0

Моли́тва Дави́ду, 16.

Молитва Давида.

¹

Усли́ши, Го́споди, пра́вду мою́, воньми́ моле́нію моєму́, внуши́ моли́тву мою́ не во устна́х льсти́вих.

¹

Почуй, Господи, правду [мою], зваж на благання моє, вислухай молитву мою з уст неулесливих.

²

От лиця́ Твоєго́ судьба́ моя́ ізи́деть; о́чі мої́ да ви́дита правоти́.

²

Від Тебе Самого нехай вийде суд мій, очі Твої нехай побачать правоту.

³

Іскуси́л єси́ се́рдце моє́, посіти́л єси́ но́щію; іскуси́л м'я єси́, і не обрі́теся во мні непра́вда.

³

Ти випробував серце моє, відвідав мене вночі. Ти випробував мене і не знайшов у мені неправди; думки мої не розходяться з устами моїми.

⁴

Я́ко да не возглаго́лють уста́ моя́ діл челові́чеських, за словеса́ усте́н Твої́х аз сохрани́х путі́ же́стокі.

⁴

В ділах людських, за словами уст Твоїх, я охороняв себе від дороги гнобителя.

⁵

Соверши́ стопи́ моя́ во стезя́х Твої́х, да не подви́жуться стопи́ моя́.

⁵

Утверди стопи мої на путях Твоїх, щоб не хиталися ноги мої.

⁶

Аз воззва́х, я́ко усли́шал м'я єси́, Бо́же; приклони́ у́хо Твоє́ мні і усли́ши глаго́ли моя́.

⁶

Тебе благаю, бо Ти вислухаєш мене, Боже. Нахили вухо Твоє до мене і вислухай слова мої.

⁷

Удиви́ ми́лості Твоя́, спаса́яй упова́ющия на Тя от проти́в'ящихся десни́ці Твоє́й;

⁷

Покажи дивну милість Твою, бо Ти спасаєш тих, що уповають [на Тебе], від противників правиці Твоєї.

⁸

сохрани́ м'я, Го́споди, я́ко зі́ницю о́ка; в кро́ві крилу́ Твоє́ю покри́єши м'я

⁸

Охорони мене, Господи, як зіницю ока, під покровом крил Твоїх,

⁹

от лиця́ нечести́вих остра́стших [оби́дящих] м'я; вразі́ мої́ ду́шу мою́ одержа́ша

⁹

укрий мене від лиця нечестивих, що нападають на мене, від ворогів душі моєї, що оточили мене.

¹⁰

тук свой затвори́ша, уста́ їх глаго́лаша горди́ню.

¹⁰

Ожиріло серце їхнє, устами їхніми промовляє гординя.

¹¹

Ізгоня́щії м'я ни́ні обидо́ша м'я, о́чі свої́ возложи́ша уклони́ти на зе́млю.

¹¹

Ті, що переслідують мене, нині оточили мене; очі свої спрямували на мене, щоб розтоптати мене на землі.

¹²

Об'я́ша м'я, я́ко лев гото́в на лов, і я́ко ски́мен обита́яй в та́йних.

¹²

Вони, як той лев, що здобичі шукає, як звір, що причаївся.

¹³

Воскресни́, Го́споди, предвари́ я і запни́ їм; ізба́ви ду́шу мою́ от нечести́ваго, ору́жіє Твоє́

¹³

Воскресни, Господи, випереди їх, подолай їх; визволи душу мою від нечестивого мечем Твоїм;

¹⁴

от враг руки́ Твоєя́, Го́споди, от ма́лих от землі́; разділи́ я в животі́ їх, і сокрове́нних Твої́х іспо́лнися чре́во їх; наси́тишася сино́в, і оста́виша оста́нки младе́нцем свої́м.

¹⁴

від ворогів — рукою Твоєю, Господи, від людей світу цього, доля яких — у цьому житті; черево своє вони наповнюють від скарбів Твоїх; сини їхні ситі і залишають спадщину дітям своїм.

¹⁵

Аз же пра́вдою явлю́ся лицю́ Твоєму́, наси́щуся, внегда́ яви́тимися сла́ві Твоє́й.

¹⁵

А я в правді дивитимусь на лице Твоє. Щоранку буду насичуватися славою Твоєю.

1001

Сла́ва:

Слава…