¹

Нёсмь ли ґпcлъ; Нёсмь ли своб0дь; Не ї}са хrтa ли гDа нaшего ви1дэхъ; Не дёло ли моE вы2 є3стE њ гDэ;

¹

Чи не апостол я? Чи не вільний я? Чи не бачив я Ісуса Христа, Господа нашого? Хіба не моє діло ви у Господі?

²

Ѓще и3ны6мъ (и3) нёсмь ґпcлъ, но nбaче вaмъ є4смь: (За? Rм7№.) печaть бо моегw2 ґпcлства вы2 є3стE њ гDэ.

²

Якщо для інших я не апостол, то для вас апостол; бо печать мого апостольства — ви у Господі.

³

М0й tвётъ востzзyющымъ менE сeй є4сть.

³

Ось мій захист проти тих, що осуджують мене.

⁴

Е#дA не и4мамы влaсти ћсти и3 пи1ти;

⁴

Хіба ми не маємо влади їсти і пити?

⁵

Е#дA не и4мамы влaсти сестрY женY води1ти, ћкw и3 пр0чіи ґпcли, и3 брaтіz гDнz, и3 ки1фа;

⁵

Хіба не маємо влади мати супутницею сестру — жінку, як і інші апостоли, і брати Господні, і Кифа?

⁶

И#ли2 є3ди1нъ ѓзъ и3 варнaва не и4мамы влaсти є4же не дёлати;

⁶

Або один я та Варнава не маємо влади не трудитися?

⁷

Кто2 в0инствуетъ свои1ми њбрHки когдA; И#ли2 кто2 насаждaетъ віногрaдъ, и3 t плодA є3гw2 не ћстъ; И#ли2 кто2 пасeтъ стaдо, и3 t млекA стaда не ћстъ;

⁷

Який воїн служить коли-небудь на своєму утриманні? Хто, насадивши виноград, не їсть плодів його? Хто, пасучи стадо, не їсть молока від стада?

⁸

Е#дA по человёку сі‰ глаг0лю; Не и3 зак0нъ ли сі‰ глаг0летъ;

⁸

Чи тільки за людським міркуванням я це кажу? Чи не те ж говорить і закон?

⁹

Въ мwmсeовэ бо зак0нэ пи1сано: да не загради1ши ўстнY волA молотsща. Е#дA њ волёхъ ради1тъ бGъ;

⁹

Бо в Мойсеєвім законі написано: «Hе зав’язуй рота волові, що молотить». Чи про волів турбується Бог?

¹⁰

И#ли2 нaсъ рaди всsкw глаг0летъ; Нaсъ бо рaди написaсz, ћкw њ надeжди д0лженъ є4сть њрsй њрaти, и3 молотsй съ надeждею своегw2 ўповaніz причащaтисz.

¹⁰

Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.

¹¹

Ѓще мы2 духHвнаz сёzхомъ вaмъ, вели1ко ли, ѓще мы2 в†ша тэлє1снаz п0жнемъ;

¹¹

Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?

¹²

Ѓще и3нjи влaсти вaшеz причащaютсz, не пaче ли мы2; Но не сотвори1хомъ по w4бласти сeй: но вс‰ терпи1мъ, да не прекращeніе к0е дaмы бlговэствовaнію хrт0ву.

¹²

Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.

¹³

(За? Rм7в7.) Не вёсте ли, ћкw дёлающіи сщ7є1ннаz t свzти1лища kдsтъ; (и3) служaщіи nлтарю2 со nлтарeмъ дёлzтсz;

¹³

Хіба не знаєте, що священнослужителі живляться від святилища? Що ті, які служать жертовнику, мають частку від жертовника?

¹⁴

Тaкw и3 гDь повелЁ проповёдающымъ бlговёстіе t бlговёстіz жи1ти.

¹⁴

Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовістування.

¹⁵

Ѓзъ же ни є3ди1но сотвори1хъ t си1хъ. Не писaхъ же сі‰, да тaкw бyдетъ њ мнЁ: д0брэе бо мнЁ пaче ўмрeти, нeжели похвалY мою2 кто2 да и3спраздни1тъ.

¹⁵

Але я не користувався нічим таким. І написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, ніж щоб хто знищив похвалу мою.

¹⁶

Ѓще бо благовэствyю, нёсть ми2 похвалы2, нyжда бо ми2 належи1тъ: г0ре же мнЁ є4сть, ѓще не благовэствyю.

¹⁶

Бо коли я благовістую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов’язок мій, і горе мені, коли не благовістую!

¹⁷

Ѓще ќбw в0лею сіE творю2, мздY и4мамъ: ѓще же нев0лею, строeніе ми2 є4сть предано2.

¹⁷

Бо коли роблю це добровільно, то матиму нагороду; а коли недобровільно, то лише виконую довірене мені служіння.

¹⁸

Кaz u5бо ми2 є4сть мздA; Да благовэствyzй без8 мзды2 положY бlговёстіе хrт0во, во є4же не твори1ти ми2 по w4бласти моeй въ бlговэствовaніи.

¹⁸

За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангеліє, благовістую про Христа безвідплатно, не користуючись моєю владою в благовістуванні.

¹⁹

(За? Rм7G.) Своб0денъ бо сhй t всёхъ, всBмъ себE пораб0тихъ, да мн0жайшыz приwбрsщу:

¹⁹

Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати:

²⁰

бhхъ їудeємъ ћкw їудeй, да їудє1и пріwбрsщу: подзакHннымъ ћкw подзак0ненъ, да подзакHнныz приwбрsщу:

²⁰

для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних;

²¹

беззакHннымъ ћкw беззак0ненъ, не сhй беззак0нникъ бGу, но зак0нникъ хrтY, да приwбрsщу беззакHнныz.

²¹

для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу], щоб придбати тих, які не мають закону;

²²

Бhхъ немощнhмъ ћкw нeмощенъ, да немощнhz пріwбрsщу. ВсBмъ бhхъ вс‰, да всsкw нBкіz спасY.

²²

для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких.

²³

Сіe же творю2 за бlговёстіе, да соo1бщникъ є3мY бyду.

²³

Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його.

²⁴

Не вёсте ли, ћкw текyщіи въ поз0рищи вси2 ќбw текyтъ, є3ди1нъ же пріeмлетъ п0честь; Тaкw тецhте, да пости1гнете.

²⁴

Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти.

²⁵

Всsкъ же подвизazйсz t всёхъ воздержи1тсz: и3 nни2 ќбw да и3стлёненъ вэнeцъ пріи1мутъ, мh же неистлёненъ.

²⁵

Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного.

²⁶

Ѓзъ ќбw тaкw текY, не ћкw безвёстнw, тaкw подвизaюсz, не ћкw воздyхъ біsй:

²⁶

І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря;

²⁷

но ўмерщвлsю тёло моE и3 порабощaю, да не кaкw, и3ны6мъ проповёдуz, сaмъ неключи1мь бyду.

²⁷

але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним.