Звичайний друк Виконується верстка сторінок…
Папір A4, книжкова орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів, масштаб 100%. Сторінки йдуть підряд. Для двостороннього друку виберіть переворот по довгому краю.
1
И# сёде три2 лBта, и3 не бЁ брaни междY сmрjею и3 междY ї}лемъ.
1
Прожили три роки, і не було війни між Сирією й Ізраїлем.
2
И# бhсть въ лёто трeтіе, и3 сни1де їwсафaтъ цaрь їyдинъ къ царю2 ї}леву.
2
На третій рік Іосафат, цар Юдейський, пішов до царя Ізраїльського.
3
И# речE цaрь ї}левъ ко nтрокHмъ свои6мъ: вёсте ли, ћкw моS є4сть реммafа галаaдскаz, и3 мы2 молчи1мъ взsти ю5 t руки2 царS сmрjйска;
3
І сказав цар Ізраїльський слугам своїм: чи знаєте, що Рамоф галаадський наш? А ми так довго мовчимо, і не беремо його з руки царя Сирійського.
4
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: взhдеши ли съ нaми въ реммafу галаaдскую на брaнь; И# речE їwсафaтъ: ћкоже ѓзъ, тaкожде и3 ты2: ћкоже лю1діе мои2, лю1діе твои2: ћкоже к0ни мои2, к0ни твои2.
4
І сказав він Іосафату: чи підеш ти зі мною на війну проти Рамофа галаадського? І сказав Іосафат царю Ізраїльському: як ти, так і я; як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
5
И# речE їwсафaтъ цaрь їyдинъ къ царю2 ї}леву: вопроси1те u5бо днeсь гDа.
5
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
6
И# собрA цaрь ї}левъ вс‰ прор0ки ћкw четhреста мужeй, и3 речE цaрь и5мъ: взhду ли въ реммafу галаaдскую на брaнь, и3ли2 њстaвлю; И# рёша: взhди, ћкw даS предaстъ гDь въ рyки царє1вы.
6
І зібрав цар Ізраїльський пророків, близько чотирьохсот чоловік, і сказав їм: чи йти мені війною на Рамоф галаадський, чи ні? Вони сказали: йди, Господь віддасть його в руки царя.
7
И# речE їwсафaтъ къ царю2 ї}леву: нёсть ли здЁ прbр0ка гDнz, и3 вопроси1ли бhхомъ гDа и4мъ;
7
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього, щоб нам запитати через нього Господа?
8
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: є3щE є4сть є3ди1нъ мyжъ на вопрошeніе и4мъ гDа, и3 ѓзъ возненави1дэхъ є3го2, ћкw не глаг0летъ њ мнЁ д0брэ, но ѕл†z, міхeа сhнъ їемвлаaнь. И# речE цaрь їwсафaтъ їyдинъ: не глаг0ли, царю2, тaкw.
8
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа, але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе, — це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори, царю, так.
9
И# призвA цaрь ї}левъ скопцA є3ди1наго и3 речE: ск0рw и3ди2 по міхeю сhна їемвлаaнz.
9
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
10
Цaрь же ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ сэдsста кjйждо на прест0лэ своeмъ воwружeни во вратёхъ самарjйскихъ, и3 вси2 прор0цы прорицaху пред8 ни1ми.
10
Цар Ізраїльський і Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на сідалищі своєму, одягнені у царський одяг, на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
11
И# сотвори2 себЁ седекjа сhнъ ханаaнь рогA жєлёзна и3 речE: тaкw гlетъ гDь: си1ми рогaми и3збодeши сmрjю, д0ндеже скончaетсz.
11
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги, і сказав: так говорить Господь: цими забодаєш сиріян до знищення їх.
12
И# вси2 прор0цы прорицaху тaкw, глаг0люще: взhди въ реммafу галаaдскую, и3 настaвитъ тS, и3 предaстъ гDь въ рyцэ твои2 царS сmрjйскаго.
12
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
13
И# пос0лъ шeдъ призвaти міхeю, речE є3мY, глаг0лz: сE, нн7э вси2 прор0цы ўсты6 є3ди1ными глаг0лютъ дHбраz њ цари2, бyди u5бо и3 ты2 въ словесёхъ твои1хъ по словесeмъ є3ди1нагw t си1хъ и3 глаг0ли дHбраz.
13
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, слова пророків одноголосно передвіщають цареві добре; нехай би і твоє слово було згідне зі словом кожного з них; проречи і ти добре.
14
И# речE міхeа: жи1въ гDь, ћкw ±же речeтъ гDь ко мнЁ, сі‰ возглаг0лю.
14
І сказав Михей: живий Господь! я проречу те, що скаже мені Господь.
15
И# пріи1де ко царю2. И# речE є3мY цaрь: міхeе, взhду ли въ реммafу галаaдскую на брaнь, и3ли2 њстaвлю; И# речE є3мY: взhди, и3 бlгопоспэши1тъ гDь въ рyки царє1вы.
15
І прийшов він до царя. Цар сказав йому: Михею! чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи ні? І сказав той йому: йди, буде успіх, Господь віддасть його в руку царя.
16
И# речE є3мY цaрь: є3щE ѓзъ двaжды заклинaю тS, да речeши и4стину пред8 гDемъ.
16
І сказав йому цар: ще і ще заклинаю тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини в ім’я Господа.
17
И# речE міхeа: не тaкw: ви1дэхъ всего2 ї}лz разсёzна по горaмъ ћкоже стадA, и5мже нёсть пaстырz: и3 речE гDь: не гDь ли си6мъ въ бGа; да возврати1тсz кjйждо въ д0мъ св0й съ ми1ромъ.
17
І сказав він: я бачу всіх ізраїльтян, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря. І сказав Господь: немає в них начальника, нехай повертаються з миром кожен у свій дім.
18
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: не рёхъ ли тебЁ, ћкw не прори1четъ сeй ми2 дHбраz, но т0кмw ѕл†z;
18
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
19
И# речE міхeа: не тaкw: не ѓзъ: слhши гlъ гDень: не тaкw: ви1дэхъ гDа бGа ї}лева сэдsщаго на пrт0лэ своeмъ, и3 всE в0инство нбcное стоsше w4крестъ є3гw2 њдеснyю є3гw2 и3 њшyюю є3гw2:
19
І сказав [Михей]: [не так; не я, а] вислухай слово Господнє: я бачив Господа, що сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло при Ньому, праворуч і ліворуч від Нього;
20
и3 речE гDь: кто2 прельсти1тъ ґхаaва царS ї}лева, и3 взhдетъ и3 падeтъ въ реммafэ галаaдстэй; и3 речE сeй тaкw, и3 сeй тaкw:
20
і сказав Господь: хто схилив би Ахава, щоб він пішов і загинув у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше;
21
и3 и3зhде дyхъ, и3 стA пред8 гDемъ, и3 речE: ѓзъ прельщY и5:
21
і виступив один дух, став перед лицем Господа і сказав: я схилю його. І сказав йому Господь: чим?
22
и3 речE къ немY гDь: въ чeмъ; и3 речE: и3зhду и3 бyду дyхъ лжи1въ во ўстёхъ всёхъ прорHкъ є3гw2: и3 речE: прельсти1ши и3 возм0жеши: и3зhди и3 сотвори2 тaкw:
22
Він сказав: я вийду і зроблюся духом неправдивим у вустах усіх пророків його. Господь сказав: ти схилиш його і виконаєш це; піди і зроби так.
23
и3 сE, нн7э дадE гDь дyхъ лжи1въ во ўстA всёхъ прорHкъ твои1хъ си1хъ, и3 гDь гlа на тS ѕл†z.
23
І ось, тепер попустив Господь духа неправдивого у вуста всіх цих пророків твоїх; але Господь прорік про тебе недобре.
24
И# приступи2 седекjа сhнъ ханаaнь, и3 порази2 міхeю въ лицE и3 речE: каковhй сeй прeйде д¦ъ гDень t менє2, є4же глаг0лати въ тебЁ;
24
І підійшов Седекія, син Хенаани, і, вдаривши Михея по щоці, сказав: як, невже від мене відійшов Дух Господній, щоб говорити в тобі?
25
И# речE міхeа: сE, ты2 ќзриши въ дeнь w4нъ, є3гдA вни1деши въ л0жницу сокр0вища твоегw2, є4же скрhтисz тY.
25
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з однієї кімнати в іншу, щоб сховатися,
26
И# речE цaрь ї}левъ: поими1те міхeю, и3 возврати1те є3го2 ко ґммHну кнsзю грaда и3 ко їwaсу сhну царeву,
26
і сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
27
и3 рцhте, да посaдzтъ є3го2 въ темни1цу, и3 да к0рмzтъ є3го2 хлёбомъ печaльнымъ и3 вод0ю печaльною, д0ндеже возвращyсz въ ми1рэ.
27
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його скудно хлібом і скудно водою, доки я не повернусь у мирі.
28
И# речE міхeа: ѓще возвращazсz возврати1шисz въ ми1рэ, то2 не гlа гDь мн0ю. И# речE: слhшите, лю1діе вси2.
28
І сказав Михей: якщо повернешся у мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухай, весь народе!
29
И# взhде цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ съ ни1мъ въ реммafу галаaдскую.
29
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
30
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: прикрhй мS, и3 вни1ду въ сёчь, и3 ты2 њблецhсz въ ри1зу мою2. И# прикрhсz цaрь ї}левъ и3 вни1де въ сёчь.
30
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнусь і вступлю в битву, а ти вдягни твій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський і вступив у битву.
31
Цaрь же сЂрскій заповёда кнzзє1мъ колесни1цъ свои1хъ три1десzтимъ и3 двyмъ, глаг0лz: не бjйтесz ни съ вели1кимъ ни съ мaлымъ, но т0кмw съ царeмъ ї}левымъ є3ди1нымъ.
31
Сирійський цар повелів начальникам колісниць, яких у нього було тридцять два, сказавши: не боріться ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
32
И# бhсть є3гдA ўзрёша воевHды колесни1цъ їwсафaта царS їyдина, и3 рёша: ви1дитсz цaрь ї}левъ сeй. И# њбступи1ша є3го2 є4же срази1тисz съ ни1мъ: и3 возопи2 їwсафaтъ.
32
Начальники колісниць, побачивши Іосафата, подумали: «мабуть, це цар Ізраїльський», і повернули на нього, щоб битися з ним . І закричав Іосафат.
33
И# бhсть є3гдA ўзрёша воевHды колесни1цъ, ћкw нёсть цaрь ї}левъ т0й, и3 возврати1шасz t негw2:
33
Начальники колісниць, бачачи, що це не Ізраїльський цар, повернули від нього.
34
и3 налzчE лyкъ є3ди1нъ мyжъ примётнw, и3 порази2 царS ї}лева междY лeгкимъ и3 щит0мъ. И# речE (цaрь) всaднику своемY: њбрати2 рyки тво‰, и3 и3зведи1 мz t брaни, ћкw ћзвенъ є4смь.
34
А один чоловік випадково натягнув лук і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він своєму візникові: поверни назад і вивези мене з війська, бо я поранений.
35
И# ўмн0жисz брaнь въ т0й дeнь, и3 цaрь бЁ стоS на колесни1цэ проти1ву сmрjанъ t ќтра дaже до вeчера, и3 ліsшесz кр0вь и3з8 ћзвы въ нёдра колесни1цы, и3 ќмре въ вeчеръ, и3 и3зливaшесz кр0вь t ћзвы дaже до нёдръ колесни1цы.
35
Але битва у той день посилилася, і цар стояв на колісниці проти сиріян, і ввечері помер, і кров з рани лилася в колісницю.
36
И# стA проповёдникъ њ зaпадэ с0лнца, глаг0лz: кjйждо вaсъ да и4детъ во св0й грaдъ и3 во свою2 зeмлю, ћкw ќмре цaрь.
36
І проголошено було по всьому стану при заходженні сонця: кожен іди у своє місто, кожен у свою землю!
37
И# пріид0ша въ самарjю, и3 погреб0ша въ самарjи царS.
37
І помер цар, і привезли його у Самарію, і поховали царя у Самарії.
38
И# њмhша кр0вь съ колесни1цы на и3ст0чницэ самарjйстэмъ, и3 полизaша свиніи6 и3 пси2 кр0вь є3гw2, и3 блудни6цы и3змhшасz въ кр0ви є3гw2, по гlу гDню, є3г0же гlа.
