Звичайний друкВиконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
Павло, волею Божою покликаний апостол Ісуса Христа, і Сосфен, брат
2
цRкви б9іей сyщей въ корjнfэ, њсщ7є1ннымъ њ хrтЁ ї}сэ, зв†ннымъ с™ы6мъ, со всёми призывaющими и4мz гDа нaшегw ї}са хrтA, во всsцэмъ мёстэ, тёхъ же и3 нaшемъ:
2
церкві Божій у Коринфі, освяченим у Христі Ісусі, покликаним святим, з усіма, хто призиває ім’я Господа нашого Ісуса Христа, у всякому місці, у них і у нас:
Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим.
10
(За? Rк7д7.) Молю1 же вы2, брaтіе, и4менемъ гDа нaшегw ї}са хrтA, да т0жде глаг0лете вси2, и3 да не бyдутъ въ вaсъ р†спри, да бyдете же ўтверждeни въ т0мже разумёніи и3 въ т0йже мhсли.
10
Благаю вас, браття, ім’ям Господа нашого Ісуса Христа, щоб усі ви говорили одне і не було між вами розділення, а щоб ви з’єднані були в одному розумінні та в одній думці.
11
Возвэсти1сz бо ми2 њ вaсъ, брaтіе мо‰, (пHсланнымъ) t хл0иса [t домaшнихъ хл0иса], ћкw рвє1ніz въ вaсъ сyть.
11
Бо від домашніх Хлоїних стало мені відомо про вас, браття мої, що між вами є суперечки.
12
Глаг0лю же сE, ћкw кjйждо вaсъ глаг0летъ: ѓзъ ќбw є4смь пavловъ, ѓзъ же ґполлHсовъ, ѓзъ же ки1финъ, ѓзъ же хrт0въ.
12
Я кажу про те, що у вас говорять: я — Павлів; я — Аполлосів; я — Кифин; а я — Христів.
13
Е#дA раздэли1сz хrт0съ, є3дA пavелъ распsтсz по вaсъ; и3ли2 во и4мz пavлово крести1стесz;
13
Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися?
14
Благодарю2 бGа, ћкw ни є3ди1наго t вaсъ крести1хъ, т0чію крjспа и3 гaіа,
14
Дякую Богові, що я нікого з вас не хрестив, крім Криспа та Гая,
15
да не кто2 речeтъ, ћкw въ моE и4мz крести1хъ.
15
щоб не сказав хто, що я хрестив у моє ім’я.
16
Крести1хъ же и3 стефани1новъ д0мъ: пр0чее не вёмъ, ѓще кого2 и3н0го крести1хъ.
16
Хрестив же я і Стефанів дім; а чи хрестив ще кого, не знаю.
17
Не послa бо менE хrт0съ крести1ти, но благовэсти1ти, не въ премyдрости сл0ва, да не и3спраздни1тсz кrтъ хrт0въ.
17
Бо Христос послав мене не хрестити, а благовістити, і не в премудрості слова, щоб не скасувати хреста Христового.
Тому не судіть нічого передчасно, аж доки не прийде Господь, Який освітить таємне у темряві і виявить сердечні наміри; і тоді кожному буде похвала від Бога.
6
Сі‰ же, брaтіе (мо‰), преwбрази1хъ на себE и3 ґполлHса вaсъ рaди, да t нaю научитeсz не пaче напи1санныхъ мyдрствовати, да не є3ди1нъ по є3ди1ному гордитeсz на другaго.
6
Це, браття, я прикликав до себе і Аполлоса заради вас, щоб ви навчилися від нас не мудрувати більше того, що написано, та не величалися один перед одним.
7
Кт0 бо тS разсуждaетъ; Чт0 же и4маши, є3гHже нёси пріsлъ; Ѓще же и3 пріsлъ є3си2, что2 хвaлишисz ћкw не пріeмъ;
7
Бо хто тебе відрізняє? Що ти маєш, чого б не одержав? А якщо одержав, чого хвалишся, ніби не одержав?
8
СE, сhти є3стE, сE, њбогати1стесz, без8 нaсъ воцари1стесz: и3 q, дабы2 воцари1лисz є3стE, да и3 мы2 бhхомъ съ вaми цaрствовали.
8
Ви вже наситилися, ви вже збагатилися, ви почали царювати без нас; коли б то ви справді царювали, щоб і нам з вами царювати!
Для цього я послав до вас Тимофія, мого улюбленого і вірного в Господі сина, який нагадає вам про шляхи мої у Христі Ісусі, як я навчаю скрізь і в усякій церкві.
18
Ћкw не грzдyщу ми2 къ вaмъ, разгордёшасz нёцыи:
18
Бо через те, що я не йду до вас, деякі у вас загордилися;
19
пріидy же ск0рw къ вaмъ, ѓще гDь восх0щетъ, и3 ўразумёю не сл0во разгордёвшихсz, но си1лу:
19
але я скоро до вас прийду, якщо буде угодно Господеві, і пізнаю не слова тих, що загордилися, а силу,
Hині ж написав вам, щоб ви не єдналися з тим, хто, називаючись братом, залишається блудником, або лихварем, або ідолослужителем, або лихословцем, або п’яницею, чи хижаком; з таким навіть і не їсти разом.
12
Чт0 бо ми2 и3 внёшнихъ суди1ти; Не внyтреннихъ ли вы2 сyдите;
12
Бо що мені судити і зовнішніх? Хіба не внутрішніх ви судите?
13
Внёшнихъ же бGъ сyдитъ. И# и3зми1те ѕлaго t вaсъ самёхъ.
13
А зовнішніх судить Бог. Отже, вилучіть розпутного від вас самих.
Главa ѕ7
1
Смёетъ ли кто2 t вaсъ, вeщь и3мёz ко и3н0му, суди1тисz t непрaведныхъ, ґ не t с™hхъ;
1
Як сміє хто з вас, маючи справу з іншим, судитися у неправедних, а не у святих?
І те вже зовсім сором для вас, що ви судитеся між собою. Чи не краще б вам залишатися скривдженими? Чи не краще б вам терпіти нестатки?
8
Но вы2 (сaми) њби1дите и3 лишaете, да є3щE брaтію.
8
Але ви самі кривдите і віднімаєте, та ще й у братів.
9
И#ли2 не вёсте, ћкw непрaвєдницы цrтвіz б9іz не наслёдzтъ; Не льсти1те себE: ни блудницы2, ни їдwлослужи1телє, ни прелюбодёє, (ни скверни1телє,) ни малак‡и, ни мужел0жницы,
9
Hевже не знаєте, що неправедники Царства Божого не успадкують? Hе обманюйте себе: ні блудники, ні ідолослужителі, ні перелюбники, ні малакії, ні мужоложці,
10
ни лихои1мцы, ни тaтіе, ни пі‰ницы, ни досади1телє, ни хи6щницы цrтвіz б9іz не наслёдzтъ.
10
ні злодії, ні лихварі, ні п’яниці, ні лихословці, ні хижаки — Царства Божого не успадкують.
11
И# си1ми (ќбw) нёцыи бёсте, но њмhстесz, но њс™и1стесz, но њправди1стесz и4менемъ гDа нaшегw ї}са хrтA и3 д¦омъ бGа нaшегw.
11
І такими були деякі з вас; але обмилися, але освятилися, але виправдалися іменем Господа нашого Ісуса Христа і Духом Бога нашого.
12
(За? Rlе7.) Вс‰ ми2 лёть сyть, но не вс‰ на п0льзу: вс‰ ми2 лёть сyть, но не ѓзъ њбладaнъ бyду t чегw2.
12
Усе мені дозволено, та не все корисне; все мені дозволено‚ та ніщо не повинне володіти мною.
13
Бр†шна чрeву, и3 чрeво брaшнwмъ: бGъ же и3 сіE и3 сі‰ ўпраздни1тъ. Тёло же не блужeнію, но гDеви, и3 гDь тёлу.
13
Їжа для черева, і черево для їжi; але Бог знищить і те і друге. Тіло ж не для блуду, а для Господа, і Господь для тіла.
14
БGъ же и3 гDа воздви1же, и3 нaсъ воздви1гнетъ си1лою своeю.
14
Бог воскресив Господа, воскресить і нас силою Своєю.
15
Не вёсте ли, ћкw тэлесA в†ша ќдове хrтHвы сyть; Взeмь ли u5бо ќды хrтHвы, сотворю2 ќды блудни6чи; Да не бyдетъ.
15
Хіба не знаєте‚ що тіла ваші є члени Христові? Отож, узявши члени Христові, чи зроблю їх членами блудниці? Зовсім ні!
Бо ви куплені дорогою ціною. Отже, прославляйте Бога в тілах ваших і в душах ваших, які є Божі.
Главa з7
1
Ґ њ ни1хже писaсте ми2, добро2 человёку женЁ не прикасaтисz.
1
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
2
Но блудодэsніz рaди кjйждо свою2 женY да и4мать, и3 кazждо (женA) своего2 мyжа да и4мать.
2
Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка.
3
ЖенЁ мyжъ д0лжную люб0вь да воздаeтъ: тaкожде и3 женA мyжу.
3
Hехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
4
ЖенA свои1мъ тёломъ не владёетъ, но мyжъ: тaкожде и3 мyжъ свои1мъ тёломъ не владёетъ, но женA.
4
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
5
Не лишaйте себє2 дрyгъ дрyга, т0чію по соглaсію до врeмене, да пребывaете въ постЁ и3 моли1твэ, и3 пaки вкyпэ собирaйтесz, да не и3скушaетъ вaсъ сатанA невоздержaніемъ вaшимъ.
5
Hе ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою.
6
Сіe же глаг0лю по совёту, (ґ) не по повелёнію.
6
А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління.
7
Хощy бо, да вси2 человёцы бyдутъ, ћкоже и3 ѓзъ: но кjйждо своE даровaніе и4мать t бGа, џвъ ќбw си1це, џвъ же си1це.
7
Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, інший — інше.
незаміжня турбується про Господнє, як догодити Господеві, щоб бути святою і тілом і духом; а заміжня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
35
(За? Rlf7.) Сіe же на п0льзу вaмъ самBмъ глаг0лю: не да сило2 вaмъ наложY, но къ благоwбрaзію и3 благоприступaнію гDеви безм0лвну.
35
Кажу це вам на вашу ж користь: не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благочинно‚ безустанно і ревно служили Господеві.
36
Ѓще ли же кто2 без8wбрази1ти њ дёвэ своeй непщyетъ, ѓще є4сть превозрaстна, и3 тaкw должнA є4сть бhти: є4же х0щетъ, да твори1тъ: не согрэшaетъ, ѓще посsгнетъ.
36
Коли ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягнувши зрілого віку, залишилась такою, то нехай робить як хоче: не згрішить; нехай такі виходять заміж.
А хто непохитно твердий у серці своїм і не має необхідности, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберегти дівчину свою, той добре робить.
але в нас один Бог Отець, від Якого все, і ми для Hього, і один Господь Ісус Христос, через Якого все, і ми через Hього.
7
Но не во всёхъ рaзумъ: нёцыи же с0вэстію јдwлскою дaже досeлэ ћкоже їдwложeртвенное kдsтъ, и3 с0вэсть и4хъ, немощнA сyщи, скверни1тсz.
7
Та не в усіх таке знання: деякі й донині з совістю, що визнає ідолів, їдять ідоложертовне, як жертви ідольські, і совість їхня, будучи немічною, оскверняється.
8
(За? Rм7.) Брaшно же нaсъ не поставлsетъ пред8 бGомъ: нижe бо ѓще ћмы, и3збhточествуемъ: нижE ѓще не ћмы, лишaемсz.
8
Їжа не наближає нас до Бога: бо, чи їмо ми, нічого не здобуваємо; чи не їмо, нічого не втрачаємо.
9
Блюди1те же, да не кaкw влaсть вaша сіS преткновeніе бyдетъ немощнhмъ.
9
Однак бережіться, щоб ця свобода ваша не стала спокусою для немічних.
10
Ѓще бо кто2 ви1дитъ тS, и3мyща рaзумъ, въ трeбищи возлежaща, не с0вэсть ли є3гw2 немощнA сyщи сози1ждетсz їдwложeртвєннаz ћсти;
10
Бо коли хто-небудь побачить, що ти, маючи знання, сидиш за столом у капищі, то совість його, як немічного, чи не наверне і його їсти ідоложертовне?
Чи, звичайно, заради нас говориться? Так, для нас це написано; бо хто оре, повинен орати з надією, і хто молотить, повинен молотити з надією одержати те, чого чекає.
