0

Псало́м

¹

В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Дави́ду, 61.

²

Не Бо́гу ли повине́ться душа́ моя́? От Того́ бо спасе́ніє моє́.

³

І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не подви́жуся найпа́че.

⁴

Доко́лі належите́ на челові́ка? Убива́єте всі ви, я́ко стіні́ преклоне́ні і опло́ту возринове́ну.

⁵

Оба́че ці́ну мою́ совіща́ша отри́нути, теко́ша в жа́жді; усти́ свої́ми благословля́ху, і се́рдцем свої́м кленя́ху.

⁶

Оба́че Бо́гові повини́ся, душе́ моя́, я́ко от Того́ терпі́ніє моє́.

⁷

І́бо Той — Бог мой і Спас мой, Засту́пник мой; не преселю́ся.

⁸

О Бо́зі спасе́ніє моє́ і сла́ва моя́; Бог по́мощі моєя́, і упова́ніє моє́ на Бо́га.

⁹

Упова́йте на Него́, весь сонм люді́й; ізлія́йте пред Ним сердця́ ва́ша, я́ко Бог Помо́щник наш.

¹⁰

Оба́че су́єтні си́нове челові́честії, лжи́ві си́нове челові́честії в мі́риліх є́же непра́вдовати; ті́ї от суєти́ вку́пі.

¹¹

Не упова́йте на непра́вду і на восхище́ніє не жела́йте; бога́тство а́ще тече́ть, не прилага́йте се́рдця.

¹²

Єди́ною глаго́ла Бог, дво́я сія́ сли́шах, зане́ держа́ва Бо́жия,

¹³

і Твоя́, Го́споди, ми́лость; я́ко Ти возда́си кому́ждо по діло́м єго́.