Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 97) І ізше́д Ісу́с ідя́ше от це́ркве. І приступи́ша (к Нему́) ученици́ Єго́ показа́ти Єму́ зда́нія церко́вная.
1
(За? ч7з7) И# и3зшeдъ ї}съ и3дsше t цeркве. И# приступи1ша (къ немY) ўчн7цы2 є3гw2 показaти є3мY зд†ніz церкHвнаz.
2
Ісу́с же рече́ їм: не ви́дите ли вся сія́? Амі́нь глаго́лю вам, не і́мать оста́ти зді ка́мень на ка́мені, і́же не разори́ться.
2
Ї}съ же речE и5мъ: не ви1дите ли вс‰ сі‰; ґми1нь гlю вaмъ, не и4мать њстaти здЁ кaмень на кaмени, и4же не разори1тсz.
3
(Зач. 98) Сідя́щу же Єму́ на горі́ Єлео́нстій, приступи́ша к Нему́ ученици́ на єди́ні, глаго́люще: рци нам, когда́ сія́ бу́дуть? І что єсть зна́меніє Твоєго́ прише́ствія і кончи́на ві́ка?
3
(За? ч7}.) Сэдsщу же є3мY на горЁ є3леHнстэй, приступи1ша къ немY ўчн7цы2 на є3ди1нэ, глаг0люще: рцы2 нaмъ, когдA сі‰ бyдутъ; и3 что2 є4сть знaменіе твоегw2 пришeствіz и3 кончи1на вёка;
4
І отвіща́в Ісу́с рече́ їм: блюді́те, да нікто́же вас прельсти́ть;
4
И# tвэщaвъ ї}съ речE и5мъ: блюди1те, да никт0же вaсъ прельсти1тъ:
5
мно́зі бо при́йдуть во і́м'я Моє́, глаго́люще: аз єсьм Христо́с; і мно́гі прельстя́ть.
5
мн0зи бо пріи1дутъ во и4мz моE, глаг0люще: ѓзъ є4смь хrт0съ: и3 мнHги прельстsтъ.
6
Усли́шати же і́мате бра́ні і сли́шанія бра́нем. Зрі́те, не ужаса́йтеся, подоба́єть бо всім (сим) би́ти; но не тогда́ єсть кончи́на.
6
Ўслhшати же и4мате бр†ни и3 слы6шаніz брaнемъ. Зри1те, не ўжасaйтесz, подобaетъ бо всBмъ (си6мъ) бhти: но не тогдA є4сть кончи1на.
7
Воста́неть бо язи́к на язи́к, і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть гла́ди і па́губи і тру́си по мі́стом;
7
Востaнетъ бо kзhкъ на kзhкъ, и3 цaрство на цaрство: и3 бyдутъ глaди и3 п†губы и3 трyси по мёстwмъ:
8
вся же сія́ нача́ло болі́знем.
8
вс‰ же сі‰ начaло болёзнемъ.
9
Тогда́ предадя́ть ви в ско́рбі і убію́ть ви; і бу́дете ненави́димі всі́ми язи́ки і́мене Моєго́ ра́ди.
9
ТогдA предадsтъ вы2 въ скHрби и3 ўбію1тъ вы2: и3 бyдете ненави1дими всёми kзы6ки и4мене моегw2 рaди.
10
І тогда́ соблазня́ться мно́зі, і друг дру́га предадя́ть, і возненави́дять друг дру́га;
10
И# тогдA соблазнsтсz мн0зи, и3 дрyгъ дрyга предадsтъ, и3 возненави1дzтъ дрyгъ дрyга:
11
і мно́зі лжепроро́ци воста́нуть і прельстя́ть мно́гія;
11
и3 мн0зи лжепрор0цы востaнутъ и3 прельстsтъ мнHгіz:
12
і за умноже́ніє беззако́нія ізся́кнеть люби́ мно́гих.
12
и3 за ўмножeніе беззак0ніz, и3зсsкнетъ любы2 мн0гихъ.
13
(Зач. 99) Претерпі́вий же до конця́, той спасе́ться.
13
(За? ч7f7.) Претерпёвый же до концA, т0й спасeтсz.
14
І пропові́сться сіє́ Єва́нгеліє Ца́рствія по всей вселе́нній, во свиді́тельство всім язи́ком; і тогда́ при́йдеть кончи́на.
14
И# проповёстсz сіE є3ђліе цrтвіz по всeй вселeннэй, во свидётелство всBмъ kзhкwмъ: и3 тогдA пріи1детъ кончи1на.
15
Єгда́ у́бо у́зрите ме́рзость запусті́нія, рече́нную Даниї́лом проро́ком, стоя́щу на мі́сті свя́ті, — і́же чтеть, да разумі́єть, —
15
Е#гдA u5бо ќзрите мeрзость запустёніz, речeнную даніи1ломъ прbр0комъ, стоsщу на мёстэ с™э: и4же чтeтъ, да разумёетъ:
16
тогда́ су́щії во Іуде́ї да біжа́ть на го́ри;
16
тогдA сyщіи во їудeи да бэжaтъ на г0ры:
17
(і) і́же на кро́ві, да не схо́дить взя́ти я́же в дому́ єго́;
17
(и3) и4же на кр0вэ, да не сх0дитъ взsти ±же въ домY є3гw2:
18
і і́же на селі́, да не возврати́ться всп'ять взя́ти риз свої́х.
18
и3 и5же на селЁ, да не возврати1тсz вспsть взsти ри1зъ свои1хъ.
19
Го́ре же непра́здним і доя́щим в ти́я дні.
19
Г0ре же непр†зднымъ и3 доsщымъ въ ты6z дни6.
20
Молі́теся же, да не бу́деть бі́гство ва́ше в зимі́, ні в субо́ту.
20
Моли1тесz же, да не бyдетъ бёгство вaше въ зимЁ, ни въ суббHту.
21
Бу́деть бо тогда́ скорб ве́лія, якова́же не била́ от нача́ла ми́ра досе́лі, ніже́ і́мать би́ти.
21
Бyдетъ бо тогдA ск0рбь вeліz, kковaже не былA t начaла мjра досeлэ, нижE и4мать бhти.
22
І а́ще не би́ша прекрати́лися дні́є о́ни, не би у́бо спасла́ся вся́ка плоть; ізбра́нних же ра́ди прекратя́ться дні́є о́ни.
22
И# ѓще не бhша прекрати1лисz днjе w4ны, не бы2 ќбw спаслaсz всsка пл0ть: и3збрaнныхъ же рaди прекратsтсz днjе w4ны.
23
Тогда́ а́ще кто рече́ть вам: се, зді Христо́с, іли́ о́нді — не імі́те ві́ри;
23
ТогдA ѓще кто2 речeтъ вaмъ: сE, здЁ хrт0съ, и3ли2 џндэ: не и3ми1те вёры:
24
воста́нуть бо лжехри́сти і лжепроро́ци і дадя́ть зна́менія ве́лія і чудеса́, я́коже прельсти́ти, а́ще возмо́жно, і ізбра́нния.
24
востaнутъ бо лжехрjсти и3 лжепрор0цы и3 дадsтъ знaмєніz вє1ліz и3 чудесA, ћкоже прельсти1ти, ѓще возм0жно, и3 и3збр†нныz.
25
Се, пре́жде ріх вам.
25
СE, прeжде рёхъ вaмъ.
26
А́ще у́бо реку́ть вам: се, в пусти́ні єсть, — не ізиді́те; се, в сокро́вищих, — не імі́те ві́ри;
26
Ѓще u5бо рекyтъ вaмъ: сE, въ пустhни є4сть, не и3зыди1те: сE, въ сокр0вищихъ, не и3ми1те вёры:
27
(Зач. 100) я́коже бо мо́лнія ісхо́дить от восто́к і явля́ється до за́пад, та́ко бу́деть прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
27
(За? R.) ћкоже бо м0лніz и3сх0дитъ t востHкъ и3 kвлsетсz до з†падъ, тaкw бyдетъ пришeствіе сн7а чlвёческагw:
28
іді́же бо а́ще бу́деть труп, та́мо соберу́ться орли́.
