Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Моя́ словеса́ реко́шася от Бо́га, царе́во проро́чество, єго́же наказа́ ма́ти єго́;
1
Моя словеса гл~ются эT б~а, цр~ево пррoчество е^гоже накаꙁа мт~и е^го”
2
что, ча́до, (*соблюде́ши,) что річе́ніє Бо́жиє? перворо́дне, тебі́ глаго́лю, си́не: что, ча́до моєго́ чре́ва? что, ча́до мої́х моли́тв?
2
Чт^о ча'до съблюде'ши рече'нїе бж~їе, прьворо'дне тебњ гл~ю сн~е. чт^о ча'до мое^го чрњва, чт^о ча'до моиX мл~твъ.
3
Не даждь жена́м твоєго́ бога́тства і твоєго́ ума́ і житія́ в послі́дній сові́т.
3
не да'ждь женњ свое^го богаTства, и^ твое^го ё^ма и^ жи'тїя, и^ послњди совњта.
4
С сові́том все твори́, с сові́том пий вино́; си́льнії гнівли́ві суть, вина́ да не пію́ть,
4
съ совњтомъ вс^е твори, съ совњтомъ пїи вино” си'лнїи гнњвли сђть вина` да не пїюT,
5
да напи́вшеся не забу́дуть му́дрости і пра́во суди́ти немощни́м не возмо́гуть.
5
да не напи'вшеся ꙁабђдTђ мђдрости, и^ пра'во сђдити не'мощнымᲆ не възмо'гTђ”
6
Даді́те сике́ра су́щим в печа́лех і вино́ пи́ти су́щим в болі́знех,
6
да'ите слаDкое питїе не'мощ#ныM и^ вино пи'ти сђщимъ въ печалеX,
7
да забу́дуть убоже́ства і болі́зней не воспом'я́нуть ктому́.
7
да ꙁабђдђтъ ё^божїе, и^ стрsти не въспомянђтъ ктомђ”
8
Си́не, отверза́й уста́ твоя́ сло́ву Бо́жию і суди́ вся здра́во;
8
Сн~е эTвръꙁи ё^ста своя` словесе'мъ бж~їиM и^ сђди всњмъ здра'во.
9
отверза́й уста́ твоя́ і суди́ пра́ведно, разсужда́й же убо́га і не́мощна.
9
эTвръꙁи ё^ста` твоя и^ сђди пра'ведне, и^ расђжда'и ё^бо'га и^ не'мощна.
10
Жену́ до́блю кто обря́щеть, дража́йші єсть ка́менія многоці́ннаго такова́я;
10
женђ` до'блю кт^о ѓ^бря'щетъ, дража'иши е^сть ка'менїя мно'гоцњнна такова'я,
11
дерза́єть на ню се́рдце му́жа єя́; такова́я до́брих кори́стей не лиши́ться;
11
дрьза'етъ на ню срDце мђж'а е^я`” таковая б^о до'брыхъ коры'стеи не лиши'тся.
12
ді́лаєть бо му́жу своєму́ блага́я во все житіє́;
12
дњлаетъ б^о мђж'ђ свое^мђ вс^е бл~го жи'тїе,
13
обрі́тши во́лну і лен, сотвори́ благопотре́бноє рука́ма свої́ма.
13
ѓ^брњтша во'лнђ и^ ле'нъ сътвори бл~гопотре'бно рђка'ма свои^ма”
14
Бисть, я́ко кора́бль ку́плю ді́я, іздале́ча собира́єть себі́ бога́тство;
14
Бы'сть ја%ко и^ кора'бль кђплю дњ'ющъ, и^здале'ча събира'етъ себњ бога'тьство.
15
і востае́ть із но́щі, і даде́ бра́шна до́му і діла́ раби́ням.
15
и^ въста'етᲆ и^ꙁ нощи и^ дасть бра'шна до'мђ, и^ дњ'ла рабы'нямъ”
16
Узрі́вши село́ купи́, от плодо́в же рук свої́х насади́ стяжа́ніє.
16
Ви'дњвше же тяжа'нїе кђпова'ше, эT пло'да рђ'кђ свое^ю насадиT тяжа'нїе.
17
Препоя́савши крі́пко чре́сла своя́, утверди́ть ми́шці своя́ на ді́ло,
17
препояса'вши крњпко чре'сла своя, ё^тверди'тъ мы'шци свои на дњ'ло.
