавъ оу^бо е^го эTпђщђ”
17
Ну́жду же ім'я́ше на вся пра́здники отпуща́ти їм єди́наго.
17
Нђждђ же и^мя'ше на вся` пра'ꙁникы эTпђщати и^мъ е^ді'ного”
18
Возопи́ша же всі наро́ди, глаго́люще: возьми́ Сего́, отпусти́ же нам Вара́вву.
18
Въꙁъпи'шя же вс^и наро'ди, гл~юще. возми` сего, эTпђсти же намъ вара'в#вђ.
19
І́же бі за ні́кую крамо́лу би́вшую во гра́ді і уби́йство вве́ржен в темни́цю.
19
и^же б^њ ꙁа нњкђю крамолђ бы'вшђю въ' градњ и^ оу^бїисᲄво, в#ве'рженъ в темни'цђ”
20
Па́ки же Пила́т возгласи́, хотя́ отпусти́ти Ісу́са.
20
Па'ки же пилатъ въꙁ#гласи` хотя эTпђстити і^с~а”
21
Они́ же возглаша́ху, глаго́люще: распни́, распни́ Єго́.
21
ѓ^ни же въꙁ#глашя'хђ гл~юще, распни` распни` е^го”
22
Он же трети́цею рече́ к ним: что бо зло сотвори́ Сей? Нічесо́же досто́йна сме́рти обріто́х в Нем; наказа́в у́бо Єго́ отпущу́.
22
ѓ%нᲆ же третицею рече к ни'мъ, что` б^о зл^о сътвори се'й; ничесоже досто'йна смр~ти ѓ^брњтохъ ѓ^ немъ. покаꙁа'въ оу^бо е^го эTпђщђ”
23
Они́ же приліжа́ху гла́си вели́кими, прося́ще Єго́ на расп'я́тіє; і устоя́ху [превозмога́ху] гла́си їх і архієре́йстії.
23
ѓ^ни же прилежа'хђ гла'сы вели'кими, прося'ще е^го на распя'тїе. и^ оу^стоа'хђ гла'си иX, и^ а^рхїере'йстїи”
24
Пила́т же посуди́ би́ти проше́нію їх;
24
Пила'т же посђди быти проше'нїю и^хъ.
25
отпусти́ же би́вшаго за крамолу́ і уби́йство всажде́на в темни́цю, єго́же проша́ху; Ісу́са же предаде́ во́лі їх.
25
эTпђсти же и^же ꙁа крамолђ и^ оу^бїиство всажDе'наго в темни'цђ, е^гоже прошя'хђ, і^с~а же предав# воли и^х#.
26
І я́ко поведо́ша Єго́, є́мше Си́мона ні́коєго Кирине́я, гряду́ща с села́, возложи́ша нань крест, нести́ по Ісу́сі.
26
и^ ја^ко поведо'ша е^го, емше си'мона нњ'кое^го кирине'а грядђща с# села`, възложишя нань крsтъ носи'ти по і^с~њ”
27
Ідя́ше же вослі́д Єго́ наро́д мног люде́й і жени́, я́же і пла́кахуся і рида́ху Єго́.
27
И$дя'ше же в# слњдъ е^го нароD мно'гъ людїи, и^ жены`, ја%же и^ пла'кахђся и^ рыда'хђ е^го”
28
Обра́щся же к ним Ісу́с рече́: дще́рі Ієрусали́мські, не пла́чітеся о Мні, оба́че себе́ пла́чіте і чад ва́ших;
28
ѓ^бращь же ся к нимъ і^с~, рече. дщеря і^ерsли'мъскы, не пла'чите ѓ^ мнњ, ѓ^баче себе пла'чите, и^ чядъ ва'шихъ.
29
я́ко се дні́є гряду́ть, в ня́же реку́ть: блаже́нни непло́ди і утро́би, я́же не роди́ша, і сосці́, і́же не дої́ша.
29
ја%ко с^е дн~їе' гря'дђт#, в ня'же рекђт#. блаже'ны непло'ды, и^ оу^тро'бы ја%же не родишя, и^ съсци`, и^же не дои'шя”
30
Тогда́ начну́ть глаго́лати гора́м: паді́те на ни; і холмо́м: покри́йте ни.