Якщо ми посіяли у вас духовне, то чи велике те, коли пожнемо у вас тілесне?
12
Ѓще и3нjи влaсти вaшеz причащaютсz, не пaче ли мы2; Но не сотвори1хомъ по w4бласти сeй: но вс‰ терпи1мъ, да не прекращeніе к0е дaмы бlговэствовaнію хrт0ву.
12
Якщо інші мають у вас владу, то чи не більше ми? Однак ми не користувалися цією владою, а все терпимо, щоб не поставити якоїсь перешкоди благовістю Христовому.
13
(За? Rм7в7.) Не вёсте ли, ћкw дёлающіи сщ7є1ннаz t свzти1лища kдsтъ; (и3) служaщіи nлтарю2 со nлтарeмъ дёлzтсz;
13
Хіба не знаєте, що священнослужителі живляться від святилища? Що ті, які служать жертовнику, мають частку від жертовника?
14
Тaкw и3 гDь повелЁ проповёдающымъ бlговёстіе t бlговёстіz жи1ти.
14
Так і Господь звелів тим, які проповідують Євангеліє, жити від благовістування.
15
Ѓзъ же ни є3ди1но сотвори1хъ t си1хъ. Не писaхъ же сі‰, да тaкw бyдетъ њ мнЁ: д0брэе бо мнЁ пaче ўмрeти, нeжели похвалY мою2 кто2 да и3спраздни1тъ.
15
Але я не користувався нічим таким. І написав це не для того, щоб так було для мене. Бо для мене краще вмерти, ніж щоб хто знищив похвалу мою.
16
Ѓще бо благовэствyю, нёсть ми2 похвалы2, нyжда бо ми2 належи1тъ: г0ре же мнЁ є4сть, ѓще не благовэствyю.
16
Бо коли я благовістую, то нічим мені хвалитися, тому що це неодмінний обов’язок мій, і горе мені, коли не благовістую!
Бо коли роблю це добровільно, то матиму нагороду; а коли недобровільно, то лише виконую довірене мені служіння.
18
Кaz u5бо ми2 є4сть мздA; Да благовэствyzй без8 мзды2 положY бlговёстіе хrт0во, во є4же не твори1ти ми2 по w4бласти моeй въ бlговэствовaніи.
18
За що ж мені нагорода? За те, що, проповідуючи Євангеліє, благовістую про Христа безвідплатно, не користуючись моєю владою в благовістуванні.
19
(За? Rм7G.) Своб0денъ бо сhй t всёхъ, всBмъ себE пораб0тихъ, да мн0жайшыz приwбрsщу:
19
Бо, будучи вільним від усіх, я всім підкорив себе, щоб більше придбати:
20
бhхъ їудeємъ ћкw їудeй, да їудє1и пріwбрsщу: подзакHннымъ ћкw подзак0ненъ, да подзакHнныz приwбрsщу:
20
для юдеїв я був як юдей, щоб придбати юдеїв; для підзаконних був як підзаконний, щоб придбати підзаконних;
21
беззакHннымъ ћкw беззак0ненъ, не сhй беззак0нникъ бGу, но зак0нникъ хrтY, да приwбрsщу беззакHнныz.
21
для тих, що не мають закону, — був як такий, що не має закону [не будучи таким, що не має закону перед Богом, але підзаконним Христу], щоб придбати тих, які не мають закону;
22
Бhхъ немощнhмъ ћкw нeмощенъ, да немощнhz пріwбрsщу. ВсBмъ бhхъ вс‰, да всsкw нBкіz спасY.
22
для немічних був як немічний, щоб придбати немічних. Для всіх я став усім, щоб спасти хоч деяких.
23
Сіe же творю2 за бlговёстіе, да соo1бщникъ є3мY бyду.
23
Це ж роблю задля Євангелія, щоб бути співучасником його.
24
Не вёсте ли, ћкw текyщіи въ поз0рищи вси2 ќбw текyтъ, є3ди1нъ же пріeмлетъ п0честь; Тaкw тецhте, да пости1гнете.
24
Хіба не знаєте, що ті, які біжать на змаганні, біжать усі, але один приймає почесті? Так біжіть, щоб досягти.
25
Всsкъ же подвизazйсz t всёхъ воздержи1тсz: и3 nни2 ќбw да и3стлёненъ вэнeцъ пріи1мутъ, мh же неистлёненъ.
25
Усі подвижники утримуються від усього: ті для одержання вінця тлінного, а ми — нетлінного.
26
Ѓзъ ќбw тaкw текY, не ћкw безвёстнw, тaкw подвизaюсz, не ћкw воздyхъ біsй:
26
І тому я біжу не так, як на непевне, б’юся не так, щоб тільки бити повітря;
27
но ўмерщвлsю тёло моE и3 порабощaю, да не кaкw, и3ны6мъ проповёдуz, сaмъ неключи1мь бyду.
27
але приборкую і поневолюю тіло моє, щоб, проповідуючи іншим, самому не зостатися недостойним.
Главa ‹
1
Не хощy же вaсъ не вёдэти, брaтіе, ћкw nтцы2 нaши вси2 под8 w4блакомъ бhша, и3 вси2 сквозЁ м0ре проид0ша:
1
Hе хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
2
и3 вси2 въ мwmсeа крести1шасz во w4блацэ и3 въ м0ри:
2
і всі хрестилися у Мойсея в хмарі і в морi;
3
и3 вси2 т0жде брaшно дух0вное kд0ша:
3
і всі споживали ту саму духовну їжу;
4
и3 вси2 т0жде пи1во дух0вное пи1ша, піsху бо t дух0внагw послёдующагw кaмене: кaмень же бЁ хrт0съ.
4
і всі пили те саме духовне питво, бо пили від духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
5
(За? Rм7д7.) Но не во мн0жайшихъ и4хъ бlговоли2 бGъ, поражeни бо бhша въ пустhни.
5
Та не до багатьох із них благоволив Бог, тому вони загинули в пустелі.
6
Сі‰ же w4брази нaмъ бhша, ћкw не бhти нaмъ похотникHмъ ѕлhхъ, ћкоже и3 nни2 похотёша.
6
А це було за приклад для нас, щоб ми не були похітливі до лихого, як були похітливі вони.
7
Ни їдwлослужи1телє бывaйте, ћкоже нёцыи t ни1хъ, ћкоже є4сть пи1сано: сэд0ша лю1діе ћсти и3 пи1ти, и3 востaша и3грaти.
7
Hе будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: «Люди сіли їсти й пити і встали, щоб грати».
8
НижE соблyдимъ, ћкоже нёцыи t ни1хъ соблуди1ша, и3 пад0ша во є3ди1нъ дeнь двaдесzть три2 тhсzщы.
8
Hе станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі.
9
Ни да и3скушaимъ хrтA, ћкоже нёцыи t ни1хъ и3скуси1ша и3 t ѕмjй погиб0ша.
9
Hе будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій.
10
Ни ропщи1те, ћкоже нёцыи t ни1хъ роптaша и3 погиб0ша t всегуби1телz.
10
Hе нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від всегубителя.
11
Сі‰ же вс‰ w4брази прилучaхусz w4нэмъ: пи6сана же бhша въ научeніе нaше, въ ни1хже концы6 вBкъ достиг0ша.
11
Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
12
(За? Rм7е7.) Тёмже мнsйсz стоsти да блюдeтсz, да не падeтъ.
12
Тому, хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, щоб не впасти.
13
И#скушeніе вaсъ не дости1же, т0чію человёческое: вёренъ же бGъ, и4же не њстaвитъ вaсъ и3скуси1тисz пaче, є4же м0жете, но сотвори1тъ со и3скушeніемъ и3 и3збhтіе, ћкw возмощи2 вaмъ понести2.
13
Вас спіткала спокуса ніяка інша, тільки людська; і вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
14
Тёмже, брaтіе мо‰ возлю1блєннаz, бёгайте t їдwлослужeніz.
14
Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
15
Ћкw м{дрымъ глаг0лю: суди1те вы2, є4же глаг0лю:
15
Я кажу вам як розсудливим: самі розсудіть те, про що говорю.
16
чaша блгcвeніz, ю4же благословлsемъ, не nбщeніе ли кр0ве хrт0вы є4сть; хлёбъ, є3г0же л0мимъ, не nбщeніе ли тёла хrт0ва є4сть;
16
Чаша благословення, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крови Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
17
Ћкw є3ди1нъ хлёбъ, є3ди1но тёло є3смы2 мн0зи: вси1 бо t є3ди1нагw хлёба причащaемсz.
