Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
0
Ра́зума Аса́фу, 77.
Ра́зума Аса́фу.
1
Внемлі́те, лю́діє мої́, зако́ну моєму́, приклоні́те у́хо ва́ше во глаго́ли уст мої́х.
1
Внемли́те, лю́діє мои́, зако́ну моєму́, приклони́те у́хо ва́ше во глаго́лы у́стъ мои́хъ.
2
Отве́рзу в при́тчах уста́ моя́, провіща́ю гана́нія іспе́рва.
2
Отве́рзу въ при́тчахъ уста́ моя́, провѣща́ю гана́нія испе́рва.
3
Єли́ка сли́шахом і позна́хом я, і отці́ на́ші пові́даша нам;
3
Єли́ка слы́шахомъ и позна́хомъ я́, и отцы́ на́ши повѣ́даша на́мъ:
4
не утаї́шася от чад їх в род ін, возвіща́юще хвали́ Госпо́дні, і си́ли Єго́, і чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
4
не утаи́шася от ча́дъ и́хъ въ ро́дъ и́нъ, возвѣща́юще хвалы́ Госпо́дни, и си́лы Єго́ и чудеса́ Єго́, я́же сотвори́.
5
І воздви́же свиді́ніє во Іа́кові, і зако́н положи́ во Ізра́їлі, єли́ка запові́да отце́м на́шим сказа́ти я синово́м свої́м,
5
И воздви́же свидѣ́ніє во Іа́ковѣ, и зако́нъ положи́ во Ізра́или, єли́ка заповѣ́да отце́мъ на́шымъ сказа́ти я́ сыново́мъ свои́мъ,
6
я́ко да позна́єть род ін, си́нове родя́щіїся, і воста́нуть, і пові́дять я синово́м свої́м;
6
я́ко да позна́єтъ ро́дъ и́нъ, сы́нове родя́щіися, и воста́нутъ и повѣ́дятъ я́ сыново́мъ свои́мъ:
7
да положа́ть на Бо́га упова́ніє своє́, і не забу́дуть діл Бо́жиїх, і за́повіді Єго́ взи́щуть;
7
да положа́тъ на Бо́га упова́ніє своє́, и не забу́дутъ дѣ́лъ Бо́жіихъ, и за́повѣди Єго́ взы́щутъ:
8
да не бу́дуть я́коже отці́ їх, род стропти́в і преогорчева́яй, род і́же не іспра́ви се́рдця своєго́ і не уві́ри с Бо́гом ду́ха своєго́.
8
да не бу́дутъ я́коже отцы́ и́хъ, ро́дъ стропти́въ и преогорчева́яй, ро́дъ и́же не испра́ви се́рдца своєго́ и не увѣ́ри съ Бо́гомъ ду́ха своєго́.
9
Си́нове Єфре́млі, наляца́юще і стріля́юще лу́ки, возврати́шася в день бра́ні;
9
Сы́нове Єфре́мли наляца́юще и стрѣля́юще лу́ки возврати́шася въ де́нь бра́ни:
10
не сохрани́ша заві́та Бо́жия, і в зако́ні Єго́ не восхоті́ша ходи́ти.
10
не сохрани́ша завѣ́та Бо́жія, и въ зако́нѣ Єго́ не восхотѣ́ша ходи́ти.
11
І заби́ша благодія́нія Єго́ і чудеса́ Єго́, я́же показа́ їм
11
И забы́ша благодѣя́нія Єго́ и чудеса́ Єго́, я́же показа́ и́мъ
12
пред отці́ їх, я́же сотвори́ чудеса́ в землі́ Єги́петстій, на по́лі Танео́сі;
12
предъ отцы́ и́хъ, я́же сотвори́ чудеса́ въ земли́ Єги́петстѣй, на по́ли Танео́сѣ:
13
разве́рзе мо́ре і проведе́ їх; предста́ви во́ди, я́ко міх,
13
разве́рзе мо́ре и проведе́ и́хъ: предста́ви во́ды я́ко мѣ́хъ,
14
і наста́ви я о́блаком во дні і всю нощ просвіще́нієм огня́.