30
тогда на'чнђтъ гл~ати горамъ, падњте на' ны. и^ хлъмо'мъ, покры'ите н^ы.
31
Зане́, а́ще в су́рові дре́ві сія́ творя́ть, в су́сі что бу́деть?
31
ꙁане а^ще в сђ'ровњ дре'вњ сїа творятъ, в сђ'сњ что` б'ђдетъ;
32
(Зач. 111) Ведя́ху же і і́на два злоді́я с Ним уби́ти.
32
Ведя'хђ же і^ и'на дв^а ѕлодњя' с ни'мъ оу^би'ти.
33
І єгда́ прийдо́ша на мі́сто, нарица́ємоє Ло́бноє, ту расп'я́ша Єго́ і злоді́я, о́ваго у́бо одесну́ю, а друга́го ошу́юю.
33
и^ е^гда прїидо'ша на мњсто, нарица'емое ло'бное, т^ђ распя'шя е^го, и^ злодњя'. ѓ%вого оу^бо ѓ^дес'нђю, а^ дрђга'го ѓ^шђю”
34
Ісу́с же глаго́лаше: О́тче, отпусти́ їм, не ві́дять бо что творя́ть. Разділя́юще же ри́зи Єго́, мета́ху жре́бія.
34
І$с~ же гл~аше, ѓч~е эTпђсти` и^мъ, не вњдятъ б^о что` творятъ” Раздњля'ющеи` же риѕы е^го, мета'хђ жр'ебїа.
35
І стоя́ху лю́діє зря́ще. Руга́хуся же і кня́зі с ни́ми, глаго́люще: іни́я спасе́, да спасе́ть і Себе́, а́ще Той єсть Христо́с Бо́жий ізбра́нний.
35
и^ стоя'хђ лю'дїе зряще” Рђгахђ же ся и^ кн~ѕи с ни'ми гл~юще, и^ныя сп~се`, да сп~се'тъ и^ себе`. а^ще то'й е^сть х~с бж~їи и^ꙁ#бра'нныи”
36
Руга́хуся же Єму́ і во́їни, приступа́юще і о́цет приді́юще Єму́,
36
Рђга'хђ же ся е^мђ и^ во'ини пристђпа'юще, и^ ѓ^цеT придњюще е^мђ,
37
і глаго́лаху: а́ще Ти єси́ Цар Іуде́йськ, спаси́ся Сам.
37
и^ гл~ахђ. а^ще ты е^си цр~ь и^оу^де'йскъ, сп~си'ся самъ”
38
Бі же і написа́ніє напи́сано над Ним письмени́ є́ллинськими, і ри́мськими, і євре́йськими: Сей єсть Цар Іуде́йськ.
38
Бњ же и^ написа'нїе напи'сано над ни'мъ, пи'смены е%ллин#скыми, и^ ри'м#скыми, и^ е^вре'йскыми. се'й е^сть цр~ь и^оу^де'йскъ”
39
Єди́н же от обі́шеною злоді́ю ху́ляше Єго́, глаго́ля: а́ще Ти єси́ Христо́с, спаси́ Себе́ і на́ю.
39
Є$ді'н же эT ѓ^бњше'ною ѕлодњ'ю хђля'ше е^го, гл~я. а^ще т^ы е^си х~с, сп~си себе и^ на'ю”
40
Отвіща́в же други́й преща́ше єму́, глаго́ля: ні ли ти бої́шися Бо́га, я́ко в то́мже осужде́н єси́?
40
эTвᲇща'в же дрђгїи, прњща'ше е^мђ, гл~я. ни ли т^ы бои'шися б~а, ја%ко в# то'мже ѓ^сђженъ е^си;
41
І ми у́бо в пра́вду, досто́йная бо по діло́м на́ю восприє́млева; Сей же ні єди́наго зла сотвори́.
41
и^ м^ы оу^бо въ пра'вдђ. досто'йная б^о по дњло'мъ на'ю вᲆспрїе'млевњ, се'й же ни е^ді'ного ꙁл^а сътвори`”
42
І глаго́лаше Ісу́сові: пом'яни́ м'я, Го́споди, єгда́ при́йдеши во Ца́рствії Сі.
