Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 22) І ізи́де отту́ду і при́йде во оте́чествіє Своє́; і по Нем ідо́ша ученици́ Єго́.
1
И ізыде эTтђ'дђ, и^ прїиде въ эTч~ьствїе свое, и^ по нем# и^дошя оу^чн~цы е^го”
2
І би́вшей субо́ті, нача́т на со́нмищі учи́ти. І мно́зі сли́шащії дивля́хуся, глаго́люще: отку́ду Сему́ сія́? І что прему́дрость да́нная Єму́, і си́ли такови́ рука́ма Єго́ бива́ють?
2
И$ бы'вши сђбо'тњ, начатъ на со'нмищи оу^чиᲄи, и^ мно'ѕи слы'шаще дивля'хђся гл~юще. эTкђ'дђ семђ сїа; и^ что премђ'дрость да'наа е^мђ, и^ си'лы таковы` рђкама е^го быва'ют#;
3
Не Сей ли єсть текто́н, Син Марі́їн, брат же Іа́кову і Іосі́ї і Іу́ді і Си́мону? І не сестри́ ли Єго́ зді (суть) в нас? І блажня́хуся о Нем.
3
не се'и л^и е^сть тектонъ, сн~ь мр~їин#. братъ же и^а'ковђ, и^ і^ѓ^сїи, и^ і^оу'дᲇ, и^ си'монђ; и^ не сестры л^и е^го ꙁд^њ сђть в насъ; и^ блажня'хђся ѓ^ немъ”
4
Глаго́лаше же їм Ісу́с, я́ко ність проро́к без че́сти, то́кмо во оте́чествії своє́м, і в сро́дстві і в дому́ своє́м.
4
Гл~аше же и^мъ і^с~, ја%ко нњсть пррoкъ без# чьсти, то'кмо въ эTч~ьствїи своеM, и^ в# сро'д#ствњ, и^ в домђ своемъ.
5
І не можа́ше ту ні єди́ния си́ли сотвори́ти, то́кмо ма́ло неду́жних, возло́ж ру́ці, ісціли́.
5
и^ не можа'ше т^ђ ни е^ді'ноа си'лы сътворити, токмо ма'ло недђж'ныхъ въꙁлоQ рђцњ, и^сцњли`.
6
І дивля́шеся за неві́рствіє їх; і обхожда́ше ве́сі о́крест учя́.
6
и^ дивля'шеся ꙁа невњрствїе ихъ” И$ ѓ^бхожа'ше ве'си ѓ%крsтъ оу^ча”
7
(Зач. 23) І призва́ обана́десяте, і нача́т їх посила́ти два два, і дая́ше їм власть над ду́хи нечи́стими.
7
И/ приꙁва` ѓ%бана'десяте, и^ начатъ и^хъ посыла'ти, два^ два^, и^ даа'ше и^мъ власть наD дђхи нечи'стыми”
8

І запові́да їм, да нічесо́же во́зьмуть на путь, то́кмо жезл єди́н: ні пи́ри, ні хлі́ба, ні при по́ясі мі́ді,

8
И ꙁаповњда и^мъ, да ничесоже во'ꙁмTђ на пђть, то'кмо же'ꙁлъ е^ді'нъ. н^и пи'ры, ни^ хлњб'а, ни^ при поясњ мdњ,
9
но обуве́ні в санда́лія; і не облачи́тися в дві ри́зі.
9
н^о ѓ^бђвени в# санда'лїа, и^ не ѓ^блачи'тися в# двњ ри'зњ”
10
І глаго́лаше їм: іді́же а́ще вни́дете в дом, ту пребива́йте, до́ндеже ізи́дете отту́ду.
10
И$ гл~аше и^мъ, и^дᲇже а%ще в#ни'дете в домъ, т^ђ пребыва'ите, доnдеже и^ꙁы'деᲄе эTтђ'дђ.
11
І єли́ці а́ще не при́ймуть ви, ніже́ послу́шають вас, ісходя́ще отту́ду, оттрясі́те прах, і́же под нога́ми ва́шими, во свиді́тельство їм; амі́нь глаго́лю вам, отра́дніє бу́деть Содо́мом і Гомо́рром в день су́дний, не́же гра́ду тому́.
11
и е^лицы а^ще не прїимђтъ в^ы, ниже послђшаютъ васᲆ, и^сходя'ще эTтђдђ, эTтрясњте прахъ и^же поD ногами ва'шими, въ свњдњтельство иM. а^ми'нь гл~ю вамъ, эTраDнње бђ'детъ содо'момъ и^ гомо'роM в дн~ь сђдныи, неже гра'дђ томђ”
12
І ізше́дше пропові́даху, да пока́ються;
12
И$ і^зшеDше проповњдахђ да пока'ются.
13
і бі́си мно́гі ізгоня́ху; і ма́заху ма́слом мно́гі неду́жния, і ісціліва́ху.
13
и^ бњ'сы мно'гы и^ꙁгоняхђ, и^ ма'ꙁахђ ма'сломᲆ мно'гы недђжны, и^ сцњлњва'хђ”
14
(Зач. 24) І усли́ша цар І́род; я́ві бо бисть і́м'я Єго́; і глаго́лаше, я́ко Іоа́нн Крести́тель от ме́ртвих воста́, і сего́ ра́ди си́ли ді́ються о нем.
14
И/ оу^слы'шавъ цр~ь и%родъ, ја%вњ б^о бысть и'мя е^го. и гл~аше, ја%ко і^ѓ^а'ннъ крsтяи` эT мр~твыX в#ъста`, и^ сего раd си'лы дњ'ются ѓ^ немᲆ”
15
Іні́ї глаго́лаху, я́ко Ілія́ єсть; іні́ї же глаго́лаху, я́ко проро́к єсть, іли́ я́ко єди́н от проро́к.
15
И$нїи гл~ахђ, ја^ко и^лїа е^сть. и^нїи же гл~ахђ, ја^ко пррoкъ е^сть, и^ли ја%ко е^ді'нъ эT пррoкᲆ”
16
Сли́шав же І́род рече́, я́ко, єго́же аз усі́кнух Іоа́нна, той єсть; той воста́ от ме́ртвих.
16
Слы'шав же и%роD, рече, ја^ко е^гоже а^ꙁ# оу^сњкнђхᲆ і^ѓ^а'нна, то'и е^сть, то'и въста` эT мр~твых#”
17
Той бо І́род посла́в, ят Іоа́нна і св'яза́ єго́ в темни́ці, Іродіа́ди ра́ди жени́ Фили́ппа, бра́та своєго́, я́ко ожени́ся є́ю.
17
ᲄо'и б^о и'родъ пославъ, ја%тъ і^ѓа'нна, и^ свяꙁа` е^го в темници, и^родїя'ды ради жены фїли'ппа бра'та свое^го, ја%ко ѓ^женися ею`”
18
Глаго́лаше бо Іоа́нн І́родові: не достої́ть тебі́ імі́ти жену́ [Фили́ппа] бра́та твоєго́.
18
Гл~аше б^о і^ѓ^а'ннъ и'родови. не достоитъ тебњ и^мњти женђ` фїли'ппа бра'та твое^го”
19
Іроді́а же гні́вашеся на него́ і хотя́ше єго́ уби́ти; і не можа́ше.
19
И/родїа же гнњвашеся нань, и^ хотяше е^го оу^бити, и^ не можа'ше.
20
І́род бо боя́шеся Іоа́нна, ві́дий єго́ му́жа пра́ведна і свя́та, і соблюда́ше єго́; і послу́шав єго́, мно́га творя́ше, і в сла́дость єго́ послу́шаше.
20
и%роD б^о боа'шеся і^ѓ^а'нна, вњды е^го мђж'а пра'веDна и^ ст~а, и^ съблюда'ше е^го, и^ послђшав# е^го мно'га творяше, и^ в# сла'дость е^го послђшаше.
21
І приклю́чшуся дню потре́бну [удо́бну], єгда́ І́род рождеству́ своєму́ ве́черю творя́ше князе́м свої́м, і ти́сящником, і старі́йшинам Галиле́йським;
21
и^ приклю'чшђся дн~и потребнђ, е^гда и%роD рожDьствђ свое^мђ ве'черю творяше, княѕе'мъ своимъ и^ ты'сђщникомъ, и^ старњ'ишинам# галиле'искамъ.
