¹

В коне́ць, о ізміни́тися хотя́щих, в столпописа́ніє Дави́ду, в науче́ніє;

¹

Начальнику хору. На музичному інструменті шушан-едуф. Псалом Давида,

²

внегда́ сожже́ Средорі́чіє Сирі́йськоє і Сирі́ю Сова́лськую, і возврати́ся Іоа́в і порази́ Едо́ма в де́брі соле́й двана́десять ти́сящ, 59.

²

коли він воював з Сирією Месопотамською і з Сирією Цованською, коли Іоав, повертаючись, знищив дванадцять тисяч ідумеїв у долині Соляній.

³

Бо́же, отри́нул ни єси́ і низложи́л єси́ нас, разгні́вался єси́ і уще́дрил єси́ нас.

³

Боже! Ти розгнівався на нас, відвернувся від нас і покарав нас. Але змилуйся над нами!

⁴

Стрясл єси́ зе́млю і смути́л єси́ ю; ізціли́ сокруше́ніє єя́, я́ко подви́жеся.

⁴

Ти потряс землю, порушив її; зціли рани її, бо вона захиталася.

⁵

Показа́л єси́ лю́дем Твої́м жесто́кая; напої́л єси́ нас вино́м умиле́нія.

⁵

Ти дав людям Твоїм зазнати гіркоти, напоїв нас вином скорбот.

⁶

Дал єси́ боя́щимся Тебе́ зна́меніє, є́же убіжа́ти от лиця́ лу́ка.

⁶

Дай же знамення тим, що бояться Тебе, щоб вони могли втекти від стріли ворожої.

⁷

Я́ко да ізба́в'яться возлю́бленнії Твої́, спаси́ десни́цею Твоє́ю і усли́ши м'я.

⁷

Щоб спаслися улюблені Твої, спаси їх правицею Твоєю і вислухай мене.

⁸

Бог возглаго́ла во святі́м Своє́м: возра́дуюся, і разділю́ Сики́му, і юдо́ль жили́щ размі́рю.

⁸

Бог сказав у святині Своїй: «Возрадуюся, і розділю Сихем, і долину Сокхоф розміряю.

⁹

Мой єсть Галаа́д, і Мой єсть Манассі́й, Єфре́м — крі́пость глави́ Моєя́, Іу́да — цар Мой.

⁹

Мій Галаад, Мій Манассія, Єфрем — твердиня глави Моєї, Іуда — цар Мій.

¹⁰

Моа́в — коно́б упова́нія Моєго́; на Ідуме́ю простру́ сапо́г Мой; Мні іноплеме́нници покори́шася.

¹⁰

Моав — чаша уповання Мого; на Едом покладу чобіт Мій. Чужинці скорилися Мені».

¹¹

Кто введе́ть м'я во град огражде́нія? Іли́ кто наста́вить м'я до Ідуме́ї?

¹¹

Хто введе мене в укріплене місто? Або доведе мене до Едому?

¹²

Не Ти ли, Бо́же, отри́нувий нас? І не ізи́деши, Бо́же, в си́лах на́ших?

¹²

Чи не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?

¹³

Даждь нам по́мощ от ско́рби; і су́єтно спасе́ніє челові́чесько.

¹³

Пошли нам поміч у скорботах, бо марна допомога людська.

¹⁴

О Бо́зі сотвори́м си́лу; і Той унічижи́ть стужа́ющия нам.

¹⁴

З Богом ми покажемо силу, і Він подолає гнобителів наших.