Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
0
Ра́зума Аса́фу, 73.
Ра́зꙋма а҆са́фꙋ, о҃г҃.
1
Вску́ю, Бо́же, отри́нул єси́ до конця́? Разгні́вася я́рость Твоя́ на о́вці па́житі Твоєя́?
1
Вскꙋ́ю, бж҃е, ѿри́нꙋлъ є҆сѝ до конца̀; разгнѣ́васѧ ꙗ҆́рость твоѧ̀ на ѻ҆́вцы па́жити твоеѧ̀;
2
Пом'яни́ сонм Твой, єго́же стяжа́л єси́ іспе́рва, ізба́вил єси́ жезло́м достоя́нія Твоєго́, гора́ Сіо́н сія́ [жезл достоя́нія Твоєго́, го́ру Сіо́н сію́], в не́йже всели́лся єси́.
2
Помѧнѝ со́нмъ тво́й, є҆го́же стѧжа́лъ є҆сѝ и҆спе́рва, и҆зба́вилъ є҆сѝ жезло́мъ достоѧ́нїѧ твоегѡ̀, гора̀ сїѡ́нъ сїѧ̀ [же́злъ достоѧ́нїѧ твоегѡ̀, го́рꙋ сїѡ́нъ сїю̀], въ не́йже всели́лсѧ є҆сѝ.
3
Воздви́гни ру́ці Твої́ на горди́ні їх в коне́ць, єли́ка лука́внова враг во святі́м Твоє́м.
3
Воздви́гни рꙋ́цѣ твоѝ на горды̑ни и҆́хъ въ коне́цъ, є҆ли̑ка лꙋка́внова вра́гъ во ст҃ѣ́мъ твое́мъ.
4
І восхвали́шася ненави́дящії Тя посреді́ пра́здника Твоєго́; положи́ша зна́менія своя́ зна́менія, і не позна́ша,
4
И҆ восхвали́шасѧ ненави́дѧщїи тѧ̀ посредѣ̀ пра́здника твоегѡ̀: положи́ша зна́мєнїѧ своѧ̑ зна́мєнїѧ, и҆ не позна́ша,
5
я́ко во ісхо́ді преви́ше; я́ко в дубра́ві дре́в'яні сіки́рами разсіко́ша
5
ꙗ҆́кѡ во и҆схо́дѣ превы́ше: ꙗ҆́кѡ въ дꙋбра́вѣ дре́вѧнѣ сѣки́рами разсѣко́ша
6
две́рі єго́ вку́пі, сі́чивом і оско́рдом разруши́ша ї.
6
двє́ри є҆гѡ̀ вкꙋ́пѣ, сѣ́чивомъ и҆ ѻ҆ско́рдомъ разрꙋши́ша и҆̀.
7
Возжго́ша огне́м святи́ло Твоє́; на землі́ оскверни́ша жили́ще і́мене Твоєго́.
7
Возжго́ша ѻ҆гне́мъ ст҃и́ло твоѐ: на землѝ ѡ҆скверни́ша жили́ще и҆́мене твоегѡ̀.
8
Рі́ша в се́рдці своє́м ю́жики їх вку́пі: прийді́те, і отста́вим вся пра́здники Бо́жія от землі́.
8
Рѣ́ша въ се́рдцы свое́мъ ю҆́жики и҆́хъ вкꙋ́пѣ: прїиди́те, и҆ ѿста́вимъ всѧ̑ пра́здники бж҃їѧ ѿ землѝ.
9
Зна́менія їх [зна́меній на́ших] не ви́діхом; ність ктому́ проро́ка, і нас не позна́єть ктому́.
9
Зна́мєнїѧ и҆́хъ [зна́менїй на́шихъ] не ви́дѣхомъ: нѣ́сть ктомꙋ̀ прⷪ҇ро́ка, и҆ на́съ не позна́етъ ктомꙋ̀.
10
Доко́лі, Бо́же, поно́сить враг? Раздражи́ть проти́вний і́м'я Твоє́ до конця́?
10
Доко́лѣ, бж҃е, поно́ситъ вра́гъ; раздражи́тъ проти́вный и҆́мѧ твоѐ до конца̀;
11
Вску́ю отвраща́єши ру́ку Твою́ і десни́цю Твою́ от среди́ ні́дра Твоєго́ в коне́ць?
11
Вскꙋ́ю ѿвраща́еши рꙋ́кꙋ твою̀ и҆ десни́цꙋ твою̀ ѿ среды̀ нѣ́дра твоегѡ̀ въ коне́цъ;
12
Бог же, Цар наш, пре́жде ві́ка соді́ла спасе́ніє посреді́ землі́.
12
Бг҃ъ же, цр҃ь на́шъ, пре́жде вѣ́ка содѣ́ла спⷭ҇нїе посредѣ̀ землѝ.
13
Ти утверди́л єси́ си́лою Твоє́ю мо́ре; Ти стерл єси́ глави́ зміє́в в воді́;
13
Ты̀ оу҆тверди́лъ є҆сѝ си́лою твое́ю мо́ре: ты̀ сте́рлъ є҆сѝ главы̑ ѕмїє́въ въ водѣ̀:
14
Ти сокруши́л єси́ главу́ змі́єву, дал єси́ того́ бра́шно лю́дем Ефіо́пським.
14
ты̀ сокрꙋши́лъ є҆сѝ главꙋ̀ ѕмі́евꙋ, да́лъ є҆сѝ того̀ бра́шно лю́демъ є҆ѳїѡ́пскимъ.
15
Ти расто́ргл єси́ істо́чники і пото́ки; Ти ізсуши́л єси́ рі́ки Іфа́мськия.
15
Ты̀ расто́рглъ є҆сѝ и҆сто́чники и҆ пото́ки: ты̀ и҆зсꙋши́лъ є҆сѝ рѣ́ки и҆ѳа̑мскїѧ.
16
Твой єсть день, і Твоя́ єсть нощ; Ти соверши́л єси́ зарю́ і со́лнце.
16
Тво́й є҆́сть де́нь, и҆ твоѧ̀ є҆́сть но́щь: ты̀ соверши́лъ є҆сѝ зарю̀ и҆ со́лнце.
17
Ти сотвори́л єси́ вся преді́ли землі́; жа́тву і ве́сну Ти созда́л єси́ я.
17
Ты̀ сотвори́лъ є҆сѝ всѧ̑ предѣ́лы землѝ: жа́твꙋ и҆ ве́снꙋ ты̀ созда́лъ є҆сѝ ѧ҆̀.
18
Пом'яни́ сія́; враг поноси́ Го́сподеві, і лю́діє безу́мнії раздражи́ша і́м'я Твоє́.
18
Помѧнѝ сїѧ̑: вра́гъ поносѝ гдⷭ҇еви, и҆ лю́дїе безꙋ́мнїи раздражи́ша и҆́мѧ твоѐ.
19
Не преда́ждь звіре́м ду́шу іспові́дающуюся Тебі́; душ убо́гих Твої́х не забу́ди до конця́.
19
Не преда́ждь ѕвѣрє́мъ дꙋ́шꙋ и҆сповѣ́дающꙋюсѧ тебѣ̀: дꙋ́шъ оу҆бо́гихъ твои́хъ не забꙋ́ди до конца̀.
20
При́зри на заві́т Твой; я́ко іспо́лнишася помраче́ннії землі́ домо́в беззако́ній.
20
При́зри на завѣ́тъ тво́й: ꙗ҆́кѡ и҆спо́лнишасѧ помраче́ннїи землѝ домѡ́въ беззако́нїй.
21
Да не возврати́ться смире́нний посра́млен; нищ і убо́г восхвали́та і́м'я Твоє́.
21
Да не возврати́тсѧ смире́нный посра́мленъ: ни́щъ и҆ оу҆бо́гъ восхвали́та и҆́мѧ твоѐ.
22
Воста́ни, Бо́же, суди́ прю Твою́; пом'яни́ поноше́ніє Твоє́, є́же от безу́мнаго весь день.
22
Воста́ни, бж҃е, сꙋдѝ прю̀ твою̀: помѧнѝ поноше́нїе твоѐ, є҆́же ѿ безꙋ́мнагѡ ве́сь де́нь.
23
Не забу́ди гла́са моли́твенник Твої́х; горди́ня ненави́дящих Тя взи́де ви́ну [да восхо́дить ви́ну к Тебі́].
23
Не забꙋ́ди гла́са моли́твєнникъ твои́хъ: горды́нѧ ненави́дѧщихъ тѧ̀ взы́де вы́нꙋ [да восхо́дитъ вы́нꙋ къ тебѣ̀].
1001
Сла́ва:
Сла́ва: