0

Піснь степе́ней, 126.

Пісня ступенів. Соломона.

¹

А́ще не Госпо́дь сози́ждеть дом, всу́є труди́шася зи́ждущії; а́ще не Госпо́дь сохрани́ть град, всу́є бді стреги́й.

¹

Коли не Господь будує дім, даремно трудяться будівничі; коли не Господь береже місто, даремно пильнує сторожа.

²

Всу́є вам єсть у́треневати; воста́нете по сіді́нії яду́щії хліб болі́зні, єгда́ дасть возлю́бленним Свої́м сон.

²

Даремно встаєте ви рано і лягаєте пізно, їсте хліб, тяжко здобутий, тоді як Господь дає улюбленим Своїм спокійний сон.

³

Се, достоя́ніє Госпо́днє — си́нове, мзда — плода́ чре́вняго.

³

Ось і діти — насліддя від Господа; нагорода від Нього — плід утроби.

⁴

Я́ко стрі́ли в руці́ си́льнаго, та́ко си́нове оттрясе́нних.

⁴

Як стріли в руках сильного, так і сини молоді.

⁵

Блаже́н, і́же іспо́лнить жела́ніє своє́ от них; не постидя́ться, єгда́ глаго́лють враго́м свої́м во враті́х.

⁵

Блаженний, хто здобув таку поміч собі. Не осоромляться вони, коли біля брами міста свого говоритимуть з ворогами.