28
и3дёже бо ѓще бyдетъ трyпъ, тaмw соберyтсz nрли2.
29
А́біє же, по ско́рбі дній тіх, со́лнце поме́ркнеть, і луна́ не дасть сві́та своєго́, і зві́зди спаду́ть с небесе́, і си́ли небе́сния подви́гнуться;
29
Ѓбіе же, по ск0рби днjй тёхъ, с0лнце помeркнетъ, и3 лунA не дaстъ свёта своегw2, и3 ѕвёзды спадyтъ съ небесE, и3 си6лы небє1сныz подви1гнутсz:
30
і тогда́ яви́ться зна́меніє Си́на Челові́чеськаго на небесі́; і тогда́ воспла́чуться вся колі́на земна́я і у́зрять Си́на Челові́чеськаго гряду́ща на о́блаціх небе́сних с си́лою і сла́вою мно́гою;
30
и3 тогдA kви1тсz знaменіе сн7а чlвёческагw на небеси2: и3 тогдA восплaчутсz вс‰ кwлёна земн†z и3 ќзрzтъ сн7а чlвёческаго грzдyща на w4блацэхъ небeсныхъ съ си1лою и3 слaвою мн0гою:
31
і по́слеть а́нгели Своя́ с тру́бним гла́сом ве́ліїм, і соберу́ть ізбра́нния Єго́ от чети́рех вітр, от коне́ць небе́с до коне́ць їх.
31
и3 п0слетъ ѓгGлы сво‰ съ трyбнымъ глaсомъ вeліимъ, и3 соберyтъ и3збр†нныz є3гw2 t четhрехъ вBтръ, t конє1цъ небeсъ до конє1цъ и4хъ.
32
От смоко́вниці же научі́теся при́тчі: єгда́ уже́ ва́їя єя́ бу́дуть мла́да, і ли́ствіє прозя́бнеть, ві́дите, я́ко близ єсть жа́тва;
32
T смок0вницы же научи1тесz при1тчи: є3гдA ўжE в†іz є3S бyдутъ млaда, и3 ли1ствіе прозsбнетъ, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть жaтва:
33
та́ко і ви, єгда́ ви́дите сія́ вся, ві́діте, я́ко близ єсть, при две́рех.
33
тaкw и3 вы2, є3гдA ви1дите сі‰ вс‰, вёдите, ћкw бли1з8 є4сть, при двeрехъ.
34
(Зач. 101) Амі́нь глаго́лю вам, не мимоі́деть род сей, до́ндеже вся сія́ бу́дуть;
34
(За? R№.) Ґми1нь гlю вaмъ, не мимои1детъ р0дъ сeй, д0ндеже вс‰ сі‰ бyдутъ:
35
не́бо і земля́ мимоі́деть, словеса́ же Моя́ не мимоі́дуть.
35
нeбо и3 землS мимои1детъ, словесa же мо‰ не мимои1дутъ.
36
(Зач. 102) О дні же том і часі́ нікто́же вість, ні а́нгели небе́снії, то́кмо Оте́ць Мой єди́н;
36
(За? Rв7.) Њ дни1 же т0мъ и3 часЁ никт0же вёсть, ни ѓгGли нбcніи, т0кмw nц7ъ м0й є3ди1нъ:
37
я́коже (бо бисть во) дні Но́єви, та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
37
ћкоже (бо бhсть во) дни6 нHєвы, тaкw бyдетъ и3 пришeствіе сн7а чlвёческагw:
38
я́коже бо бі́ху во дні пре́жде пото́па яду́ще і пію́ще, женя́щеся і посяга́юще, до него́же дне вни́де Но́є в ковче́г,
38
ћкоже бо бёху во дни6 прeжде пот0па kдyще и3 пію1ще, женsщесz и3 посzгaюще, до негHже днE вни1де нHе въ ковчeгъ,
39
і не уві́діша, до́ндеже при́йде вода́ і взят вся; та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
39
и3 не ўвёдэша, д0ндеже пріи1де водA и3 взsтъ вс‰: тaкw бyдетъ и3 пришeствіе сн7а чlвёческагw:
40
тогда́ два бу́дета на селі́: єди́н поє́млеться, а други́й оставля́ється;
40
тогдA двA бyдета на селЁ: є3ди1нъ поeмлетсz, ґ другjй њставлsетсz:
41
дві ме́лющі в же́рновах: єди́на поє́млеться, і єди́на оставля́ється.
