Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(Зач. 110) У́тру же би́вшу, сові́т сотвори́ша всі архієре́є і ста́рці людсті́ї на Ісу́са, я́ко уби́ти Єго́;
1
Оу^трђ же бы'вшђ, совњтъ сътвори'шя вс^и а^рхїере'е, и^ ста'рцы людстїи на і^с~а, ја%ко оу^бити е^го”
2
і св'яза́вше Єго́ ведо́ша і преда́ша Єго́ Понті́йському Пила́ту, іге́мону.
2
И$ связавше е^го ведоша, и^ предаша его понтїискомђ пилатђ и^ге'монђ”
3
(Зач. 111) Тогда́ ви́дів Іу́да преда́вий Єго́, я́ко осуди́ша Єго́, раска́явся возврати́ три́десять сре́бреники архієре́єм і ста́рцем,
3
Тогда` видњвᲆ і^ю'да преда'выи е'го ја%ко ѓ'сђдишя е^го, раска'ався, въꙁврати` тридесяте сре'бреникы а^рхїереѓM и^ старцемъ,
4
глаго́ля: согріши́х преда́в кров непови́нную. Они́ же рі́ша: что єсть нам? Ти у́зриши.
4
гл~я. съгрњшихъ, предавъ кровъ непови'ннђ” э%ни же рњшя. что е^сть намᲆ; т^ы оу^зриши.
5
І пове́рг сре́бреники в це́ркві, оти́де; і шед удави́ся.
5
и^ повръ'гъ сребреникы в# цр~кви, эTи^де, и^ шеD оу^давися”
6
Архієре́є же приє́мше сре́бреники, рі́ша: недосто́йно єсть вложи́ти їх в корва́ну, поне́же ціна́ кро́ве єсть.
6
А$рхие^рее же прїе'мше сре'бреникы, рњшя. недосто'ино е^сть вложити и^хъ в# корва'нђ, понеже цњна крове е^сть”
7
Сові́т же сотво́рше, купи́ша ї́ми село́ скуде́льничо, в погреба́ніє стра́нним;
7
Совњт# же сътво'рше, кђпи'шя и%ми село` скђделниче, в# погрᲇба'нїе стра'ннымъ.
8
ті́мже нарече́ся село́ то село́ кро́ве, до сего́ дне;
8
тњмже нарече'ся село` т^о, село` кро'ве, до сего дн~е”
9
тогда́ сби́сться рече́нноє Ієремі́єм проро́ком, глаго́лющим: і прия́ша три́десять сре́бреник, ці́ну Ціне́ннаго, Єго́же ціни́ша от сино́в Ізра́їлев,
9
Тогда с#бысться рече'ное і^е^ремїемъ пррoкомъ гл~ющемъ. Иe прїа'шя тридесяте сребреникъ цњнђ цњне'наго, е^гоже цњни'ша эT сн~вᲆ і^ил~евъ,
10
і да́ша я на село́ скуде́льничо, я́коже сказа́ мні Госпо́дь.
10
и^ даша я& на селњ скђделничи, ја%коже скаꙁа` мн^њ г~ь.
11
Ісу́с же ста пред іге́моном. І вопроси́ Єго́ іге́мон, глаго́ля: Ти ли єси́ Цар Іуде́йський? Ісу́с же рече́ єму́: ти глаго́леши.
11
І$с~ же ст^а преD и^гњмоноM” И$ въпроси е^го и^гњмонъ гл~я. ты` л^и е^си цр~ъ і^ю^де'скыи; І$с~ же рече е^мђ, т^ы гл~еши.
12
І єгда́ Нань глаго́лаху архієре́є і ста́рці, нічесо́же отвіщава́ше.
12
І$ е^гда нанъ гл~ахђ а^рхїерее' и^ ста'рцы, ничесоже не эTвњщава'ше.
13
Тогда́ глаго́ла Єму́ Пила́т: не сли́шиши ли, коли́ка на Тя свиді́тельствують?
13
Тогда гл~а е^мђ пилатъ. не слы'шиши л^и, колико на т^я свњдительствђю^тъ;
14
І не отвіща́ єму́ ні к єди́ному глаго́лу, я́ко диви́тися іге́мону зіло́.
14
и^ не эTвњща` е^мђ, ни къ е^ді'номђ гл~ђ, ја%ко диви'тися и^гњмонђ ѕњло`”
15
На (всяк) же пра́здник оби́чай бі іге́мону отпуща́ти єди́наго наро́ду св'я́зня, єго́же хотя́ху;
15
На всяк же пра'здникъ ѓ^бы'чаи б^њ и^гњмонђ эTпђщати е^ді'ного наро'дђ свя'зана, е^гоже хотя'хђ”
16
ім'я́ху же тогда́ св'я́зана наро́чита, глаго́лемаго Вара́вву;
16
и^мяхђ же тогда свяꙁана нарочита, гл~емаго варавва”
17
собра́вшимся же їм, рече́ їм Пила́т: кого́ хо́щете (от обою́) отпущу́ вам: Вара́вву ли, іли́ Ісу́са глаго́лемаго Христа́?
17
Събраном же и^мъ, рече и^мъ пилаT. кого хощете эT ѓ^бою эTпђщђ вамъ, вара'ввђ л^и, и^ли і^с~а гл~емаго х~а;
18
Ві́дяше бо, я́ко за́висти ра́ди преда́ша Єго́.
18
вњ'дяше б^о ја%ко за'висти ради преда'шя е^го”
19
Сідя́щу же єму́ на суди́щі, посла́ к нему́ жена́ єго́, глаго́лющи: нічто́же тебі́ і Пра́веднику Тому́; мно́го бо пострада́х днесь во сні Єго́ ра́ди.
19
Сњдя'щђ же е^мђ на сђдищи, посла` к немђ жена` е^го, гл~ющи. ничтоже тебњ, и^ пра'веDникђ томђ. много б^о пострадахᲆ дн~есь въ снњ е^го ради”
20
Архієре́є же і ста́рці наусти́ша наро́ди, да іспро́сять Вара́вву, Ісу́са же погуб'я́ть.
20
А/рхїере'е же и^ ста'рцы наоу^сти'шя наро'ды да и^спро'сятъ вара'ввђ, і^с~а же погђбятъ”
21
Отвіща́в же іге́мон рече́ їм: кого́ хо́щете от обою́ отпущу́ вам? Они́ же рі́ша: Вара́вву.
21
эTвњщав же и^гњмонъ рече и^мᲆ. кого хо'щете эT ѓ^бою эTпђщђ вамᲆ; ѓ^ниy рњшя, вара'ввђ.
22
Глаго́ла їм Пила́т: что у́бо сотворю́ Ісу́су глаго́лемому Христу́? Глаго́лаша єму́ всі: да ра́сп'ят бу́деть.
22
гл~а и^мъ пилат#. чт^о оу^бо съᲄворю і^с~ђ, гл~емомђ х~ђ; гл~ашя е^мђ вс^и, да распятъ бђдеT”
23
Іге́мон же рече́: ко́є у́бо зло сотвори́? Они́ же і́злиха вопія́ху, глаго́люще: да про́п'ят бу́деть.
23
И$гњмон же рече. кое` оу^бо зл^о сътвори`; ѓ^ни же и^зли'ха вᲆпїа'хђ гл~юще, да про'пятъ бђ'детъ”
24
Ви́дів же Пила́т, я́ко нічто́же успіва́єть, но па́че молва́ бива́єть, приє́м во́ду, уми́ ру́ці пред наро́дом, глаго́ля: непови́нен єсьм от кро́ве Пра́веднаго Сего́; ви у́зрите.
24
Видњв же пилаT, ја%ко ничтоже оу^спњваеT, н^о паче млъва бываеT, прїе'мъ во'дђ, оу^мы` рђцњ преD наро`доM, гл~я. неповинnе е^смь эT крове правеDнаго сего, в^ы оу%зрите”
25
І отвіща́вше всі лю́діє рі́ша: кров Єго́ на нас і на ча́діх на́ших.
25
и^ эTвњщавше вс^и людїе, рњшя. кроv е^го на наs, и^ на чя'дњхъ нашиX”
26
Тогда́ отпусти́ їм Вара́вву; Ісу́са же бив предаде́ (їм), да Єго́ про́пнуть.
26
ТогDа эTпђсти иM вараввђ, і^с~а же бив# предастъ и^мъ, да е^го пропнђтъ”
27
(Зач. 112) Тогда́ во́їни іге́монови, приє́мше Ісу́са на суди́ще, собра́ша Нань все мно́жество во́їн;
27
Тогда во'ини и^гњ'монови, прїе'мше і^с~а на сђдищи, събра'шя на'нь вс^е множество во'инъ.
28
і совле́кше Єго́, оді́яша Єго́ хлами́дою червле́ною;
28
и^ съвлекше е^го, ѓ^дња'шя е^го хлами'дою чръвле'ною,
29
і спле́тше віне́ць от те́рнія, возложи́ша на главу́ Єго́, і трость в десни́цю Єго́; і покло́ншеся на колі́ну пред Ним руга́хуся Єму́, глаго́люще: ра́дуйся, Царю́ Іуде́йський.
29
и^ с#плетше вњнецъ эT тръ'нїа, възложи'шя на главђ` е^го, и^ трость в десні'цђ е^го. и^ покло'ншеся на колњнђ преD нимъ, рђгахђся е^мђ гл~юще. радђися цр~ю і^юде'искыи”
30
І плю́нувше Нань, прия́ша трость і бія́ху по главі́ Єго́.
30
И$ плю'нђвше нань, прїашя трость, и^ бїа'хђ по главњ` е^го.
31
І єгда́ поруга́шася Єму́, совлеко́ша с Него́ багряни́цю і облеко́ша Єго́ в ри́зи Єго́; і ведо́ша Єго́ на проп'я́тіє.
31
и^ е^гда порђга'шяся е^мђ, съвлеко'шя с него багря'ницђ, и^ ѓ^блеко'шя е^го в ри'зы е^го, и^ ведо'шя е^го на пропятїе”
32
Ісходя́ще же обріто́ша челові́ка Кирине́йська, і́менем Си́мона; і сему́ заді́ша понести́ крест Єго́.
32
и^сходяще же, ѓ^брᲇто'шя чл~ка киринеиска, и^менемъ сі'мона. и^ семђ задњшя понести крsтъ е^го`”
33
(Зач. 113) І прише́дше на мі́сто нарица́ємоє Голго́фа, є́же єсть глаго́лемо Кра́нієво мі́сто,
33
И/ прише'дше на мњ'сто нарица'емое` голгоџа. е^же е^сть гл~емо, кра'нїево мᲇсто”
34
да́ша Єму́ пи́ти о́цет с же́лчію смі́шен; і вкуш, не хотя́ше пи́ти.
34
дашя е^мђ пити ѓ^цетъ съ же'лчїю смњшенъ. и^ вкђшь, не хотя'ше пи'ти”
35
Распе́ншії же Єго́ разділи́ша ри́зи Єго́, ве́ргше жре́бія;
35
Распе'нше же е^го, раздᲇли'ша ри'зы е^го, врь'гше жрњбїа,
36
і сідя́ще стрежа́ху Єго́ ту;
36
и^ сᲇдя'ще стрежахђ е^гот^ђ”
37
і возложи́ша верху́ глави́ Єго́ вину́ Єго́ напи́сану: Сей єсть Ісу́с, Цар Іуде́йський.
37
И$ въꙁложишя връхђ главы е^го винђ` е^го написанђ. се'и есть і^с~, цр~ь і^юдеискыи”
38
Тогда́ расп'я́ша с Ним два разбо́йника: єди́наго о десну́ю, і єди́наго о шу́юю.
38
Тогда` распя'шя с нимᲆ дв^а раꙁбо'иника, е^ді'ного ѓ^деснђю, і^ е^ді'ного ѓ^шђ'юю”
39
Мимоходя́щії же ху́ляху Єго́, покива́юще глава́ми свої́ми
39
Ми'мо ходя'щеи же хђ'ляхђ е^го, покива'юще гла'вами свои'ми,
40
і глаго́люще: разоря́яй це́рков і треми́ де́ньми созида́яй, спаси́ся Сам; а́ще Син єси́ Бо́жий, сни́ди со креста́.
40
и^ гл~юще. раꙁаряаи` цр~ковъ, и^ трими дн~ьми съѕида'а, сп~си'ся самъ. а^ще сн~ъ е^си бж~їи, сниди съ крsта”
41
Та́кожде же і архієре́є руга́ющеся с кни́жники і ста́рці (і фарисе́ї), глаго́лаху:
41
ᲄа'кожDеже и^ а^рхїе^ре'е рђга'ющеся сᲆ кни'жникы и^ ста'рцы, и^ фарисе'и гл~ахђ.
42
іни́я спасе́, Себе́ ли не мо́жеть спасти́? А́ще Цар Ізра́їлев єсть, да сни́деть ни́ні со креста́, і ві́руєм в Него́;
42
и^ны'я сп~се`, себе л^и не мо'жетъ сп~съти`. а^ще цр~ь і^ил~евъ е^сть, да сни'детъ нн~њ съ крsта, и^ вњрђемъ в него.
43
упова́ на Бо́га; да ізба́вить ни́ні Єго́, а́ще хо́щеть Єму́. Рече́ бо: я́ко Бо́жий єсьм Син.
43
оу^пова` на' б~а, да и^зба'витᲆ нн~њ е^го, а^ще хо'щетъ е^мђ. рече б^о ја%ко бж~їи е^смь сн~ъ”
44
То́жде же і разбо́йника расп'я́тая с Ним поноша́ста Єму́.
44
ТожDе же и^ раꙁбо'иника распятая с нимъ, поношя'ста е^мђ”
45
От шеста́го же часа́ тьма бисть по всей землі́ до часа́ дев'я́таго;
45
эT шестаго же часа`, тм^а бысть по все'и ꙁемли`, до часа девя'таго.
46
о дев'я́тім же часі́ возопи́ Ісу́с гла́сом ве́ліїм, глаго́ля: Ілі́, Ілі́! Ліма́ савахфані́? Є́же єсть: Бо́же Мой, Бо́же Мой! Вску́ю М'я єси́ оста́вил?
46
э^ девя'темъ же часњ, възопи` і^с~ гла'сомъ ве'лие^мъ, гл~я. и^ли и^ли, лима саваXџани; е^же е^сть, б~е мои б~е мои, в#скђ'ю м^я е^си ѓ^ста'вилъ;
47
Ні́ції же от ту стоя́щих сли́шавше глаго́лаху, я́ко Ілію́ глаша́єть Сей.
47
нњ'цїи же эT т^ђ стоя'щиX слы'шавше, гл~ахђ, ја%ко и^лїю глаша'етъ се'и”
48
І а́біє тек єди́н от них, і приє́м гу́бу, іспо́лнив же о́цта, і вонзе́ на трость, напая́ше Єго́.
48
И$ а^бїе текъ е^ді'нъ эT нихъ, и^ прїемъ гђ'бђ, и^спол#нив же ѓ^цта, и^ вᲆꙁнез# на трость напаа'ше е^го.
49
Про́чії же глаго́лаху: оста́ви, да ви́дим, а́ще при́йдеть Ілія́ спасти́ Єго́.
49
про`чі'и' же гл~ахђ, ѓ^ста'ви, да ви'димъ а^ще прїидетъ и^лїа спsти е^го”
50
Ісу́с же, па́ки возопи́в гла́сом ве́ліїм, іспусти́ дух.
50
І$с~ же пакы въꙁ#пи'въ гла'сомъ велїемъ, и^спђсти` дх~ъ”
51
І се, заві́са церко́вная раздра́ся на дво́є с ви́шняго кра́я до ни́жняго; і земля́ потрясе́ся; і ка́меніє распаде́ся;
51
И$ с^е ꙁавњса цр~ко'внаа` раздра'ся на' двое, с вы'шняго кра'а до ни'жняго” И$ ꙁемля потрясе'ся, и^ ка'менїе распаде'ся,
52
і гро́би отверзо́шася; і мно́га тілеса́ усо́пших святи́х воста́ша;
52
и^ гро'би эTврьзо'шяся, и^ мно'га тњлеса оу^со'пшихъ ст~ыхъ въста'шя.
53
і ізше́дше із гроб, по воскресе́нії Єго́, внидо́ша во святи́й град і яви́шася мно́зім.
53
і^ и^ꙁшеDше и^з# гробъ по въск~рсе'нїи е^го, внидоша в# ст~ыи градъ, і^ ја%ви'шася мно'ꙁњмъ”
54
Со́тник же і і́же с ним стрегу́щії Ісу́са, ви́дівше трус і би́вшая, убоя́шася зіло́, глаго́люще: воі́стину Бо́жий Син бі Сей!
54
Со'тник же и^ і'же с нимъ стрегђщеи` і^с~а, видњвше трђ'съ, и^ бы'вшая, оу^боа'шяся ѕњло, гл~юще, въи'стиннђ бж~їи сн~ъ б^њ, се'и”
55
Бя́ху же ту і жени́ мно́гі іздале́ча зря́щя, я́же ідо́ша по Ісу́сі от Галиле́ї, служа́щя Єму́;
55
Бњхђ же т^ђ и^ жены` мно'гы и^здале'че зряще, и^же и^доша по і^с~њ эT галиле'а, слђжя'ще е^мђ.
56
в ни́хже бі Марі́я Магдали́на і Марі́я, Іа́кова і Іосі́ї ма́ти, і ма́ти си́ну Зеведе́йову.
56
в ниX же б^њ ма'рїа магдалы'ни, и^ марїа і^а'ковля і^ и^ѓсїи ма'ти. и^ мати сн~ђ ꙁеведе'ѓ^вђ”
57
По́зді же би́вшу, при́йде челові́к бога́т от Аримафе́я, і́менем Іо́сиф, і́же і сам учи́ся у Ісу́са;
57
Поꙁдњ же бы'в#шђ, прїиде чл~къ богатъ, эT а^римаџе'а, и%менемъ і^ѓ'сїфъ, и^же и^ то'и оу^чися оу^ і^с~а.
58
сей присту́пль к Пила́ту, проси́ тілесе́ Ісу́сова. Тогда́ Пила́т повелі́ да́ти ті́ло.
58
се'и пристђпль к# пила'тђ, проси` тњлесе і^с~ова” Тогда пилатъ повелњ дати тњло.
59
І приє́м ті́ло Іо́сиф, обви́т є плащани́цею чи́стою
59
и^ прїемъ тњло і^ѓ'сифъ, ѓ^бвитъ е& плаща'ницею чи'стою,
60
і положи́ є в но́вім своє́м гро́бі, єго́же ізсіче́ в ка́мені; і возвали́в ка́мень ве́лій над две́рі гро́ба, оти́де.
60
и^ положї е& в но'вњмъ свое^мъ гро'бњ, и^же и^с#сњче в ка'мени. и^ въꙁвали` ка'мень ве'лїи надъ дверїи гроба, и^ эTи'де”
61
Бі же ту Марі́я Магдали́на і друга́я Марі́я, сідя́щі пря́мо гро́ба.
61
Бњ же т^ђ ма'рїа магдалы'ни, и^ дрђга'а ма'рїа, сᲇдя'щи пря'мо гро'бђ”
62
(Зач. 114) Во у́трій же день, і́же єсть по п'ятці́, собра́шася архієре́є і фарисе́є к Пила́ту,
62
Въ оу'трњи же дн~ь, и^же е^сть по пятцњ, събра'шася а^рхїере'е и^ фарисе'е к# пила'тђ
63
глаго́люще: го́споди, пом'яну́хом, я́ко льстець он рече́, єще́ сий жив: по тріє́х днех воста́ну;
63
гл~юще, господи, помянђхомъ, ја%ко льсте'цъ ѓ^нъ рече е^ще сыи жи'въ, потрїехъ дн~ехъ в#сᲄа'нђ.
64
повели́ у́бо утверди́ти гроб до тре́тіяго дне, да не ка́ко прише́дше ученици́ Єго́ но́щію укра́дуть Єго́ і реку́ть лю́дем: воста́ от ме́ртвих; і бу́деть послі́дняя лесть го́рша пе́рвия.
64
повели` оу^бо оу^твердити гробᲆ дотретїаго дн~е. да не како пришеDше оу^ченицы е^го, но'щїю оу^кра'дђтъ е^го, и^ рекђтъ лю'демъ в#ста` эT мр~твыхᲆ. и^ бђ'детъ послDњняа ле'сть горша пе'р#выа.
65
Рече́ же їм Пила́т: і́мате кустоді́ю; іді́те, утверді́те, я́коже ві́сте.
65
реq же и^мъ пилатъ, и%мате кђстодїю, и^дњте оу^тверди'те ја%коже вњсте”
66
Они́ же ше́дше утверди́ша гроб, зна́менавше ка́мень с кустоді́єю.
66
Э$ни' же шеDше, оу^тверди'ша гробъ, зна'менавше камень с кђстодїею”