0

Псало́м Дави́ду, 22.

Псалом Давида.

¹

Госпо́дь пасе́ть м'я, і нічто́же м'я лиши́ть.

¹

Господь пасе мене, і нічого мені не бракуватиме.

²

На мі́сте зла́чні, та́мо всели́ м'я, на воді́ поко́йні воспита́ м'я.

²

На місці плодючім, там Він оселив мене; біля води спокійної виховав мене.

³

Ду́шу мою́ обрати́, наста́ви м'я на стезі́ пра́вди і́мене ра́ди Своєго́.

³

Душу мою навернув; навів мене на стежки правди задля імені Свого.

⁴

А́ще бо і пойду́ посреді́ сі́ні сме́ртния, не убою́ся зла, я́ко Ти со мно́ю єси́; жезл Твой і па́лиця Твоя́, та м'я уті́шиста.

⁴

Коли піду навіть у тіні смертній, не боятимуся зла, бо Ти зі мною; жезл Твій і палиця Твоя — вони потішили мене.

⁵

Угото́вал єси́ предо мно́ю трапе́зу сопроти́в стужа́ющим мні; ума́стил єси́ єле́йом главу́ мою́, і ча́ша Твоя́ упоява́ющи м'я, я́ко держа́вна.

⁵

Ти наготував переді мною трапезу на очах гнобителів моїх; Ти намастив оливою голову мою, і чаша Твоя, що напоює, найкраща.

⁶

І ми́лость Твоя́ пожене́ть м'я вся дні живота́ моєго́, і є́же всели́тимися в дом Госпо́день в долготу́ дній.

⁶

І милість [Твоя] буде йти слідом за мною по всі дні життя мого, й оселюся в домі Господнім на довгі дні.