Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 34) І бисть посе́м, і Той прохожда́ше сквозі́ гра́ди і ве́сі, пропові́дуя і благовіству́я Ца́рствіє Бо́жиє; і обана́десяте с Ним,
1
(За? lд7.) И# бhсть посeмъ, и3 т0й прохождaше сквозЁ грaды и3 вє1си, проповёдуz и3 бlговэствyz цrтвіе б9іе: и3 nбанaдесzте съ ни1мъ,
2
і жени́ ні́кія, я́же бя́ху ісці́лени от духо́в злих і неду́г; Марі́я нарица́ємая Магдали́на, із нея́же бісо́в седьм ізи́де,
2
и3 жєны2 нBкіz, ±же бsху и3сцёлєны t духHвъ ѕлhхъ и3 нед{гъ: марjа нарицaемаz магдали1на, и3з8 неsже бэсHвъ сeдмь и3зhде,
3
і Іоа́нна, жена́ Хуза́ня, приста́вника І́родова, і Суса́нна, і і́ни мно́гі, я́же служа́ху Єму́ от імі́ній свої́х.
3
и3 їwaнна женA хузaнz, пристaвника и4рwдова, и3 сусaнна, и3 и4ны мнHги, ±же служaху є3мY t и3мёній свои1хъ.
4
Разуміва́ющу же наро́ду мно́гу, і от всіх градо́в гряду́щим к Нему́, рече́ при́тчу:
4
Разумэвaющу же нар0ду мн0гу, и3 t всёхъ градHвъ грzдyщымъ къ немY, речE при1тчу:
5
(Зач. 35) ізи́де сі́яй сі́яти сі́мене своєго́; і єгда́ сі́яше, о́во паде́ при путі́, і попра́но бисть, і пти́ці небе́сния позоба́ша є;
5
(За? lе7.) и3зhде сёzй сёzти сёмене своегw2: и3 є3гдA сёzше, џво падE при пути2, и3 попрaно бhсть, и3 пти1цы небє1сныz позобaша є5:
6
а друго́є паде́ на ка́мені, і прозя́б у́сше, зане́ не імі́яше вла́ги;
6
ґ друг0е падE на кaмени, и3 прозsбъ ќсше, занE не и3мёzше влaги:
7
і друго́є паде́ посреді́ те́рнія, і возрасте́ те́рніє, і подави́ є;
7
и3 друг0е падE посредЁ тeрніz, и3 возрастE тeрніе, и3 подави2 є5:
8
друго́є же паде́ на землі́ бла́зі, і прозя́б сотвори́ плод стори́цею. Сія́ глаго́ля, возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
8
друг0е же падE на земли2 блaзэ, и3 прозsбъ сотвори2 пл0дъ стори1цею. Сі‰ глаг0лz, возгласи2: и3мёzй ќшы слhшати, да слhшитъ.
9
Вопроша́ху же Єго́ ученици́ Єго́, глаго́люще: что єсть при́тча сія́?
9
Вопрошaху же є3го2 ўчн7цы2 є3гw2, глаг0люще: что2 є4сть при1тча сіS;
10
Он же рече́: вам єсть дано́ ві́дати та́йни Ца́рствія Бо́жия, про́чим же в при́тчах, да ви́дяще не ви́дять і сли́шаще не разумі́ють.
10
Џнъ же речE: вaмъ є4сть дано2 вёдати тaйны цrтвіz б9іz, пр0чымъ же въ при1тчахъ, да ви1дzще не ви1дzтъ и3 слhшаще не разумёютъ.
11
Єсть же сія́ при́тча: сі́м'я єсть сло́во Бо́жиє;
11
Е$сть же сіS при1тча: сёмz є4сть сл0во б9іе:
12
а і́же при путі́, суть сли́шащії, пото́м же прихо́дить дия́вол і взе́млеть сло́во от се́рдця їх, да не ві́ровавше спасу́ться;
12
ґ и5же при пути2, сyть слhшащіи, пот0мъ же прих0дитъ діaволъ и3 взeмлетъ сл0во t сeрдца и4хъ, да не вёровавше спасyтсz:
13
а і́же на ка́мені, і́же єгда́ усли́шать, с ра́достію приє́млють сло́во; і сії́ ко́рене не і́муть, і́же во вре́м'я ві́рують, і во вре́м'я напа́сти отпада́ють;
13
ґ и5же на кaмени, и5же є3гдA ўслhшатъ, съ рaдостію пріeмлютъ сл0во: и3 сіи2 к0рене не и4мутъ, и5же во врeмz вёруютъ, и3 во врeмz напaсти tпадaютъ:
14
а є́же в те́рнії па́дшеє, сі́ї суть сли́шавшії, і от печа́лі і бога́тства і сластьми́ жите́йскими ходя́ще подавля́ються, і не соверша́ють плода́;
14
ґ є4же въ тeрніи пaдшее, сjи сyть слhшавшіи, и3 t печaли и3 богaтства и3 сластьми2 житeйскими ходsще подавлsютсz, и3 не совершaютъ плодA:
15
а і́же на до́брій землі́, сі́ї суть, і́же до́брим се́рдцем і благи́м сли́шавше сло́во, держа́ть і плод творя́ть в терпі́нії. Сія́ глаго́ля, возгласи́: імі́яй у́ші сли́шати да сли́шить.
15
ґ и5же на д0брэй земли2, сjи сyть, и5же д0брымъ сeрдцемъ и3 благи1мъ слhшавше сл0во, держaтъ и3 пл0дъ творsтъ въ терпёніи. Сі‰ гlz, возгласи2: и3мёzй ќшы слhшати да слhшитъ.
16
(Зач. 36) Нікто́же (у́бо) світи́льника вжег, покрива́єть єго́ сосу́дом, іли́ под одр подлага́єть, но на сві́щник возлага́єть, да входя́щії ви́дять світ.
16
(За? lѕ7.) Никт0же (u5бо) свэти1лника вжeгъ, покрывaетъ є3го2 сосyдомъ, и3ли2 под8 џдръ подлагaетъ: но на свёщникъ возлагaетъ, да входsщіи ви1дzтъ свётъ.
17
Ність бо та́йно, є́же не я́влено бу́деть, ніже́ утає́но, є́же не позна́ється і в явле́ніє при́йдеть.
17
Нёсть бо тaйно, є4же не ћвлено бyдетъ: нижE ўтаeно, є4же не познaетсz и3 въ kвлeніе пріи1детъ.
18
Блюді́теся у́бо, ка́ко сли́шите: і́же бо і́мать, да́сться єму́; і і́же а́ще не і́мать, і є́же мни́ться імі́я, во́зметься от него́.
18
Блюди1тесz u5бо, кaкw слhшите: и4же бо и4мать, дaстсz є3мY: и3 и4же ѓще не и4мать, и3 є4же мни1тсz и3мёz, в0зметсz t негw2.
19
Прийдо́ша же к Нему́ Ма́ти і бра́тія Єго́, і не можа́ху бесі́довати к Нему́ наро́да ра́ди.
19
Пріид0ша же къ немY м™и и3 брaтіz є3гw2, и3 не можaху бесёдовати къ немY нар0да рaди.
20
І возвісти́ша Єму́, глаго́люще: Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ вні стоя́ть, ви́діти Тя хотя́ще.
20
И# возвэсти1ша є3мY, глаг0люще: м™и твоS и3 брaтіz тво‰ внЁ стоsтъ, ви1дэти тS хотsще.
21
Он же отвіща́в рече́ к ним: ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́ сі́ї суть, сли́шащії сло́во Бо́жиє, і творя́щії є.
21
Џнъ же tвэщaвъ речE къ ни6мъ: мaти моS и3 брaтіz мо‰ сjи сyть, слhшащіи сл0во б9іе, и3 творsщіи є5.
22
(Зач. 37) І бисть во єди́н от дній, Той влі́зе в кора́бль і ученици́ Єго́; і рече́ к ним: пре́йдем на он пол є́зера. І пойдо́ша.
22
(За? lз7.) И# бhсть во є3ди1нъ t днjй, т0й влёзе въ корaбль и3 ўчн7цы2 є3гw2: и3 речE къ ни6мъ: прeйдемъ на w4нъ п0лъ є4зера. И# поид0ша.
23
Іду́щим же їм, у́спе. І сни́де бу́ря ві́треная в є́зеро, і скончава́хуся, і в біді́ бі́ху.
23
И#дyщымъ же и5мъ, ќспе. И# сни1де бyрz вётренаz въ є4зеро, и3 скончавaхусz, и3 въ бэдЁ бёху.
