Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 74) В той час приступи́ша ученици́ ко Ісу́су, глаго́люще: кто у́бо бо́лій єсть в Ца́рствії Небе́снім?
1
Въ то́й ча́съ приступи́ша ученицы́ ко Іису́су, глаго́люще: кто́ у́бо бо́лій є́сть въ Ца́рствіи Небе́снѣмъ?
2
І призва́в Ісу́с отроча́, поста́ви є посреді́ їх
2
И призва́въ Іису́съ отроча́, поста́ви є́ посредѣ́ и́хъ
3
і рече́: амі́нь глаго́лю вам, а́ще не обратите́ся і бу́дете я́ко ді́ти, не вни́дете в Ца́рство Небе́сноє;
3
и рече́: ами́нь глаго́лю ва́мъ, а́ще не обратите́ся и бу́дете я́ко дѣ́ти, не вни́дете въ Ца́рство Небе́сноє:
4
і́же у́бо смири́ться я́ко отроча́ сіє́, той єсть бо́лій во Ца́рствії Небе́снім;
4
и́же у́бо смири́тся я́ко отроча́ сіє́, то́й є́сть бо́лій во Ца́рствіи Небе́снѣмъ:
5
і і́же а́ще при́йметь отроча́ таково́ во і́м'я Моє́, Мене́ приє́млеть;
5
и и́же а́ще пріи́метъ отроча́ таково́ во и́мя Моє́, Мене́ пріє́млетъ:
6
а і́же а́ще соблазни́ть єди́наго ма́лих сих, ві́рующих в М'я, у́не єсть єму́, да обі́ситься же́рнов осе́льський на ви́ї єго́, і пото́неть в пучи́ні морсті́й.
6
а и́же а́ще соблазни́тъ єди́наго ма́лыхъ си́хъ вѣ́рующихъ въ Мя́, у́не є́сть єму́, да обѣ́сится же́рновъ осе́лскій на вы́и єго́, и пото́нетъ въ пучи́нѣ морстѣ́й.
7
Го́ре ми́ру от собла́зн; ну́жда бо єсть прийти́ собла́зном; оба́че го́ре челові́ку тому́, і́мже собла́зн прихо́дить.
7
Го́ре мі́ру от собла́знъ: ну́жда бо є́сть пріити́ собла́зномъ: оба́че го́ре человѣ́ку тому́, и́мже собла́знъ прихо́дитъ.
8
А́ще ли рука́ твоя́ іли́ нога́ твоя́ соблажня́єть тя, отсіци́ ю і ве́рзи от себе́; добрі́йше ті єсть вни́ти в живо́т хро́му іли́ бі́дну [без руки́], не́же дві ру́ці і дві но́зі іму́щу вве́ржену би́ти во огнь ві́чний;
8
А́ще ли рука́ твоя́ или́ нога́ твоя́ соблажня́єтъ тя́, отсѣцы́ ю́ и ве́рзи от себе́: добрѣ́йше ти́ є́сть вни́ти въ живо́тъ хро́му или́ бѣ́дну, не́же двѣ́ ру́цѣ и двѣ́ но́зѣ иму́щу вве́ржену бы́ти во о́гнь вѣ́чный:
9
і а́ще о́ко твоє́ соблажня́єть тя, ізми́ є і ве́рзи от себе́; добрі́йше ті єсть со єди́нім о́ком в живо́т вни́ти, не́же дві о́ці іму́щу вве́ржену би́ти в геє́нну о́гненную.
9
и а́ще о́ко твоє́ соблажня́єтъ тя́, изми́ є́ и ве́рзи от себе́: добрѣ́йше ти́ є́сть со єди́нѣмъ о́комъ въ живо́тъ вни́ти, не́же двѣ́ о́цѣ иму́щу вве́ржену бы́ти въ геє́нну о́гненную.
10
(Зач. 75) Блюді́те, да не пре́зрите єди́наго (от) ма́лих сих; глаго́лю бо вам, я́ко а́нгели їх на небесі́х ви́ну ви́дять лице́ Отця́ Моєго́ Небе́снаго.
10
Блюди́те, да не пре́зрите єди́наго [от] ма́лыхъ си́хъ: глаго́лю бо ва́мъ, я́ко А́нгели и́хъ на небесѣ́хъ вы́ну ви́дятъ лице́ Отца́ Моєго́ Небе́снаго.
11
При́йде бо Син Челові́чеський (взиска́ти і) спасти́ поги́бшаго.
11
Пріи́де бо Сы́нъ Человѣ́ческій [взыска́ти и] спасти́ поги́бшаго.
12
Что вам мни́ться? А́ще бу́деть ні́коєму челові́ку сто ове́ць, і заблу́дить єди́на от них, не оста́вить ли де́в'ятьдесят і де́в'ять в гора́х і шед і́щеть заблу́ждшия?
