Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
(За? Rн7}.) Сказyю же вaмъ, брaтіе, бlговэствовaніе, є4же благовэсти1хъ вaмъ, є4же и3 пріsсте, въ нeмже и3 стоитE,
1
Звіщаю вам, браття, благовістування, яке я благовістив вам, яке ви і прийняли, в якому і утвердилися,
2
и4мже и3 спасaетесz, кaцэмъ сл0вомъ благовэсти1хъ вaмъ, ѓще содержитE: рaзвэ ѓще не всyе вёровасте.
2
яким і спасаєтеся, якщо дотримуєтеся того слова так, як я благовістив вам, коли тільки не марно увірували.
3
Предaхъ бо вaмъ и3спeрва, є4же и3 пріsхъ, ћкw хrт0съ ќмре грBхъ нaшихъ рaди, по писaніємъ,
3
Бо я передав вам спочатку те, що й сам прийняв, а саме: що Христос помер за гріхи наші, за Писанням,
4
и3 ћкw погребeнъ бhсть, и3 ћкw востA въ трeтій дeнь, по писaніємъ,
4
і що Він був похований, і що воскрес на третій день, за Писанням,
5
и3 ћкw kви1сz ки1фэ, тaже є3динонaдесzтимъ:
5
і що явився Кифі, потім одинадцятьом;
6
пот0мъ же kви1сz б0лэ пzти2 сHтъ брaтіzмъ є3ди1ною, t ни1хже мн0жайшіи пребывaютъ досeлэ, нёцыи же и3 почи1ша:
6
потім явився більш як п’ятистам браттям одночасно, більшість яких живуть і донині, а деякі й померли;
7
пот0мъ же kви1сz їaкwву, тaже ґпcлwмъ всёмъ:
7
потім явився Якову, також усім апостолам;
8
послэди1 же всёхъ, ћкw нёкоему и4звергу, kви1сz и3 мнЁ.
8
а після всіх явився і мені, мов якомусь виродкові.
9
Ѓзъ бо є4смь мнjй ґпcлwвъ, и4же нёсмь дост0инъ нарещи1сz ґпcлъ, занE гони1хъ цRковь б9ію.
9
Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
10
Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю.
10
Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною.
11
Ѓще u5бо ѓзъ, ѓще ли nни2, тaкw проповёдуемъ, и3 тaкw вёровасте.
11
Проте чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і ви так увірували.
12
(За? Rн7f7.) Ѓще же хrт0съ проповёдуетсz, ћкw и3з8 мeртвыхъ востA, кaкw глаг0лютъ нёцыи въ вaсъ, ћкw воскrніz мeртвыхъ нёсть;
12
Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес з мертвих, то як же деякі з вас говорять, що нема воскресіння мертвих?
13
И# ѓще воскrніz мeртвыхъ нёсть, то2 ни хrт0съ востA:
13
Якщо нема воскресіння мертвих, то і Христос не воскрес.
14
ѓще же хrт0съ не востA, тщE ќбw проповёданіе нaше, тщa же и3 вёра вaша.
14
А якщо і Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша.
15
Њбрэтaемсz же и3 лжесвидётелє б9іи, ћкw послyшествовахомъ на бGа, ћкw воскRси2 хrтA, є3гHже не воскRси2, ѓще ќбw мeртвіи не востаю1тъ:
15
Крім цього, ми були б лжесвідками Божими, тому що свідчили б про Бога, що Він воскресив Христа, Якого Він не воскресив, якщо мертві не воскресають;
16
ѓще бо мeртвіи не востаю1тъ, то2 ни хrт0съ востA:
16
бо якщо мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17
ѓще же хrт0съ не востA, сyетна вёра вaша, є3щE є3стE во грэсёхъ вaшихъ:
17
А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна: ви ще у гріхах ваших.
18
ќбw и3 ўмeршіи њ хrтЁ, погиб0ша.
18
Тому і ті, що вмерли у Христі, загинули,
19
(И#) ѓще въ животЁ сeмъ т0чію ўповaюще є3смы2 во хrтA, њкаsннэйши всёхъ человBкъ є3смы2.
19
і якщо ми в цьому тільки житті уповаємо на Христа, то ми нещасніші за всіх людей.
20
(За? R….) Нн7э же хrт0съ востA t мeртвыхъ, начaтокъ ўмeршымъ бhсть.
20
Але Христос воскрес з мертвих, первісток серед померлих.
21
Понeже бо человёкомъ смeрть (бhсть), и3 чlвёкомъ воскrніе мeртвыхъ.
21
Бо як смерть через людину, так через людину і воскресіння мертвих.
