Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
І собра́шася к Нему́ фарисе́є і ні́ції от кни́жник, прише́дшії от Ієрусали́ма;
1
И# собрaшасz къ немY фарісeє и3 нёцыи t кни6жникъ, пришeдшіи t їеrли1ма:
2
і ви́дівше ні́кіїх от учени́к Єго́ нечи́стими рука́ми, си́річ неумове́ними, яду́щих хлі́би, руга́хуся.
2
и3 ви1дэвше нёкіихъ t ўчн7къ є3гw2 нечи1стыми рукaми, си1рэчь неумовeными, kдyщихъ хлёбы, ругaхусz.
3

Фарисе́є бо і всі іуде́є, а́ще не три́юще [до лако́т] уми́ють рук, не ядя́ть, держа́ще преда́нія ста́рець;

3
Фарісeє бо и3 вси2 їудeє, ѓще не трhюще [до лакHтъ] ўмhютъ рyкъ, не kдsтъ, держaще пред†ніz стaрєцъ:
4
і от то́ржища, а́ще не поку́плються, не ядя́ть. І і́на мно́га суть, я́же прия́ша держа́ти: погруже́нія сткля́ницям, і чва́ном, і котло́м, і одро́м.
4
и3 t т0ржища, ѓще не покyплютсz, не kдsтъ. И# и4на мнHга сyть, ±же пріsша держaти: погружє1ніz стклsницамъ и3 чвaнwмъ и3 котлHмъ и3 nдрHмъ.
5
(Зач. 28) Пото́м же вопроша́ху Єго́ фарисе́є і кни́жници: почто́ ученици́ Твої́ не хо́дять по преда́нію ста́рець, но неумове́ними рука́ми ядя́ть хліб?
5
(За? к7}.) Пот0мъ же вопрошaху є3го2 фарісeє и3 кни1жницы: почто2 ўчн7цы2 твои2 не х0дzтъ по предaнію стaрєцъ, но неумовeными рукaми kдsтъ хлёбъ;
6
Он же отвіща́в рече́ їм, я́ко до́брі проро́чествова Іса́я о вас лицемі́ріх, я́коже єсть пи́сано: сі́ї лю́діє устна́ми М'я чтуть, се́рдце же їх дале́че отстої́ть от Мене́,
6
Џнъ же tвэщaвъ речE и5мъ, ћкw д0брэ прbр0чествова и3сaіа њ вaсъ лицемёрэхъ, ћкоже є4сть пи1сано: сjи лю1діе ўстнaми мS чтyтъ, сeрдце же и4хъ далeче tстои1тъ t менє2,
7
всу́є же чтуть М'я, уча́ще уче́нієм, за́повідем челові́чеським;
7
всyе же чтyтъ мS, ўчaще ўчeніємъ, зaповэдемъ человёчєскимъ:
8
оста́вльше бо за́повідь Бо́жию, держите́ преда́нія челові́чеськая, креще́нія [омове́нія] чва́ном, і сткля́ницям, і і́на подо́бна такова́ мно́га творите́.
8
њстaвльше бо зaповэдь б9ію, держитE пред†ніz человёчєскаz, крещє1ніz [њмовє1ніz] чвaнwмъ и3 стклsницамъ, и3 и4на подHбна таков† мнHга творитE.
9
І глаго́лаше їм: до́брі отмета́єте за́повідь Бо́жию, да преда́ніє ва́ше соблюдете́;
9
И# гlаше и5мъ: д0брэ tметaете зaповэдь б9ію, да предaніе вaше соблюдетE:
10
Моїсе́й бо рече́: чти отця́ твоєго́ і ма́тер твою́; і і́же злосло́вить отця́ іли́ ма́тер, сме́ртію да у́мреть:
10
мwmсeй бо речE: чти2 nтцA твоего2 и3 мaтерь твою2: и3 и4же ѕлосл0витъ nтцA и3ли2 мaтерь, смeртію да ќмретъ:
11
ви же глаго́лете: а́ще рече́ть челові́к отцю́ іли́ ма́тері: корва́н, є́же єсть дар, і́же а́ще [і́мже би] по́льзовался єси́ от мене́;
11
вh же глаг0лете: ѓще речeтъ человёкъ nтцY и3ли2 мaтери: корвaнъ, є4же є4сть дaръ, и4же ѓще [и4мже бы] п0льзовалсz є3си2 t менє2:
12
і не ктому́ оставля́єте єго́ что сотвори́ти отцю́ своєму́ іли́ ма́тері своє́й,
12
и3 не ктомY њставлsете є3го2 что2 сотвори1ти nтцY своемY и3ли2 мaтери своeй,
13
преступа́юще сло́во Бо́жиє преда́нієм ва́шим, є́же преда́сте; і подо́бна такова́ мно́га творите́.
