Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
Глава 1
1
При́тчі Соломо́на, си́на Дави́дова, і́же ца́рствова во Ізра́їлі,
1
При6тчи соломHна сhна давjдова, и4же цaрствова во ї}ли,
2
позна́ти прему́дрость і наказа́ніє і уразумі́ти словеса́ му́дрости,
2
познaти премyдрость и3 наказaніе и3 ўразумёти словесA мyдрости,
3
прия́ти же ізви́тія слове́с і разріше́нія гада́ній, уразумі́ти же пра́вду і́стинную і суд ісправля́ти;
3
пріsти же и3зви6тіz словeсъ и3 разрэшє1ніz гадaній, ўразумёти же прaвду и4стинную и3 сyдъ и3справлsти:
4
да дасть незло́бивим кова́рство, отроча́ті же ю́ну чу́вство же і смисл.
4
да дaстъ неѕлHбивымъ ковaрство, nтрочaти же ю4ну чyвство же и3 смhслъ.
5
Сих бо послу́шав, му́дрий прему́дріє бу́деть, а разу́мний строї́тельство стя́жеть;
5
Си1хъ бо послyшавъ, мyдрый премyдрэе бyдетъ, ґ разyмный строи1телство стsжетъ:
Глава 2
Глава 3
Глава 22
1
Лу́чше і́м'я до́броє, не́же бога́тство мно́го, па́че же сребра́ і зла́та благода́ть блага́я.
1
Лyчше и4мz д0брое, нeже богaтство мн0го, пaче же сребрA и3 злaта блгdть бlгaz.
2
Бога́т і нищ сріто́ста друг дру́га, обої́х же Госпо́дь сотвори́.
2
Богaтъ и3 ни1щь срэт0ста дрyгъ дрyга, nбои1хъ же гDь сотвори2.
3
Худо́г, ви́дів лука́ваго му́чима крі́пко, сам наказу́ється; безу́мнії же мимоше́дше отщети́шася.
3
Худ0гъ, ви1дэвъ лукaваго мyчима крёпкw, сaмъ наказyетсz: безyмніи же мимошeдше њтщети1шасz.
4
Род прему́дрости страх Госпо́день, і бога́тство і сла́ва і живо́т.
4
Р0дъ премyдрости стрaхъ гDень, и3 богaтство и3 слaва и3 жив0тъ.
5
Волчці́ і сі́ті на путе́х стро́потних, храня́й же свою́ ду́шу ізбіжи́ть їх.
5
Волчцы2 и3 сBти на путeхъ стр0потныхъ, хранsй же свою2 дyшу и3збэжи1тъ и5хъ.
6
Бога́тії убо́гими і́муть облада́ти,
6
Богaтіи ўб0гими и4мутъ њбладaти,
7
і раби́ свої́м господе́м взайм даду́ть.
7
и3 раби2 свои6мъ господeмъ взаи1мъ дадyтъ.
8
Сі́явий зла́я по́жнеть зла́я, я́зву же діл свої́х соверши́ть.
8
Сёzвый ѕл†z п0жнетъ ѕл†z, ћзву же дёлъ свои1хъ соверши1тъ.
9
Му́жа ти́ха і дая́теля лю́бить Госпо́дь, суєту́ же діл єго́ сконча́єть.
9
Мyжа ти1ха и3 даsтелz лю1битъ гDь, суетy же дёлъ є3гw2 скончaетъ.
10
Ми́луяй ни́щаго сам препита́ється; от свої́х бо хлі́бов даде́ убо́гому. Побі́ду і честь устроя́єть дая́й да́ри, оба́че ду́шу погубля́єть стяжа́вших.
10
Ми1луzй ни1щаго сaмъ препитaетсz: t свои1хъ бо хлёбwвъ дадE ўб0гому. Побёду и3 чeсть ўстроsетъ даsй дaры, nбaче дyшу погублsетъ стzжaвшихъ.
Глава 30
1
Сія́ глаго́леть муж ві́рующим Бо́гові, і почива́ю:
1
Сі‰ глаг0летъ мyжъ вёрующымъ бGови, и3 почивaю:
2
безу́мніє бо єсьм от всіх челові́к, і ра́зума челові́чеськаго ність во мні;
2
безyмнэе бо є4смь t всёхъ человBкъ, и3 рaзума человёческагw нёсть во мнЁ:
3
Бог же научи́ м'я прему́дрости, і ра́зум святи́х уразумі́х.
3
бGъ же научи1 мz премyдрости, и3 рaзумъ с™hхъ ўразумёхъ.
4
Кто взи́де на не́бо і сни́де? кто собра́ ві́три в ні́дра? кто возврати́ во́ду в ри́зу? кто обдержа́ вся конці́ землі́? ко́є і́м'я єго́? іли́ ко́є і́м'я си́ну єго́, да разумі́єши?
