Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 97) І ізше́д Ісу́с ідя́ше от це́ркве. І приступи́ша (к Нему́) ученици́ Єго́ показа́ти Єму́ зда́нія церко́вная.
1
И изшеD і^с~, и^дяше эT цр~кве. и^ пристђпи'шя к немђ оу^ченицы е^го, покаꙁати е^мђ зданїа цр~ко'внаа.
2
Ісу́с же рече́ їм: не ви́дите ли вся сія́? Амі́нь глаго́лю вам, не і́мать оста́ти зді ка́мень на ка́мені, і́же не разори́ться.
2
і^с~ же рече и^мъ. видите ли вс^я сїа; а^ми'нь гл~ю вамъ, не и%мать ѓ^стаᲄи здњ ка'мень на ка'мени, е^же не разори'тся”
3
(Зач. 98) Сідя́щу же Єму́ на горі́ Єлео́нстій, приступи́ша к Нему́ ученици́ на єди́ні, глаго́люще: рци нам, когда́ сія́ бу́дуть? І что єсть зна́меніє Твоєго́ прише́ствія і кончи́на ві́ка?
3
Сњдя'щђ же е^мђ на горњ е^леѓ'н#стᲇи, пристђпи'ша к немђ оу^ченицы на е^ді'нᲇ гл~юще. рц^и намъ, когда сїа бђ'дђтъ; и^ что е^сть ꙁна'менїе твоего прише'ствїа и^ кончи'на вњкђ;
4
І отвіща́в Ісу́с рече́ їм: блюді́те, да нікто́же вас прельсти́ть;
4
и^ эTвњща'въ і^с~, рече и^мъ. блюдњте, да никтоже васъ прельсти'тъ.
5
мно́зі бо при́йдуть во і́м'я Моє́, глаго́люще: аз єсьм Христо́с; і мно́гі прельстя́ть.
5
мно'ѕи б^о прїидђтъ въ и^мя мое`, гл~юще, а%зъ е^смь х~с, и^ мно'гы прельстятъ”
6
Усли́шати же і́мате бра́ні і сли́шанія бра́нем. Зрі́те, не ужаса́йтеся, подоба́єть бо всім (сим) би́ти; но не тогда́ єсть кончи́на.
6
Оу%слы'шати же и^мате брани, и^ слы'шанїа бра'немъ. зри'те, не оу^жаса'итеся. подоба'етъ б^о всњмъ си'мъ быти. н^о не тогда е^сть кончи'на.
7
Воста́неть бо язи́к на язи́к, і ца́рство на ца́рство; і бу́дуть гла́ди і па́губи і тру́си по мі́стом;
7
вᲆста'нетъ б^о я^ꙁы'къ на я^ѕы'къ, и^ црsтво на црsтво” И$ бђ'дђтъ глади и па'гђбы и трђ'си по мњста.
8
вся же сія́ нача́ло болі́знем.
8
вся же сїа нача'ло болњꙁнемᲆ”
9
Тогда́ предадя́ть ви в ско́рбі і убію́ть ви; і бу́дете ненави́димі всі́ми язи́ки і́мене Моєго́ ра́ди.
9
Тогда` предадятъ вы^ в# ско'рби, и^ оу^бїю'тъ в^ы, и^ бђ'дете ненави'дими всᲇми я^зы'кы, и^мени мое^го ради”
10
І тогда́ соблазня́ться мно́зі, і друг дру́га предадя́ть, і возненави́дять друг дру́га;
10
И$ тогда` събла'знятъся мно'ѕи, и^ дрђгъ дрђга предадятъ, и^ въꙁненавидиT дрђгъ дрђга”
11
і мно́зі лжепроро́ци воста́нуть і прельстя́ть мно́гія;
11
И$ мно'ѕи л#же пррoцы в#ста'нђт#, и^ прельстятъ многыа,
12
і за умноже́ніє беззако́нія ізся́кнеть люби́ мно́гих.
12
и^ за оу^мно'женїе беꙁа'конїа, и^ꙁся'кнетᲆ любы` мно'гыхъ”
13
(Зач. 99) Претерпі́вий же до конця́, той спасе́ться.