13
преступaюще сл0во б9іе предaніемъ вaшимъ, є4же предaсте: и3 подHбна таков† мнHга творитE.
14
(Зач. 29) І призва́в весь наро́д, глаго́лаше їм: послу́шайте Мене́ всі і разумі́йте:
14
(За? к7f7.) И# призвaвъ вeсь нар0дъ, гlаше и5мъ: послyшайте менE вси2 и3 разумёйте:
15
нічто́же єсть вніу́ду челові́ка входи́мо в онь, є́же мо́жеть оскверни́ти єго́; но ісходя́щая от него́ — та суть скверня́щая челові́ка;
15
ничт0же є4сть внэyду человёка входи1мо въ џнь, є4же м0жетъ њскверни1ти є3го2: но и3сходsщаz t негw2, т† сyть скверн‰щаz человёка:
16
а́ще кто і́мать у́ші сли́шати, да сли́шить.
16
ѓще кто2 и4мать ќшы слhшати, да слhшитъ.
17
І єгда́ вни́де в дом от наро́да, вопроша́ху Єго́ ученици́ Єго́ о при́тчі.
17
И# є3гдA вни1де въ д0мъ t нар0да, вопрошaху є3го2 ўчн7цы2 є3гw2 њ при1тчи.
18
І глаго́ла їм: та́ко ли і ви неразу́мливі єсте́? Не разумі́єте ли, я́ко все, є́же ізвні́ входи́моє в челові́ка, не мо́жеть оскверни́ти єго́?
18
И# гlа и5мъ: тaкw ли и3 вы2 неразyмливи є3стE; не разумёете ли, ћкw всE, є4же и3звнЁ входи1мое въ человёка, не м0жетъ њскверни1ти є3го2;
19
Я́ко не вхо́дить єму́ в се́рдце, но во чре́во, і афедро́ном ісхо́дить, істребля́я вся бра́шна.
19
ћкw не вх0дитъ є3мY въ сeрдце, но во чрeво: и3 ґфедрHномъ и3сх0дитъ, и3стреблsz вс‰ бр†шна.
20
Глаго́лаше же, я́ко ісходя́щеє от челові́ка, то скверни́ть челові́ка;
20
Гlаше же, ћкw и3сходsщее t человёка, то2 скверни1тъ человёка:
21
ізвну́тр бо от се́рдця челові́чеська помишле́нія зла́я ісхо́дять, прелюбодія́нія, любодія́нія, уби́йства,
21
и3звнyтрь бо t сeрдца человёческа помышлє1ніz ѕл†z и3сх0дzтъ, прелюбодэ‰ніz, любодэ‰ніz, ўб‡йства,
22
татьби́, лихої́мства, [оби́ди,] лука́вствія, лесть, студодія́нія, о́ко лука́во, хула́, горди́ня, безу́мство, —
22
татьбы6, лихои6мства, (њби6ды,) лук†вствіz, лeсть, студодэ‰ніz, џко лукaво, хулA, гордhнz, безyмство:
23
вся сія́ зла́я ізвну́тр ісхо́дять і скверня́ть челові́ка.
23
вс‰ сі‰ ѕл†z и3звнyтрь и3сх0дzтъ и3 сквернsтъ человёка.
24
(Зач. 30) І отту́ду воста́в, і́де в преді́ли Ти́рські і Сидо́нські; і, вшед в дом, ні кого́же хотя́ше, даби́ Єго́ чул; і не мо́же утаї́тися.
24
(За? l.) И# tтyду востaвъ, и4де въ предёлы т›рски и3 сідw6нски: и3 вшeдъ въ д0мъ, ни ког0же хотsше, дабы2 є3го2 чyлъ: и3 не м0же ўтаи1тисz.