4
Кто2 взhде на нeбо и3 сни1де; кто2 собрA вётры въ нBдра; кто2 возврати2 в0ду въ ри1зу; кто2 њбдержA вс‰ концы6 земли2; к0е и4мz є3гw2; и3ли2 к0е и4мz сhну є3гw2, да разумёеши;
5
Вся бо словеса́ Бо́жія раздеже́на; защища́єть же Сам благогові́ющих Єму́.
5
Вс‰ бо словесA б9іz раздежє1на: защищaетъ же сaмъ благоговёющихъ є3мY.
6
Не приложи́ ко словесе́м Єго́, да не обличи́ть Тя, і лож бу́деши.
6
Не приложи2 ко словесє1мъ є3гw2, да не њбличи1тъ тS, и3 л0жь бyдеши.
7
Дво́є прошу́ у Тебе́, не отими́ от мене́ благода́ті пре́жде уме́ртвія моєго́:
7
Дв0е прошY ў тебє2: не tими2 t менє2 благодaти прeжде ўмeртвіz моегw2:
8
су́єтно сло́во і ло́жно дале́че от мене́ сотвори́, бога́тства же і нищети́ не даждь мі; устро́й же мі потре́бная і самодово́льная,
8
сyетно сл0во и3 л0жно далeче t менє2 сотвори2, богaтства же и3 нищеты2 не дaждь ми2: ўстр0й же ми2 потрє1бнаz и3 самодовHлнаz,
9
да не наси́щся лож бу́ду і реку́: кто м'я ви́дить? іли́ обнища́в укра́ду і клену́ся і́менем Бо́жиїм.
9
да не насhщьсz л0жь бyду и3 рекY: кт0 мz ви1дитъ; и3ли2 њбнищaвъ ўкрaду и3 кленyсz и4менемъ б9іимъ.
Глава 31
1
Моя́ словеса́ реко́шася от Бо́га, царе́во проро́чество, єго́же наказа́ ма́ти єго́;
1
Мо‰ словесA рек0шасz t бGа, царeво прор0чество, є3г0же наказA мaти є3гw2:
2
что, ча́до, (*соблюде́ши,) что річе́ніє Бо́жиє? перворо́дне, тебі́ глаго́лю, си́не: что, ча́до моєго́ чре́ва? что, ча́до мої́х моли́тв?
2
что2, чaдо, (*соблюдeши,) что2 рэчeніе б9іе; первор0дне, тебЁ глаг0лю, сhне: что2, чaдо моегw2 чрeва; что2, чaдо мои1хъ моли1твъ;
3
Не даждь жена́м твоєго́ бога́тства і твоєго́ ума́ і житія́ в послі́дній сові́т.
3
Не дaждь женaмъ твоегw2 богaтства и3 твоегw2 ўмA и3 житіS въ послёдній совётъ.
4
С сові́том все твори́, с сові́том пий вино́; си́льнії гнівли́ві суть, вина́ да не пію́ть,
4
Съ совётомъ всE твори2, съ совётомъ пjй віно2: си1льніи гнэвли1ви сyть, вінA да не пію1тъ,
5
да напи́вшеся не забу́дуть му́дрости і пра́во суди́ти немощни́м не возмо́гуть.
5
да напи1вшесz не забyдутъ мyдрости и3 прaво суди1ти немwщнhмъ не возм0гутъ.
6
Даді́те сике́ра су́щим в печа́лех і вино́ пи́ти су́щим в болі́знех,
6
Дади1те сікeра сyщымъ въ печaлехъ и3 віно2 пи1ти сyщымъ въ болёзнехъ,
7
да забу́дуть убоже́ства і болі́зней не воспом'я́нуть ктому́.
7
да забyдутъ ўбожeства и3 болёзней не воспомsнутъ ктомY.
8
Си́не, отверза́й уста́ твоя́ сло́ву Бо́жию і суди́ вся здра́во;
8
Сhне, tверзaй ўстA тво‰ сл0ву б9ію и3 суди2 вс‰ здрaвw:
9
отверза́й уста́ твоя́ і суди́ пра́ведно, разсужда́й же убо́га і не́мощна.
9
tверзaй ўстA тво‰ и3 суди2 првdнw, разсуждaй же ўб0га и3 нeмощна.
10
Жену́ до́блю кто обря́щеть, дража́йші єсть ка́менія многоці́ннаго такова́я;
10
ЖенY д0блю кто2 њбрsщетъ, дражaйши є4сть кaменіz многоцённагw таковaz:
11
дерза́єть на ню се́рдце му́жа єя́; такова́я до́брих кори́стей не лиши́ться;
11
дерзaетъ на ню2 сeрдце мyжа є3S: таковaz д0брыхъ корhстей не лиши1тсz:
12
ді́лаєть бо му́жу своєму́ блага́я во все житіє́;
12
дёлаетъ бо мyжу своемY благ†z во всE житіE:
13
обрі́тши во́лну і лен, сотвори́ благопотре́бноє рука́ма свої́ма.
13
њбрётши в0лну и3 лeнъ, сотвори2 благопотрeбное рукaма свои1ма.
