0

Псало́м Дави́ду, в четве́ртий субо́ти, 93.

[Псалом Давида в четвертий день тижня.]

¹

Бог отмще́ній Госпо́дь, Бог отмще́ній не обину́лся єсть.

¹

Боже помсти, Господи Боже помсти, яви Себе!

²

Вознеси́ся, судя́й землі́, возда́ждь воздая́ніє го́рдим.

²

Встань, Судде землі, дай відплату гордим.

³

Доко́лі грі́шници, Го́споди, доко́лі грі́шници восхва́ляться?

³

Доки, Господи, доки нечестивці будуть вихвалятися?

⁴

Провіща́ють і возглаго́лють непра́вду, возглаго́лють всі ді́лающії беззако́ніє?

⁴

Вони говорять неправдиві слова, величають себе всі, що чинять беззаконня.

⁵

Лю́ди Твоя́, Го́споди, смири́ша, і достоя́ніє Твоє́ озло́биша:

⁵

Народ Твій, Господи, поневолили і гноблять насліддя Твоє.

⁶

вдови́цю і си́ра умори́ша, і прише́лця уби́ша,

⁶

Вдовиць і сиріт уморюють і пришельців убивають.

⁷

і рі́ша: не у́зрить Госпо́дь, ніже́ уразумі́єть Бог Іа́ковль.

⁷

І кажуть: «Не побачить Господь, не дізнається Бог Якова».

⁸

Разумі́йте же, безу́мнії в лю́дех, і бу́її ні́когда, умудрі́теся;

⁸

Зрозумійте ж, нерозумні люди! Коли ви прийдете до розуму?

⁹

насажде́й у́хо, не сли́шить ли? Іли́ созда́вий о́ко, не сматря́єть ли?

⁹

Той, Хто створив вухо, чи не почує? І той, Хто створив око, чи не побачить?

¹⁰

Наказу́яй язи́ки, не обличи́ть ли, уча́й челові́ка ра́зуму?

¹⁰

Той, що врозумляє народи і дає людям розуміння, невже не покарає вас?

¹¹

Госпо́дь вість помишле́нія челові́чеськая, я́ко суть су́єтна.

¹¹

Знає Господь замисли людські, що вони марні.

¹²

Блаже́н челові́к, єго́же а́ще нака́жеши, Го́споди, і от зако́на Твоєго́ научи́ши єго́;

¹²

Блаженна та людина, яку врозумляєш Ти, Господи, і навчаєш закону Твого,

¹³

укроти́ти єго́ от дній лю́тих, до́ндеже ізри́ється грі́шному я́ма.

¹³

щоб у тяжкі дні вона мала спокій, доки нечестивому викопають яму.

¹⁴

Я́ко не отри́неть Госпо́дь люді́й Свої́х, і достоя́нія Своєго́ не оста́вить;

¹⁴

Бо не відкине Господь народу Свого і не забуде насліддя Свого.

¹⁵

до́ндеже пра́вда обрати́ться на суд, і держа́щіїся єя́ всі пра́вії се́рдцем.

¹⁵

Бо в суд прийде правда, і за нею прийдуть усі праведні серцем.

¹⁶

Кто воста́неть мі на лука́внующия? Іли́ кто спредста́неть мі на ді́лающия беззако́ніє?

¹⁶

Хто стане за мене проти злочинців? І хто стане за мене проти тих, що чинять беззаконня?

¹⁷

А́ще не Госпо́дь помо́гл би мі, вма́лі всели́лася би во ад душа́ моя́.

¹⁷

Якби б Господь не поміг мені, то скоро зійшла б до пекла душа моя.

¹⁸

А́ще глаго́лах: подви́жеся нога́ моя́, ми́лость Твоя́, Го́споди, помога́ше мі:

¹⁸

Коли я сказав: «Похитнулися ноги мої», тоді милість Твоя, Господи, підтримувала мене.

¹⁹

по мно́жеству болі́зней мої́х в се́рдці моє́м, утіше́нія Твоя́ возвесели́ша ду́шу мою́.

¹⁹

Коли ж намножувалися скорботи в серці моїм, Твоя втіха насолодою наповнювала душу мою.

²⁰

Да не пребу́деть Тебі́ престо́л беззако́нія, созида́яй труд на повелі́ніє.

²⁰

Чи допустиш Ти, щоб поблизу Тебе постала оселя розбійників, що чинять насильство наперекір закону?

²¹

Улов'я́ть на ду́шу пра́ведничу, і кров непови́нную осу́дять.

²¹

Вони натовпом нападають на душу праведника і кров неповинну судять.

²²

І бисть мні Госпо́дь в прибі́жище, і Бог мой в по́мощ упова́нія моєго́;

²²

Але Господь — захист мій, і Бог мій — твердиня надії моєї.

²³

і возда́сть їм Госпо́дь беззако́ніє їх, і по лука́вствію їх погуби́ть я Госпо́дь Бог наш.

²³

Він поверне на них беззаконня їхні і злочинством їхнім погубить їх, знищить їх Господь Бог наш.

1001

Сла́ва:

Слава…