22
і вше́дши дщер тоя́ Іродіа́ди, і пляса́вши, і уго́ждши І́родові і возлежа́щим с ним, рече́ цар діви́ці: проси́ у мене́ єго́же а́ще хо́щеши, і дам ті.
22
и^ вшеDши дще'ри тоа` и^родїя'ды, и^ пляса'вши, и^ оу^гожDьши и%родови, и^ въꙁлежа'щимъ с ниM. рече цр~ь дв~ци, проси` оу^ мене` е^же а^ще хо'щеши, и^ дамъ т^и.
23
І кля́тся єй: я́ко єго́же а́ще попроси́ши у мене́, дам ті, і до пол ца́рствія моєго́.
23
и^ кля'тся ей, ја%ко а^ще попро'сиши м^и дамь т^и, и^ до полъ црsтвїа моего,
24
Она́ же ізше́дши рече́ ма́тері своє́й: чесо́ прошу́? Она́ же рече́: глави́ Іоа́нна Крести́теля.
24
ѓ^на же и^зшеDши реq мт~ри свое'й, чесо` прошђ`; ѓ^на же рече, главђ` і^ѓ^а'нна крsтля.
25
І вше́дши а́біє со тща́нієм к царю́, прося́ше, глаго́лющи: хощу́, да мі да́си от него́ [а́біє] на блю́ді главу́ Іоа́нна Крести́теля.
25
и^ вшеDши а%бїе съ тща'нїемъ к# цр~ю, проси` гл~ющи. хощђ`, да м^и даси` эT него на блю'дњ главђ і^ѓ^а'нна крsтля.
26
І приско́рбен бив цар, кля́тви [же] ра́ди і за возлежа́щих с ним не восхоті́ отріщи́ єй.
26
и^ приско'рбенъ бысть цр~ь, кля'твы же раd, и^ ꙁа въꙁлежа'щихъ с нимъ, не въсхотњ эTрещися еа`.
27
І а́біє посла́в цар спекула́тора, повелі́ принести́ главу́ єго́.
27
и^ а'бїе пославъ цр~ь спекђлатора, повелњ принести` главђ его.
28
Он же шед усі́кну єго́ в темни́ці, і принесе́ главу́ єго́ на блю́ді, і даде́ ю діви́ці, і діви́ця даде́ ю ма́тері своє́й.
28
ѓ'н же шедъ оу^сњкнђ его в темни'ци. и^ принесе` главђ его на блю'дᲇ, и^ дастъ ю& дв~ци, и^ дв~ца дастъ ю& матери свое'й”
29
І сли́шавше ученици́ єго́, прийдо́ша і взя́ша труп єго́, і положи́ша єго́ во гро́бі.
29
И$ слы'шавше оу^чн~цы е^го, прїидо'шя и^ вꙁя'шя трђпъ его, и^ положи'шя его въ гробњ”
30
(Зач. 25) І собраша́ся апо́столи ко Ісу́су і возвісти́ша Єму́ вся, і єли́ка сотвори́ша, і єли́ка научи́ша.
30
И/ събра'шяся а^плsи къ і^с~ђ, и^ въꙁвњсти'шя емђ вс^я, и^ ели'ка сотвориша и^ наоу^чи'шя”
31
І рече́ їм: прийді́те ви са́мі в пу́сто мі́сто єди́ні [осо́б] і почи́йте ма́ло. Бя́ху бо приходя́щії і отходя́щії мно́зі, і ні я́сти їм бі когда́.
31
И$ рече и^мъ. прїидњте вы сами в пђ'сто мњсто, еді'ни, и^ почїите ма'ло. бᲇхђ б^о приходя'щеи` и^ эTходя'щеи` мно'ѕи, и^ ни ја%сти и^мъ б^њ коли”
32
І ідо́ша в пу́сто мі́сто корабле́м єди́ні.
32
И$ і^до'шя в# пђ'сто мњсто кораблемъ еді'ни.
33
І ви́діша їх іду́щих наро́ди, і позна́ша їх мно́зі; і пі́ші от всіх градо́в стица́хуся та́мо, і предвари́ша їх, і снидо́шася к Нему́.