14
и наста́ви я́ о́блакомъ во дни́ и всю́ но́щь просвѣще́ніємъ огня́.
15
Разве́рзе ка́мень в пусти́ні і напої́ я, я́ко в бе́здні мно́зі;
15
Разве́рзе ка́мень въ пусты́ни и напои́ я́ я́ко въ бе́зднѣ мно́зѣ:
16
і ізведе́ во́ду із ка́мене, і низведе́, я́ко рі́ки, во́ди.
16
и изведе́ во́ду изъ ка́мене и низведе́ я́ко рѣ́ки во́ды.
17
І приложи́ша єще́ согріша́ти Єму́, преогорчи́ша Ви́шняго в безво́дній;
17
И приложи́ша єще́ согрѣша́ти Єму́, преогорчи́ша Вы́шняго въ безво́днѣй:
18
і іскуси́ша Бо́га в сердця́х свої́х, воспроси́ти бра́шна душа́м свої́м.
18
и искуси́ша Бо́га въ сердца́хъ свои́хъ, воспроси́ти бра́шна душа́мъ свои́мъ.
19
І клевета́ша на Бо́га і рі́ша: єда́ возмо́жеть Бог угото́вати трапе́зу в пусти́ні?
19
И клевета́ша на Бо́га и рѣ́ша: єда́ возмо́жетъ Бо́гъ угото́вати трапе́зу въ пусты́ни?
20
Поне́же порази́ ка́мень, і потеко́ша во́ди, і пото́ци наводни́шася; єда́ і хліб мо́жеть да́ти? Іли́ угото́вати трапе́зу лю́дем Свої́м?
20
Поне́же порази́ ка́мень, и потеко́ша во́ды, и пото́цы наводни́шася: єда́ и хлѣ́бъ мо́жетъ да́ти? Или́ угото́вати трапе́зу лю́демъ Свои́мъ?
21
Сего́ ра́ди сли́ша Госпо́дь і презрі́, і огнь возгорі́ся во Іа́кові, і гнів взи́де на Ізра́їля;
21
Сего́ ра́ди слы́ша Госпо́дь и презрѣ́, и о́гнь возгорѣ́ся во Іа́ковѣ, и гнѣ́въ взы́де на Ізра́иля:
22
я́ко не ві́роваша Бо́гові, ніже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
22
я́ко не вѣ́роваша Богови, ниже́ упова́ша на спасе́ніє Єго́.
23
І запові́да облако́м сви́ше, і две́рі небесе́ отве́рзе;
23
И заповѣ́да облако́мъ свы́ше, и две́ри небесе́ отве́рзе:
24
і одожди́ їм ма́нну я́сти, і хліб небе́сний даде́ їм.
24
и одожди́ и́мъ ма́нну я́сти, и хлѣ́бъ небе́сный даде́ и́мъ.
25
Хліб а́нгелський яде́ челові́к; бра́шно посла́ їм до си́тости.
25
Хлѣ́бъ а́нгелскій яде́ человѣ́къ: бра́шно посла́ и́мъ до сы́тости.
26
Воздви́же юг с небесе́, і наведе́ си́лою Своє́ю ли́ва;
26
Воздви́же ю́гъ съ небесе́, и наведе́ си́лою Своє́ю лі́ва:
27
і одожди́ на ня, я́ко прах, пло́ті, і, я́ко песо́к морськи́й, пти́ці перна́ти.
27
и одожди́ на ня́ я́ко пра́хъ пло́ти, и я́ко песо́къ морскі́й пти́цы перна́ты.
28
І нападо́ша посреді́ ста́на їх, о́крест жили́щ їх.
28
И нападо́ша посредѣ́ ста́на и́хъ, о́крестъ жили́щъ и́хъ.
29
І ядо́ша і наси́тишася зіло́, і жела́ніє їх пренесе́ їм.
29
И ядо́ша и насы́тишася зѣло́, и жела́ніє и́хъ принесе́ и́мъ.
30
Не лиши́шася от жела́нія своєго́; єще́ бра́шну су́щу во усті́х їх,
30
Не лиши́шася от жела́нія своєго́: єще́ бра́шну су́щу во устѣ́хъ и́хъ,
31
і гнів Бо́жий взи́де на ня, і уби́ мно́жайшая їх, і ізбра́нним Ізра́їлевим зап'я́т.
31
и гнѣ́въ Бо́жій взы́де на ня́, и уби́ мно́жайшая и́хъ, и избра́ннымъ Ізра́илевымъ запя́тъ.
32
Во всіх сих согріши́ша єще́ і не ві́роваша чудесе́м Єго́;
32
Во всѣ́хъ си́хъ согрѣши́ша єще́ и не вѣ́роваша чудесе́мъ Єго́:
33
і ізчезо́ша в суєті́ дні́є їх, і лі́та їх со тща́нієм.
33
и изчезо́ша въ суєтѣ́ дні́є и́хъ, и лѣ́та и́хъ со тща́ніємъ.
34
Єгда́ убива́ше я, тогда́ взиска́ху Єго́ і обраща́хуся і у́треневаху к Бо́гу;
34
Єгда́ убива́ше я́, тогда́ взыска́ху Єго́ и обраща́хуся и у́треневаху къ Бо́гу:
35
і пом'яну́ша, я́ко Бог Помо́щник їм єсть, і Бог Ви́шній Ізба́витель їм єсть;
35
и помяну́ша, я́ко Бо́гъ помо́щникъ и́мъ є́сть, и Бо́гъ Вы́шній изба́витель и́мъ є́сть:
36
і возлюби́ша Єго́ усти́ свої́ми, і язи́ком свої́м солга́ша Єму́;
36
и возлюби́ша Єго́ усты́ свои́ми, и язы́комъ свои́мъ солга́ша Єму́:
37
се́рдце же їх не бі пра́во с Ним, ніже́ уві́ришася в заві́ті Єго́.
37
се́рдце же и́хъ не бѣ́ пра́во съ Ни́мъ, ниже́ увѣ́ришася въ завѣ́тѣ Єго́.
38
Той же єсть щедр, і очи́стить гріхи́ їх, і не растли́ть; і умно́жить отврати́ти я́рость Свою́, і не разжже́ть всего́ гні́ва Своєго́.
38
То́й же є́сть ще́дръ, и очи́ститъ грѣхи́ и́хъ, и не растли́тъ: и умно́житъ отврати́ти я́рость Свою́, и не разжже́тъ всего́ гнѣ́ва Своєго́.
39
І пом'яну́, я́ко плоть суть, дух ходя́й і не обраща́яйся;
39
И помяну́, я́ко пло́ть су́ть, ду́хъ ходя́й и не обраща́яйся:
40
колькра́ти преогорчи́ша Єго́ в пусти́ні, прогні́ваша Єго́ в землі́ безво́дній?
40
колькра́ты преогорчи́ша Єго́ въ пусты́ни, прогнѣ́ваша Єго́ въ земли́ безво́днѣй?
41
і обрати́шася, і іскуси́ша Бо́га, і Свята́го Ізра́їлева раздражи́ша;
41
И обрати́шася, и искуси́ша Бо́га, и свята́го Ізра́илева раздражи́ша:
42
і не пом'яну́ша руки́ Єго́ в день, в о́ньже ізба́ви я із руки́ оскорбля́ющаго;
42
и не помяну́ша руки́ Єго́ въ де́нь, въ о́ньже изба́ви я́ изъ руки́ оскорбля́ющаго:
43
я́коже положи́ во Єги́пті зна́менія Своя́, і чудеса́ Своя́ на по́лі Танео́сі;
43
я́коже положи́ во Єги́птѣ зна́менія Своя́, и чудеса́ Своя́ на по́ли Танео́сѣ:
44
і преложи́ в кров рі́ки їх і істо́чники їх, я́ко да не пію́ть.
