Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
Подражaтелє мнЁ бывaйте, ћкоже и3 ѓзъ хrтY.
1
Будьте моїми послідовниками, як і я Христа.
2
Хвалю1 же вы2, брaтіе, ћкw вс‰ мо‰ п0мните, и3 ћкоже предaхъ вaмъ, пред†ніz держитE.
2
Хвалю вас, браття, що все моє пам’ятаєте і дотримуєте передання так, як я передав вам.
3
Хощy же вaсъ вёдэти, ћкw всsкому мyжу главA хrт0съ є4сть, главa же женЁ мyжъ, главa же хrтY бGъ.
3
Хочу також, щоб ви дізналися, що всякому чоловікові голова Христос; голова жінці — чоловік, а голова Христу — Бог.
4
Всsкъ мyжъ, моли1тву дёz и3ли2 прbр0чествуzй покрhтою глав0ю, срамлsетъ главY свою2:
4
Кожний чоловік, який молиться або пророкує з покритою головою, осоромлює свою голову.
5
и3 всsка женA, моли1тву дёющаz и3ли2 прbр0чествующаz tкровeнною глав0ю, срамлsетъ главY свою2: є3ди1но бо є4сть и3 т0жде [є4же бhти] њстри1женнэй:
5
І кожна жінка, яка молиться або пророкує з непокритою головою, осоромлює свою голову, бо це те саме, якби вона була острижена.
6
ѓще бо не покрывaетсz женA, да стрижeтсz: ѓще ли же срaмъ женЁ стри1щисz и3ли2 бри1тисz, да покрывaетсz.
6
Бо коли жінка не покривається, то нехай і стрижеться; а коли жінці сором бути остриженій чи поголеній, нехай покривається.
7
Мyжъ ќбw не д0лженъ є4сть покрывaти главY, w4бразъ и3 слaва б9іz сhй: женa же слaва мyжу є4сть.
7
Отже, чоловік не повинен покривати голову, бо він є образ і слава Божа; а жінка є слава чоловіка.
8
(За? Rм7}.) Нёсть бо мyжъ t жены2, но женA t мyжа:
8
Бо не чоловік від жінки, а жінка від чоловіка;
9
и4бо не с0зданъ бhсть мyжъ жены2 рaди, но женA мyжа рaди.
9
і не чоловік був створений для жінки, а жінка для чоловіка.
10
Сегw2 рaди должнA є4сть женA влaсть и3мёти на главЁ ѓгGлъ рaди.
10
Тому жінка і повинна мати на голові своїй знак влади над нею, заради ангелів.
11
Nбaче ни мyжъ без8 жены2, ни женA без8 мyжа, њ гDэ.
11
А втім, ні чоловік без жінки, ні жінка без чоловіка, в Господі.
12
Ћкоже бо женA t мyжа, си1це и3 мyжъ жен0ю: вс‰ же t бGа.
12
Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку; все ж — від Бога.
13
Въ вaсъ самёхъ суди1те, лёпо ли є4сть женЁ tкровeннэй бGу моли1тисz;
13
Розсудіть самі: чи личить жінці молитися Богові з непокритою головою?
14
И#ли2 и3 не сaмое є3стество2 ўчи1тъ вы2, ћкw мyжъ ќбw ѓще власы2 расти1тъ, безчeстіе є3мY є4сть,
14
Чи не сама природа вчить вас, що коли чоловік запускає волосся, то це для нього безчестя,
15
женa же ѓще власы2 расти1тъ, слaва є4й є4сть; занE растёніе власHвъ вмёстw њдэsніz дано2 бhсть є4й.
15
але коли жінка запускає волосся, це для неї честь, бо волосся дано їй замість покривала.
16
Ѓще ли кто2 мни1тсz сп0рливъ бhти, мы2 таковaгw њбhчаz не и4мамы, нижE цRкви б9іz.
16
Коли б хтось захотів сперечатися, то ми не маємо такого звичаю, ані церкви Божі.
17
Сіe же завэщавaz не хвалю2, ћкw не на лyчшее, но на хyждшее сбирaетесz.
17
Але‚ пропонуючи це, я не хвалю вас, що збираєтесь ви не на краще, а на гірше.
18
Пeрвое ќбw, сходsщымсz вaмъ въ цRковь, слhшу въ вaсъ р†спри сyщыz, и3 чaсть нёкую (си1хъ) вёрую.
18
Бо, по-перше, чую, що‚ коли ви сходитеся до церкви, між вами бувають розділення, чому почасти і вірю.
19
Подобaетъ бо и3 є3ресeмъ въ вaсъ бhти, да и3скyсніи kвлeни бывaютъ въ вaсъ.
19
Бо повинна бути між вами і розбіжність думок, щоб виявилися серед вас досвідчені.
20
Сходsщымсz u5бо вaмъ вкyпэ, нёсть гDскую вeчерю ћсти:
20
Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої;
21
кjйждо бо свою2 вeчерю предварsетъ въ снэдeніе, и3 џвъ ќбw ѓлчетъ, џвъ же ўпивaетсz.
21
бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається.
22
Е#дa бо домHвъ не и4мате, во є4же ћсти и3 пи1ти; И#ли2 њ цRкви б9іей нерадитE и3 срамлsете не и3мyщыz; Что2 вaмъ рекY; похвалю1 ли вы2 њ сeмъ; Не похвалю2.
22
Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю.
23
(За? Rм7f7.) Ѓзъ бо пріsхъ t гDа, є4же и3 предaхъ вaмъ, ћкw гDь ї}съ въ н0щь, въ ню1же прeданъ бывaше, пріeмь хлёбъ,
23
Бо я від Господа прийняв те, що і вам передав, що Господь Ісус у ту ніч, коли був зраджений, узяв хліб
24
и3 бlгодари1въ преломи2, и3 речE: пріими1те, kди1те, сіE є4сть тёло моE, є4же за вы2 ломи1мое: сіE твори1те въ моE воспоминaніе.
24
і, віддавши хвалу, переломив і сказав: прийміть, споживайте, це Тіло Моє, яке за вас ламається; це творіть на спомин про Мене.
25
Тaкожде и3 чaшу по вeчери, гlz: сіS чaша н0вый завётъ є4сть въ моeй кр0ви: сіE твори1те, є3ли1жды ѓще піeте, въ моE воспоминaніе.
25
Також і чашу після вечері взяв, промовивши: ця чаша є новий завіт у Моїй Крові, це творіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене.
26
Е#ли1жды бо ѓще ћсте хлёбъ сeй и3 чaшу сію2 піeте, см7рть гDню возвэщaете, д0ндеже пріи1детъ.
26
Бо кожного разу, коли ви споживаєте хліб цей і п’єте чашу цю, смерть Господню сповіщаєте, доки Він прийде.
27
Тёмже и4же ѓще ћстъ хлёбъ сeй и3ли2 піeтъ чaшу гDню недост0йнэ, пови1ненъ бyдетъ тёлу и3 кр0ви гDни.
27
Тому-то, хто їстиме хліб цей або питиме чашу Господню недостойно, винний буде супроти Тіла і Крови Господньої.
28
Да и3скушaетъ же человёкъ себE, и3 тaкw t хлёба да ћстъ и3 t чaши да піeтъ.
28
Hехай же випробовує себе людина, і так нехай їсть від хліба цього і п’є від чаші цієї.
29
Kдhй бо и3 піsй недост0йнэ, сyдъ себЁ ћстъ и3 піeтъ, не разсуждaz тёла гDнz.
29
Бо хто їсть і п’є недостойно, той їсть і п’є на осудження собі, не думаючи про Тіло Господнє.
30
Сегw2 рaди въ вaсъ мн0зи нeмощни и3 недyжливи, и3 спsтъ (ўсыпaютъ) дов0лни.
30
Через це багато з вас немічних і недужих і чимало вмирає.
31
(За? Rн7.) Ѓще бо бhхомъ себE разсуждaли, не бhхомъ њсуждeни бhли.
31
Бо коли б ми судили самі себе, то не були б судимі.
32
Суди1ми же, t гDа наказyемсz, да не съ мjромъ њсyдимсz.
32
Будучи ж судимі, караємось від Господа, щоб не бути засудженими зі світом.
33
Тёмже, брaтіе мо‰, сходsщесz ћсти, дрyгъ дрyга жди1те.
33
Тому, браття мої, коли сходитеся на вечерю, чекайте один одного.
34
Ѓще ли кто2 ѓлчетъ, въ домY да ћстъ, да не въ грёхъ сх0дитесz. Њ пр0чихъ же, є3гдA пріидY, ўстр0ю.
34
А коли хто голодний, то нехай їсть вдома, щоб ви збиралися не на осудження. Інше ж влаштую, коли прийду.