41
двЁ мeлющэ въ жeрновахъ: є3ди1на поeмлетсz, и3 є3ди1на њставлsетсz.
42
(Зач. 103) Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте, в кий час Госпо́дь ваш при́йдеть.
42
(За? RG.) Бди1те u5бо, ћкw не вёсте, въ кjй чaсъ гDь вaшъ пріи1детъ.
43
Сіє́ же ві́діте, я́ко а́ще би ві́дал до́му влади́ка, в ку́ю стра́жу тать при́йдеть, бділ у́бо би і не би дал подкопа́ти хра́ма своєго́.
43
Сіe же вёдите, ћкw ѓще бы вёдалъ д0му владhка, въ кyю стрaжу тaть пріи1детъ, бдёлъ ќбw бы и3 не бы2 дaлъ подкопaти хрaма своегw2.
44
Сего́ ра́ди і ви бу́діте гото́ві; я́ко, в о́ньже час не мните́, Син Челові́чеський при́йдеть.
44
Сегw2 рaди и3 вы2 бyдите гот0ви: ћкw, въ џньже чaсъ не мнитE, сн7ъ чlвёческій пріи1детъ.
45
Кто у́бо єсть ві́рний раб і му́дрий, єго́же поста́вить господи́н єго́ над до́мом свої́м, є́же дая́ти їм пи́щу во вре́м'я (їх)?
45
Кто2 u5бо є4сть вёрный рaбъ и3 мyдрый, є3г0же постaвитъ господи1нъ є3гw2 над8 д0момъ свои1мъ, є4же даsти и5мъ пи1щу во врeмz (и4хъ);
46
Блаже́н раб той, єго́же, прише́д господи́н єго́, обря́щеть та́ко творя́ща;
46
бlжeнъ рaбъ т0й, є3г0же, пришeдъ господи1нъ є3гw2, њбрsщетъ тaкw творsща:
47
амі́нь глаго́лю вам, я́ко над всім імі́нієм свої́м поста́вить єго́.
47
ґми1нь гlю вaмъ, ћкw над8 всёмъ и3мёніемъ свои1мъ постaвитъ є3го2.
48
А́ще ли же рече́ть злий раб той в се́рдці своє́м: косни́ть господи́н мой прийти́,
48
Ѓще ли же речeтъ ѕлhй рaбъ т0й въ сeрдцы своeмъ: косни1тъ господи1нъ м0й пріити2,
49
і на́чнеть би́ти клевре́ти своя́, я́сти же і пи́ти с пія́ницями, —
49
и3 нaчнетъ би1ти клеврeты сво‰, ћсти же и3 пи1ти съ піsницами:
50
при́йдеть господи́н раба́ того́ в день, в о́ньже не ча́єть, і в час, в о́ньже не вість,
50
пріи1детъ господи1нъ рабA тогw2 въ дeнь, въ џньже не чaетъ, и3 въ чaсъ, въ џньже не вёсть,
51
і расте́шеть єго́ полма́, і часть єго́ с неві́рними положи́ть; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
51
и3 растeшетъ є3го2 полмA, и3 чaсть є3гw2 съ невёрными положи1тъ: тY бyдетъ плaчь и3 скрeжетъ зубHмъ.