¹

(За? Rl.) Тaкw нaсъ да непщyетъ человёкъ, ћкw слyгъ хrт0выхъ и3 строи1телей т†инъ б9іихъ:

¹

Отже, кожен повинен розуміти нас як служителів Христових і будівничих таїн Божих.

²

ґ є4же пр0чее и4щетсz въ строи1телехъ, да вёренъ кто2 њбрsщетсz.

²

Від будівничих же вимагається, щоб кожний був вірним.

³

Мнё же не вели1ко є4сть, да t вaсъ и3стzжyсz, и3ли2 t человёческагw днE [судA]: но ни сaмъ себE востzзyю.

³

Для мене не важливо, як судите про мене ви або як судять інші люди; я і сам не суджу про себе.

⁴

НичесHже бо въ себЁ свёмъ, но ни њ сeмъ њправдaюсz: востzзyzй же мS гDь є4сть.

⁴

Бо хоч я і нічого не знаю за собою, але тим не виправдовуюсь; суддя ж мені Господь.

⁵

(За?.) Тёмже прeжде врeмене ничт0же суди1те, д0ндеже пріи1детъ гDь, и4же во свётэ приведeтъ т†йнаz тмы2 и3 њб8zви1тъ совёты сердє1чныz, и3 тогдA похвалA бyдетъ комyждо t бGа.

⁵

Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.

⁶

Сі‰ же, брaтіе (мо‰), преwбрази1хъ на себE и3 ґполлHса вaсъ рaди, да t нaю научитeсz не пaче напи1санныхъ мyдрствовати, да не є3ди1нъ по є3ди1ному гордитeсz на другaго.

⁶

Це, браття, я прикликав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати більше того, що написано, та не величалися один перед одним.

⁷

Кт0 бо тS разсуждaетъ; Чт0 же и4маши, є3гHже нёси пріsлъ; Ѓще же и3 пріsлъ є3си2, что2 хвaлишисz ћкw не пріeмъ;

⁷

Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?

⁸

СE, сhти є3стE, сE, њбогати1стесz, без8 нaсъ воцари1стесz: и3 q, дабы2 воцари1лисz є3стE, да и3 мы2 бhхомъ съ вaми цaрствовали.

⁸

Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!

⁹

(За? Rl№.) Мню1 бо, ћкw бGъ ны2 послaнники послёдніz kви2, ћкw насмeртники: занE поз0ръ бhхомъ мjру и3 ѓгGлwмъ и3 человёкwмъ.

⁹

Бо я думаю, що нам, посланцям останнім, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми були видовищем світові, ангелам і людям.

¹⁰

Мы2 (ќбw) бyи хrтA рaди, вh же мyдри њ хrтЁ: мы2 нeмощни, вh же крёпцы: вы2 слaвни, мh же безчeстни.

¹⁰

Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христi; ми немічні, а ви міцнi; ви у славі, а ми в безчесті.

¹¹

До нн7эшнzгw часA и3 ѓлчемъ, и3 жaждемъ, и3 наготyемъ, и3 стрaждемъ, и3 скитaемсz,

¹¹

Hавіть донині терпимо голод‚ і спрагу, і наготу, і страждаємо, і поневіряємось,

¹²

и3 труждaемсz, дёлающе свои1ми рукaми. Ўкорsеми, благословлsемъ: гони1ми, терпи1мъ:

¹²

і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас, ми благословляємо; гонять нас, ми терпимо;

¹³

хyлими, ўтэшaемсz [м0лимъ]: ћкоже њтрeби мjру бhхомъ, всBмъ попрaніе досeлэ.

¹³

ганьблять нас, ми благаємо: ми як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.

¹⁴

Не срамлsz вaсъ сі‰ пишY, но ћкоже ч†да мо‰ возлю1блєннаz наказyю.

¹⁴

Це пишу не для того, щоб вас осоромити, а наставляю на розум вас, як дітей моїх улюблених,

¹⁵

Ѓще бо (и3) мнHги пёстуны и4мате њ хrтЁ, но не мнHги nтцы2: њ хrтё бо ї}сэ бlговэствовaніемъ ѓзъ вы2 роди1хъ.

¹⁵

бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям.

¹⁶

Молю1 же вaсъ: под0бни мнЁ бывaйте, ћкоже ѓзъ хrтY.

¹⁶

Тому благаю вас: ставайте подібні мені, як я Христу.

¹⁷

(За? Rlв7.) Сегw2 рaди послaхъ къ вaмъ тімоfeа, и4же ми2 є4сть чaдо возлю1блено и3 вёрно њ гDэ, и4же вaмъ воспомsнетъ пути6 мо‰, ±же њ хrтЁ ї}сэ, ћкоже вездЁ и3 во всsцэй цRкви ўчY.

¹⁷

Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь і в усякій церкві.

¹⁸

Ћкw не грzдyщу ми2 къ вaмъ, разгордёшасz нёцыи:

¹⁸

Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися;

¹⁹

пріидy же ск0рw къ вaмъ, ѓще гDь восх0щетъ, и3 ўразумёю не сл0во разгордёвшихсz, но си1лу:

¹⁹

але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господеві, і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу,

²⁰

не въ словеси1 бо цrтво б9іе, но въ си1лэ.

²⁰

бо Царство Боже не в слові, а в силі.

²¹

Что2 х0щете; съ пaлицею ли пріидY къ вaмъ, и3ли2 съ люб0вію и3 дyхомъ кр0тости;

²¹

Чого ви хочете? З палицею прийти до вас чи з любов’ю і духом лагідности?