0

Псало́м Дави́ду, пре́жде пома́занія, 26.

Псалом Давида. [До помазання].

¹

Госпо́дь — Просвіще́ніє моє́ і Спаси́тель мой, кого́ убою́ся? Госпо́дь — Защи́титель живота́ моєго́, от кого́ устрашу́ся?

¹

Господь — Просвічення моє і Спаситель мій, кого убоюся? Господь — Захисник життя мого, кого устрашуся?

²

Внегда́ приближа́тися на м'я зло́бующим, є́же сні́сти пло́ті моя́, оскорбля́ющії м'я і вразі́ мої́, ті́ї ізнемого́ша і падо́ша.

²

Коли нападуть на мене противники й вороги мої, щоб пожерти тіло моє, то вони спотикаються і падають.

³

А́ще ополчи́ться на м'я полк, не убої́ться се́рдце моє́; а́ще воста́неть на м'я брань, на Него́ аз упова́ю.

³

Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього.

⁴

Єди́но проси́х от Го́спода, то взищу́: є́же жи́ти мі в дому́ Госпо́дні вся дні живота́ моєго́, зрі́ти мі красоту́ Госпо́дню і посіща́ти храм святи́й Єго́.

⁴

Одного прошу я у Господа, одного бажаю, щоб жити мені в домі Господньому усі дні життя мого, дивитися на красу Господню, щоранку молитися у храмі Його.

⁵

Я́ко скри м'я в селе́нії Своє́м в день зол мої́х, покри́ м'я в та́йні селе́нія Своєго́, на ка́мень вознесе́ м'я.

⁵

Бо Він сховає мене в домі Своїм у день біди, сховає в оселі Своїй, на скелю піднесе мене.

⁶

І ни́ні се, вознесе́ главу́ мою́ на враги́ моя́; обидо́х і пожро́х в селе́нії Єго́ же́ртву хвале́нія і воскликнове́нія; пою́ і воспою́ Го́сподеві.

⁶

Я піднесу голову мою вище за ворогів моїх, що оточують мене. Принесу в домі Його жертву хвали. Буду співати й прославляти Господа.

⁷

Усли́ши, Го́споди, глас мой, і́мже воззва́х, поми́луй м'я і усли́ши м'я.

⁷

Почуй, Господи, голос мій, яким я взиваю до Тебе; зглянься на мене і помилуй мене.

⁸

Тебі́ рече́ се́рдце моє́: Го́спода взищу́, взиска́ Тебе́ лице́ моє́, лиця́ Твоєго́, Го́споди, взищу́.

⁸

Від Тебе говорить серце моє: «Шукайте Господа!» Я шукаю лиця Твого, Господи.

⁹

Не отврати́ лиця́ Твоєго́ от мене́ і не уклони́ся гні́вом от раба́ Твоєго́; Помо́щник мой бу́ди, не отри́ни мене́ і не оста́ви мене́, Бо́же, Спаси́телю мой.

⁹

Не відвертай же від мене лиця Твого і не відкидай у гніві раба Твого. Ти — Поміч моя, не відкинь мене і не покинь мене, Боже, Спасителю мій.

¹⁰

Я́ко оте́ць мой і ма́ти моя́ оста́виста м'я, Госпо́дь же восприя́т м'я.

¹⁰

Бо коли батько й мати покинули мене, то Ти, Господи, прийняв мене.

¹¹

Законоположи́ мі, Го́споди, в путі́ Твоє́м, і наста́ви м'я на стезю́ пра́вую враг мої́х ра́ди.

¹¹

Навчи ж мене, Господи, путей Твоїх і настанови на стежку правди, задля ворогів моїх.

¹²

Не преда́ждь мене́ в ду́ші стужа́ющих мі; я́ко воста́ша на м'я свиді́теле непра́веднії, і солга́ непра́вда себі́.

¹²

Не віддавай мене в руки ворогам моїм, бо повстали проти мене лжесвідки і злобою палають на мене.

¹³

Ві́рую ви́діти блага́я Госпо́дня на землі́ живи́х.

¹³

Але я вірю, що побачу милість Господню на землі живих.

¹⁴

Потерпи́ Го́спода, мужа́йся, і да кріпи́ться се́рдце твоє́, і потерпи́ Го́спода.

¹⁴

Надійся ж на Господа і будь мужнім. Нехай кріпиться серце твоє. Чекай допомоги від Господа.

1001

Сла́ва:

Слава…