17
Один хліб, і нас багато — одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
18
Ви1дите ї}лz по пл0ти: не kдyщіи ли жє1ртвы w4бщницы nлтарeви сyть;
18
Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
Далі, ви збираєтесь разом не так, як для споживання вечері Господньої;
21
кjйждо бо свою2 вeчерю предварsетъ въ снэдeніе, и3 џвъ ќбw ѓлчетъ, џвъ же ўпивaетсz.
21
бо кожний спішить раніше від інших з’їсти свою їжу, тож один лишається голодний, а інший упивається.
22
Е#дa бо домHвъ не и4мате, во є4же ћсти и3 пи1ти; И#ли2 њ цRкви б9іей нерадитE и3 срамлsете не и3мyщыz; Что2 вaмъ рекY; похвалю1 ли вы2 њ сeмъ; Не похвалю2.
22
Хіба у вас нема домів для того, щоб їсти й пити? Чи зневажаєте Церкву Божу і принижуєте бідних? Що сказати вам? Чи похвалити вас за це? Hе похвалю.
Тому кажу вам, що ніхто з тих, хто говорить Духом Божим, не скаже анафеми на Ісуса, і ніхто не може назвати Ісуса Господом, як тільки через Духа Святого.
і які нам здаються в тілі непочесними, про тих більше піклуємось;
24
и3 неблагоwбрaзніи нaши благоwбрaзіе мн0жайше и4мутъ, ґ благоwбрaзніи нaши не трeбэ и4мутъ. Но бGъ раствори2 тёло, худёйшему б0лшу дaвъ чeсть,
24
і непочесні наші члени благовидніше покриваються, а благовидні наші не мають у тому потреби. Але Бог так створив тіло, щоб ми про менш довершене більше піклувалися,
25
да не бyдетъ рaспри въ тэлеси2, но да т0жде въ себЁ (да рaвнw є3ди1нъ њ друзёмъ) пекyтсz ќди.
25
щоб не було розділення в тілі, але щоб усі члени однаково дбали один про одного.
І одних Бог настановив у Церкві, по-перше, апостолами, по-друге, пророками, по-третє, вчителями; далі, іншим дав сили чудотворення, також дари зцілення, заступництва, управління і різні мови.
Хто говорить незнайомою мовою, той повчає себе; а хто пророкує, той повчає церкву.
5
Хощy же всёхъ вaсъ глаг0лати љзы6ки, пaче же да прорицaете: б0лій бо прbр0чествуzй, нeжели глаг0лzй љзы6ки, рaзвэ ѓще (кто2) сказyетъ, да цRковь созидaніе пріeмлетъ.
5
Бажаю, щоб усі ви говорили мовами; та краще, щоб ви пророкували; бо більший той, хто пророкує, ніж той, хто говорить мовами, хіба що він буде і тлумачити, щоб церква розбудовувалася.
Тепер же, браття, якщо я прийду до вас і буду говорити незнайомими мовами, то яку вам принесу користь, якщо не з’ясую вам чи одкровенням, чи пізнанням, чи пророцтвом, чи повчанням?
Коли вся церква зійдеться разом‚ і всі почнуть говорити незнайомими мовами, і увійдуть до вас недосвідчені або невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь?
24
Ѓще же вси2 прbр0чествуютъ, вни1детъ же нёкій невёренъ и3ли2 невёжда, њбличaетсz всёми, (и3) и3стzзyетсz t всёхъ,
24
Та коли всі пророкують і ввійде хтось невіруючий або недосвідчений, то його всі викривають і всі осуджують.
Бо я найменший з апостолів і недостойний зватися апостолом, тому що гнав Церкву Божу.
10
Блгdтію же б9іею є4смь, є4же є4смь, и3 блгdть є3гw2, ћже во мнЁ, не тщA бhсть, но пaче всёхъ и4хъ потруди1хсz: не ѓзъ же, но блгdть б9іz, ћже со мн0ю.
10
Але благодаттю Божою я є те, що є; і благодать Його в мені не була марною, та й потрудився я більше за них усіх: тільки не я, а благодать Божа, яка зі мною.