18
і вкуси́, я́ко добро́ єсть ді́лати, і не угаса́єть світи́льник єя́ всю нощ.
18
и^ вкђси ја%ко добро е^сть дњлати, и^ не ё^гаса'етъ свњти'лниk е^я` всю но'щь”
19
Ла́кти своя́ простира́єть на поле́зная, ру́ці же свої́ утвержда́єть на вретено́,
19
Ла'кти своя простира'етъ на полеꙁная, рђцњ же свои ё^твержа'етъ на вретено.
20
і ру́ці свої́ отверза́єть убо́гому, длань же простре́ ни́щу.
20
и^ рђцњ свои эTвръꙁа'етъ ё^бо'гђ, плоD же простретъ ни'щђ.
21
Не пече́ться о су́щих в дому́ муж єя́, єгда́ гді заме́длить, всі бо у нея́ оді́яні суть.
21
не пече'тся ѓ^ домђ` свое^мъ мђ'жъ е^я`, е^гда` где ꙁамеDлиT. вси б^о ё^ нея ѓ^дњни сђть,
22
Сугу́ба одія́нія сотвори́ му́жу своєму́, от виссо́на же і порфи́ри себі́ одія́нія.
22
сђгђ'ба ѓ^дњя'нїя сътвори мђж'ђ свое^мђ, эT виссо'на же и^ порфи'ры себњ ѓ^дња'нїа.
23
Сла́вен бива́єть во враті́х муж єя́, внегда́ а́ще ся́деть в со́нмищі со старі́йшини жи́тельми землі́.
23
в#зо'ренъ быва'етъ въ вра'тњхъ мђж'ь е^я`, внегда же а^ще сядетъ вᲆ со'нмищи съ ста'рцы жители ꙁемля`”
24
Плащани́ці сотвори́ і продаде́ Фінікі́аном, опоя́санія же Ханане́йом.
24
ѓ^по'ны сътвори и^ эTда'сть въ кђплю финикїаномъ, ѓ^поја^са'нїя же хананњаномъ.
25
Уста́ своя́ отве́рзе внима́тельно і зако́нно і чин запові́да язи́ку своєму́.
25
ё^ста же своя эTврьꙁе смы'сленно и^ ꙁако'нно, и^ чи'нᲆ нарекова ја^ꙁы'комъ свои^мъ.
26
Крі́постію і лі́потою облече́ся, і возвесели́ся во дні послі́днія.
26
крњ'постїю и^ лњпото'ю ѓ^блече'ся, и^ весели'ся въ дн~и послњднїя”
27
Ті́сни стезі́ до́му єя́, бра́шна же лі́ностнаго не яде́.
27
Тњсны стезя до'мђ е^я`, ꙁане` бра'шна лњностива не снњсть. и^ ё^ста своя эTвръꙁе смы'слено и^ ꙁако'нно,
28
Уста́ своя́ отве́рзе му́дро і зако́нно.
28
млsтыня же е^я въꙁDви'гнђ чада е^я` и^ ѓ^богатњша, и^ мђжъ е^я` похвали ю&”
29
Ми́лостиня же єя́ возста́ви ча́да єя́, і обогати́шася; і муж єя́ похвали́ ю;
29
Мно'ги дще'ря стяжа'ша бога'тьство, мно'ги сътвори'ша си'лная. ты же преспњя'и превъꙁнесеся наD всњми.
30
мно́гі дще́рі стяжа́ша бога́тство, мно́гі сотвори́ша си́лу; ти же предуспі́ла і превознесла́ся єси́ над всі́ми;
30
лжа ё^гожде'нїя и^ сђетны доброты же'ньски нsњ въ тебᲇ. жена б^о раꙁђмна блажена е^сть, боја%ꙁнь же гн~ю сїя да хва'литъ.
31
ло́жнаго угожде́нія і су́єтния добро́ти же́нськия ність в тебі́; жена́ бо разу́мная благослове́нна єсть; страх же Госпо́день сія́ да хва́лить.
31
дади'те е'и эT пло'да ё^сте'нъ е^я`, и^ да хва'лится въ вра'тXњ мђжъ е^я`”
32
Даді́те єй от плодо́в усте́н єя́, і да хвали́м бу́деть во враті́х муж єя́.