Столпописа́ніє, Дави́ду, 15.

Пісня Давида.

¹

Сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко на Тя упова́х.

¹

Охорони мене, Господи, бо я на Тебе надіюся.

²

Ріх Го́сподеві: Госпо́дь мой єси́ Ти, я́ко благи́х мої́х не тре́буєши.

²

Я сказав Господу: «Ти Господь мій! Блага мої Тобі не потрібні».

³

Святи́м, і́же суть на землі́ Єго́, удиви́ Госпо́дь вся хоті́нія Своя́ в них.

³

Святим, що на землі Його, сотворив Господь усі бажання Свої в них.

⁴

Умно́жишася не́мощі їх, по сих ускори́ша; не соберу́ собо́ри їх от крове́й, ні пом'яну́ же іме́н їх устна́ма мої́ма.

⁴

Нехай примножуються скорботи в тих, що біжать до ідолів, я ж не принесу їм жертви кривавої і не спом’яну імен їхніх устами моїми.

⁵

Госпо́дь часть достоя́нія моєго́ і ча́ші моєя́; Ти єси́ устроя́яй достоя́ніє моє́ мні.

⁵

Господь — частина спадку мого і чаші моєї. В Тобі, Господи, вся спадщина моя.

⁶

У́жа нападо́ша мі в держа́вних мої́х, і́бо достоя́ніє моє́ держа́вно єсть мні.

⁶

Межі мої пролягли в кращих місцях, спадок мій приємний для мене.

⁷

Благословлю́ Го́спода вразуми́вшаго м'я, єще́ же і до но́щі наказа́ша м'я утро́би моя́.

⁷

Славитиму Господа, що просвітив мене, бо навіть і вночі повчає мене серце моє.

⁸

Предзрі́х Го́спода предо мно́ю ви́ну, я́ко одесну́ю мене́ єсть, да не подви́жуся.

⁸

Повсякчас бачу я Господа перед собою, бо Він праворуч мене, і я не захитаюся.

⁹

Сего́ ра́ди возвесели́ся се́рдце моє́, і возра́довася язи́к мой, єще́ же і плоть моя́ всели́ться на упова́нії.

⁹

Тому радіє серце моє і веселиться язик мій, навіть тіло моє спочиває в надії,

¹⁰

Я́ко не оста́виши ду́шу мою́ во а́ді, ніже́ да́си преподо́бному Твоєму́ ви́діти істлі́нія.

¹⁰

що Ти, Господи, не залишиш душі моєї в пеклі і не даси святому Твоєму побачити тління.

¹¹

Сказа́л мі єси́ путі́ живота́; іспо́лниши м'я весе́лія с лице́м Твої́м; красота́ [сла́дость] в десни́ці Твоє́й в коне́ць.

¹¹

Ти покажеш мені дорогу життя; перед лицем Твоїм повнота радости і в правиці Твоїй блаженство вічне.