Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 44) В то вре́м'я і́де Ісу́с в субо́ти сквозі́ сі́янія; ученици́ же Єго́ взалка́ша і нача́ша востерза́ти кла́си і я́сти.
1
Въ то́ вре́мя и́де Іису́съ въ суббо́ты сквозѣ́ сѣ́янія: ученицы́ же Єго́ взалка́ша и нача́ша востерза́ти кла́сы и я́сти.
2
Фарисе́є же ви́дівше рі́ша Єму́: се ученици́ Твої́ творя́ть, єго́же не досто́їть твори́ти в субо́ту.
2
Фарісе́є же ви́дѣвше рѣ́ша Єму́: се́, ученицы́ Твои́ творя́тъ, єго́же не досто́итъ твори́ти въ суббо́ту.
3
Он же рече́ їм: ні́сте ли чли, что сотвори́ Дави́д, єгда́ взалка́ сам і су́щії с ним?
3
О́нъ же рече́ и́мъ: нѣ́сте ли чли́, что́ сотвори́ Дави́дъ, єгда́ взалка́ са́мъ и су́щіи съ ни́мъ?
4
Ка́ко вни́де в храм Бо́жий і хлі́би предложе́нія сніде́, ї́хже не досто́йно бі єму́ я́сти, ні су́щим с ним, то́кмо ієре́єм єди́ним?
4
Ка́ко вни́де въ хра́мъ Бо́жій и хлѣ́бы предложе́нія снѣде́, и́хже не досто́йно бѣ́ єму́ я́сти, ни су́щымъ съ ни́мъ, то́кмо ієре́ємъ єди́нымъ?
5
Іли́ ні́сте чли в зако́ні, я́ко в субо́ти свяще́нници в це́ркві субо́ти скверня́ть і непови́нні суть?
5
Или́ нѣ́сте чли́ въ зако́нѣ, я́ко въ суббо́ты свяще́нницы въ це́ркви суббо́ты скверня́тъ и непови́нни су́ть?
6
Глаго́лю же вам, я́ко це́ркве бо́лі єсть зді;
6
Глаго́лю же ва́мъ, я́ко це́ркве бо́лѣ є́сть здѣ́:
7
а́ще ли би́сте ві́дали, что єсть: ми́лости хощу́, а не же́ртви, ніколи́же у́бо би́сте осужда́ли непови́нних;
7
а́ще ли бы́сте вѣ́дали, что́ є́сть: ми́лости хощу́, а не же́ртвы, николи́же у́бо бы́сте осужда́ли непови́нныхъ:
8
госпо́дь бо єсть і субо́ти Син Челові́чеський.
8
Госпо́дь бо є́сть и суббо́ты Сы́нъ Человѣ́ческій.
9
(Зач. 45) І преше́д отту́ду, при́йде на со́нмище їх.
9
И преше́дъ отту́ду, пріи́де на со́нмище и́хъ.
10
І се челові́к бі ту, ру́ку іми́й су́ху. І вопроси́ша Єго́, глаго́люще: а́ще досто́їть в субо́ти ціли́ти? Да на Него́ возглаго́лють.
10
И се́, человѣ́къ бѣ́ ту́, ру́ку имы́й су́ху. И вопроси́ша Єго́, глаго́люще: а́ще досто́итъ въ суббо́ты цѣли́ти? Да на Него́ возглаго́лютъ.
11
Он же рече́ їм: кто єсть от вас челові́к, і́же і́мать овча́ єди́но, і а́ще впаде́ть сіє́ в субо́ти в я́му, не і́меть ли є і і́зметь?
11
О́нъ же рече́ и́мъ: кто́ є́сть от ва́съ человѣ́къ, и́же и́мать овча́ єди́но, и а́ще впаде́тъ сіє́ въ суббо́ты въ я́му, не и́метъ ли є́ и и́зметъ?
12
Кольми́ у́бо лу́чші єсть челові́к овча́те? Ті́мже досто́їть в субо́ти добро́ твори́ти.
12
Кольми́ у́бо лу́чши є́сть человѣ́къ овча́те? Тѣ́мже досто́итъ въ суббо́ты добро́ твори́ти.
13
Тогда́ глаго́ла челові́ку: простри́ ру́ку твою́. І простре́; і утверди́ся ціла́, я́ко друга́я.
13
Тогда́ глаго́ла человѣ́ку: простри́ ру́ку твою́. И простре́: и утверди́ся цѣла́ я́ко друга́я.
14
(Зач. 46) Фарисе́є же ше́дше сові́т сотвори́ша на Него́, ка́ко Єго́ погуб'я́ть. Ісу́с же разумі́в оти́де отту́ду.
14
Фарісе́є же ше́дше совѣ́тъ сотвори́ша на Него́, ка́ко Єго́ погубя́тъ. Іису́съ же разумѣ́въ отъи́де отту́ду.
15
(Зач.) І по Нем ідо́ша наро́ди мно́зі, і ісціли́ їх всіх;
15
И по Не́мъ идо́ша наро́ди мно́зи, и исцѣли́ и́хъ всѣ́хъ:
16
і запрети́ їм, да не я́ві Єго́ творя́ть;
16
и запрети́ и́мъ, да не я́вѣ Єго́ творя́тъ:
17
я́ко да сбу́деться рече́нноє Іса́єм проро́ком, глаго́лющим:
17
я́ко да сбу́дется рече́нноє Иса́іємъ проро́комъ, глаго́лющимъ:
18
се О́трок Мой, Єго́же ізво́лих, возлю́бленний Мой, На́ньже благоволи́ душа́ Моя́; положу́ Дух Мой на Нем, і суд язи́ком возвісти́ть;
18
се́, О́трокъ Мо́й, Єго́же изво́лихъ, Возлю́бленный Мо́й, На́ньже благоволи́ душа́ Моя́: положу́ Ду́хъ Мо́й на Не́мъ, и су́дъ язы́комъ возвѣсти́тъ:
19
не пререче́ть, ні возопіє́ть, ніже́ усли́шить кто на распу́тіїх гла́са Єго́;
19
не пререче́тъ, ни возопіє́тъ, ниже́ услы́шитъ кто́ на распу́тіихъ гла́са Єго́:
20
тро́сти сокруше́нни не прело́мить і ле́на вне́мшася не угаси́ть, до́ндеже ізведе́ть в побі́ду суд;
20
тро́сти сокруше́нны не прело́митъ и ле́на вне́мшася не угаси́тъ, до́ндеже изведе́тъ въ побѣ́ду су́дъ:
21
і на і́м'я Єго́ язи́ци упова́ти і́муть.
21
и на и́мя Єго́ язы́цы упова́ти и́мутъ.
22
Тогда́ приведо́ша к Нему́ бісну́ющася слі́па і ні́ма; і ісціли́ єго́, я́ко сліпо́му і німо́му глаго́лати і гля́дати.
22
Тогда́ приведо́ша къ Нему́ бѣсну́ющася слѣ́па и нѣ́ма: и исцѣли́ єго́, я́ко слѣпо́му и нѣмо́му глаго́лати и гля́дати.
23
І дивля́хуся всі наро́ди глаго́люще: єда́ Сей єсть (Христо́с) Син Дави́дов?
23
И дивля́хуся вси́ наро́ди глаго́люще: єда́ Се́й є́сть [Христо́съ] Сы́нъ Дави́довъ?
24
Фарисе́є же сли́шавше рі́ша: Сей не ізго́нить бі́си, то́кмо о Веєльзеву́лі, кня́зі бісо́встім.
24
Фарісе́є же слы́шавше рѣ́ша: Се́й не изго́нитъ бѣ́сы, то́кмо о Веєльзеву́лѣ кня́зи бѣсо́встѣмъ.
25
Ві́дий же Ісу́с ми́слі їх, рече́ їм: вся́коє ца́рство разді́льшеєся на ся запусті́єть, і всяк град іли́ дом разділи́вийся на ся не ста́неть.
25
Вѣ́дый же Іису́съ мы́сли и́хъ, рече́ и́мъ: вся́коє ца́рство раздѣ́льшеєся на ся́ запустѣ́єтъ, и вся́къ гра́дъ или́ до́мъ раздѣли́выйся на ся́ не ста́нетъ.
26
І а́ще сатана́ сатану́ ізго́нить, на ся разділи́лся єсть; ка́ко у́бо ста́неть ца́рство єго́?
26
И а́ще сатана́ сатану́ изго́нитъ, на ся́ раздѣли́лся є́сть: ка́ко у́бо ста́нетъ ца́рство єго́?
27
І а́ще Аз о Веєльзеву́лі ізгоню́ бі́си, си́нове ва́ші о ком ізго́нять? Сего́ ра́ди ті́ї вам бу́дуть судії́.
27
И а́ще А́зъ о Веєльзеву́лѣ изгоню́ бѣ́сы, сы́нове ва́ши о ко́мъ изго́нятъ? Сего́ ра́ди ті́и ва́мъ бу́дутъ судіи́.
28
А́ще ли же Аз о Ду́сі Бо́жиї ізгоню́ бі́си, у́бо пости́же на вас Ца́рствіє Бо́жиє.
28
А́ще ли же А́зъ о Ду́сѣ Бо́жіи изгоню́ бѣ́сы, у́бо пости́же на ва́съ Ца́рствіє Бо́жіє.
29
Іли́ ка́ко мо́жеть кто вни́ти в дом крі́пкаго і сосу́ди єго́ расхи́тити, а́ще не пе́рвіє св'я́жеть крі́пкаго, і тогда́ дом єго́ расхи́тить?
29
Или́ ка́ко мо́жетъ кто́ вни́ти въ до́мъ крѣ́пкаго и сосу́ды єго́ расхи́тити, а́ще не пе́рвѣє свя́жетъ крѣ́пкаго, и тогда́ до́мъ єго́ расхи́титъ?
30
(Зач. 47) І́же ність со Мно́ю, на М'я єсть; і і́же не собира́єть со Мно́ю, расточа́єть.
30
И́же нѣ́сть со Мно́ю, на Мя́ є́сть: и и́же не собира́єтъ со Мно́ю, расточа́єтъ.
31
Сего́ ра́ди глаго́лю вам: всяк гріх і хула́ отпу́ститься челові́ком; а я́же на Ду́ха хула́ не отпу́ститься челові́ком;
31
Сего́ ра́ди глаго́лю ва́мъ: вся́къ грѣ́хъ и хула́ отпу́стится человѣ́комъ: а я́же на Ду́ха хула́ не отпу́стится человѣ́комъ:
32
і і́же а́ще рече́ть сло́во на Си́на Челові́чеськаго, отпу́ститься єму́; а і́же рече́ть на Ду́ха Свята́го, не отпу́ститься єму́ ні в сей вік, ні в бу́дущий.
32
и и́же а́ще рече́тъ сло́во на Сы́на Человѣ́ческаго, отпу́стится єму́: а и́же рече́тъ на Ду́ха Свята́го, не отпу́стится єму́ ни въ се́й вѣ́къ, ни въ бу́дущій.
33
Іли́ сотворите́ дре́во добро́ і плод єго́ добр; іли́ сотворите́ дре́во зло і плод єго́ зол; от плода́ бо дре́во позна́но бу́деть.
33
Или́ сотворите́ дре́во добро́ и пло́дъ єго́ до́бръ: или́ сотворите́ дре́во зло́ и пло́дъ єго́ зо́лъ: от плода́ бо дре́во позна́но бу́детъ.
34
Порожде́нія єхи́днова, ка́ко мо́жете добро́ глаго́лати, злі су́ще? От ізби́тка бо се́рдця уста́ глаго́лють.
34
Порожде́нія єхі́днова, ка́ко мо́жете добро́ глаго́лати, зли́ су́ще? От избы́тка бо се́рдца уста́ глаго́лютъ.
35
Благи́й челові́к от блага́го сокро́вища ізно́сить блага́я; і лука́вий челові́к от лука́ваго сокро́вища ізно́сить лука́вая.
35
Благі́й человѣ́къ от блага́го сокро́вища изно́ситъ блага́я: и лука́вый человѣ́къ от лука́ваго сокро́вища изно́ситъ лука́вая.
36
Глаго́лю же вам, я́ко вся́ко сло́во пра́здноє, є́же а́ще реку́ть челові́ци, воздадя́ть о нем сло́во в день су́дний;
36
Глаго́лю же ва́мъ, я́ко вся́ко сло́во пра́здноє, є́же а́ще реку́тъ человѣ́цы, воздадя́тъ о не́мъ сло́во въ де́нь су́дный:
37
от слове́с бо свої́х оправди́шися і от слове́с свої́х осу́дишися.
37
от слове́съ бо свои́хъ оправди́шися и от слове́съ свои́хъ осу́дишися.
38
(Зач. 48) Тогда́ отвіща́ша ні́ції от кни́жник і фарисе́й, глаго́люще: Учи́телю, хо́щем от Тебе́ зна́меніє ви́діти.
38
Тогда́ отвѣща́ша нѣ́цыи от кни́жникъ и фарісе́й, глаго́люще: Учи́телю, хо́щемъ от Тебе́ зна́меніє ви́дѣти.
39
Он же отвіща́в рече́ їм: род лука́в і прелюбоді́й зна́менія і́щеть, і зна́меніє не да́сться єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ни проро́ка;
39
О́нъ же отвѣща́въ рече́ и́мъ: ро́дъ лука́въ и прелюбодѣ́й зна́менія и́щетъ, и зна́меніє не да́стся єму́, то́кмо зна́меніє Іо́ны проро́ка:
40
я́коже бо бі Іо́на во чре́ві ки́тові три дні і три но́щі, та́ко бу́деть і Син Челові́чеський в се́рдці землі́ три дні і три но́щі.