13
Претръпњ'выи же до конца`, то'и сп~сется”
14
І пропові́сться сіє́ Єва́нгеліє Ца́рствія по всей вселе́нній, во свиді́тельство всім язи́ком; і тогда́ при́йдеть кончи́на.
14
и^ проповњ'сться сїе е^љhлїе цр~ьствїа, по все'и вселе'ннњи, въ свњдњтельство всњмъ я^ѕы'комъ, и^ тогда` прїидеT кончи'на”
15
Єгда́ у́бо у́зрите ме́рзость запусті́нія, рече́нную Даниї́лом проро́ком, стоя́щу на мі́сті свя́ті, — і́же чтеть, да разумі́єть, —
15
Є$гда оу^бо оу%зрите мр'ьꙁость ꙁапђстњ'нїа, рече'нђю дани'иломъ пррoкомъ, стоащђ на мњ'стњ ст~њ, и^же чте'тъ да раꙁђмњ'етъ”
16
тогда́ су́щії во Іуде́ї да біжа́ть на го́ри;
16
Тогда` сђщїи въ и^юде'и, да бњжа'тъ на горы.
17
(і) і́же на кро́ві, да не схо́дить взя́ти я́же в дому́ єго́;
17
і^ и^же на кровњ, да не схо'диT взяᲄи ја^же в домђ е^го.
18
і і́же на селі́, да не возврати́ться всп'ять взя́ти риз свої́х.
18
і^ и^же на селњ, да не вᲆзвраᲄи'тся в#спяT взяти ри'зъ свои^хᲆ”
19
Го́ре же непра́здним і доя́щим в ти́я дні.
19
Горе же непразDныM, и^ доя'щимъ в тыи` дн~и”
20
Молі́теся же, да не бу́деть бі́гство ва́ше в зимі́, ні в субо́ту.
20
Моли'те же ся, да не бђ'детъ бњжъство ваше зимњ, ни в сђбо'тђ”
21
Бу́деть бо тогда́ скорб ве́лія, якова́же не била́ от нача́ла ми́ра досе́лі, ніже́ і́мать би́ти.
21
бђ'детъ б^отогда ско'рбъ ве'лїа, ја^кова же' нњ'сть была эT начя'ла ми'рђ, доселњ, ниже и%мать быти”
22
І а́ще не би́ша прекрати́лися дні́є о́ни, не би у́бо спасла́ся вся́ка плоть; ізбра́нних же ра́ди прекратя́ться дні́є о́ни.
22
и^ а'ще не бышя прекрати'лися дн~їе тїи, не бы` оу^бо спасла'ся вся'ка плоть. и^збра'нныхъ же ради прекратяT ся дн~їе тїи”
23
Тогда́ а́ще кто рече́ть вам: се, зді Христо́с, іли́ о́нді — не імі́те ві́ри;
23
Тогда а^ще кт^о речетъ вамъ. с^е здњ х~с, и^ли ѓ%ндњ, не и^мњте вњры”
24
воста́нуть бо лжехри́сти і лжепроро́ци і дадя́ть зна́менія ве́лія і чудеса́, я́коже прельсти́ти, а́ще возмо́жно, і ізбра́нния.
24
в#ста'нђтъ б^о лжехристи и^ л#же пррoцы, и^ дадя'тъ знаменїя ве'лїа и^ чюдеса, ја%коже прельстити а^ще възможно і^ и^з#бранныа”
25
Се, пре́жде ріх вам.
25
с^е преже рњхъ вамъ”
26
А́ще у́бо реку́ть вам: се, в пусти́ні єсть, — не ізиді́те; се, в сокро́вищих, — не імі́те ві́ри;
26
а^ще оу^бо рекђтᲆ ваM. с^е в# пђсты'ни еs, не и^зыдњте. с^е въ скро'вищыхъ, не и^мњте вњры”
27
(Зач. 100) я́коже бо мо́лнія ісхо́дить от восто́к і явля́ється до за́пад, та́ко бу́деть прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
27
ЈА/коже б^о мо'лнїи и^схо'дитъ эT въсто'къ, и^ ја^вля'ется до ꙁападъ, та'ко бђ'детъ и^ прише'ствїе сн~а чл~чьскаго”
28
іді́же бо а́ще бу́деть труп, та́мо соберу́ться орли́.
28
идеже б^о а^ще бђ'детъ трђпъ, та'мо съберђтся ѓ^рли`”
29
А́біє же, по ско́рбі дній тіх, со́лнце поме́ркнеть, і луна́ не дасть сві́та своєго́, і зві́зди спаду́ть с небесе́, і си́ли небе́сния подви́гнуться;
29
А$бїе же по скорби дн~їи тњхъ, слн~це поме'р#кнетъ и^ лђна` не да'стъ свњта свое^го, и^ ѕвᲇзды спа'днђтъ с# нб~се, и^ си'лы нбsныя подвигнђтся”
30
і тогда́ яви́ться зна́меніє Си́на Челові́чеськаго на небесі́; і тогда́ воспла́чуться вся колі́на земна́я і у́зрять Си́на Челові́чеськаго гряду́ща на о́блаціх небе́сних с си́лою і сла́вою мно́гою;
30
И$ тогда ја%вится зна'менїе сн~а члчsкаго на нб~си” И$ тогда` въспла'чются вс^я колњна земная. и^ оу%ѕрятъ сн~а члчsкаго грядђща на ѓ^блацњхъ нб~сныхъ, съ си'лою и^ сла'вою мно'гою.
31
і по́слеть а́нгели Своя́ с тру́бним гла́сом ве́ліїм, і соберу́ть ізбра́нния Єго́ от чети́рех вітр, от коне́ць небе́с до коне́ць їх.
31
и^ по'слетъ а'гг~лы своа, съ трђ'бнымъ гла'сомъ ве'лїемъ, и^ съберђтъ и^збра'нныя е^го эT четы'рех# вњтръ, эT конецъ нб~съ, до коне'цъ и^хъ.
32
От смоко́вниці же научі́теся при́тчі: єгда́ уже́ ва́їя єя́ бу́дуть мла́да, і ли́ствіє прозя́бнеть, ві́дите, я́ко близ єсть жа́тва;
32
эT смоко'вница же наоу^чи'теся при'тчи” е^гда оу^же вњйа еа` бђдђтᲆ мла'да, и^ листвїе проꙁя'бнетъ” вњ'дите ја^ко бли'ꙁъ е^сть жа'тва”
33
та́ко і ви, єгда́ ви́дите сія́ вся, ві́діте, я́ко близ єсть, при две́рех.
33
та'ко и^ в^ы, е^гда ви'дите сїа вс^я, вњдите ја%ко блиꙁъ е^сть при две'рехъ”
34
(Зач. 101) Амі́нь глаго́лю вам, не мимоі́деть род сей, до́ндеже вся сія́ бу́дуть;
34
А/ми'нь гл~ю вамъ, не мимои%детъ роD сей, до'ндеже вс^я сїа бђ'дђтъ.
35
не́бо і земля́ мимоі́деть, словеса́ же Моя́ не мимоі́дуть.
35
н~бо и^ ꙁемля ми'мои%детъ, словеса же моя не ми'мои^дђтъ”
36
(Зач. 102) О дні же том і часі́ нікто́же вість, ні а́нгели небе́снії, то́кмо Оте́ць Мой єди́н;
36
Э$ дн~и же томъ, и^ часњ, никто'же вњсть. ни а'гг~ли нбsнїи, ᲄо'кмо эTц~ъ мои е^ді'нъ”
37
я́коже (бо бисть во) дні Но́єви, та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
37
ЈА/коже б^о бысть въ дн~и но'евы, та'ко бђдеT и^ пришествїе сн~а члчsкаго”
38
я́коже бо бі́ху во дні пре́жде пото́па яду́ще і пію́ще, женя́щеся і посяга́юще, до него́же дне вни́де Но́є в ковче́г,
38
ЈА/коже б^о бњхђ вᲆ дн~и преже пото'па, ја^дђще же и^ пїюще. женя'щеся и^ посага'юще, до негоже дн~е вни'де но'е в ковчеh,
39
і не уві́діша, до́ндеже при́йде вода́ і взят вся; та́ко бу́деть і прише́ствіє Си́на Челові́чеськаго;
39
и^ не оу^вњ'дњша, дон#деже прїиде вода`, и^ взяT вс^я, та'ко бђ'деT и^ пришествїе сн~а члчsкаго”
40
тогда́ два бу́дета на селі́: єди́н поє́млеться, а други́й оставля́ється;
40
Тогда` дв^а бђдета на селњ, е^ді'нъ поемлеTся а^ дрђгі'и ѓ^ставляеTся.
41
дві ме́лющі в же́рновах: єди́на поє́млеться, і єди́на оставля́ється.
41
дв^њ мелющи в# же'рноваX, е^ді'на пое'млеTся, и^ е^ді'на ѓ^ставля'еᲄся”
42
(Зач. 103) Бді́те у́бо, я́ко не ві́сте, в кий час Госпо́дь ваш при́йдеть.
42
Бди'те оу^бо, ја^ко не вњсте в# кі'и часъ г~ь вашъ прїидетъ”
43
Сіє́ же ві́діте, я́ко а́ще би ві́дал до́му влади́ка, в ку́ю стра́жу тать при́йдеть, бділ у́бо би і не би дал подкопа́ти хра́ма своєго́.
43
Се же вњдите ја%ко а^ще б^ы вњдалъ до'мђ влDка, в# кђю страждђ тать прїидетъ, бдњлъ оу^бо б^ы, и^ не бы далъ поDкопа'ти хра'ма свое^го,
44
Сего́ ра́ди і ви бу́діте гото́ві; я́ко, в о́ньже час не мните́, Син Челові́чеський при́йдеть.
44
сего ради и^ в^ы бђдњте гото'ви, ја^ко в о'ньже часъ не мните`, сн~ъ члчsкїи прїидетъ”
45
Кто у́бо єсть ві́рний раб і му́дрий, єго́же поста́вить господи́н єго́ над до́мом свої́м, є́же дая́ти їм пи́щу во вре́м'я (їх)?
45
Кт^о оу^бо е^сть вᲇрныи рабъ и^ мђ'дрыи. е^гоже поста'виT господи'нъ е^го наD до'момъ свои'м#. е^же даа'ти и^мъ пи'щђ въ время и^хъ;
46
Блаже́н раб той, єго́же, прише́д господи́н єго́, обря́щеть та́ко творя́ща;
46
блаже'нъ рабᲆ то'и, е^гоy пришеD господинъ е^го, ѓ^бря'щетъ та'котворяща.
47
амі́нь глаго́лю вам, я́ко над всім імі́нієм свої́м поста́вить єго́.
47
а^ми'нь гл~ю вамъ, ја^ко наD всњмъ и^мњнїемъ свои^мъ поста'витᲆ е^го”
48
А́ще ли же рече́ть злий раб той в се́рдці своє́м: косни́ть господи́н мой прийти́,
48
А$ще ли же речеT злы'и ра'бъ то'и в# срDци своем#, коснитъ господинъ мои прїити`,
49
і на́чнеть би́ти клевре́ти своя́, я́сти же і пи́ти с пія́ницями, —
49
и^ начнетъ би'ти клеврњты своя, ја%сти же и^ пи'ти съ пїа'ницами.
50
при́йдеть господи́н раба́ того́ в день, в о́ньже не ча́єть, і в час, в о́ньже не вість,
50
прїидетᲆ господи'нъ раба того, в# дн~ь в оньже не чае^тъ, и^ в часъ въ ньже не вњсть,
51
і расте́шеть єго́ полма́, і часть єго́ с неві́рними положи́ть; ту бу́деть плач і скре́жет зубо́м.
51
и^ проте'шетъ е^го по'лъма, и^ часть е^го с невњ'рными положитъ. т^ђ бђд'етъ плачъ и^ скрежет# зђбомъ.