33
и^ видњшя иX и^дђща нароd, и^ поꙁна'шя иX мно'ѕи, и^ пњши эT всњхъ градовъ стицяхђся та'мо. и^ предвари'шя и^хъ, и^ снидо'шася к немђ.
34
І ізше́д ви́ді Ісу́с наро́д мног і милосе́рдова о них, зане́ бя́ху я́ко о́вці не іму́щия па́стиря; і нача́т їх учи́ти мно́го.
34
и і^ꙁшеD, видњ` і^с~ нароD мно'гъ, и^ млsрдова ѓ^ нихъ, ꙁане бњхђ ја^ко ѓ^вця` не и^мђще па'стыря” И начатъ и^хъ оу^чити мно'го”
35
І уже́ часу́ мно́гу би́вшу, присту́пльше к Нему́ ученици́ Єго́, глаго́лаша, я́ко пу́сто єсть мі́сто, і уже́ час мног, —
35
И$ оу^же часђ многђ бы'вшђ” Пристђ'пльше к# немђ оу^чн~цы его, гл~ашя. ја^ко пђ'сто есть мњсто, и^ чаs оу^же мног#,
36
отпусти́ їх, да ше́дше во окре́стних се́ліх і ве́сех ку́п'ять себі́ хлі́би; не і́муть бо чесо́ я́сти.
36
эTпђсти и^хъ, да шеDше въ ѓ^крsтныX се'лехъ и^ ве'сехъ, кђ'пятъ себњ хлњбы. не и^мђтъ б^о чесо ја^сти.
37
Он же отвіща́в рече́ їм: даді́те їм ви я́сти. І глаго́лаша Єму́: да ше́дше ку́пим двіма́ сто́ма пі́нязь хлі́би і да́ми їм я́сти?
37
ѓ^н же эTвњщавъ, рече и^мъ. дади'те и^м# в^ы ја^сти. и^ гл~ашя е^мђ. да шеDше кђ'пимъ двњма стома пњняѕь хлᲇбы, и^ дамы и^мъ ја^сти”
38
Он же рече́ їм: коли́ко хлі́би і́мате? Іді́те і ви́діте. І уві́дівше глаго́лаша: п'ять [хліб], і дві ри́бі.
38
ѓ%н же рече и^мъ, коли'ко хлњбы и%мате; и^дњте и^ ви'дите. и^ оу^вњдњвше гл~аша, пять хлњ'бъ, и^ двњ рыбњ.
39
І повелі́ їм посади́ти вся на спо́ди на спо́ди [во окру́г] на траві́ зелені́.
39
и^ повелᲇ и^мъ посади'ти вся на спо'ды на спо'ды на травњ ꙁеленњ.
40
І возлего́ша на лі́хи на лі́хи [на ку́чи] по сту і по п'яти́десят.
40
и^ въꙁлегошя на' лᲇхы на лњхы, по сто и^ по пятьдесяT.
41
І приє́м п'ять хліб і дві ри́бі, воззрі́в на не́бо, благослови́ і преломи́ хлі́би, і дая́ше ученико́м Свої́м, да предлага́ють пред ни́ми; і о́бі ри́бі разділи́ всім.
41
и прїемъ пять хлњ'бъ и^ дв^њ ры'бњ, възрњвъ на нб~о, блsви, и^ преломи хлњ'бы, и^ даа'ше оу^чн~комъ свои^м#, да преDлага'ютъ преD ними, и^ ѓ^бњ рыбᲇ раздњли всњмъ.
42
І ядо́ша всі і наси́тишася;
42
и^ ја%доша вс^и, и^ насы'тишяся.
43
і взя́ша укру́хи, двана́десяте ко́ша іспо́лнь, і от ри́бу.
43
и^ вꙁя'шя оу^крђ'хы дванадесяте ко'ша и^сполнь, и^ эT ры'бђ”
44
Бя́ше же я́дших хлі́би я́ко п'ять ти́сящ муже́й.
