В коне́ць, псало́м Дави́ду, 14.

Псалом Давида.

¹

Го́споди, кто обита́єть в жили́щі Твоє́м? Іли́ кто всели́ться во святу́ю го́ру Твою́?

¹

Господи, хто може жити в оселі Твоїй? Хто оселиться на святій горі Твоїй?

²

Ходя́й непоро́чен і ді́лаяй пра́вду, глаго́ляй і́стину в се́рдці своє́м;

²

Той, хто ходить непорочно, і чинить правду, і говорить істину у серці своєму.

³

і́же не ульсти́ язи́ком свої́м і не сотвори́ і́скреннему своєму́ зла, і поноше́нія не прия́т на бли́жнія своя́;

³

Той, хто не улещує язиком своїм, не чинить ближньому своєму зла і не слухає наклепів на ближніх своїх.

⁴

унічиже́н єсть пред ним лука́внуяй, боя́щияжеся Го́спода сла́вить; клени́йся і́скреннему своєму́ і не отмета́яся;

⁴

Той, в очах якого лукава людина є нікчемною, а в пошані ті, що бояться Господа, той, хто дає клятву ближньому і не відмовляється від неї.

⁵

сребра́ своєго́ не даде́ в ли́хву і мзди на непови́нних не прия́т. Творя́й сія́ не подви́житься во вік.

⁵

Хто не дає срібла свого на нечесний прибуток і не приймає підкупу на невинного. Хто так чинить, той не захитається повіки.