24
І присту́пльше воздвиго́ша Єго́, глаго́люще: Наста́вниче! Наста́вниче, погиба́єм! Он же воста́в запрети́ ві́тру і волне́нію во́дному; і улего́ста, і бисть тишина́.
24
И# пристyпльше воздвиг0ша є3го2, глаг0люще: настaвниче, настaвниче, погибaемъ. Џнъ же востaвъ запрети2 вётру и3 волнeнію в0дному: и3 ўлег0ста, и3 бhсть тишинA.
25
Рече́ же їм: гді єсть ві́ра ва́ша? Убоя́вшеся же чуди́шася, глаго́люще друг ко дру́гу: Кто у́бо Сей єсть, я́ко і ві́тром повеліва́єть і воді́, і послу́шають Єго́?
25
Речe же и5мъ: гдЁ є4сть вёра вaша; Ўбоsвшесz же чуди1шасz, глаг0люще дрyгъ ко дрyгу: кто2 u5бо сeй є4сть, ћкw и3 вётрwмъ повелэвaетъ и3 водЁ, и3 послyшаютъ є3гw2;
26
(Зач. 38) І прейдо́ша во страну́ Гадари́нську, я́же єсть об он пол Галиле́ї.
26
(За? l}.) И# преид0ша во странY гадари1нску, ћже є4сть њб8 w4нъ п0лъ галілeи.
27
Ізше́дшу же Єму́ на зе́млю, срі́те Єго́ муж ні́кий от гра́да, і́же ім'я́ше бі́си от літ мно́гих, і в ри́зу не облача́шеся, і во хра́мі не жив'я́ше, но во гробі́х.
27
И#зшeдшу же є3мY на зeмлю, срёте є3го2 мyжъ нёкій t грaда, и4же и3мsше бёсы t лётъ мн0гихъ, и3 въ ри1зу не њблачaшесz, и3 во хрaмэ не живsше, но во гробёхъ.
28
Узрі́в же Ісу́са і возопи́в, припаде́ к Нему́, і гла́сом ве́ліїм рече́: что мні і Тебі́, Ісу́се, Си́не Бо́га Ви́шняго? Молю́ся Ті, не му́чи мене́.
28
Ўзрёвъ же ї}са и3 возопи1въ, припадE къ немY, и3 глaсомъ вeліимъ речE: что2 мнЁ и3 тебЁ, ї}се сн7е бGа вhшнzгw; молю1сz ти2, не мyчи менE.
29
Повелі́ бо ду́хові нечи́стому ізи́ти от челові́ка; от мно́гих бо літ восхища́ше єго́; і в'я́заху єго́ у́зи (желі́зни) і пу́ти, стрегу́ще єго́; і растерза́я у́зи, гони́м бива́ше бі́сом сквозі́ пусти́ні.
29
Повелё бо дyхови нечи1стому и3зhти t человёка: t мн0гихъ бо лётъ восхищaше є3го2: и3 вsзаху є3го2 ќзы (желBзны) и3 п{ты, стрегyще є3го2: и3 растерзaz ќзы, гони1мь бывaше бёсомъ сквозЁ пусты6ни.
30
Вопроси́ же єго́ Ісу́с, глаго́ля: что ті єсть і́м'я? Он же рече́: легео́н; я́ко бі́си мно́зі внидо́ша вонь.
30
Вопроси1 же є3го2 ї}съ, глаг0лz: что2 ти2 є4сть и4мz; Џнъ же речE: легеHнъ: ћкw бёси мн0зи внид0ша в0нь.
31
І моля́ху Єго́, да не повели́ть їм в бе́здну іти́.
31
И# молsху є3го2, да не повели1тъ и5мъ въ бeздну и3ти2.
32
Бі же ту ста́до свине́й мно́го пасо́мо в горі́; і моля́ху Єго́, да повели́ть їм в ти вни́ти. І повелі́ їм.
32
Бё же тY стaдо свинeй мн0го пас0мо въ горЁ: и3 молsху є3го2, да повели1тъ и5мъ въ ты6 вни1ти. И# повелЁ и5мъ.
33
Ізше́дше же бі́си от челові́ка, внидо́ша во свинія́; і устреми́ся ста́до по бре́гу в є́зеро, і істопе́.
