Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Аллилу́я, 106.
а^ллїлђїа, р~ѕ”
1
Іспові́дайтеся Го́сподеві, я́ко благ, я́ко во вік ми́лость Єго́.
1
Исповњда'ите гв~и, ја^ко бл~гъ ја^ко в# вњкъ млsть е^го.
2
Да реку́ть ізба́вленнії Го́сподем, ї́хже ізба́ви із руки́ врага́,
2
да рекђтъ и^ꙁба'вленїи гм~ь и^хже и^зба'ви и^ꙁ рђки врагъ,
3
і от стран собра́ їх, от восто́к і за́пад, і сі́вера і мо́ря;
3
и^ эT стра'нᲆ собра` и^хъ, эT востокъ и^ запDа, и^ сњвера и^ мо'ря”
4
заблуди́ша в пусти́ні безво́дній, путі́ гра́да оби́тельнаго не обріто́ша;
4
Заблђди'шя в# пђсты'ни беꙁвоDнњ, пђти` гра'да ѓ^би'телна не ѓ^брᲇто'ша
5
а́лчуще і жа́ждуще, душа́ їх в них ізчезе́.
5
а%лчюще и^ жа'ждђще, дш~я и^хъ в ниX и^зчеѕе”
6
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізба́ви я;
6
И$ възва'шя къ г~ђ внегда` скорбњти и^мъ. и^ эT бњдъ и^хъ и^ꙁба'ви и^хъ”
7
і наста́ви я на путь прав, вни́ти во град оби́тельний.
7
И$ наста'ви и^хъ на пђть пра'въ, внити въ градъ ѓ^би'телныи
8
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
8
да и^сповњдятся гв~и млsти е^го, и^ чюдеса` е^го сн~ово'мъ члчsкымъ”
9
я́ко наси́тил єсть ду́шу тщу, і ду́шу а́лчущу іспо́лни благ;
9
ЈА/ко насы'тилъ е^сть дш~ђ тщђ`, и^ дш~ђ а^л#чющђ и^спо'лни бл~гъ”
10
сідя́щия во тьмі і сі́ні сме́ртній, окова́нния нището́ю і желі́зом,
10
Сњдя'щая вᲆ тмњ и^ сњ'ни смр~тнњй, ѓ^кова'ныхъ ни'щетою и^ желњ'зомъ”
11
я́ко преогорчи́ша словеса́ Бо́жія, і сові́т Ви́шняго раздражи́ша.
11
ЈА/ко разгнᲇва'шя словеса` бж~їя, и^ совњтᲆ выш#няго раздра'жиша”
12
І смири́ся в труді́х се́рдце їх, і ізнемого́ша, і не бі помага́яй.
12
И$ смири'ся в# трђдњхъ срDце и^хъ, и^ꙁнемого'шя, и^ не бњ пома'гаи`.
13
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
13
и^ възва'шя къ г~ђ внегда скорбњти и^мъ. и^ эT бњ'дъ иX сп~се и^хъ”
14
і ізведе́ я із тьми і сі́ні сме́ртния, і у́зи їх растерза́.
14
И$зведе иX и^з# тмы` и^ сњни см~рътныа, и^ ю'зы и^хъ разтръза`”
15
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
15
Да и^сповњдятся гв~и млsти е^го, и^ чюдеса` е^го сн~вом# члчsкымᲆ”
16
я́ко сокруши́ врата́ мі́дная, і вереї́ желі́зния сломи́.
16
ЈА/ко съкрђши` врата` мњдная, и^ вереа` желњ'ꙁныа сломи`”
17
Восприя́т я от путі́ беззако́нія їх; беззако́ній бо ра́ди свої́х смири́шася.
17
Въспрїа'тъ и^хъ эT пђти безако'нїи и^хъ, беꙁако'нїи б^о ради своиX смири'шяся”
18
Вся́каго бра́шна возгнуша́ся душа́ їх, і прибли́жишася до врат сме́ртних.
18
Вся'кого брашна въꙁ#гнђшяся дш~а иX, и^ прибли'жишяся до вратъ смр~тныхъ”
19
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх спасе́ я;
19
И$ възва'шя къ г~ђ внегда скорбњти и^мъ, и^ эT бњд# и^хъ сп~се и^хъ”
20
посла́ сло́во Своє́, і ізціли́ я, і ізба́ви я от растлі́ній їх.
20
Посла` сло'во свое и^ і^сцᲇли и^хъ, и і^зба'ви и^хᲆ эT поги'бели иX”
21
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
21
да и^сповњдяᲄся гв~и млsти е^го, и^ чюдеса` е^го сн~вомъ члчsкымъ”
22
і да пожру́ть Єму́ же́ртву хвали́ і да возвістя́ть діла́ Єго́ в ра́дості.
22
И$ по'жрTђ е^мђ жрътвђ хвалњ`, и^ да повњдят# дњ'ла е^го в ра'дости”
23
Сходя́щії в мо́ре в корабле́х, творя́щії ді́ланія в вода́х мно́гих,
23
Сходя'щеи` в# мо'ри в# кораблиX, творя'щеи дњ'ланїа в# водаX мно'гах#,
24
ті́ї ви́діша діла́ Госпо́дня і чудеса́ Єго́ во глубині́.
24
тїи видњша дњ'ла гн~я, и^ чюдеса` его въ глђбинњ`”
25
Рече́ — і ста дух бу́рен, і вознесо́шася во́лни єго́;
25
Рече и^ ста` дђхъ бђ'ренᲆ, и^ въꙁнесо'шяся волны` его”
26
восхо́дять до небе́с і низхо́дять до бездн; душа́ їх в злих та́яше;
26
Въсхо'дятъ до нб~съ, и^ ниꙁхо'дятъ до беꙁDнъ” дш~я и^хъ в# злыхъ та'яше.
27
см'ято́шася, подвиго́шася, я́ко пія́ний, і вся му́дрость їх поглощена́ бисть.
27
смђти'шася, поDвиꙁа'шася ја^ко пїа'ныи, и^ вс^я мђ'дрость и^хъ поглаще'на бысть”
28
І воззва́ша ко Го́споду, внегда́ скорбі́ти їм, і от нужд їх ізведе́ я;
28
И$ въꙁваша къ г~ђ в#негда` скорбњти и^мъ, и^ эT бњдъ и^х# и^зведе` и^хъ”
29
і повелі́ бу́рі, і ста в тишину́, і умолко́ша во́лни єго́.
29
и^ повелњ бђ'ри, и^ ста в тишинђ, и^ ё^млᲆко'шя волны` е^го”
30
І возвесели́шася, я́ко умолко́ша, і наста́ви я в приста́нище хоті́нія Своєго́.
30
и^ възвесели'шяся, ја^ко ё^млъко'ша и^ наста'вї я& в# приста'нище хотњнїа свое^го”
31
Да іспові́дяться [да іспові́дять] Го́сподеві ми́лості Єго́ і чудеса́ Єго́ синово́м челові́чеським;
31
да и^сповњдяᲄся гв~и млsти е^го, и^ чюдеса' е^го сн~овомъ члчsкымᲆ”
32
да вознесу́ть Єго́ в це́ркві людсті́й, і на сіда́лищі ста́рець восхва́лять Єго́.
32
да въꙁнесђтъ е^го вᲆ црк~ви лDюстњй, и^ на сњда'лищи ста'рецъ въсхва'лят# е^го”
33
Положи́л єсть рі́ки в пусти́ню і ісхо́диша водна́я в жа́жду,
33
положилъ е^сть рњкы` в пђсты'ня, и^ і^схо'дища воDнаа в жа'жDђ.
34
зе́млю плодоно́сную в сла́ность, от зло́би живу́щих на ней.
34
землю плодоно'снђю в# слати'нђ, эT зло'б# живђщыX на не'й.
35
Положи́л єсть пусти́ню во єзе́ра водна́я і зе́млю безво́дную во ісхо́дища водна́я.
35
Положи'лъ е^сть пђсты'ня въ е^ѕе'ра вDона'я, и^ ꙁемлю беꙁвоDнђю вᲆ и^сходища воDнаа”
36
І насели́ та́мо а́лчущия, і соста́виша гра́ди оби́тельни;
36
И$ насели` т^ђ а%лчющая, и^ съста'вишя грады ѓ^би'телны”
37
і насі́яша се́ла, і насади́ша виногра́ди, і сотвори́ша плод жи́тен.
37
И$ насњяшя се'ла, и^ насадишя виногра'ды, и^ сътвори'шя плDо жи'тенъ”
38
І благослови́ я, і умно́жишася зіло́; і скоти́ їх не ума́ли.
38
И$ блsви` и^хъ, и^ ё^мно'жишяся ѕњло, и^ скоты` и^хъ не ё^ма'ли,
39
І ума́лишася і озло́бишася от ско́рби зол і болі́зні;
39
и^ ё^ма'лишяся ѓ^ꙁло'бишася эT печали золъ и^ болњзни”
40
ізлія́ся унічиже́ніє на кня́зі їх, і облазни́ [заблужда́ти сотвори́] я по непрохо́дній, а не по путі́.
40
и^злїа'ся ё^ничиженїе на' кн~ѕя и^хъ, и^ ѓ^блазни` иX по непроходнњ, а^ не по пђти”
41
І помо́же убо́гу от нищети́ і положи́, я́ко о́вці, оте́чествія.
41
И$ помо'же ё^богђ эT ни'щеты, и^ положи ја^ко ѓ^вца эTч~ьствїа”
42
У́зрять пра́вії і возвеселя́ться, і вся́коє беззако́ніє загради́ть уста́ своя́.
42
Оу%зрятъ пра'вїи, и^ въꙁвеселя'тся, и^ всяко безако'нїе заградитъ ё^ста` своа`”
43
Кто прему́др і сохрани́ть сія́? І уразумі́ють ми́лості Госпо́дні.
43
Кто` премђ'дръ, и^ съхранитъ сих#; и^ разђмњюT млsти гн~я”
1001
Сла́ва:
Сла'ва”