40
я́коже бо бѣ́ Іо́на во чре́вѣ ки́товѣ три́ дни́ и три́ но́щы, та́ко бу́детъ и Сы́нъ Человѣ́ческій въ се́рдцы земли́ три́ дни́ и три́ но́щы.
41
Му́жіє Ніневі́тстії воста́нуть на суд с ро́дом сим і осу́дять єго́, я́ко пока́яшася про́повідію Іо́ниною; і се бо́лі Іо́ни зді.
41
Му́жіє Ніневі́тстіи воста́нутъ на су́дъ съ ро́домъ си́мъ и осу́дятъ єго́, я́ко пока́яшася про́повѣдію Іо́ниною: и се́, бо́лѣ Іо́ны здѣ́.
42
Цари́ця ю́жськая воста́неть на суд с ро́дом сим і осу́дить ї, я́ко при́йде от коне́ць землі́ сли́шати прему́дрость Соломо́нову; і се бо́лі Соломо́на зді.
42
Цари́ца ю́жская воста́нетъ на су́дъ съ ро́домъ си́мъ и осу́дитъ и́, я́ко пріи́де от коне́цъ земли́ слы́шати прему́дрость Соломо́нову: и се́, бо́лѣ Соломо́на здѣ́.
43
Єгда́ же нечи́стий дух ізи́деть от челові́ка, прехо́дить сквозі́ безво́дная мі́ста, іщя́ поко́я, і не обріта́єть;
43
Єгда́ же нечи́стый ду́хъ изы́детъ от человѣ́ка, прехо́дитъ сквозѣ́ безво́дная мѣ́ста, ищя́ поко́я, и не обрѣта́єтъ:
44
тогда́ рече́ть: возвращу́ся в дом мой, отню́дуже ізидо́х. І прише́д обря́щеть пра́зден, помете́н і укра́шен;
44
тогда́ рече́тъ: возвращу́ся въ до́мъ мо́й, отню́дуже изыдо́хъ. И прише́дъ обря́щетъ пра́зденъ, помете́нъ и укра́шенъ:
45
тогда́ і́деть і по́йметь с собо́ю седьм і́них духо́в люті́йших себе́, і вше́дше живу́ть ту; і бу́дуть послі́дняя челові́ку тому́ го́рша пе́рвих. Та́ко бу́деть і ро́ду сему́ лука́вому.
45
тогда́ и́детъ и по́йметъ съ собо́ю се́дмь и́ныхъ духо́въ лютѣ́йшихъ себе́, и вше́дше живу́тъ ту́: и бу́дутъ послѣ́дняя человѣ́ку тому́ го́рша пе́рвыхъ. Та́ко бу́детъ и ро́ду сему́ лука́вому.
46
(Зач. 49) Єще́ же Єму́ глаго́лющу к наро́дом, се, Ма́ти (Єго́) і бра́тія Єго́ стоя́ху вні, і́щуще глаго́лати Єму́.
46
Єще́ же Єму́ глаго́лющу къ наро́домъ, се́, Ма́ти [Єго́] и бра́тія Єго́ стоя́ху внѣ́, и́щуще глаго́лати Єму́.
47
Рече́ же ні́кий Єму́: се Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ вні стоя́ть, хотя́ще глаго́лати Тебі́.
47
Рече́ же нѣ́кій Єму́: се́, Ма́ти Твоя́ и бра́тія Твоя́ внѣ́ стоя́тъ, хотя́ще глаго́лати Тебѣ́.
48
Он же отвіща́в рече́ ко глаго́лющему Єму́: кто єсть Ма́ти Моя́, і кто суть бра́тія Моя́?
48
О́нъ же отвѣща́въ рече́ ко глаго́лющему Єму́: кто́ є́сть Ма́ти Моя́, и кто́ су́ть бра́тія Моя́?
49
І просте́р ру́ку Свою́ на ученики́ Своя́, рече́: се Ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́;
49
И просте́ръ ру́ку Свою́ на ученики́ Своя́, рече́: се́, ма́ти Моя́ и бра́тія Моя́:
50
і́же бо а́ще сотвори́ть во́лю Отця́ Моєго́, І́же єсть на небесі́х, той брат Мой, і сестра́, і ма́ти (Мі) єсть.
50
и́же бо а́ще сотвори́тъ во́лю Отца́ Моєго́, И́же є́сть на небесѣ́хъ, то́й бра́тъ Мо́й, и сестра́, и Ма́ти [Ми́] є́сть.