22
Ћкоже бо њ ґдaмэ вси2 ўмирaютъ, тaкожде и3 њ хrтЁ вси2 њживyтъ,
22
Як в Адамі всі вмирають, так у Христі всі оживуть,
23
кjйждо же во своeмъ чинY: начaтокъ хrт0съ, пот0мъ же хrтY вёровавшіи въ пришeствіи є3гw2.
23
кожний по своєму чину: первісток Христос, потім ті, які увірували в Христа, в пришестя Його.
24
Тaже кончи1на, є3гдA предaстъ цrтво бGу и3 nц7Y, є3гдA и3спраздни1тъ всsко начaлство и3 всsку влaсть и3 си1лу:
24
А потому кінець, коли Він передасть царство Богу і Отцю, коли скасує всяке начальство, і всяку владу і силу,
25
подобaетъ бо є3мY цrтвовати, д0ндеже положи1тъ вс‰ враги2 под8 ногaма свои1ма.
25
бо Йому належить царствувати, доки покладе всіх ворогів під ноги Свої.
26
Послёдній же врaгъ и3спраздни1тсz смeрть,
26
Останній же ворог знищиться — смерть,
27
вс‰ бо покори2 под8 н0зэ є3гw2: внегдa же рещи2, ћкw вс‰ покорє1на сyть є3мY, ћвэ, ћкw рaзвэ пок0ршагw є3мY вс‰.
27
бо все впокорив під ноги Його. Коли ж сказано, що все Йому підкорене, то ясно, що, крім Того, Який підкорив Йому все.
28
Е#гдa же покори1тъ є3мY всsчєскаz, тогдA и3 сaмъ сн7ъ покори1тсz пок0ршему є3мY всsчєскаz, да бyдетъ бGъ всsчєскаz во всёхъ.
28
Коли ж упокорить Йому все, тоді і Сам Син підкориться Тому, Хто впокорив Йому все, щоб Бог був у всьому все.
29
(За? R…№.) Понeже что2 сотворsтъ крестsщіисz мeртвыхъ рaди; Ѓще tню1дъ мeртвіи не востаю1тъ, что2 и3 крещaютсz мeртвыхъ рaди;
29
Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві зовсім не воскресають, то навіщо і хрестяться заради мертвих?
30
Почт0 (же) и3 мы2 бэды6 пріeмлемъ на всsкъ чaсъ;
30
Hавіщо і ми повсякчас наражаємося на небезпеки?
31
По вс‰ дни6 ўмирaю: тaкw ми2 вaша похвалA, брaтіе, ю4же и4мамъ њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ.
31
Я щодня вмираю: тому свідок ваша похвала мені, браття, яку я маю в Христі Ісусі, Господі нашому.
32
Ѓще (бо) по человёку со ѕвёремъ борsхсz въ є3фeсэ, кaz ми2 п0льза, ѓще мeртвіи не востаю1тъ; Да ћмы и3 піeмъ, ќтрэ бо ќмремъ.
32
Коли я боровся із звірами в Ефесі, то, з людського погляду, яка мені користь, якщо мертві не воскресають? Будемо їсти й пити, бо завтра помремо!
33
Не льсти1тесz: тлsтъ њбы6чаи бlги бесBды ѕлы6.
33
Hе обманюйтесь: лихі товариства псують добрі звичаї.
34
И#стрезви1тесz првdнw и3 не согрэшaйте: невёдэніе бо б9іе нёцыи и4мутъ, къ срaму вaмъ глаг0лю.
34
Протверезіться, як належить, і не грішіть; бо‚ на сором вам кажу, деякі з вас не знають Бога.
35
Но речeтъ нёкто: кaкw востaнутъ мeртвіи; к0имъ же тёломъ пріи1дутъ;
35
Та хто-небудь скаже: як саме воскреснуть мертві? І в якому тілі прийдуть?
36
Безyмне, ты2 є4же сёеши, не њживeтъ, ѓще не ќмретъ:
36
Hерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не умре.
37
и3 є4же сёеши, не тёло бyдущее сёеши, но голо2 зeрно, ѓще случи1тсz, пшени1цы и3ли2 и3н0гw t пр0чихъ:
37
І коли ти сієш, то сієш не тіло майбутнє, а голе зерно, яке трапиться, пшеничне чи якесь інше;
38
бGъ же даeтъ є3мY тёло, ћкоже восх0щетъ, и3 коемyждо сёмени своE тёло.
38
але Бог дає йому тіло, як хоче, і кожній зернині своє тіло.
