Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 112) Во єди́ну же от субо́т зіло́ ра́но прийдо́ша на гроб, нося́щя я́же угото́ваша арома́ти, і другі́я с ни́ми;
1
Въ еді'нђ же эT сђботъ, ѕњло` ра'но, прїидо'шя на' гробᲆ” нося'ще ја%же оу^гото'ваша а^рома'ты” И$ дрђгыа с ни'ми.
2
обріто́ша же ка́мень отвале́н от гро́ба,
2
ѓ^брњтошя же ка'мень эTвале'нъ эT гроба.
3
і вше́дша не обріто́ша тілесе́ Го́спода Ісу́са.
3
и^ вшеDше не ѓ^брњто'ша телесе г~а і^с~а”
4
І бисть не домишля́ющимся їм о сем, і се му́жа два ста́ста пред ни́ми в ри́зах блеща́щихся.
4
И$ бысть недомыслящимся и^мъ ѓ^ семъ” И$ с^е мђж'а дв^а ста'ста в нихъ, в ри'ꙁахъ бли'щащиXся”
5
Пристра́шним же би́вшим їм і покло́ншим ли́ця на зе́млю, реко́ста к ним: что і́щете Жива́го с ме́ртвими?
5
Пристра'шнамъ же бы'вшамъ и^мъ, и^ покло'ншимъ лиця` на' ꙁеMлю. реко'ста к ни'мъ” Чт^о и%щете жива'го с мр~твыми;
6
Ність зді, но воста́; пом'яні́те, я́коже глаго́ла вам, єще́ сий в Галиле́ї,
6
нњсть зд^њ, н^о въста. помянњте ја%коже гл~а вамъ е^ще` сыи` в галиле'и`,
7
глаго́ля, я́ко подоба́єть Си́ну Челові́чеському пре́дану би́ти в ру́ці челові́к грі́шник, і проп'я́ту би́ти, і в тре́тій день воскре́снути.
7
гл~я. ја%ко подоба'ет# сн~ђ чл~чьскомђ пре'данђ бы'ти. в рђцᲇ чл~къ грњш'ник#, и^ про'пятђ бы'ти, и^ тре'тїи дн~ь въскрsнђти.
8
І пом'яну́ша глаго́ли Єго́;
8
и^ помянђшя гл~ы е^го”
9
і возвра́щшася от гро́ба, возвісти́ша вся сія́ єдиномуна́десяте і всім про́чим.
9
И$ въꙁвра'щшеся эT гроба, въꙁвњсти'шя вс^я сїа е^ді'номђнадесяте, и^ всњмъ про'чиM”
10
Бя́ше же Магдали́на Марі́я, і Іоа́нна, і Марі́я Іа́ковля, і про́чия с ни́ми, я́же глаго́лаху ко апо́столом сія́.
10
Бњша же магдалы'ни ма'рїа, и^ і^ѓа'нна, и^ ма'рїа і^а'ковля, и^ про'чая с ни'ми, ја%же гл~ахђ къ а^пsломъ сїа.
11
І яви́шася пред ни́ми я́ко лжа глаго́ли їх, і не ві́роваху їм.
11
и^ ја%ви'шася преD ни'ми ја%ко лж^а гл~и и^хъ, и^ не вњр'овахђ имъ”
12
(Зач. 113) Петр же, воста́в, тече́ ко гро́бу, і прини́к ви́ді ри́зи єди́ни лежа́щя; і оти́де, в себі́ див'я́ся би́вшему.
12
Петръ же въста'въ тече` къ' гробђ. и^ прини'кь, видњ` ри'зы е^ді'ны лежа'ща. эTи'де в себњ` дивяся бы'вшемђ.
13
І се два от них бі́ста іду́ща в то́йже день в весь, отстоя́щу ста́дій шестьдеся́т от Ієрусали́ма, є́йже і́м'я Еммау́с;
13
И$ с^е дв^а эT ниX бњ'ста и^дђщ'я в то'иже дн~ь, в# ве'сь, эTстоа'щђ стадїи шестьдесяT эT і^е^рsли'ма, е^иже и^м'я е^ммаоу^съ.
14
і та бесі́доваста к себі́ о всіх сих приклю́чшихся.
14
и^ т^а бесњ'доваста к себњ` ѓ^ всњхъ сихᲆ приклю'чшихся.
15
І бисть бесі́дующема ї́ма і совопроша́ющемася, і Сам Ісу́с прибли́жився ідя́ше с ни́ма;
15
и^ бысть бесњд'ђющема и%ма и^ сᲆвопрашаю^щимася” И$ саM і^с~ прибли'жися и^дя'ше с ни'ма,
16
о́чі же єю́ держа́стіся, да Єго́ не позна́єта.
16
ѓ%чиy ею` дръжа'стася да е^го не позна'ета.
17
Рече́ же к ни́ма: что суть словеса́ сія́, о ни́хже стяза́єтася к себі́ іду́ща, і єста́ дря́хла?
17
реq же к ни'ма. чт^о сђть словеса` сїа, ѓ^ ниXже стязаетася к себњ` и^дђща, и^ е'ста дряXл'а;
18
Отвіща́в же єди́н, єму́же і́м'я Клео́па, рече́ к Нему́: Ти ли єди́н пришле́ць єси́ во Ієрусали́м, і не уві́діл єси́ би́вших в нем во дні сія́?
18
эTвњща'в же е^діn, е^мyђ и%мя клеѓ%па, рече` к немђ`. т^ы ли е^діn прише'леw е^си въ е^рsлиM, и^ не оу^вњ'дњ бы'вшиX в неM въ' дн~и сїа;
19
І рече́ ї́ма: ки́їх? О́на же рі́ста Єму́: я́же о Ісу́сі Назаряни́ні, І́же бисть муж проро́к, си́лен ді́лом і сло́вом пред Бо́гом і всі́ми людьми́;
19
и^ реq и%ма. кыиX; ѓ^на же рњ'ста е^мђ, ја%же ѓ^ і^с~њ наꙁаряни'нњ, и^же бысть мђж'ъ пррoкъ, си'ленъ дњ'ломъ и^ сло'вомъ, преD бг~омᲆ, и^ всњ'ми люDми”
20
ка́ко преда́ша Єго́ архієре́ї і кня́зі на́ші на осужде́ніє сме́рти, і расп'я́ша Єго́;
20
Ка'ко преда'шя е^го а^рхїе^ре'е и^ кня'ѕи на'ши на ѓ^сђжденїе сме'рти, и^ распя'ша е^го”
21
ми же наді́яхомся, я́ко Сей єсть хотя́ ізба́вити Ізра́їля, но і над всі́ми си́ми, тре́тій сей день єсть днесь, отне́лиже сія́ би́ша.
21
Мы^ же надња'хомся, ја%ко се'и е^сть хотя` и^ꙁба'вити і^и^л~я” Но^ и^ наD всњ'ми си'ми, тре'тїи с^е дн~ь и%мать днесь, эTнелиже сїа бы'ша”
22
Но і жени́ ні́кія от нас ужаси́ша ни, би́вшия ра́но у гро́ба,
22
Но^ и^ жены` нњ'кыя эT наs оу^жаси'шя н^ы, бы'вшая` ра'но оу% гроба,
23
і не обрі́тша тілесе́ Єго́, прийдо́ша, глаго́лющя, я́ко і явле́ніє а́нгел ви́діша, і́же глаго́лють Єго́ жи́ва.
23
и^ не ѓ^брњтше телесе`, е^го, прїидо'шя гл~юще. и^ ја%вле'нїе а^гг~лъ видњвша, и^же гл~ютъ е^го жи'ва.
24
І ідо́ша ні́ції от нас ко гро́бу, і обріто́ша та́ко, я́коже і жени́ рі́ша, Самаго́ же не ви́діша.
24
и^ і^до'ша нњ'цїи эT насъ къ' гробђ, и^ ѓ^брњто'ша та'ко, ја%коже и^ жены` рњшя, самого же не видњш'я.
25
І Той рече́ к ни́ма: о несми́сленная і ко́сная се́рдцем, є́же ві́ровати о всіх, я́же глаго́лаша проро́ци!
25
и^ то'й рече к ни'мъ: ЭO несмы'сленая, и^ косная` срDцемъ, е^же вњ'роваᲄи ѓ^ всњхъ, ја%же гл~ашя проро'цы”
26
Не сія́ ли подоба́ше пострада́ти Христу́ і вни́ти в сла́ву Свою́?
26
не сїа ли подоба'ше пострадати х~ђ, и^ вни'ти въ сла'вђ свою;
27
І наче́н от Моїсе́я і от всіх проро́к, сказа́ше ї́ма от всіх Писа́ній я́же о Нем.
27
и^ наче'нъ эT мољ=се'а, и^ эT всњхъ пррoкъ, скаꙁаа'ше и%ма, эT всњхᲆ писа'нїи ја%же ѓ^ не'мъ.
28
І прибли́жишася в весь, в ню́же ідя́ста; і Той творя́шеся далеча́йше іти́.
28
и^ приближишяся в# ве'сь, в нюже и^дя'ста. и^ то'и творя'шеся далеча'ише и^ти.
29
І ну́ждаста Єго́, глаго́люща: обля́зи с на́ма, я́ко к ве́черу єсть, і приклони́лся єсть день. І вни́де с ни́ма облещи́.
29
и^ нђ'жаста е^го гл~юще. ѓ^бля'ꙁи с на'ма. ја%ко к ве'черђ е^сть, и^ приклони'лся е^сть дн~ь. и^ въни'де с ни'ма ѓ^блежти.
30
І бисть я́ко возлеже́ с ни́ма, і приі́м хліб благослови́, і преломи́в дая́ше ї́ма;
30
и^ бы'сть ја%ко вᲆзлеже' с ни'ма. прїиM хлњбᲆ, блsви, и^ преломи'въ дая'ше и%ма”
31
о́німа же отверзо́стіся о́чі, і позна́ста Єго́; і Той неви́дим бисть ї́ма.
31
ѓ^нњ'ма же эTвръꙁо'стася ѓ%чи, и^ поꙁна'ста е^го. и^ то'й неви'димъ бысть и'ма.
32
І реко́ста к себі́: не се́рдце ли на́ю горя́ бі в на́ю, єгда́ глаго́лаше на́ма на путі́ і єгда́ ска́зоваше на́ма Писа́нія?
32
и^ реко'ста к себњ, не срDце ли на'ю горя б^њ в на'ю. е^гDа гл~аше на'ма на пђти`, и^ ја%ко ска'ꙁоваше на'ма писа'нїа;
33
І воста́вша в той час, возврати́стася во Ієрусали́м, і обріто́ста совоку́пленних єдинона́десяте і і́же бя́ху с ни́ми,
33
и^ въста'вшя в то'и часъ, възврати'стася въ і^е^рsли'мъ. и^ ѓ^брњто'ста съвокђ'плены е^ді'ногона'десяте, и^ и^же бя'хђ с ни'ми.
34
глаго́лющих, я́ко воі́стину воста́ Госпо́дь і яви́ся Си́мону.
34
гл~ющихъ, ја^ко въи%стиннђ въста` г~ь, и^ ја^вися сљ=монђ.
35
І та пові́даста, я́же би́ша на путі́, і я́ко позна́ся ї́ма в преломле́нії хлі́ба.
35
и^ т^а повњ'даста ја%же бы'ша на пђти`, и^ ја%ко поꙁна'ся и%ма въ преломленїи хлᲇба”
36
(Зач. 114) Сія́ же їм глаго́лющим, (і) Сам Ісу́с ста посреді́ їх, і глаго́ла їм: мир вам.
36
Сіа же и^мъ гл~ющемъ, самъ і^с~ ста` посредњ` и^хъ, и^ гл~а и^мъ, ми'ръ ваM”
37
Убоя́вшеся же і пристра́шні би́вше, мня́ху дух ви́діти;
37
оу^боя'вше же ся и^ присᲄра'шни бы'вше, мня'хђ дх~ъ ви'дяще”
38
і рече́ їм: что смуще́ні єсте́? І почто́ помишле́нія вхо́дять в сердця́ ва́ша?
38
И$ рече и^мъ, чт^о смђще'ни е^сте, и^ почто` помышле'нїа вхо'дятъ в# срDця ва'шя;
39
Ви́діте ру́ці Мої́ і но́зі Мої́, я́ко Сам Аз єсьм; осяжі́те М'я і ви́діте; я́ко дух пло́ті і ко́сти не і́мать, я́коже Мене́ ви́дите іму́ща.
39
Ви'дите рђцњ мои` и^ но'ѕњ мои`, ја^ко самъ а%ꙁъ е%смь. ѓ^сяжи'те м^я и^ ви'дите, ја%ко дх~ъ пло'ти и^ кости не и'мать, ја%коже мене` ви'дите и^мђща”
40
І сіє́ рек, показа́ їм ру́ці і но́зі.
40
И$ с^е рекъ, покаꙁа` и^мъ рђцњ и^ но'ѕњ”
41
Єще́ же неві́рующим їм от ра́дости і чудя́щимся, рече́ їм: і́мате ли что сні́дно зді?
41
е^ще же невњрђю'щемъ и^мъ, эT ра'дости и^ чюдя'щемся, рече иM и%мате ли чт^о снњ'дно ꙁд^њ.
42
Они́ же да́ша Єму́ ри́би пече́ни часть і от пчел сот.
42
ѓ^ни же да'шя е^мђ` ры'бы печены ча'сть, и^ эT пчелъ сот#.
43
І взем пред ни́ми яде́,
43
и^ вꙁемъ преD ни'ми ја%сть”
44
рече́ же їм: сія́ суть словеса́, я́же глаго́лах к вам єще́ сий с ва́ми, я́ко подоба́єть сконча́тися всім напи́санним в зако́ні Моїсе́йові, і проро́ціх, і псалмі́х о Мні.
44
Рече же иM. с^и сђтъ словеса`, ја%же гл~ахъ вамъ е^ще сыи с ва'ми. ја%ко подобаетъ скон#ча'тися всњмъ напи'санымъ, в ꙁако'нњ мољ=се'ѓ^вᲇ, и^ пррoцњхъ, и^ ўалмXњ ѓ^ мнњ`”
45
Тогда́ отве́рзе їм ум разумі́ти Писа́нія
45
Тогда` эTврьꙁе иM, оу^мъ, раꙁђмњти писа'нїа.
46
і рече́ їм, я́ко та́ко пи́сано єсть, і та́ко подоба́ше пострада́ти Христу́ і воскре́снути от ме́ртвих в тре́тій день,
46
и^ рече и^мъ. ја%кота'ко пи'сано е^сть. и та'ко подоба'ше пострада'ти х~ђ. и^ въскрsнђти эT мр~твыхъ тре'тїи дн~ь.
47
і пропові́датися во і́м'я Єго́ покая́нію і отпуще́нію гріхо́в во всіх язи́ціх, наче́нше от Ієрусали́ма;
47
и^ пропов'њдатися въ и^мя е^го покаа'нїю. и^ эTпђщенїю грњхомъ, въ всњхъ ја%зы'цеX, наче'нше эT ие^рsли'ма.
48
ви же єсте́ свиді́теліє сим;
48
вы же е^сте свњдњтелїе симъ
49
і се, Аз послю́ обітова́ніє Отця́ Моєго́ на ви; ви же сіді́те во гра́ді Ієрусали́мсті, до́ндеже облече́теся си́лою сви́ше.
49
И$ с^е а^ꙁъ послю` ѓ^бᲇтованїе эTц~а мое^го на в^ы. вы же ся'дᲇте въ' градњ і^е^рsли'м#стњ, до'ндеже ѓ^бле'четеся си'лою свы'ше”
50
Ізве́д же їх вон до Вифа́нії і воздви́г ру́ці Свої́, [і] благослови́ їх.
50
И$ꙁвеD же и^хъ во'нъ, до виџанїа. и^ въꙁ#двигᲆ рђцњ свои`, блsви и^хъ.
51
І бисть єгда́ благословля́ше їх, отступи́ от них і возноша́шеся на не́бо.
51
и^ бысть е^гда блsвяше и^хъ, эTстђпи` эT ниX, и^ въꙁноша'шеся на' нб~о.
52
І ті́ї поклони́шася Єму́ і возврати́шася во Ієрусали́м с ра́достію вели́кою;
52
и^ тїи поклониvшяся е^мђ, и^ въꙁ#врати'шяся въ і^е^рsли'мъ с ра'достїю вели'кою.
53
і бя́ху ви́ну в це́ркві, хва́ляще і благослов'я́ще Бо́га. Амі́нь.
53
и^ бᲇхђ вынђ в# цр~кви, хваля'ще и^ блsвя'ще бг~а. а^ми'нь”