14
Бисть, я́ко кора́бль ку́плю ді́я, іздале́ча собира́єть себі́ бога́тство;
14
Бhсть ћкw корaбль кyплю дёz, и3здалeча собирaетъ себЁ богaтство:
15
і востае́ть із но́щі, і даде́ бра́шна до́му і діла́ раби́ням.
15
и3 востаeтъ и3з8 н0щи, и3 дадE бр†шна д0му и3 дэлA рабhнzмъ.
16
Узрі́вши село́ купи́, от плодо́в же рук свої́х насади́ стяжа́ніє.
16
Ўзрёвши село2 купи2, t плодHвъ же рyкъ свои1хъ насади2 стzжaніе.
17
Препоя́савши крі́пко чре́сла своя́, утверди́ть ми́шці своя́ на ді́ло,
17
Препоsсавши крёпкw чрє1сла сво‰, ўтверди1тъ мы6шцы сво‰ на дёло,
18
і вкуси́, я́ко добро́ єсть ді́лати, і не угаса́єть світи́льник єя́ всю нощ.
18
и3 вкуси2, ћкw добро2 є4сть дёлати, и3 не ўгасaетъ свэти1лникъ є3S всю2 н0щь.
19
Ла́кти своя́ простира́єть на поле́зная, ру́ці же свої́ утвержда́єть на вретено́,
19
Л†кти сво‰ простирaетъ на полє1знаz, рyцэ же свои2 ўтверждaетъ на вретено2,
20
і ру́ці свої́ отверза́єть убо́гому, длань же простре́ ни́щу.
20
и3 рyцэ свои2 tверзaетъ ўб0гому, длaнь же прострE ни1щу.
21
Не пече́ться о су́щих в дому́ муж єя́, єгда́ гді заме́длить, всі бо у нея́ оді́яні суть.
21
Не печeтсz њ сyщихъ въ домY мyжъ є3S, є3гдA гдЁ замeдлитъ: вси1 бо ў неS њдёzни сyть.
22
Сугу́ба одія́нія сотвори́ му́жу своєму́, от виссо́на же і порфи́ри себі́ одія́нія.
22
Суг{ба њдэ‰ніz сотвори2 мyжу своемY, t вmсс0на же и3 порфЂры себЁ њдэ‰ніz.
23
Сла́вен бива́єть во враті́х муж єя́, внегда́ а́ще ся́деть в со́нмищі со старі́йшини жи́тельми землі́.
23
Слaвенъ бывaетъ во вратёхъ мyжъ є3S, внегдA ѓще сsдетъ въ с0нмищи со старBйшины жи1тельми земли2.
24
Плащани́ці сотвори́ і продаде́ Фінікі́аном, опоя́санія же Ханане́йом.
24
Плащани6цы сотвори2 и3 продадE фінікjанwмъ, њпо‰саніz же хананewмъ.
25
Уста́ своя́ отве́рзе внима́тельно і зако́нно і чин запові́да язи́ку своєму́.
25
ЎстA сво‰ tвeрзе внимaтелнw и3 зак0ннw и3 чи1нъ заповёда љзhку своемY.
26
Крі́постію і лі́потою облече́ся, і возвесели́ся во дні послі́днія.
26
Крёпостію и3 лёпотою њблечeсz, и3 возвесели1сz во дни6 послBдніz.
27
Ті́сни стезі́ до́му єя́, бра́шна же лі́ностнаго не яде́.
27
ТBсны стєзи2 д0му є3S, брaшна же лёностнагw не kдE.
28
Уста́ своя́ отве́рзе му́дро і зако́нно.
28
ЎстA сво‰ tвeрзе мyдрw и3 зак0ннw.
29
Ми́лостиня же єя́ возста́ви ча́да єя́, і обогати́шася; і муж єя́ похвали́ ю;
29
Ми1лостынz же є3S возстaви ч†да є3S, и3 њбогати1шасz: и3 мyжъ є3S похвали2 ю5:
30
мно́гі дще́рі стяжа́ша бога́тство, мно́гі сотвори́ша си́лу; ти же предуспі́ла і превознесла́ся єси́ над всі́ми;
30
мнHги дщeри стzжaша богaтство, мнHги сотвори1ша си1лу: тh же пред8успёла и3 превознеслaсz є3си2 над8 всёми:
31
ло́жнаго угожде́нія і су́єтния добро́ти же́нськия ність в тебі́; жена́ бо разу́мная благослове́нна єсть; страх же Госпо́день сія́ да хва́лить.
31
л0жнагw ўгождeніz и3 сyетныz добр0ты жeнскіz нёсть въ тебЁ: женa бо разyмнаz благословeна є4сть: стрaхъ же гDень сіS да хвaлитъ.
32
Даді́те єй от плодо́в усте́н єя́, і да хвали́м бу́деть во враті́х муж єя́.
32
Дади1те є4й t плодHвъ ўстeнъ є3S, и3 да хвали1мь бyдетъ во вратёхъ мyжъ є3S.