39
(За? R…в7.) Не всsка пл0ть тaже пл0ть: но и4на ќбw пл0ть человёкwмъ, и4на же пл0ть скотHмъ, и4на же рhбамъ, и4на же пти1цамъ.
39
Hе всяка плоть є така ж сама плоть; але інша плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів.
40
И# тэлесA небє1снаz, и3 тэлесA земн†z: но и4на ќбw небє1снымъ слaва, и3 и4на земны6мъ:
40
Є тіла небесні і є тіла земнi; та інша слава небесних, інша земних.
41
и4на слaва с0лнцу, и3 и4на слaва лунЁ, и3 и4на слaва ѕвэздaмъ: ѕвэздa бо t ѕвэзды2 рaзнствуетъ во слaвэ.
41
Інша слава сонця, інша слава місяця, інша зірок; і зірка від зірки різниться у славі.
42
Тaкожде и3 воскrніе мeртвыхъ: сёетсz въ тлёніе, востаeтъ въ нетлёніи:
42
Так і при воскресінні мертвих: сіється у тління, встає в нетліннi;
43
сёетсz не въ чeсть, востаeтъ въ слaвэ: сёетсz въ нeмощи, востаeтъ въ си1лэ:
43
сіється у безчесті, встає у славi; сіється в немочі, встає у силi;
44
сёетсz тёло душeвное, востаeтъ тёло дух0вное. Е$сть тёло душeвное, и3 є4сть тёло дух0вное.
44
сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне.
45
Тaкw и3 пи1сано є4сть: бhсть пeрвый человёкъ ґдaмъ въ дyшу жи1ву, послёдній ґдaмъ въ д¦ъ животворsщь.
45
Так і написано: перший чоловік Адам став душею живою, а останній Адам є дух животворчий.
46
Но не прeжде дух0вное, но душeвное, пот0мъ же дух0вное.
46
Але не духовне перше, а душевне, потім духовне.
47
(За? R…G.) Пeрвый человёкъ t земли2, пeрстенъ: вторhй чlвёкъ гDь съ нб7сE.
47
Перший чоловік — із землі, земний; другий чоловік — Господь з неба.
48
Kк0въ пeрстный, такови2 и3 пeрстніи: и3 kк0въ нбcный, тaцы же и3 нбcніи:
48
Який земний, такі й земнi; і який небесний, такі й небесні.
49
и3 ћкоже њблек0хомсz во w4бразъ пeрстнагw, да њблечeмсz и3 во w4бразъ нбcнагw.
49
І як ми носили образ земного, так будемо носити і образ небесного.
50
Сіe же глаг0лю, брaтіе, ћкw пл0ть и3 кр0вь цrтвіz б9іz наслёдити не м0гутъ, нижE тлёніе нетлёніz наслёдствуетъ.
50
Але скажу вам, браття, що плоть і кров успадкувати Царства Божого не можуть, і тління не успадкує нетління.
51
СE, тaйну вaмъ глаг0лю: вси1 бо не ќспнемъ, вси1 же и3змэни1мсz
51
Ось кажу вам таїну: не всі ми помремо, але всі змінимось;
52
вск0рэ, во мгновeніи џка, въ послёдней трубЁ: вострyбитъ бо, и3 мeртвіи востaнутъ нетлённи, и3 мы2 и3змэни1мсz:
52
раптом, в одну мить, при останній сурмi; бо засурмить, і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимось.
53
подобaетъ бо тлённому семY њблещи1сz въ нетлёніе и3 мeртвенному семY њблещи1сz въ безсм7ртіе.
53
Бо тлінному цьому належить одягнутися в нетлінне, і смертному цьому одягнутись у безсмертя.
54
Е#гдa же тлённое сіE њблечeтсz въ нетлёніе и3 смeртное сіE њблечeтсz въ безсм7ртіе, тогдA бyдетъ сл0во напи1санное: пожeрта бhсть смeрть побёдою.
54
Коли ж тлінне це вдягнеться в нетлінне і смертне це вдягнеться в безсмертя, тоді збудеться слово написане: «Поглинута смерть перемогою».
55
Гдё ти, смeрте, жaло; гдё ти, ѓде, побёда;
55
Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?
56
Жaло же смeрти грёхъ: си1ла же грэхA зак0нъ.
56
Жало ж смерти — гріх; а сила гріха — закон.
57
БGу же бlгодарeніе, дaвшему нaмъ побёду гDемъ нaшимъ ї}съ хrт0мъ.
57
Дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58
(За? R…д7.) Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, твeрди бывaйте, непостyпни, и3збhточествующе въ дёлэ гDни всегдA, вёдzще, ћкw трyдъ вaшъ нёсть т0щь пред8 гDемъ.
58
Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом.