¹

В коне́ць, о Ідіфу́мі, псало́м Аса́фу, 76.

¹

Начальнику хору Ідифумового. Псалом Асафа.

²

Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, гла́сом мої́м к Бо́гу, і внят мі.

²

Голосом моїм до Господа я буду взивати. Голос мій до Бога, і Він почує мене.

³

В день ско́рби моєя́ Бо́га взиска́х рука́ма мої́ма, но́щію пред Ним, і не прельще́н бих; отве́ржеся уті́шитися душа́ моя́.

³

В день скорботи моєї шукав я Господа, вночі підносив руки мої і не опускав їх — душа моя не мала втіхи.

⁴

Пом'яну́х Бо́га і возвесели́хся, поглумля́хся [размишля́х], і малоду́шствоваше дух мой.

⁴

Згадував я Бога і тремтів, став роздумувати, і знемагав дух мій.

⁵

Предвари́сті стражби́ о́чі мої́; см'ято́хся і не глаго́лах.

⁵

Не змикалися очі мої вночі, я сумував і не міг говорити.

⁶

Поми́слих дні пе́рвия, і лі́та ві́чная пом'яну́х, і поуча́хся;

⁶

Я роздумував про дні давні, пригадував роки віків минулих.

⁷

но́щію се́рдцем мої́м глумля́хся, і тужа́ше [размишля́х, і іспи́товаше] дух мой;

⁷

Вночі роздумувало серце моє і допитувався дух мій:

⁸

єда́ во ві́ки отри́неть Госпо́дь і не приложи́ть благоволи́ти па́ки?

⁸

невже навіки відкинув мене Господь і не виявить більше до мене милости Своєї?

⁹

Іли́ до конця́ ми́лость Свою́ отсіче́ть, сконча́ глаго́л от ро́да в род?

⁹

Невже назавжди спинилася милість Його і скінчилося слово Його з роду в рід?

¹⁰

Єда́ забу́деть уще́дрити Бог? Іли́ удержи́ть во гні́ві Своє́м щедро́ти Своя́?

¹⁰

Невже забув милувати Бог і в гніві Своїм зачинив щедроти Свої?

¹¹

І ріх: ни́ні нача́х, сія́ ізмі́на десни́ці Ви́шняго.

¹¹

І я сказав: «Ось, горе мені — це зміна правиці Всевишнього».

¹²

Пом'яну́х діла́ Госпо́дня; я́ко пом'яну́ от нача́ла чудеса́ Твоя́,

¹²

Буду згадувати про діла Господні, згадувати від початку чудеса Твої.

¹³

і поучу́ся во всіх ді́ліх Твої́х, і в начина́ніїх Твої́х поглумлю́ся [размишля́ти бу́ду].

¹³

Буду вдумуватися в усі діла Твої, роздумувати про всі діяння Твої.

¹⁴

Бо́же, во святі́м путь Твой; кто Бог ве́лій, я́ко Бог наш?

¹⁴

Боже! Свята путь Твоя. Хто бог великий, як Бог [наш]?!

¹⁵

Ти єси́ Бог творя́й чудеса́; сказа́л єси́ в лю́дех си́лу Твою́,

¹⁵

Ти єси Бог, що твориш чудеса. Ти показав між народами силу Твою.

¹⁶

ізба́вил єси́ ми́шцею Твоє́ю лю́ди Твоя́, си́ни Іа́ковлі і Іо́сифови.

¹⁶

Ти визволив силою Твоєю народ Твій — синів Якова та Йосифа.

¹⁷

Ви́діша Тя во́ди, Бо́же, ви́діша Тя во́ди і убоя́шася; см'ято́шася бе́здни.

¹⁷

Побачили Тебе води, Боже, побачили Тебе води й убоялися, затремтіли безодні.

¹⁸

Мно́жество шу́ма вод; глас да́ша о́блаци, і́бо стрі́ли Твоя́ прехо́дять.

¹⁸

З хмар лилися води, гриміли громи і стріли блискавиць летіли.

¹⁹

Глас гро́ма Твоєго́ в колесі́, освіти́ша мо́лнія Твоя́ вселе́нную; подви́жеся і тре́петна бисть земля́.

¹⁹

Голос грому Твого котився по небу, і блискавки Твої освітили всю піднебесну, земля захиталася й тряслася.

²⁰

В мо́рі путіє́ Твої́, і стезі́ Твоя́ в вода́х мно́гих, і сліди́ Твої́ не позна́ються.

²⁰

Шляхи Твої в морі, і стежки Твої — у водах великих, а сліди Твої недовідомі.

²¹

Наста́вил єси́, я́ко о́вці, лю́ди Твоя́ руко́ю Моїсе́йовою і Ааро́нею.

²¹

Як стадо, вів Ти народ Твій рукою Мойсея і Аарона.

1001

Сла́ва:

Слава…