Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 112) Во єди́ну же от субо́т зіло́ ра́но прийдо́ша на гроб, нося́щя я́же угото́ваша арома́ти, і другі́я с ни́ми;
1
Въ ѥдинU сUботу. зэло рано придоша жены на гробъ. носzща zже Uготовать арома и дрUгыz с ними.
2
обріто́ша же ка́мень отвале́н от гро́ба,
2
обрэтоша же камень tваленъ t гроба.
3
і вше́дша не обріто́ша тілесе́ Го́спода Ісу́са.
3
и въшьдъша не обрэтоша телесе Gа iс7а.
4
І бисть не домишля́ющимся їм о сем, і се му́жа два ста́ста пред ни́ми в ри́зах блеща́щихся.
4
и быc недомыслzщемъсz имъ о семь. и се мUжа дъва стаста въ нихъ въ ризахъ бльщащахъсz.
5
Пристра́шним же би́вшим їм і покло́ншим ли́ця на зе́млю, реко́ста к ним: что і́щете Жива́го с ме́ртвими?
5
пристрашьнамъ же бывъшамъ имъ. и поклоньшамъ лицz на землю. рекоста къ нимъ. чьто ищете живааго съ мертвыими
6
Ність зді, но воста́; пом'яні́те, я́коже глаго́ла вам, єще́ сий в Галиле́ї,
6
нэc. сдэ нъ въста. помzнете zко же гlа вамъ. еще сы въ галилеи
7
глаго́ля, я́ко подоба́єть Си́ну Челові́чеському пре́дану би́ти в ру́ці челові́к грі́шник, і проп'я́ту би́ти, і в тре́тій день воскре́снути.
7
гlz. zко подобаѥть сн7U члв7чъскUUмU преданU быти. въ рUцэ члв7къ грэшьникъ. и распzтU быти. и въ третии дьнь въскрьснUти.
8
І пом'яну́ша глаго́ли Єго́;
8
и помzнUша гlы ѥго.
9
і возвра́щшася от гро́ба, возвісти́ша вся сія́ єдиномуна́десяте і всім про́чим.
9
и възвращьшасz t гроба. възвэстиша вьсz си ѥдиномU на десzте. и вьсэмъ прочиимъ.
10
Бя́ше же Магдали́на Марі́я, і Іоа́нна, і Марі́я Іа́ковля, і про́чия с ни́ми, я́же глаго́лаху ко апо́столом сія́.
10
бэ же мария магдалыии ѥдина и прочаz съ ними. zже гlаахU къ апcлмъ
11
І яви́шася пред ни́ми я́ко лжа глаго́ли їх, і не ві́роваху їм.
11
и zвишасz прэдъ ними zко блzди гlи ихъ и не имzахU вэры имъ.
12
(Зач. 113) Петр же, воста́в, тече́ ко гро́бу, і прини́к ви́ді ри́зи єди́ни лежа́щя; і оти́де, в себі́ див'я́ся би́вшему.
12
петръ же въставъ тече къ гробU и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща и иде къ себе. дивzсz бывъшюмU.
13
І се два от них бі́ста іду́ща в то́йже день в весь, отстоя́щу ста́дій шестьдеся́т от Ієрусали́ма, є́йже і́м'я Еммау́с;
13
и се дъва отъ нихъ бэсте идѫща въ тъжде дьнь въ вьсь отъстоѩщѫѭ стадии шесть десzтъ отъ иерусалима ѥиже имz емаусъ.
14
і та бесі́доваста к себі́ о всіх сих приклю́чшихся.
14
и та бесэдовасте къ себэ о вьсэхъ приключьшиихъ сz сихъ.
15
І бисть бесі́дующема ї́ма і совопроша́ющемася, і Сам Ісу́с прибли́жився ідя́ше с ни́ма;
15
и бысть бесэдуѭщема има и сътzзаѭщема сz самъ исусъ приближь сz идяаше съ нима.
16
о́чі же єю́ держа́стіся, да Єго́ не позна́єта.
16
очи же ѥю дрьжасте сz да ѥго не познаѥте.
17
Рече́ же к ни́ма: что суть словеса́ сія́, о ни́хже стяза́єтася к себі́ іду́ща, і єста́ дря́хла?
17
рече же има: чьто сѫть словеса си о нихъже сътzзаѥта сz къ себэ идѫща и ѥста дрzхла;
18
Отвіща́в же єди́н, єму́же і́м'я Клео́па, рече́ к Нему́: Ти ли єди́н пришле́ць єси́ во Ієрусали́м, і не уві́діл єси́ би́вших в нем во дні сія́?
18
отъвэщавъ же ѥдинъ ѥмуже имz клеопа рече къ нѥму: ты ли ѥдинь пришьльцъ ѥси въ иерусалимэ и нечу бывъшиихъ въ нѥмь въ дьни сиѩ;
19
І рече́ ї́ма: ки́їх? О́на же рі́ста Єму́: я́же о Ісу́сі Назаряни́ні, І́же бисть муж проро́к, си́лен ді́лом і сло́вом пред Бо́гом і всі́ми людьми́;
19
и рече има: кыихъ; она же рэсте ѥму яже о исусэ назарянинэ иже бысть мѫжь пророкъ сильнъ дэлъмь и словъмь прэдъ богъмь и вьсэми людьми.
20
ка́ко преда́ша Єго́ архієре́ї і кня́зі на́ші на осужде́ніє сме́рти, і расп'я́ша Єго́;
20
како и прэдашz архиереи и кънzзи наши на осѫждениѥ съмрьти и распzшz и.
21
ми же наді́яхомся, я́ко Сей єсть хотя́ ізба́вити Ізра́їля, но і над всі́ми си́ми, тре́тій сей день єсть днесь, отне́лиже сія́ би́ша.
21
мы же надэяахомъ сz яко сь ѥсть хотzи избавити израиля. нъ и надъ вьсэми сими третии се дьнь имать дьньсь отънѥлиже си бышz.
22
Но і жени́ ні́кія от нас ужаси́ша ни, би́вшия ра́но у гро́ба,
22
нъ и жены ѥтеры отъ насъ ужасишz ны бывъшz рано у гроба
23
і не обрі́тша тілесе́ Єго́, прийдо́ша, глаго́лющя, я́ко і явле́ніє а́нгел ви́діша, і́же глаго́лють Єго́ жи́ва.
23
и не обрэтъшz тэлесе ѥго придошz глаголѭщz и явления ангела видэвъшz иже глаголѭтъ и жива.
24
І ідо́ша ні́ції от нас ко гро́бу, і обріто́ша та́ко, я́коже і жени́ рі́ша, Самаго́ же не ви́діша.
24
и идошz ѥдини отъ насъ къ гробу и обрэтошz тако якоже и жены рекошz самого же не видэшz.
25
І Той рече́ к ни́ма: о несми́сленная і ко́сная се́рдцем, є́же ві́ровати о всіх, я́же глаго́лаша проро́ци!
25
и тъ рече има: о несъмысльна и мьдьльна срьдьцьмь вэровати о вьсэхъ яже глаголашz пророци.
26
Не сія́ ли подоба́ше пострада́ти Христу́ і вни́ти в сла́ву Свою́?
26
не тако ли подобааше пострадати христу и вънитн въ славѫ своѭ;
27
І наче́н от Моїсе́я і от всіх проро́к, сказа́ше ї́ма от всіх Писа́ній я́же о Нем.
27
и начьнъ отъ моµѶсеа и отъ вьсэхъ пророкъ съказааше има отъ въсэхъ кънигъ ѩже бэахѫ о нѥмь.
28
І прибли́жишася в весь, в ню́же ідя́ста; і Той творя́шеся далеча́йше іти́.
28
и приближишz сz въ вьсь въ нѭже идэасте. и тъ творяаше сz далече ити.
29
І ну́ждаста Єго́, глаго́люща: обля́зи с на́ма, я́ко к ве́черу єсть, і приклони́лся єсть день. І вни́де с ни́ма облещи́.
29
и нѫждаасте и глаголѭща облzзи съ нама. яко при вечерэ ѥсть и прэклонилъ сz ѥсть дьнь. и въниде съ нима облещь.
30
І бисть я́ко возлеже́ с ни́ма, і приі́м хліб благослови́, і преломи́в дая́ше ї́ма;
30
и бысть яко възлеже съ нима приимъ хлэбъ блгослови и прэломль даяаше има.
31
о́німа же отверзо́стіся о́чі, і позна́ста Єго́; і Той неви́дим бисть ї́ма.
31
онэма же отъврьзосте сz очи и познасте и. и тъ исчезе отъ нѥю.
32
І реко́ста к себі́: не се́рдце ли на́ю горя́ бі в на́ю, єгда́ глаго́лаше на́ма на путі́ і єгда́ ска́зоваше на́ма Писа́нія?
32
и рэсте къ себэ: не срьдьце ли наю горz бэ въ наю ѥгда глаголааше къ нама на пѫти и яко съказааше нама писания.
33
І воста́вша в той час, возврати́стася во Ієрусали́м, і обріто́ста совоку́пленних єдинона́десяте і і́же бя́ху с ни́ми,
33
и въставъша въ ть часъ възвратисте сz въ иерусалимъ и обрэтосте съвъкупльшz сz ѥдиного на десzте и иже бэахѫ съ ними.
34
глаго́лющих, я́ко воі́стину воста́ Госпо́дь і яви́ся Си́мону.
34
глаголѭщz въ истинѫ въста христосъ и яви сz симону.
35
І та пові́даста, я́же би́ша на путі́, і я́ко позна́ся ї́ма в преломле́нії хлі́ба.
35
и та повэдаасте яже бышz на пѫти и яко сz позна има въ прэломлѥнии хлэба.
36
(Зач. 114) Сія́ же їм глаго́лющим, (і) Сам Ісу́с ста посреді́ їх, і глаго́ла їм: мир вам.
36
Въ оно въскрьсъ I©ъ t мьртвыихъ. и ста посредэ Uченикъ своихъ. и гlа имъ миръ вамъ. азъ ѥсмь не боитесz.
37
Убоя́вшеся же і пристра́шні би́вше, мня́ху дух ви́діти;
37
Uбоявъше же сz. и пристрашьни бывъше мьнzхU д¦ъ видzще.
38
і рече́ їм: что смуще́ні єсте́? І почто́ помишле́нія вхо́дять в сердця́ ва́ша?
38
и рече имъ чьто съмUщени ѥсте. и почьто помышления въходzть въ ср7дца ваша.
39
Ви́діте ру́ці Мої́ і но́зі Мої́, я́ко Сам Аз єсьм; осяжі́те М'я і ви́діте; я́ко дух пло́ті і ко́сти не і́мать, я́коже Мене́ ви́дите іму́ща.
39
видите рUцэ мои и нозэ мои. яко самъ азъ ѥсмь. осzжэте мz и видите. яко д¦ъ плъти и кости не имать. яко же мz видите имUщz.
40
І сіє́ рек, показа́ їм ру́ці і но́зі.
40
и се рекъ показа имъ рѫцэ и нозэ.
41
Єще́ же неві́рующим їм от ра́дости і чудя́щимся, рече́ їм: і́мате ли что сні́дно зді?
41
и ѥще же не вэрUющемъ имъ t радости. и чюдzщемъсz рече имъ. имате ли чьто сънэдьно сьде.
42
Они́ же да́ша Єму́ ри́би пече́ни часть і от пчел сот.
42
они же даша емѫ рыбы печены чzсть и t пъчелъ сътъ.
43
І взем пред ни́ми яде́,
43
и эды прэдъ ними прочеѥ дасть имъ.
44
рече́ же їм: сія́ суть словеса́, я́же глаго́лах к вам єще́ сий с ва́ми, я́ко подоба́єть сконча́тися всім напи́санним в зако́ні Моїсе́йові, і проро́ціх, і псалмі́х о Мні.
44
и рече же се сUть словеса си яже гlахъ вамъ и ѥще живъ сы. яко подобаѥть съконьчzтисz. вьсэмъ написаныимъ. въ законэ мосэовэ и прbрцэхъ и pалъмэхъ о мънэ.
45
Тогда́ отве́рзе їм ум разумі́ти Писа́нія
45
тъгда tвьрзе имъ Uмъ да разUмэють кънигы.
46
і рече́ їм, я́ко та́ко пи́сано єсть, і та́ко подоба́ше пострада́ти Христу́ і воскре́снути от ме́ртвих в тре́тій день,
46
рече имъ яко тако ѥсть писано. и тако подобаѥть. пострадати хо7µ. и въскрьснUти t мьртвыихъ. третии дн7ь.
47
і пропові́датися во і́м'я Єго́ покая́нію і отпуще́нію гріхо́в во всіх язи́ціх, наче́нше от Ієрусали́ма;
47
и проповэдати сz въ имz ѥго. покаание въ tпUщениѥ грэховъ. въ вьсэхъ языцэхъ. начьнъше t иѥrлмъ.
48
ви же єсте́ свиді́теліє сим;
48
вы же ѥсте съвэдэтеле симъ.
49
і се, Аз послю́ обітова́ніє Отця́ Моєго́ на ви; ви же сіді́те во гра́ді Ієрусали́мсті, до́ндеже облече́теся си́лою сви́ше.
49
и се азъ посълю обэтованиѥ оц7а моѥго на вы. вы же сzдите въ градэ иѥrлмьстэ. донъдеже облечетесz силою съвыше.
50
Ізве́д же їх вон до Вифа́нії і воздви́г ру́ці Свої́, [і] благослови́ їх.
50
изведъ же я вънъ до виfиния. и въздвигъ рUцэ свои бlгослови я.
51
І бисть єгда́ благословля́ше їх, отступи́ от них і возноша́шеся на не́бо.
51
и бысть вънегда бlгословестиzше z tстUпи t нихъ, и възношашесz на нб7о.
52
І ті́ї поклони́шася Єму́ і возврати́шася во Ієрусали́м с ра́достію вели́кою;
52
и ти поклонишасz ѥмU. възвратишz же сz въ иѥrлмъ. съ радостию великою.
53
і бя́ху ви́ну в це́ркві, хва́ляще і благослов'я́ще Бо́га. Амі́нь.
53
бzхU выинU въ цр7кви. хвалzще и бlгословестzще б7а аминъ.