44
Бя'ше же ја%дшиX хлᲇбы ја%ко пять ты'сящь мђ'жїи”
45
(Зач. 26) І а́біє пону́ди ученики́ Своя́ вни́ти в кора́бль і вари́ти [предвари́ти] Єго́ на он пол к Вифсаї́ді, до́ндеже Сам отпу́стить наро́ди.
45
И/ а'бїе понђди оу^чн~кы своя вни'ти в# кора'бль, и^ вари'ти е^го на ѓ%номъ полђ к# виџсаи^дњ, до'ндеже самъ эTпђсти наро'ды”
46
І отре́кся їм [і отпусти́в я], і́де в го́ру помоли́тися.
46
И$ эTрек#ся и^мъ, и%де в# го'рђ помоли'тися”
47
І ве́черу би́вшу, бі кора́бль посреді́ мо́ря, і Сам єди́н на землі́.
47
И$ ве'черђ бы'вшђ, б^њ кора'бль посредњ моря, и^ саM е^ді'нъ на ꙁемли`”
48
І ви́ді їх стра́ждущих в пла́ванії; бі бо вітр проти́вен їм; і о четве́ртій стра́жі нощні́й при́йде к ним, по мо́рю ходя́й, і хотя́ше мину́ти їх.
48
И$ видњ и^хъ стра'жђща в# пла'ванїи, бњ б^о вњтръ проти'венᲆ и^мъ. и^ ѓ^ четве'ртњи стражи нощънњи, прїиде к ни'мъ по' морю ходя`. и^ хотя'ше минђти и^хъ.
49
Они́ же ви́дівше Єго́ ходя́ща по мо́рю, мня́ху призра́к би́ти і возопи́ша.
49
ѓ^ни же видњ'вше е^го ходяща по морю, мнњхђ при'зракъ бы'ти, и^ възъпи'шя.
50
Всі бо Єго́ ви́діша і смути́шася. І а́біє глаго́ла с ни́ми і рече́ їм: дерза́йте! Аз єсьм, не бо́йтеся!
50
вс^и б^о е^го ви'дњшя, и^ смђти'шася. и^ а'бїе гл~а с ними. и^ рече и^мъ, дръза'и^те, а^ꙁъ е^смь, не бо'итеся”
51
І вни́де к ним в кора́бль; і уле́же вітр. І зіло́ і́злиха в себі́ ужаса́хуся і дивля́хуся.
51
И$ вᲆни'де к нимъ в кора'бль, и^ оу^ле'же вњтръ. и^ ѕњло и^ꙁли'ха в себњ оу^жаса'хђся и^ дивля'хђся.
52
Не разумі́ша бо о хлі́біх; бі бо се́рдце їх окамене́но.
52
не разђмњшя б^о ѓ^ хлњбњхъ. бњ` б^о срDце иX ѓ^ка'менено.
53
І преше́дше прийдо́ша в зе́млю Геннисаре́тську і приста́ша.
53
и прешеDше, прїидо'шя в ꙁе'млю генисаретъскђ, и^ приста'шя”
54
(Зач. 27) І ізше́дшим їм із корабля́, а́біє позна́ша Єго́,
54
И/ і^ꙁшеDшемъ и^мъ и^с корабля`. а%бїе позна'вше е^го,
55
обте́кше всю страну́ ту, нача́ша на одрі́х приноси́ти боля́щия, іді́же сли́шаху, я́ко ту єсть.
55
ѓ^бте'кше вс^ю странђ т^ђ, нача'шя на ѓ^дрњхъ приносити боля'щая, и^дњже слы'шахђ ја%кот^ђ е^сть.
56
І а́може а́ще вхожда́ше в ве́сі, іли́ во гра́ди, іли́ се́ла, на распу́тіїх полага́ху неду́жния і моля́ху Єго́, да поне́ воскри́лію ри́зи Єго́ прико́снуться; і єли́ці а́ще прикаса́хуся Єму́, спаса́хуся.
56
и^ ја%може а%ще вхожDаше в# ве'си, и^л^и въ грады, и^л^и се'ла, на распђтїиX полага'хђ недђж'ныа, и^ моляхђ е^го, да по'не въскри'лїю ри'ꙁы е^го прико'снђт#ся. и^ е^лицы а%ще прикасахђся е^мъ, сп~са'хђся”