Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
(Зач. 107) І бисть, єгда́ сконча́ Ісу́с вся словеса́ сія́, рече́ ученико́м Свої́м:
1
И бы́сть, єгда́ сконча́ Іису́съ вся́ словеса́ сія́, рече́ ученико́мъ Свои́мъ:
2
ві́сте, я́ко по двою́ дню Па́сха бу́деть, і Син Челові́чеський пре́дан бу́деть на проп'я́тіє.
2
вѣ́сте, я́ко по двою́ дню́ Па́сха бу́детъ, и Сы́нъ Человѣ́ческій пре́данъ бу́детъ на пропя́тіє.
3
Тогда́ собра́шася архієре́є, і кни́жници, і ста́рці людсті́ї во двор архієре́йов, глаго́лемаго Кая́фи,
3
Тогда́ собра́шася архієре́є и кни́жницы и ста́рцы людсті́и во дво́ръ архієре́овъ, глаго́лемаго Каіа́фы,
4
і совіща́ша, да Ісу́са ле́стію і́муть і убію́ть;
4
и совѣща́ша, да Іису́са ле́стію и́мутъ и убію́тъ:
5
глаго́лаху же: но не в пра́здник, да не молва́ бу́деть в лю́дех.
5
глаго́лаху же: но не въ пра́здникъ, да не молва́ бу́детъ въ лю́дехъ.
6
(Зач. 108) Ісу́су же би́вшу в Вифа́нії, в дому́ Си́мона прокаже́ннаго,
6
Іису́су же бы́вшу въ Виѳа́ніи, въ дому́ Сі́мона прокаже́ннаго,
7
приступи́ к Нему́ жена́, сткля́ницю ми́ра іму́щи многоці́ннаго, і возлива́ше на главу́ Єго́ возлежа́ща.
7
приступи́ къ Нему́ жена́, сткля́ницу ми́ра иму́щи многоцѣ́ннаго, и возлива́ше на главу́ Єго́ возлежа́ща.
8
Ви́дівше же ученици́ Єго́ негодова́ша, глаго́люще: чесо́ ра́ди ги́бель сія́ (бисть)?
8
Ви́дѣвше же ученицы́ Єго́ негодова́ша, глаго́люще: чесо́ ра́ди ги́бель сія́ [бы́сть]?
9
Можа́ше бо сіє́ ми́ро продано́ би́ти на мно́зі і да́тися ни́щим.
9
Можа́ше бо сіє́ ми́ро продано́ бы́ти на мно́зѣ и да́тися ни́щымъ.
10
Разумі́в же Ісу́с рече́ їм: что тружда́єте жену́? Ді́ло бо добро́ соді́ла о Мні;
10
Разумѣ́въ же Іису́съ рече́ и́мъ: что́ тружда́єте жену́? Дѣ́ло бо добро́ содѣ́ла о Мнѣ́:
11
всегда́ бо ни́щия і́мате с собо́ю, Мене́ же не всегда́ і́мате;
11
всегда́ бо ни́щыя и́мате съ собо́ю, Мене́ же не всегда́ и́мате:
12
возлія́вши бо сія́ ми́ро сіє́ на ті́ло Моє́, на погребе́ніє М'я сотвори́;
12
возлія́вши бо сія́ ми́ро сіє́ на тѣ́ло Моє́, на погребе́ніє Мя́ сотвори́:
13
амі́нь глаго́лю вам: іді́же а́ще пропові́дано бу́деть Єва́нгеліє сіє́ во всем ми́рі, рече́ться і є́же сотвори́ сія́, в па́м'ять єя́.
13
ами́нь глаго́лю ва́мъ: идѣ́же а́ще проповѣ́дано бу́детъ Єва́нгеліє сіє́ во все́мъ мі́рѣ, рече́тся и є́же сотвори́ сія́, въ па́мять єя́.
14
Тогда́ шед єди́н от обоюна́десяте, глаго́лемий Іу́да Іскаріо́тський, ко архієре́йом,
14
Тогда́ ше́дъ єди́нъ от обоюна́десяте, глаго́лемый Іу́да Іскаріо́тскій, ко архієре́омъ,
15
рече́: что мі хо́щете да́ти, і аз вам преда́м Єго́? Они́ же поста́виша єму́ три́десять сре́бреник;
15
рече́: что́ ми хо́щете да́ти, и а́зъ ва́мъ преда́мъ Єго́? Они́ же поста́виша єму́ три́десять сре́бреникъ:
16
і отто́лі іска́ше удо́бна вре́мене, да Єго́ преда́сть.
16
и отто́лѣ иска́ше удо́бна вре́мене, да Єго́ преда́стъ.
17
В пе́рвий же день опрісно́чний приступи́ша ученици́ ко Ісу́су, глаго́люще Єму́: гді хо́щеши угото́ваем Ті я́сти Па́сху?
17
Въ пе́рвый же де́нь опрѣсно́чный приступи́ша ученицы́ ко Іису́су, глаго́люще Єму́: гдѣ́ хо́щеши угото́ваємъ Ти́ я́сти па́сху?
18
Он же рече́: іді́те во град ко о́нсиці і рці́те єму́: Учи́тель глаго́леть: вре́м'я Моє́ близ єсть; у тебе́ сотворю́ Па́сху со ученики́ Мої́ми.
18
О́нъ же рече́: иди́те во гра́дъ ко о́нсицѣ, и рцы́те єму́: Учи́тель глаго́летъ: вре́мя Моє́ бли́зъ є́сть: у тебе́ сотворю́ па́сху со ученики́ Мои́ми.
19
І сотвори́ша ученици́, я́коже повелі́ їм Ісу́с, і угото́ваша Па́сху.
19
И сотвори́ша ученицы́, я́коже повелѣ́ и́мъ Іису́съ, и угото́ваша па́сху.
20
Ве́черу же би́вшу, возлежа́ше со обімана́десяте ученико́ма;
20
Ве́черу же бы́вшу, возлежа́ше со обѣмана́десяте ученико́ма:
21
і яду́щим їм, рече́: амі́нь глаго́лю вам, я́ко єди́н от вас преда́сть М'я.
21
и яду́щымъ и́мъ, рече́: ами́нь глаго́лю ва́мъ, я́ко єди́нъ от ва́съ преда́стъ Мя́.
22
І скорб'я́ще зіло́, нача́ша глаго́лати Єму́ єди́н ки́йждо їх: єда́ аз єсьм, Го́споди?
22
И скорбя́ще зѣло́, нача́ша глаго́лати Єму́ єди́нъ кі́йждо и́хъ: єда́ а́зъ є́смь, Го́споди?
23
Он же отвіща́в рече́: омочи́вий со Мно́ю в соли́ло ру́ку, той М'я преда́сть;
23
О́нъ же отвѣща́въ рече́: омочи́вый со Мно́ю въ соли́ло ру́ку, то́й Мя́ преда́стъ:
24
Син у́бо Челові́чеський і́деть, я́коже єсть пи́сано о Нем: го́ре же челові́ку тому́, і́мже Син Челові́чеський преда́сться; добро́ би би́ло єму́, а́ще не би роди́лся челові́к той.
24
Сы́нъ у́бо Человѣ́ческій и́детъ, я́коже є́сть пи́сано о Не́мъ: го́ре же человѣ́ку тому́, и́мже Сы́нъ Человѣ́ческій преда́стся: добро́ бы бы́ло єму́, а́ще не бы́ роди́лся человѣ́къ то́й.
25
Отвіща́в же Іу́да предая́й Єго́, рече́: єда́ аз єсьм, Равві́? Глаго́ла єму́: ти рекл єси́.
25
Отвѣща́въ же Іу́да предая́й Єго́, рече́: єда́ а́зъ є́смь, Равві́? Глаго́ла єму́: ты́ ре́клъ єси́.
26
Яду́щим же їм, приє́м Ісу́с хліб і благослови́в преломи́, і дая́ше ученико́м, і рече́: приймі́те, яді́те, сіє́ єсть Ті́ло Моє́.
26
Яду́щымъ же и́мъ, пріє́мь Іису́съ хлѣ́бъ и благослови́въ преломи́, и дая́ше ученико́мъ, и рече́: пріими́те, яди́те: сіє́ є́сть Тѣ́ло Моє́.
27
І приє́м ча́шу і хвалу́ возда́в, даде́ їм, глаго́ля: пи́йте от нея́ всі;
27
И пріє́мъ ча́шу и хвалу́ возда́въ, даде́ и́мъ, глаго́ля: пі́йте от нея́ вси́:
28
сія́ бо єсть Кров Моя́, Но́ваго Заві́та, я́же за мно́гія ізлива́єма во оставле́ніє гріхо́в.
28
сія́ бо є́сть Кро́вь Моя́, Но́ваго Завѣ́та, я́же за мно́гія излива́єма во оставле́ніє грѣхо́въ.
29
Глаго́лю же вам, я́ко не і́мам пи́ти отни́ні от сего́ плода́ ло́знаго, до дне того́, єгда́ є пію́ с ва́ми но́во во Ца́рствії Отця́ Моєго́.
29
Глаго́лю же ва́мъ, я́ко не и́мамъ пи́ти отны́нѣ от сего́ плода́ ло́знаго, до дне́ того́, єгда́ є́ пію́ съ ва́ми но́во во Ца́рствіи Отца́ Моєго́.
30
І воспі́вше ізидо́ша в го́ру Єлео́нську.
30
И воспѣ́вше изыдо́ша въ го́ру Єлео́нску.
31
Тогда́ глаго́ла їм Ісу́с: всі ви соблазните́ся о Мні в нощ сію́; пи́сано бо єсть: поражу́ па́стиря, і рази́дуться о́вці ста́да;
31
Тогда́ глаго́ла и́мъ Іису́съ: вси́ вы́ соблазните́ся о Мнѣ́ въ но́щь сію́: пи́сано бо є́сть: поражу́ па́стыря, и разы́дутся о́вцы ста́да:
32
по воскресе́нії же Моє́м варя́ю ви в Галиле́ї.
32
по воскресе́ніи же Моє́мъ варя́ю вы́ въ Галіле́и.
33
Отвіща́в же Петр рече́ Єму́: а́ще і всі соблазня́ться о Тебі́, аз нікогда́же соблажню́ся.
33
Отвѣща́въ же Пе́тръ рече́ Єму́: а́ще и вси́ соблазня́тся о Тебѣ́, а́зъ никогда́же соблажню́ся.
34
Рече́ єму́ Ісу́с: амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко в сію́ нощ, пре́жде да́же але́ктор не возгласи́ть, трикра́ти отве́ржешися Мене́.
34
Рече́ єму́ Іису́съ: ами́нь глаго́лю тебѣ́, я́ко въ сію́ но́щь, пре́жде да́же але́кторъ не возгласи́тъ, трикра́ты отве́ржешися Мене́.
35
Глаго́ла Єму́ Петр: а́ще мі єсть і умре́ти с Тобо́ю, не отве́ргуся Тебе́. Та́кожде і всі ученици́ рі́ша.
35
Глаго́ла Єму́ Пе́тръ: а́ще ми́ є́сть и умре́ти съ Тобо́ю, не отве́ргуся Тебе́. Та́кожде и вси́ ученицы́ рѣ́ша.
36
Тогда́ при́йде с ни́ми Ісу́с в весь, нарица́ємую Гефсима́нія, і глаго́ла ученико́м: сіді́те ту, до́ндеже шед помолю́ся та́мо.
36
Тогда́ пріи́де съ ни́ми Іису́съ въ ве́сь, нарица́ємую Геѳсима́ніа, и глаго́ла ученико́мъ: сѣди́те ту́, до́ндеже ше́дъ помолю́ся та́мо.
37
І поє́м Петра́ і о́ба си́на Зеведе́йова, нача́т скорбі́ти і тужи́ти.
37
И поє́мъ Петра́ и о́ба сы́на Зеведе́ова, нача́тъ скорбѣ́ти и тужи́ти.
38
Тогда́ глаго́ла їм Ісу́с: приско́рбна єсть душа́ Моя́ до сме́рти; пожді́те зді і бді́те со Мно́ю.
38
Тогда́ глаго́ла и́мъ Іису́съ: приско́рбна є́сть душа́ Моя́ до сме́рти: пожди́те здѣ́ и бди́те со Мно́ю.
39
І преше́д ма́ло, паде́ на лиці́ Своє́м, моля́ся і глаго́ля: О́тче Мой, а́ще возмо́жно єсть, да мимоі́деть от Мене́ ча́ша сія́; оба́че не я́коже Аз хощу́, но я́коже Ти.
39
И преше́дъ ма́ло, паде́ на лицы́ Своє́мъ, моля́ся и глаго́ля: О́тче Мо́й, а́ще возмо́жно є́сть, да мимои́детъ от Мене́ ча́ша сія́: оба́че не я́коже А́зъ хощу́, но я́коже Ты́.
40
І прише́д ко ученико́м, і обрі́те їх спя́щих, і глаго́ла Петро́ві: та́ко ли не возмого́сте єди́наго часа́ побді́ти со Мно́ю?
40
И прише́дъ ко ученико́мъ, и обрѣ́те и́хъ спя́щихъ, и глаго́ла Петро́ви: та́ко ли не возмого́сте єди́наго часа́ побдѣ́ти со Мно́ю?
41
Бді́те і молі́теся, да не вни́дете в напа́сть; дух у́бо бодр, плоть же немощна́.
41
Бди́те и моли́теся, да не вни́дете въ напа́сть: ду́хъ у́бо бо́дръ, пло́ть же немощна́.
42
Па́ки втори́цею шед помоли́ся, глаго́ля: О́тче Мой, а́ще не мо́жеть сія́ ча́ша мимоіти́ от Мене́, а́ще не пію́ єя́, бу́ди во́ля Твоя́.
42
Па́ки втори́цею ше́дъ помоли́ся, глаго́ля: О́тче Мо́й, а́ще не мо́жетъ сія́ ча́ша мимоити́ от Мене́, а́ще не пію́ єя́, бу́ди во́ля Твоя́.
43
І прише́д обрі́те їх па́ки спя́щих; бі́ста бо їм о́чі отяготі́ні.
43
И прише́дъ обрѣ́те и́хъ па́ки спя́щихъ: бѣ́ста бо и́мъ о́чи отяготѣ́нѣ.
44
І оста́вль їх, шед па́ки, помоли́ся трети́цею, то́жде сло́во рек.
44
И оста́вль и́хъ, ше́дъ па́ки, помоли́ся трети́цею, то́жде сло́во ре́къ.
45
Тогда́ при́йде ко ученико́м Свої́м і глаго́ла їм: спі́те про́чеє і почива́йте; се прибли́жися час, і Син Челові́чеський предає́ться в ру́ки грі́шников;
45
Тогда́ пріи́де ко ученико́мъ Свои́мъ и глаго́ла и́мъ: спи́те про́чеє и почива́йте: се́, прибли́жися ча́съ, и Сы́нъ Человѣ́ческій предає́тся въ ру́ки грѣ́шниковъ:
46
воста́ніте, і́дем; се прибли́жися предая́й М'я.
46
воста́ните, и́демъ: се́, прибли́жися предая́й Мя́.
47
І єще́ Єму́ глаго́лющу, се Іу́да, єди́н от обоюна́десяте, при́йде, і с ним наро́д мног со ору́жієм і дреко́льми, от архієре́й і ста́рець людськи́х.
47
И єще́ Єму́ глаго́лющу, се́, Іу́да, єди́нъ от обоюна́десяте, пріи́де, и съ ни́мъ наро́дъ мно́гъ со ору́жіємъ и дреко́льми, от архієре́й и ста́рецъ людски́хъ.
48
Предая́й же Єго́ даде́ їм зна́меніє, глаго́ля: Єго́же а́ще лобжу́, Той єсть; імі́те Єго́.
48
Предая́й же Єго́ даде́ и́мъ зна́меніє, глаго́ля: Єго́же а́ще лобжу́, То́й є́сть: ими́те Єго́.
49
І а́біє присту́пль ко Ісу́сові, рече́: ра́дуйся, Равві́. І облобиза́ Єго́.
49
И а́біє присту́пль ко Іису́сови, рече́: ра́дуйся, Равві́. И облобыза́ Єго́.
50
Ісу́с же рече́ єму́: дру́же, (твори́,) на не́же єси́ прише́л [дру́же, на сіє́ ли прише́л єси́?]. Тогда́ присту́пльше возложи́ша ру́ці на Ісу́са і я́ша Єго́.
50
Іису́съ же рече́ єму́: дру́же, [твори́,] на не́же єси́ прише́лъ. Тогда́ присту́пльше возложи́ша ру́цѣ на Іису́са и я́ша Єго́.
51
І се, єди́н от су́щих со Ісу́сом, просте́р ру́ку, ізвлече́ нож свой, і уда́ри раба́ архієре́йова, і урі́за єму́ у́хо.
51
И се́, єди́нъ от су́щихъ со Іису́сомъ, просте́ръ ру́ку, извлече́ но́жъ сво́й, и уда́ри раба́ архієре́ова, и урѣ́за єму́ у́хо.
52
Тогда́ глаго́ла єму́ Ісу́с: возврати́ нож твой в мі́сто єго́; всі бо приє́мшії нож ноже́м поги́бнуть;
52
Тогда́ глаго́ла єму́ Іису́съ: возврати́ но́жъ тво́й въ мѣ́сто єго́: вси́ бо пріє́мшіи но́жъ ноже́мъ поги́бнутъ:
53
іли́ мни́ться ті, я́ко не могу́ ни́ні умоли́ти Отця́ Моєго́, і предста́вить Мі вя́щше не́же двана́десяте легео́на а́нгел?
53
или́ мни́тся ти́, я́ко не могу́ ны́нѣ умоли́ти Отца́ Моєго́, и предста́витъ Ми́ вя́щше не́же двана́десяте легео́на А́нгелъ?
54
Ка́ко у́бо сбу́дуться Писа́нія, я́ко та́ко подоба́єть би́ти?
54
Ка́ко у́бо сбу́дутся Писа́нія, я́ко та́ко подоба́єтъ бы́ти?
55
В той час рече́ Ісу́с наро́дом: я́ко на разбо́йника ли ізидо́сте со ору́жієм і дреко́льми я́ти М'я? По вся дні при вас сіді́х учя́ в це́ркві, і не я́сте Мене́.
55
Въ то́й ча́съ рече́ Іису́съ наро́домъ: я́ко на разбо́йника ли изыдо́сте со ору́жіємъ и дреко́льми я́ти Мя́? По вся́ дни́ при ва́съ сѣдѣ́хъ учя́ въ це́ркви, и не я́сте Мене́.
56
Се же все бисть, да сбу́дуться Писа́нія проро́чеськая. Тогда́ ученици́ всі оста́вльше Єго́ біжа́ша.
56
Се́ же все́ бы́сть, да сбу́дутся Писа́нія проро́ческая. Тогда́ ученицы́ вси́ оста́вльше Єго́ бѣжа́ша.
57
(Зач. 109) (Во́їни) же є́мше Ісу́са ведо́ша к Кая́фі, архієре́йові, іді́же кни́жници і ста́рці собра́шася.
57
[Во́ини] же є́мше Іису́са ведо́ша къ Каіа́фѣ архієре́ови, идѣ́же кни́жницы и ста́рцы собра́шася.
58
Петр же ідя́ше по Нем іздале́ча до двора́ архієре́йова; і вшед внутр, сідя́ше со слуга́ми, ви́діти кончи́ну.
58
Пе́тръ же идя́ше по Не́мъ издале́ча до двора́ архієре́ова: и вше́дъ вну́трь, сѣдя́ше со слуга́ми, ви́дѣти кончи́ну.
59
Архієре́є же, і ста́рці, і сонм весь іска́ху лжесвиді́тельства на Ісу́са, я́ко да убію́ть Єго́,
59
Архієре́є же и ста́рцы и со́нмъ ве́сь иска́ху лжесвидѣ́телства на Іису́са, я́ко да убію́тъ Єго́,
60
і не обріта́ху; і мно́гим лжесвиді́телем присту́пльшим, не обріто́ша. По́сліжде же приступи́вша два лжесвиді́теля,
60
и не обрѣта́ху: и мно́гимъ лжесвидѣ́телемъ присту́пльшымъ, не обрѣто́ша. По́слѣжде же приступи́вша два́ лжесвидѣ́теля,
61
рі́ста: Сей рече́: могу́ разори́ти це́рков Бо́жию і треми́ де́ньми созда́ти ю.
61
рѣ́ста: Се́й рече́: могу́ разори́ти це́рковь Бо́жію и треми́ де́нми созда́ти ю́.
62
І воста́в архієре́й рече́ Єму́: нічесо́же ли отвіщава́єши, что сі́ї на Тя свиді́тельствують?
62
И воста́въ архієре́й рече́ Єму́: ничесо́же ли отвѣщава́єши, что́ сі́и на Тя́ свидѣ́телствуютъ?
63
Ісу́с же молча́ше. І отвіща́в архієре́й рече́ Єму́: заклина́ю Тя Бо́гом Живи́м, да рече́ши нам, а́ще Ти єси́ Христо́с, Син Бо́жий?
63
Іису́съ же молча́ше. И отвѣща́въ архієре́й рече́ Єму́: заклина́ю Тя́ Бо́гомъ живы́мъ, да рече́ши на́мъ, а́ще Ты́ єси́ Христо́съ, Сы́нъ Бо́жій?
64
Глаго́ла єму́ Ісу́с: ти рекл єси́; оба́че глаго́лю вам: отсе́лі у́зрите Си́на Челові́чеськаго сідя́ща одесну́ю Си́ли і гряду́ща на о́блаціх небе́сних.
64
Глаго́ла єму́ Іису́съ: ты́ ре́клъ єси́: оба́че глаго́лю ва́мъ: отсе́лѣ у́зрите Сы́на Человѣ́ческаго сѣдя́ща одесну́ю си́лы и гряду́ща на о́блацѣхъ небе́сныхъ.
65
Тогда́ архієре́й растерза́ ри́зи своя́, глаго́ля, я́ко хулу́ глаго́ла; что єще́ тре́буєм свиді́телей? Се ни́ні сли́шасте хулу́ Єго́!
65
Тогда́ архієре́й растерза́ ри́зы своя́, глаго́ля, я́ко хулу́ глаго́ла: что́ єще́ тре́буємъ свидѣ́телей? Се́, ны́нѣ слы́шасте хулу́ Єго́:
66
Что вам мни́ться? Они́ же отвіща́вше рі́ша: пови́нен єсть сме́рті.
66
что́ ва́мъ мни́тся? Они́ же отвѣща́вше рѣ́ша: пови́ненъ є́сть сме́рти.
67
Тогда́ заплева́ша лице́ Єго́ і па́кості Єму́ ді́яху [і по лани́тома бія́ху Єго́]; о́вії же за лани́ту уда́риша [зауша́ху Єго́],
67
Тогда́ заплева́ша лице́ Єго́ и па́кости Єму́ дѣ́яху: о́віи же за лани́ту уда́риша,
68
глаго́люще: прорци́ нам, Христе́, кто єсть ударе́й Тя?
68
глаго́люще: прорцы́ на́мъ, Христе́, кто́ є́сть ударе́й Тя́?
69
Петр же вні сідя́ше во дворі́. І приступи́ к нему́ єди́на раби́ня, глаго́лющи: і ти бил єси́ со Ісу́сом Галиле́йським.
69
Пе́тръ же внѣ́ сѣдя́ше во дворѣ́. И приступи́ къ нему́ єди́на рабы́ня, глаго́лющи: и ты́ бы́лъ єси́ со Іису́сомъ Галіле́йскимъ.
70
Он же отве́ржеся пред всі́ми, глаго́ля: не вім, что глаго́леши.
70
О́нъ же отве́ржеся предъ всѣ́ми, глаго́ля: не вѣ́мъ, что́ глаго́леши.
71
Ізше́дшу же єму́ ко врато́м, узрі́ єго́ друга́я, і глаго́ла су́щим та́мо: і сей бі со Ісу́сом Назоре́йом.
71
Изше́дшу же єму́ ко врато́мъ, узрѣ́ єго́ друга́я, и глаго́ла су́щымъ та́мо: и се́й бѣ́ со Іису́сомъ Назоре́омъ.
72
І па́ки отве́ржеся с кля́твою, я́ко не зна́ю челові́ка.
72
И па́ки отве́ржеся съ кля́твою, я́ко не зна́ю Человѣ́ка.
73
Пома́лі же приступи́вше стоя́щії, рі́ша Петро́ві: воі́стину і ти от них єси́, і́бо бесі́да твоя́ я́ві тя твори́ть.
73
Пома́лѣ же приступи́вше стоя́щіи, рѣ́ша Петро́ви: вои́стинну и ты́ от ни́хъ єси́, и́бо бесѣ́да твоя́ я́вѣ тя́ твори́тъ.
74
Тогда́ нача́т роти́тися і кля́тися, я́ко не зна́ю челові́ка. І а́біє пі́тель возгласи́.
74
Тогда́ нача́тъ роти́тися и кля́тися, я́ко не зна́ю Человѣ́ка. И а́біє пѣ́тель возгласи́.
75
І пом'яну́ Петр глаго́л Ісу́сов, рече́нний єму́, я́ко пре́жде да́же пі́тель не возгласи́ть, трикра́ти отве́ржешися Мене́. І ізше́д вон пла́кася го́рко.
75
И помяну́ Пе́тръ глаго́лъ Іису́совъ, рече́нный єму́, я́ко пре́жде да́же пѣ́тель не возгласи́тъ, трикра́ты отве́ржешися Мене́. И изше́дъ во́нъ пла́кася го́рько.