12
Что́ ва́мъ мни́тся? А́ще бу́детъ нѣ́коєму человѣ́ку сто́ ове́цъ, и заблу́дитъ єди́на от ни́хъ: не оста́витъ ли де́вятьдесятъ и де́вять въ гора́хъ и ше́дъ и́щетъ заблу́ждшія?
13
І а́ще бу́деть [приключи́ться] обрісти́ ю, амі́нь глаго́лю вам, я́ко ра́дується о ней па́че, не́же о дев'яти́десятих і дев'яти́ не заблу́ждших.
13
И а́ще бу́детъ обрѣсти́ ю́, ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко ра́дуєтся о не́й па́че, не́же о девяти́десятихъ и девяти́ не заблу́ждшихъ.
14
Та́ко ність во́ля пред Отце́м ва́шим Небе́сним, да поги́бнеть єди́н от ма́лих сих.
14
Та́ко нѣ́сть во́ля предъ Отце́мъ ва́шимъ Небе́снымъ, да поги́бнетъ єди́нъ от ма́лыхъ си́хъ.
15
А́ще же согріши́ть к тебі́ брат твой, іди́ і обличи́ єго́ между́ тобо́ю і тім єди́нім; а́ще тебе́ послу́шаєть, приобрі́л єси́ бра́та твоєго́;
15
А́ще же согрѣши́тъ къ тебѣ́ бра́тъ тво́й, иди́ и обличи́ єго́ между́ тобо́ю и тѣ́мъ єди́нѣмъ: а́ще тебе́ послу́шаєтъ, пріобрѣ́лъ єси́ бра́та твоєго́:
16
а́ще ли тебе́ не послу́шаєть, поіми́ с собо́ю єще́ єди́наго іли́ два, да при усті́х двою́ іли́ тріє́х свиді́телей ста́неть всяк глаго́л;
16
а́ще ли тебе́ не послу́шаєтъ, поими́ съ собо́ю єще́ єди́наго или́ два́, да при устѣ́хъ двою́ или́ тріє́хъ свидѣ́телей ста́нетъ вся́къ глаго́лъ:
17
а́ще же не послу́шаєть їх, пові́ждь це́ркві; а́ще же і це́рков преслу́шаєть, бу́ди тебі́ я́коже язи́чник і мита́р.
17
а́ще же не послу́шаєтъ и́хъ, повѣ́ждь це́ркви: а́ще же и це́рковь преслу́шаєтъ, бу́ди тебѣ́ я́коже язы́чникъ и мыта́рь.
18
(Зач. 76) Амі́нь (бо) глаго́лю вам: єли́ка а́ще св'я́жете на землі́, бу́дуть св'я́зана на небесі́; і єли́ка а́ще разрішите́ на землі́, бу́дуть разріше́на на небесі́х.
18
Ами́нь [бо] глаго́лю ва́мъ: єли́ка а́ще свя́жете на земли́, бу́дутъ свя́зана на небеси́: и єли́ка а́ще разрѣшите́ на земли́, бу́дутъ разрѣше́на на небесѣ́хъ.
19
Па́ки амі́нь глаго́лю вам, я́ко а́ще два от вас совіща́єта на землі́ о вся́цій ве́щі, єя́же а́ще про́сита, бу́деть ї́ма от Отця́ Моєго́, І́же на Небесі́х;
19
Па́ки ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко а́ще два́ от ва́съ совѣща́єта на земли́ о вся́цѣй ве́щи, єя́же а́ще про́сита, бу́детъ и́ма от Отца́ Моєго́, И́же на небесѣ́хъ:
20
іді́же бо єста́ два іли́ тріє́ со́брані во і́м'я Моє́, ту єсьм посреді́ їх.
20
идѣ́же бо єста́ два́ или́ тріє́ со́брани во и́мя Моє́, ту́ є́смь посредѣ́ и́хъ.
21
Тогда́ присту́пль к Нему́ Петр рече́: Го́споди, колькра́ти а́ще согріши́ть в м'я брат мой, і отпущу́ ли єму́ до седьм крат?
21
Тогда́ присту́пль къ Нему́ Пе́тръ рече́: Го́споди, колькра́ты а́ще согрѣши́тъ въ мя́ бра́тъ мо́й, и отпущу́ ли єму́ до се́дмь кра́тъ?
22
Глаго́ла єму́ Ісу́с: не глаго́лю тебі́: до седьм крат, но до се́дьмдесят крат седьмери́цею.
22
Глаго́ла єму́ Іису́съ: не глаго́лю тебѣ́: до се́дмь кра́тъ, но до се́дмьдесятъ кра́тъ седмери́цею.
23
(Зач. 77) Сего́ ра́ди уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє челові́ку царю́, і́же восхоті́ стяза́тися о словесі́ с раби́ свої́ми.
23
Сего́ ра́ди уподо́бися Ца́рствіє Небе́сноє человѣ́ку царю́, и́же восхотѣ́ стяза́тися о словеси́ съ рабы́ свои́ми.
24
Наче́ншу же єму́ стяза́тися, приведо́ша єму́ єди́наго должника́ тьмо́ю тала́нт;
24
Наче́ншу же єму́ стяза́тися, приведо́ша єму́ єди́наго должника́ тмо́ю тала́нтъ:
25
не іму́щу же єму́ возда́ти, повелі́ ї госпо́дь єго́ прода́ти, і жену́ єго́, і ча́да, і вся, єли́ка імі́яше, і отда́ти.
25
не иму́щу же єму́ возда́ти, повелѣ́ и́ госпо́дь єго́ прода́ти, и жену́ єго́, и ча́да, и вся́, єли́ка имѣ́яше, и отда́ти.
26
Пад у́бо раб той, кла́няшеся єму́, глаго́ля: го́споди, потерпи́ на мні, і вся ті возда́м.
26
Па́дъ у́бо ра́бъ то́й, кла́няшеся єму́, глаго́ля: го́споди, потерпи́ на мнѣ́, и вся́ ти́ возда́мъ.
27
Милосе́рдовав же госпо́дь раба́ того́, прости́ єго́ і долг отпусти́ єму́.
27
Милосе́рдовавъ же госпо́дь раба́ того́, прости́ єго́ и до́лгъ отпусти́ єму́.
28
Ізше́д же раб той, обрі́те єди́наго (от) клевре́т свої́х, і́же бі до́лжен єму́ стом пі́нязь; і єм єго́ давля́ше, глаго́ля: отда́ждь мі, і́мже (мі) єси́ до́лжен.
28
Изше́дъ же ра́бъ то́й, обрѣ́те єди́наго [от] клевре́тъ свои́хъ, и́же бѣ́ до́лженъ єму́ сто́мъ пѣ́нязь: и є́мь єго́ давля́ше, глаго́ля: отда́ждь ми́, и́мже [ми́] єси́ до́лженъ.
29
Пад у́бо клевре́т єго́ на но́зі єго́, моля́ше єго́, глаго́ля: потерпи́ на мні, і вся возда́м ті.
29
Па́дъ у́бо клевре́тъ єго́ на но́зѣ єго́, моля́ше єго́, глаго́ля: потерпи́ на мнѣ́, и вся́ возда́мъ ти́.
30
Он же не хотя́ше, но вед всади́ єго́ в темни́цю, до́ндеже возда́сть до́лжноє.
30
О́нъ же не хотя́ше, но ве́дъ всади́ єго́ въ темни́цу, до́ндеже возда́стъ до́лжноє.
31
Ви́дівше же клевре́ти єго́ би́вшая, сжа́лиша сі зіло́ і прише́дше сказа́ша господи́ну своєму́ вся би́вшая.
31
Ви́дѣвше же клевре́ти єго́ бы́вшая, сжа́лиша си́ зѣло́ и прише́дше сказа́ша господи́ну своєму́ вся́ бы́вшая.
32
Тогда́ призва́в єго́ господи́н єго́, глаго́ла єму́: ра́бе лука́вий, весь долг он отпусти́х тебі́, поне́же умоли́л м'я єси́;
32
Тогда́ призва́въ єго́ господи́нъ єго́, глаго́ла єму́: ра́бе лука́вый, ве́сь до́лгъ о́нъ отпусти́хъ тебѣ́, поне́же умоли́лъ мя́ єси́:
33
не подоба́ше ли і тебі́ поми́ловати клевре́та твоєго́, я́коже і аз тя поми́ловах?
33
не подоба́ше ли и тебѣ́ поми́ловати клевре́та твоєго́, я́коже и а́зъ тя́ поми́ловахъ?
34
І прогні́вався госпо́дь єго́, предаде́ єго́ мучи́телем, до́ндеже возда́сть весь долг свой.
34
И прогнѣ́вався госпо́дь єго́, предаде́ єго́ мучи́телемъ, до́ндеже возда́стъ ве́сь до́лгъ сво́й.
35
Та́ко і Оте́ць Мой Небе́сний сотвори́ть вам, а́ще не отпустите́ ки́йждо бра́ту своєму́ от серде́ць ва́ших прегріше́нія їх.
35
Та́ко и Оте́цъ Мо́й Небе́сный сотвори́тъ ва́мъ, а́ще не отпустите́ кі́йждо бра́ту своєму́ от серде́цъ ва́шихъ прегрѣше́нія и́хъ.