25
Сли́шавши бо жена́ о Нем, єя́же дщи ім'я́ше ду́ха нечи́ста, прише́дши припаде́ к нога́ма Єго́;
25
Слhшавши бо женA њ нeмъ, є3sже дщи2 и3мsше дyха нечи1ста, пришeдши припадE къ ногaма є3гw2:
26
жена́ же бі є́ллинська, сирофінікі́сса ро́дом; і моля́ше Єго́, да бі́са ізжене́ть із дще́ре єя́.
26
женa же бЁ є4ллинска, сmрофінікjсса р0домъ: и3 молsше є3го2, да бёса и3зженeтъ и3з8 дщeре є3S.
27
Ісу́с же рече́ єй: оста́ви, да пе́рвіє наси́тяться ча́да, ність бо добро́ от’я́ти хліб ча́дом і поврещи́ псом.
27
Ї}съ же речE є4й: њстaви, да пeрвэе насhтzтсz ч†да: нёсть бо добро2 tsти хлёбъ чaдwмъ и3 поврещи2 псHмъ.
28
Она́ же отвіща́вши глаго́ла Єму́: єй, Го́споди; і́бо і пси под трапе́зою ядя́ть от крупи́ць діте́й.
28
Nнa же tвэщaвши глаг0ла є3мY: є4й, гDи: и4бо и3 пси2 под8 трапeзою kдsтъ t крупи1цъ дэтeй.
29
І рече́ єй: за сіє́ сло́во, іди́; ізи́де біс із дще́ре твоєя́.
29
И# речE є4й: за сіE сл0во, и3ди2: и3зhде бёсъ и3з8 дщeре твоеS.
30
І ше́дши в дом свой, обрі́те бі́са ізше́дша і дщер лежа́щу на одрі́.
30
И# шeдши въ д0мъ св0й, њбрёте бёса и3зшeдша и3 дщeрь лежaщу на nдрЁ.
31
(Зач. 31) І па́ки ізше́д Ісу́с от преді́л Ти́рських і Сидо́нських, при́йде на мо́ре Галиле́йсько, между́ преді́ли Декапо́льські.
31
(За? l№.) И# пaки и3зшeдъ ї}съ t предBлъ тЂрскихъ и3 сідHнскихъ, пріи1де на м0ре галілeйско, междY предBлы декапHльски.
32
І приведо́ша к Нему́ глу́ха і гугни́ва, і моля́ху Єго́, да возложи́ть нань ру́ку.
32
И# привед0ша къ немY глyха и3 гугни1ва, и3 молsху є3го2, да возложи1тъ нaнь рyку.
33
І поє́м єго́ от наро́да єди́наго [осо́б], вложи́ пе́рсти Своя́ во у́ші єго́ і плю́нув косну́ся язи́ка єго́;
33
И# поeмь є3го2 t нар0да є3ди1наго [њс0бь], вложи2 пeрсты сво‰ во ќшы є3гw2 и3 плю1нувъ коснyсz љзhка є3гw2:
34
і воззрі́в на не́бо, воздохну́ і глаго́ла єму́: єффафа́, є́же єсть разве́рзися.
34
и3 воззрёвъ на нeбо, воздохнY и3 гlа є3мY: є3ффаfA, є4же є4сть развeрзисz.
35
І а́біє разверзо́стася слу́ха єго́, і разріши́ся у́за язи́ка єго́, і глаго́лаше пра́во.
35
И# ѓбіе разверз0стасz сл{ха є3гw2, и3 разрэши1сz ќза љзhка є3гw2, и3 глаг0лаше прaвw.
36
І запрети́ їм, да ні кому́же пові́дять; єли́ко же їм Той запреща́ше, па́че і́злиха пропові́даху.
36
И# запрети2 и5мъ, да ни комyже повёдzтъ: є3ли1кw же и5мъ т0й запрещaше, пaче и4злиха проповёдаху.
37
І преі́злиха дивля́хуся, глаго́люще: до́брі все твори́ть: і глухі́я твори́ть сли́шати, і німи́я глаго́лати.
37
И# преи1злиха дивлsхусz, глаг0люще: д0брэ всE твори1тъ: и3 глух‡z твори1тъ слhшати, и3 нэмы6z глаг0лати.