44
и преложи́ въ кро́вь рѣ́ки и́хъ и исто́чники и́хъ, я́ко да не пію́тъ.
45
Посла́ на ня пе́сія му́хи, і поядо́ша я, і жа́би, і растли́ я;
45
Посла́ на ня́ пе́сія му́хи, и поядо́ша я́, и жа́бы, и растли́ я́:
46
і даде́ ржі плоди́ їх, і труди́ їх пруго́м.
46
и даде́ ржѣ́ плоды́ и́хъ, и труды́ и́хъ пруго́мъ.
47
Уби́ гра́дом виногра́ди їх і черни́чіє їх сла́ною;
47
Уби́ гра́домъ віногра́ды и́хъ и черни́чіє и́хъ сла́ною:
48
і предаде́ гра́ду скоти́ їх, і імі́ніє їх огню́.
48
и предаде́ гра́ду скоты́ и́хъ, и имѣ́ніє и́хъ огню́.
49
Посла́ на ня гнів я́рости Своєя́, я́рость, і гнів, і скорб, посла́ніє а́ггели лю́тими.
49
Посла́ на ня́ гнѣ́въ я́рости Своєя́, я́рость и гнѣ́въ и ско́рбь, посла́ніє а́ггелы лю́тыми.
50
Путесотвори́ стезю́ гні́ву Своєму́, і не пощаді́ от сме́рти душ їх, і скоти́ їх в сме́рті заключи́;
50
Путесотвори́ стезю́ гнѣ́ву Своєму́, и не пощадѣ́ от сме́рти ду́шъ и́хъ, и скоты́ и́хъ въ сме́рти заключи́:
51
і порази́ вся́коє перворо́дноє в землі́ Єги́петстій, нача́ток вся́каго труда́ їх в селе́ніїх Ха́мових.
51
и порази́ вся́коє перворо́дноє въ земли́ Єги́петстѣй, нача́токъ вся́каго труда́ и́хъ въ селе́ніихъ Ха́мовыхъ.
52
І воздви́же, я́ко о́вці, лю́ди Своя́, і возведе́ я, я́ко ста́до, в пусти́ні;
52
И воздви́же я́ко о́вцы лю́ди Своя́, и возведе́ я́ я́ко ста́до въ пусты́ни:
53
і наста́ви я на упова́ніє, і не убоя́шася; і враги́ їх покри́ мо́ре.
53
и наста́ви я́ на упова́ніє, и не убоя́шася: и враги́ и́хъ покры́ мо́ре.
54
І введе́ я в го́ру святи́ні Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ця Єго́.
54
И введе́ я́ въ го́ру святы́ни Своєя́, го́ру сію́, ю́же стяжа́ десни́ца Єго́.
55
І ізгна́ от лиця́ їх язи́ки, і по жре́бію даде́ їм (зе́млю) у́жем жребодая́нія, і всели́ в селе́ніїх їх колі́на Ізра́їлєва.
55
И изгна́ от лица́ и́хъ язы́ки, и по жре́бію даде́ и́мъ [зе́млю] у́жемъ жребодая́нія, и всели́ въ селе́ніихъ и́хъ колѣ́на Ізра́илева.
56
І іскуси́ша і преогорчи́ша Бо́га Ви́шняго, і свиді́ній Єго́ не сохрани́ша;
56
И искуси́ша и преогорчи́ша Бо́га Вы́шняго, и свидѣ́ній Єго́ не сохрани́ша:
57
і отврати́шася і отверго́шася, я́коже і отці́ їх; преврати́шася в лук развраще́н;
57
и отврати́шася и отверго́шася, я́коже и отцы́ и́хъ: преврати́шася въ лу́къ развраще́нъ:
58
і прогні́ваша Єго́ в хо́лміх свої́х, і во істука́нних свої́х раздражи́ша Єго́.
58
и прогнѣ́ваша Єго́ въ хо́лмѣхъ свои́хъ, и во истука́нныхъ свои́хъ раздражи́ша Єго́.
59
Сли́ша Бог і презрі́, і унічижи́ зіло́ Ізра́їля;
59
Слы́ша Бо́гъ и презрѣ́, и уничижи́ зѣло́ Ізра́иля:
60
і отри́ну ски́нію Сило́мськую, селе́ніє є́же [селе́ніє Своє́, іді́же] всели́ся в челові́ціх;
60
и отри́ну ски́нію Сило́мскую, селе́ніє є́же {селе́ніє Своє́, идѣ́же} всели́ся въ человѣ́цѣхъ:
61
і предаде́ в плін крі́пость їх, і добро́ту їх в ру́ки враго́в;
61
и предаде́ въ плѣ́нъ крѣ́пость и́хъ, и добро́ту и́хъ въ ру́ки враго́въ:
62
і затвори́ во ору́жії лю́ди Своя́ і достоя́ніє Своє́ презрі́.
62
и затвори́ во ору́жіи лю́ди Своя́ и достоя́ніє Своє́ презрѣ́.
63
Ю́ноші їх пояде́ огнь, і ді́ви їх не осі́товани би́ша;
63
Ю́ношы и́хъ пояде́ о́гнь, и дѣ́вы и́хъ не осѣ́тованы бы́ша:
64
свяще́нници їх мече́м падо́ша, і вдови́ці їх не опла́кани бу́дуть.
64
свяще́нницы и́хъ мече́мъ падо́ша, и вдови́цы и́хъ не опла́каны бу́дутъ.
65
І воста́, я́ко спя, Госпо́дь, я́ко си́лен і шу́мен от вина́;
65
И воста́ я́ко спя́ Госпо́дь, я́ко си́ленъ и шу́менъ от віна́:
66
і порази́ враги́ Своя́ всп'ять, поноше́ніє ві́чноє даде́ їм;
66
и порази́ враги́ Своя́ вспя́ть, поноше́ніє вѣ́чноє даде́ и́мъ:
67
і отри́ну селе́ніє Іо́сифово, і колі́но Єфре́мово не ізбра́;
67
и отри́ну селе́ніє Іо́сифово, и колѣ́но Єфре́мово не избра́:
68
і ізбра́ колі́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́;
68
и избра́ колѣ́но Іу́дово, го́ру Сіо́ню, ю́же возлюби́:
69
і созда́, я́ко єдиноро́га, святи́лище Своє́; на землі́ основа́ ї в вік.
69
и созда́ я́ко єдиноро́га святи́лище Своє́: на земли́ основа́ и́ въ вѣ́къ.
70
І ізбра́ Дави́да раба́ Своєго́, і восприя́т єго́ от стад о́вчих;
70
И избра́ Дави́да раба́ Своєго́, и воспрія́тъ єго́ от ста́дъ о́вчихъ:
71
от дої́лиць поя́т єго́ пасти́ Іа́кова — раба́ Своєго́, і Ізра́їля — достоя́ніє Своє́.
71
от дои́лицъ поя́тъ єго́, пасти́ Іа́кова раба́ Своєго́, и Ізра́иля достоя́ніє Своє́.
72
І упасе́ я в незло́бії се́рдця своєго́, і в ра́зуміх руку́ своє́ю наста́вил я єсть.
72
И упасе́ я́ въ незло́біи се́рдца своєго́, и въ ра́зумѣхъ руку́ своє́ю наста́вилъ я́ є́сть.
1001
Сла́ва: