Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 22) Бисть же в субо́ту второпе́рвую іти́ Єму́ сквозі́ сі́янія; і восторга́ху ученици́ Єго́ кла́си, і ядя́ху, стира́юще рука́ми.
1
Бысть же в сђбо'тђ второпе'ръвђю, и^ти` е^мђ сквозњ сњянїа, и^ въстръга'хђ оу^ченицы е^го кла'сы, и^ ја%дя'хђ стира'юще рђка'ми”
2
Ні́ції же от фарисе́й рі́ша їм: что творите́, єго́же не досто́їть твори́ти в субо́ти?
2
Нњцїи же эT фарїсе'и рњша и^мъ. чт^отворите`, е^гоже не досто'иT творити в сђбо'ты;
3
І отвіща́в Ісу́с рече́ к ним: ні ли сего́ чли єсте́, є́же сотвори́ Дави́д, єгда́ взалка́ся сам і і́же с ним бя́ху?
3
и^ эTвњщавъ і^с~, рече к нимъ. ни л^и сего` чл^и е^сте, е^же сътвори дв~дъ, е^гда` взалка'ся самъ, и^ і'же с нимъ сђщїи,
4
Ка́ко вни́де в дом Бо́жий, і хлі́би предложе́нія взем, і яде́, і даде́ і су́щим с ним, ї́хже не досто́яше я́сти, то́кмо єди́ним ієре́єм?
4
ка'ко вни'де в# домъ бж~їи, и^ хлњбы преDложенїя вземъ, и^ ја%стъ, и дастъ и^ сђщимъ с нимъ, и^хже не, достоаше ја%сти, то'кмо е^ді'нњмъ е^ре'ѓмъ;
5
І глаго́лаше їм, я́ко госпо́дь єсть Син Челові́чеський і субо́ті.
5
и^ гл~аше и^мъ, ја^ко г~ь е^сть сн~ъ члчsкїи и^ сђботњ”
6
Бисть же і в другу́ю субо́ту вни́ти Єму́ в со́нмище і учи́ти; і бі та́мо челові́к, і рука́ єму́ десна́я бі суха́.
6
Бы'сть же и^ вᲆ дрђгђ'ю сђбоᲄђ, вниᲄи е^мђ в соnмище, и^ оу^чTи=” И$ б^њ т^ђ чл~кᲆ. и^ рђка` е^мђ десна'а б^њ сђха`.
7
Назира́ху же кни́жници і фарисе́ї, а́ще в субо́ту ісціли́ть, да обря́щуть річь Нань.
7
наꙁира'хђ же кни'жᲆницы и^ фарїсе'е, а^ще в сђбо'тђ и^сцњли'тъ, да ѓ^бря'щђтъ рњчь нань”
8
Он же ві́дяше помишле́нія їх, і рече́ челові́ку іму́щему су́ху ру́ку: воста́ни і ста́ни посреді́. Он же воста́в ста.
8
ѓ%н же вњ'дяше помышленїа и^хъ, и^ рече чл~кђ и^мђщемђ сђхђ рђкђ. въстани, и^ стани посредњ” ѓ%н же въставъ, ста`”
9
Рече́ же Ісу́с к ним: вопрошу́ ви: что досто́їть в субо́ти, добро́ твори́ти, іли́ зло твори́ти? Ду́шу спасти́, іли́ погуби́ти? Они́ же умолча́ша.
9
Рече же і^с~ к ни'мъ. въпрошђ в^ы, что^ достоитъ в сђбо'ты, добротвори'ти, и^ли ѕл^отворити, дш~ђ спsти` и^ли погђби'ти;
10
І воззрі́в на всіх їх, рече́ єму́: простри́ ру́ку твою́. Он же сотвори́ та́ко; і утверди́ся рука́ єго́ здра́ва, я́ко друга́я.
10
и^ възрњвъ на вс^я и^хъ, рече е^мђ. простри` рђ'кђ твою`. ѓ%н же сътвори тако. и^ оу^твердися рђка е^го здра'ва ја%ко дрђга'а”
11
Они́ же іспо́лнишася безу́мія, і глаго́лаху друг ко дру́гу, что би́ша сотвори́ли Ісу́сові.
11
ѓ^ни же и^сполнишяся безђм'їя, и^ гл~ахђ дрђгъ къ' дрђгђ, чт^о бышя сътворили і^с~ови”
12
(Зач. 23) Бисть же во дні ти́я, ізи́де в го́ру помоли́тися; і бі об нощ в моли́тві Бо́жії.
12
Бысть же въ' дн~и т^ы, и^ꙁы'де в го'рђ помоли'тися, и^ б^њ ѓ%бнощь в# мл~твᲇ бж~їи”
13
І єгда́ бисть день, призва́ ученики́ Своя́; і ізбра́ от них двана́десяте, ї́хже і апо́столи нарече́;
13
И$ е^гда бысть дн~ь, приꙁва` оу^чн~кы своя. и^ і^збра` эT нихъ дв^анадесяте, и^х#же и^ а^пsлы нарече.
14
Си́мона, єго́же іменова́ Петра́, і Андре́я, бра́та єго́, Іа́кова і Іоа́нна, Фили́ппа і Варфоломе́я,
14
си'мона, е^гоже и^менова петра, и^ а^ндре'я брата е^го. і^а'кова, и^ і^ѓ^а'нна. фили'ппа, и^ варџоломе'а.
15
Матфе́я і Фому́, Іа́кова Алфе́єва і Симо́на нарица́ємаго Зило́та,
15
матџе'а, и^ џомђ. і^а'кова а^лџе'ѓ^ва, и^ си'мона нарица'емаго ѕилоᲄа.
16
Іу́ду Іа́ковля, і Іу́ду Іскаріо́тськаго, і́же і бисть преда́тель.
16
и^оу^дђ і^а^ковля, и^ і^ђдђ и^скарїѓ'т#скаго, и^же и^ бысть преда'тель.
17
(Зач. 24) Ізше́д с ни́ми, ста на мі́сті ра́вні; і наро́д учени́к Єго́, і мно́жество мно́го люде́й от всея́ Іуде́ї і Ієрусали́ма і помо́рія Ти́рська і Сидо́нська,
17
І$ сшеD с ними ст^а на мњ'стњ ра'внњ, и^ нароD оу^чн~къ е^го, и^ множество мно'го людїи эT всея` і^ю^де'а, и^ і^е^рлsи'ма, и^ помо'рїа тљ=р#ска и^ сидо'ньска,
18
і́же прийдо́ша послу́шати Єго́ і ісціли́тися от неду́г свої́х, і стра́ждущії от дух нечи́стих; і ісціля́хуся.
18
и^же прїидошя послђшяти е^го, и^ і^сцњли'тися эT недђ'гъ свои^хъ, стражDђщеи` эT дђхъ нечи'стыхъ, и^ і^сцњляхђся.
19
І весь наро́д іска́ше прикаса́тися Єму́; я́ко си́ла от Него́ ісхожда́ше і ісціля́ше вся.
19
и^ весь наро'дъ искаше прикаса'тися е^мъ, ја%ко си'ла эT него и^схожDаше и^ і^сцњля'ше вс^я”
20
І Той возве́д о́чі Свої́ на ученики́ Своя́, глаго́лаше: блаже́нні ни́щії ду́хом, я́ко ва́ше єсть Ца́рствіє Бо́жиє.
20
И$ то'и въꙁвеD ѓ%чи свои` на оу^чн~кы своя, гл~аше” Бл~жени ни'щїи, ја^ко ваше е^сть црsтвїе бж~їе”
21
Блаже́нні а́лчущії ни́ні, я́ко наси́титеся. Блаже́нні пла́чущії ни́ні, я́ко возсміє́теся.
21
Бл~жени а%лчђщеи` нн~њ, ја%ко насы'титеся. Бл~жени пла'чющеи` нн~њ, ја^ко въсмњетеся”
22
Блаже́нні бу́дете, єгда́ возненави́дять вас челові́ци, і єгда́ разлуча́ть ви, і поно́сять, і пронесу́ть і́м'я ва́ше, я́ко зло, Си́на Челові́чеськаго ра́ди.
22
Бл~жени бђ'дете е^гда` въꙁненави'дятъ васъ чл~цы. и^ е^гда` раꙁлђчятъ в^ы, и^ поно'сятъ, и^ пронесђтᲆ и'мя ваше ја^ко ꙁл^о, сн~а члчsкаго ради.
23
Возра́дуйтеся в той день і взигра́йте; се бо мзда ва́ша мно́га на небесі́. По сим бо творя́ху проро́ком отці́ їх.
23
вьзрадђитеся в# то'и дн~ь и^ вꙁыгра'ите, сс` б^о м#зDа` вашя мно'га на нб~си`” По сиM б^отворя'хђ пррoкомъ эTц~ы иX”
24
(Зач. 25) Оба́че го́ре вам, бога́тим, я́ко отстоїте́ утіше́нія ва́шего [я́ко восприє́млете утіше́ніє ва́ше].
24
ѓбаче го'ре вамъ бога'тымъ, ја%ко эTстоите` оу^тњше'нїя ва'шего”
25
Го́ре вам, наси́щеннії ни́ні, я́ко вза́лчете. Го́ре вам, смію́щимся ни́ні, я́ко возрида́єте і воспла́чете.
25
Го'ре вамъ насыще'нїи нн~њ, ја%ко в#ꙁа'лчете” Го'ре вамъ смњю'щимся нн~њ, ја%ко възрыда'ете и^ въспла'чете”
26
Го́ре, єгда́ до́брі реку́ть вам всі челові́ци, по сим бо творя́ху лжепроро́ком отці́ їх.
26
Го'ре е^гда до'брњ рекђтъ вамᲆ вс^и члц~ы” По симъ б^отворяхђ лжепррoкомᲆ эTц~ы ихъ”
27
Но вам глаго́лю, сли́шащим: любі́те враги́ ва́ша, добро́ творі́те ненави́дящим вас,
27
Но^ вамъ гл~ю слы'шащимъ. люби'те врагы` ваша. добро` твори'те ненави'дящимъ васъ.
28
благослові́те клену́щия ви, і молі́теся за творя́щих вам оби́ду.
28
блsви'те кленђщая в^ы. моли'теся ꙁа творя'щихъ вамъ ѓ^би'дђ”
29
Бію́щему тя в лани́ту, пода́ждь і другу́ю; і от взима́ющаго ті ри́зу, і срачи́цю не возбрани́.
29
Бїю'щемђ т^я в лани'тђ, пода'жDь и^ дрђ'гђю. и^ эT вꙁима'ющагот^и ри'ꙁђ, и^ срачи'цђ не въꙁ#брани`.
30
Вся́кому же прося́щему у тебе́, дай; і от взима́ющаго твоя́, не істязу́й.
30
вся'комђ же прося'щемђ оу^ тебе`, да'й. и^ эT вᲆꙁимающаготвоя, не и^стяза'й”
31
(Зач. 26) І я́коже хо́щете да творя́ть вам челові́ци, і ви творі́те їм та́кожде.
31
І$ ја%коже хо'щете да творятъ вамъ чл~цы, и^ в^ы твори'те и^мъ та'кожDе.
32
І а́ще лю́бите лю́б'ящия ви, ка́я вам благода́ть єсть? І́бо і грі́шници лю́б'ящия їх лю́б'ять.
32
и^ а'ще лю'бите лю'бящая в^ы, каа` ваM блгDть е^сть; и^бо и^ грњшницы лю'бящая и^хъ лю'бятъ.
33
І а́ще благотворите́ благотворя́щим вам, ка́я вам благода́ть єсть? І́бо і грі́шници то́жде творя́ть.
33
и^ а^ще бл~готворите` бл~готворя'щимъ вамъ, каа` вамъ блгDть е^сть; и^бо и^ грњшницы то'жDе творятъ”
34
І а́ще взайм даєте́, от ни́хже ча́єте восприя́ти, ка́я вам благода́ть єсть, і́бо і грі́шници грі́шником взайм дава́ють, да воспри́ймуть ра́вная.
34
И$ а'ще вꙁаи'мъ дае'те эT ни'х#же ча'ете въспрїа'ти, каа` вамъ блгDть е^сть; и^бо и^ грњшницы грњшникомъ взаимъ дава'ют#, да въспрїимђтъ ра'вная”
35
Оба́че любі́те враги́ ва́ша, і благотворі́те, і взайм да́йте, нічесо́же ча́юще; і бу́деть мзда ва́ша мно́га, і бу́дете си́нове Ви́шняго; я́ко Той благ єсть на безблагода́тния [неблагода́рния] і зли́я.
35
ѓ^ба'че люби'те врагы` вашя, и^ бл~готвори'те. и^ в ꙁаи'мъ да'йте, ничесоже ча'юще, и^ бђ'детъ м#ꙁда` ва'шя мно'га, и^ бђ'дете сн~ове вы'шняго, ја%кото'и бл~гь е^сть, на беꙁ#блгDтныа и^ ѕлы'а.
36
Бу́діте у́бо милосе́рді, я́коже і Оте́ць ваш милосе́рд єсть.
36
бђ'дњте оу^бо милосръди, ја%коже и^ эTц~ь вашъ млsрдъ еs”
37
(Зач. 27) І не суді́те, і не су́дять вам; (і) не осужда́йте, да не осужде́нні бу́дете; отпуща́йте, і отпу́стять вам;
37
Не сђди'те, и^ не сђ'дятъ вамъ. и^ не ѓ^сђжайте, да не ѓ^сђжени бђ'дете” эTпђща'ите, и^ эTпђстятъ вамъ.
38
да́йте, і да́сться вам; мі́ру добру́, натка́ну і потря́сну і прелива́ющуся дадя́ть на ло́но ва́ше; то́ю бо мі́рою, є́юже мі́рите, возмі́риться вам.
38
да'ите, и^ дастъся вамъ. мњрђ добрђ на'тканђ и^ потрђ'снђ и^ прелива'ющђся, дадђтᲆ на лоно` ва'ше. тою б^о мњ'рою, е^ю'же мњ'рите, възмњрится вамъ”
39
Рече́ же при́тчу їм: єда́ мо́жеть сліпе́ць сліпця́ води́ти? Не о́ба ли в я́му впаде́тася?
39
Рече же при'тчю и^мъ. е^да мо'жетъ слњпе'цъ слњпца води'ти; не ѓ^ба ли въ я'мђ в#паде'тася;
40
Ність учени́к над учи́теля своєго́; соверше́н же всяк бу́деть, я́коже (і) учи́тель єго́.
40
нњсть оу^чени'къ наD оу^чи'телем# свои'мъ. съврьше'н же всякъ бђдеT, ја%коже оу^чи'тель е^го”
41
Что же ви́диши суче́ць, і́же єсть во очесі́ бра́та твоєго́, бервна́ же, є́же єсть во очесі́ твоє́м, не чу́єши?
41
Что же ви'диши сђч'ецъ и^же е^сть въ ѓ^чеси бра'та твое^го, бр'ьвна же е^же е^сть въ ѓ^чеси` твоемъ не чђе'ши;
42
Іли́ ка́ко мо́жеши рещи́ бра́ту твоєму́: бра́те, оста́ви, да ізму́ суче́ць, і́же єсть во очесі́ твоє́м, сам су́щаго во очесі́ твоє́м бервна́ не ви́дя? Лицемі́ре, ізми́ пе́рвіє бервно́ із очесе́ твоєго́, і тогда́ про́зриши із'я́ти суче́ць із очесе́ бра́та твоєго́.
42
и^ли ка'ко мо'жеши рещи бра'тђ твое^мђ. бра'те ѓ^ста'ви, да и^ꙁмђ` сђчецъ, и^же е^сть въ ѓ^чеси` твоемъ, самъ сђщаго въ ѓ^чеси` своемъ бр'ъвна не видя; лицемњре, и^ꙁми` прьв'ње бръвно` и^ꙁъ ѓ^чесе` ᲄвое^го, и^ тогда` про'зриши и^ꙁяти сђч'ецъ и^ꙁ# ѓ^чесе` бра'та твое^го”
43
Ність бо дре́во добро́, творя́ плода́ зла; ніже́ дре́во зло, творя́ плода́ добра́.
43
Нњсть б^о дре'во добро`, творя плода ѕл^а. ниже дре'во ѕл^о, творя плода добра`.
44
Вся́ко бо дре́во от плода́ своєго́ познає́ться; не от те́рнія бо че́шуть смо́кви, ні от купини́ є́млють гро́здія.
44
всяко б^о дре'во эT плода` свое^го поꙁна'ется” Не эT трь'нїа б^о че'шђть смо'квы, ни эT кђпи'ны е'млютъ гро'ꙁдїа”
45
Благи́й челові́к от блага́го сокро́вища се́рдця своєго́ ізно́сить благо́є; і злий челові́к от зла́го сокро́вища се́рдця своєго́ ізно́сить зло́є; от ізби́тка бо се́рдця глаго́лють уста́ єго́.
45
Бл~гїи чл~кᲆ эT бл~гаго съкро'вища срDца свое^го и^ꙁно'ситъ блго'е” И$ ꙁлыи чл~къ эT ꙁла'го съкро'вища срDца свое^го и^ꙁно'ситъ ѕло'е. эT и^ꙁбы'тка б^о срDца, гл~ютъ оу^ста е^го”
46
(Зач. 28) Что же М'я зовете́: Го́споди, Го́споди, і не творите́, я́же глаго́лю?
46
Что же м^я зове'те, г~и г~и, и^ не творите` ја%же гл~ю;
47
Всяк гряди́й ко Мні і сли́шай словеса́ Моя́ і творя́ я, скажу́ вам, кому́ єсть подо́бен;
47
всякъ грядыи` ко м#нњ, и^ слышаи` словеса` моя, и^ творя я&, скажђ ва`мъ комђ` е^сть подо'бенъ.
48
подо́бен єсть челові́ку зи́ждущу хра́мину, і́же іскопа́ і углуби́, і положи́ основа́ніє на ка́мені; наводне́нію же би́вшу, припаде́ ріка́ ко хра́мині той, і не мо́же поколеба́ти єя́; основана́ бо бі на ка́мені.
48
подо'бенъ е^сть чл~кђ ѕи'жDђщђ хра'минђ, и^же и^скопа` и^ оу^глђби`, и^ положи` ѓ^снова'нїе на камени” НавоDне'нїю же бы'вшђ, припаде` рᲇка` хра'минњ то'й, и^ не мо'же поколњбати еа`. ѓ^снована б^о б^њ на ка'мени”
49
Сли́шавий же і не сотвори́вий подо́бен єсть челові́ку созда́вшему хра́мину на землі́ без основа́нія; к не́йже припаде́ ріка́, і а́біє паде́ся, і бисть разруше́ніє хра́мини тоя́ ве́ліє.
49
Слы'шавыи же, и^ не сътвори'выи` подо'бенъ е^сть чл~кђ созDа'вшђ хра'минђ на ꙁемли без# ѓ^снова'нїа, е^иже припаде рњка`, и^ а'бїе падеся. и^ бысть разрђше'нїе хра'мины тоа` велїе”