42
и^ гл~аше і^с~ови. помяни` м^я г~и, е^гда прїидеши въ црsтвїи с^и”
43
І рече́ єму́ Ісу́с: амі́нь глаго́лю тебі́, днесь со Мно́ю бу́деши в раї́.
43
И$ рече е^мђ і^с~. а^ми'нь гл~ю ᲄебњ, днsе со мно'ю бђ'деши в раи`”
44
Бі же час я́ко шести́й, і тьма бисть по всей землі́ до часа́ дев'я́таго;
44
Бњ же часъ ја%ко шестыи, и^ тм^а бысть по все'й ꙁемли`, до часа` девя'таго.
45
і поме́рче со́лнце, і заві́са церко́вная раздра́ся посреді́.
45
и^ помр'ьче сл~нце, и^ ꙁавᲇса цр~ко'внаа раZдра'ся посредњ”
46
І возгла́ш гла́сом ве́ліїм Ісу́с, рече́: О́тче, в ру́ці Твої́ предаю́ дух Мой. І сія́ рек і́здше.
46
И$ въз#глашь гла'соM ве'лїем# і^с~, рече. эTч~е, в рђцњ твои` предаю дх~ъ мой, и^ сїа рекъ, и^ꙁ#дъше”
47
Ви́дів же со́тник би́вшеє, просла́ви Бо́га, глаго́ля: воі́стину Челові́к Сей пра́веден бі.
47
Видњв же со'тникъ бы'вшее, просла'ви б~а гл~я. въи'стинђ чл~к# се'й пра'веденъ б^њ”
48
І всі прише́дшії наро́ди на позо́р сей, ви́дяще бива́ющая, бію́ще пе́рси своя́ возвраща́хуся.
48
И$ вс^и пришеDшеи` наро'ди на поꙁо'ръ се'й, ви'дяще быва'ющая, бїю'ще пр'ъси своа, въꙁ#враща'хђся”
49
Стоя́ху же всі зна́ємії Єго́ іздале́ча і жени́, спослі́дствовавшия Єму́ от Галиле́ї, зря́щя сія́.
49
Стоя'хђ же вс^и ѕна'емїи е^го и^ꙁдале'че, и^ жены` спослњдъствова'вᲆшая е^мђ эT галиле'а, зря'ще сихъ”
50
І се, муж і́менем Іо́сиф, сові́тник сий, муж благ і пра́веден,
50
И$ се мђжъ, и%менемъ и^ѓ'сифъ, совњтникъ сы'й, мђжъ бл~гъ и^ пра'ведеn,
51
сей не бі приста́л сові́ту і ді́лу їх, от Аримафе́я гра́да Іуде́йська, і́же ча́яше і сам Ца́рствія Бо́жия:
51
се'й не б^њ пристаl совњтђ и^ дњ'лђ иX, эT а^римаџе'а гра'да и^оу^де'йска, и^же ча'яше и^ то'й црsтвїа бж~їа.
52
сей присту́пль к Пила́ту, проси́ тілесе́ Ісу́сова;
52
се'й пристђ'пль к пила'тђ проси` тњло і^с~ово.
53
і снем Є обви́т плащани́цею, і положи́ Є во гро́бі ізсі́чені, в не́мже не бі нікто́же нікогда́же положе́н.
53
и^ сне'мъ е& ѓ^бвитъ плащаницею, и^ положи е& въ' г'робњ и^ꙁ#сњченњ, в немᲆже не бњ` никᲄоже нико'гдаже положеn”
54
І день бі п'ято́к, і субо́та світа́ше.
54
И$ дн~ь б^њ пято'къ, и^ сђбо'та свита'ше.
55
Вслід же ше́дшия жени́, я́же бя́ху пришли́ с Ним от Галиле́ї, ви́діша гроб і я́ко положе́но бисть ті́ло Єго́;
55
въ слDњ же шеDшая жены`, ја%же бᲇхђ пришли с нимъ эT галиле'а, видњшя гробъ, и^ ја%ко положено бысть тᲇло е^го”
56
возвра́щшася же угото́ваша арома́ти і ми́ро; і в субо́ту у́бо умолча́ша по за́повіді.
56
Въꙁ#вращьше же ся оу^гото'ваша а^рома'ты и^ мљ=ро, и^ в сђбо'тђ оу^бо оу^млъча'шя по' ꙁаповњди”