33
И#зшeдше же бёси t человёка, внид0ша во свині‰: и3 ўстреми1сz стaдо по брeгу въ є4зеро, и3 и3стопE.
34
Ви́дівше же пасу́щії би́вшеє, біжа́ша, і возвісти́ша во гра́ді і в се́ліх.
34
Ви1дэвше же пасyщіи бhвшее, бэжaша, и3 возвэсти1ша во грaдэ и3 въ сeлэхъ.
35
Ізидо́ша же ви́діти би́вшеє; і прийдо́ша ко Ісу́сові і обріто́ша челові́ка сідя́ща, із него́же бі́си ізидо́ша, оболче́на і сми́сляща, при ногу́ Ісу́сову; і убоя́шася.
35
И#зыд0ша же ви1дэти бhвшее: и3 пріид0ша ко ї}сови и3 њбрэт0ша человёка сэдsща, и3з8 негHже бёси и3зыд0ша, њболчeна и3 смhслzща, при ногY ї}сwву: и3 ўбоsшасz.
36
Возвісти́ша же їм ви́дівшії, ка́ко спасе́ся біснова́вийся.
36
Возвэсти1ша же и5мъ ви1дэвшіи, кaкw спасeсz бэсновaвыйсz.
37
І моли́ Єго́ весь наро́д страни́ Гадари́нськия отити́ от них, я́ко стра́хом ве́ліїм одержи́ми бі́ху. Он же вліз в кора́бль, возврати́ся.
37
И# моли2 є3го2 вeсь нар0дъ страны2 гадари1нскіz tити2 t ни1хъ, ћкw стрaхомъ вeліимъ њдержи1ми бёху. Џнъ же влёзъ въ корaбль, возврати1сz.
38
Моля́шеся же Єму́ муж, із него́же ізидо́ша бі́си, да би с Ним бил. Отпусти́ же єго́ Ісу́с, глаго́ля:
38
Молsшесz же є3мY мyжъ, и3з8 негHже и3зыд0ша бёси, да бы2 съ ни1мъ бhлъ. Tпусти1 же є3го2 ї}съ, глаг0лz:
39
возврати́ся в дом твой і пові́дай, єли́ка ті сотвори́ Бог. І і́де, по всему́ гра́ду пропові́дая, єли́ка сотвори́ єму́ Ісу́с.
39
возврати1сz въ д0мъ тв0й и3 повёдай, є3ли6ка ти2 сотвори2 бGъ. И# и4де, по всемY грaду проповёдаz, є3ли1ка сотвори2 є3мY ї}съ.
40
(Зач. 39) Бисть же єгда́ возврати́ся Ісу́с, прия́т Єго́ наро́д; бі́ху бо всі ча́юще Єго́.
40
(За? lf7.) Бhсть же є3гдA возврати1сz ї}съ, пріsтъ є3го2 нар0дъ: бёху бо вси2 чaюще є3гw2.
41
І се при́йде муж, єму́же і́м'я Іаї́р, і той князь со́нмищу бі. І пад при ногу́ Ісу́сову, моля́ше Єго́ вни́ти в дом свой;
41
И# сE пріи1де мyжъ, є3мyже и4мz їаjръ, и3 т0й кнsзь с0нмищу бЁ. И# пaдъ при ногY ї}сwву, молsше є3го2 вни1ти въ д0мъ св0й:
42
я́ко дщи єдиноро́дна бі єму́, я́ко літ двоюна́десяте, і та умира́ше. Єгда́ же ідя́ше, наро́ди угніта́ху Єго́.
42
ћкw дщи2 є3динор0дна бЁ є3мY, ћкw лётъ двоюнaдесzте, и3 тA ўмирaше. Е#гдa же и3дsше, нар0ди ўгнэтaху є3го2.
43
І жена́ су́щи в точе́нії кро́ве от двоюна́десяте лі́ту, я́же враче́м ізда́вши все імі́ніє, (і) не возмо́же ні от єди́наго ісцілі́ти;
43
И# женA сyщи въ точeніи кр0ве t двоюнaдесzте лBту, ћже врачє1мъ и3здaвши всE и3мёніе, (и3) не возм0же ни t є3ди1нагw и3сцэлёти:
44
(і) присту́пльши созади́, косну́ся кра́я риз Єго́; і а́біє ста ток кро́ве єя́.
44
(и3) пристyпльши созади2, коснyсz крaz ри1зъ є3гw2: и3 ѓбіе стA т0къ кр0ве є3S.
45
І рече́ Ісу́с: кто єсть косну́вийся Мні? Отмета́ющимся же всім, рече́ Петр і і́же с Ним: Наста́вниче, наро́ди одержа́ть Тя і гніту́ть, і глаго́леши: кто єсть косну́вийся Мні?
45
И# речE ї}съ: кто2 є4сть коснyвыйсz мнЁ; Tметaющымсz же всBмъ, речE пeтръ и3 и5же съ ни1мъ: настaвниче, нар0ди њдержaтъ тS и3 гнэтyтъ, и3 глаг0леши: кто2 є4сть коснyвыйсz мнЁ;
46
Ісу́с же рече́: прикосну́ся Мні ні́кто; Аз бо чух си́лу ізше́дшую із Мене́.
46
Ї}съ же речE: прикоснyсz мнЁ нёкто: ѓзъ бо чyхъ си1лу и3зшeдшую и3з8 менє2.
47
Ви́дівши же жена́, я́ко не утаї́ся, трепе́щущи при́йде, і па́дши пред Ним, єя́же ра́ди вини́ прикосну́ся Єму́, пові́да Єму́ пред всі́ми людьми́, і я́ко ісцілі́ а́біє.
47
Ви1дэвши же женA, ћкw не ўтаи1сz, трепeщущи пріи1де, и3 пaдши пред8 ни1мъ, є3sже рaди вины2 прикоснyсz є3мY, повёда є3мY пред8 всёми людьми2, и3 ћкw и3сцэлЁ ѓбіе.
48
Он же рече́ єй: дерза́й дщи, ві́ра твоя́ спасе́ тя; іди́ в ми́рі.
48
Џнъ же речE є4й: дерзaй дщи2, вёра твоS сп7сe тz: и3ди2 въ ми1рэ.
49
Єще́ Єму́ глаго́лющу, при́йде ні́кий от архісинаго́га, глаго́ля єму́, я́ко у́мре дщи твоя́; не дви́жи Учи́теля.
49
Е#щE є3мY глаг0лющу, пріи1де нёкій t ґрхісmнагHга, глаг0лz є3мY, ћкw ќмре дщи2 твоS: не дви1жи ўчи1телz.
50
Ісу́с же сли́шав отвіща́ єму́, глаго́ля: не бо́йся, то́кмо ві́руй, і спасе́на бу́деть.
50
Ї}съ же слhшавъ tвэщA є3мY, глаг0лz: не б0йсz, т0кмw вёруй, и3 сп7сeна бyдетъ.
51
Прише́д же в дом, не оста́ви ні єди́наго вни́ти, то́кмо Петра́, і Іоа́нна, і Іа́кова, і отця́ отрокови́ці, і ма́тере.
51
Пришeдъ же въ д0мъ, не њстaви ни є3ди1нагw вни1ти, т0кмw петрA и3 їwaнна и3 їaкwва, и3 nтцA nтрокови1цы, и3 мaтере.
52
Пла́кахуся же всі і рида́ху єя́. Он же рече́: не пла́чітеся; не у́мре (бо), но спить.
52
Плaкахусz же вси2 и3 рыдaху є3S. Џнъ же речE: не плaчитесz: не ќмре (бо), но спи1тъ.
53
І руга́хуся Єму́, ві́дяще, я́ко у́мре.
53
И# ругaхусz є3мY, вёдzще, ћкw ќмре.
54
Он же ізгна́в вон всіх, і єм за ру́ку єя́, возгласи́, глаго́ля: отрокови́це, воста́ни.
54
Џнъ же и3згнaвъ в0нъ всёхъ, и3 є4мъ за рyку є3S, возгласи2, глаг0лz: nтрокови1це, востaни.
55
І возврати́ся дух єя́, і воскре́се а́біє; і повелі́ да́ти єй я́сти.
55
И# возврати1сz дyхъ є3S, и3 воскрeсе ѓбіе: и3 повелЁ дaти є4й ћсти.
56
І диви́стася роди́теля єя́. Он же повелі́ ї́ма нікому́же пові́дати би́вшаго.
56
И# диви1стасz роди1тєлz є3S. Џнъ же повелЁ и4ма никомyже повёдати бhвшагw.