38
І обмили колісницю на ставу самарійському, і пси лизали кров його, і обмивали блудниці, за словом Господа, яке Він прорік.
39
ПрHчаz же словeсъ ґхаaвлихъ, и3 вс‰ ±же сотвори2, и3 хрaмъ слон0вый, є3г0же создA, и3 вс‰ грaды, ±же сотвори2, не сe ли, сі‰ пи6сана бhша въ кни1зэ словeсъ днjй царeй ї}левыхъ;
39
Інші діла Ахава, усе, що він робив, і дім зі слонової кістки, який він побудував, і всі міста, які він будував, описані у літописі царів ізраїльських.
40
И# ќспе ґхаaвъ со nтцы6 свои1ми, и3 воцари1сz nхозjа сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.
40
І спочив Ахав з батьками своїми, і став царем Охозія, син його, замість нього.
41
И# їwсафaтъ сhнъ ѓсы воцари1сz над8 їyдою въ четвeртое лёто ґхаaва царS ї}лева.
41
Іосафат, син Аси, став царем Юдеї в четвертий рік Ахава, царя Ізраїльського.
42
Їwсафaтъ сhнъ три1десzти пzти2 лётъ (бЁ), є3гдA начA цaрствовати, и3 двaдесzть пsть лётъ цaрствова во їеrли1мэ. И$мz же мaтери є3гw2 ґзувA, дщи2 салаjлz.
42
Тридцяти п’яти років був Іосафат, коли став царем, і двадцять п’ять років царював у Єрусалимі. Ім’я матері його Азува, дочка Салаїля.
43
И# хождaше по всBмъ путє1мъ ѓсы nтцA своегw2, не ўклони1сz t негw2, творS прaвое пред8 nчи1ма гDнима, т0кмw выс0кихъ не разори2: є3щE лю1діе жрsху и3 кадsху на выс0кихъ.
43
Він ходив у всьому шляхом батька свого Аси, не сходив з нього, роблячи угодне перед очима Господніми. Тільки висоти не були знищені; народ ще приносив жертви і куріння на висотах.
44
И# ўмири1сz їwсафaтъ съ царeмъ ї}левымъ.
44
Іосафат уклав мир з царем Ізраїльським.
45
ПрHчаz же словeсъ їwсафaтовыхъ, и3 си6лы є3гw2, є3ли6ка сотвори2, не сe ли, пи6сана сyть въ кни1зэ словeсъ днjй царeй їyдиныхъ;
45
Інші діла Іосафата і подвиги його, які він звершив, і як він воював, описані у літописі царів юдейських.
46
И# пр0чее мeрзости, є4же њстaсz во дни6 ѓсы nтцA є3гw2, tS t земли2.
46
І залишки блудників, які залишилися у дні батька його Аси, він знищив із землі.
47
И# царS не бЁ во є3дHмэ постaвленнагw.
47
В Ідумеї тоді не було царя; був намісник царський.
48
Цaрь же їwсафaтъ сотвори2 корабли6 fарс‡йскіz, є4же и3ти2 во њфи1ръ по злaто, но не поид0ша, занE сокруши1шасz корабли6 во ґсеHнъ-гавeрэ.
48
[Цар] Іосафат зробив кораблі на морі, щоб ходити в Офир за золотом; але вони не дійшли, бо розбилися в Еціон-Гавері.
49
ТогдA речE nхозjа сhнъ ґхаaвль ко їwсафaту: да и4дутъ раби2 мои2 съ рабы6 твои1ми въ кораблeхъ. И# не восхотЁ їwсафaтъ.
49
Тоді сказав Охозія, син Ахава, Іосафату: нехай мої слуги підуть з твоїми слугами на кораблях. Але Іосафат не погодився.
50
И# ќмре їwсафaтъ со nтцы6 свои1ми, и3 погребeнъ бhсть ў nтє1цъ свои1хъ во грaдэ давjда nтцA своегw2. И# воцари1сz їwрaмъ сhнъ є3гw2 вмёстw є3гw2.
50
І спочив Іосафат з батьками своїми і був похований з батьками своїми у місті Давида, батька свого. І став царем Іорам, син його, замість нього.
51
И# nхозjа сhнъ ґхаaвовъ воцари1сz над8 ї}лемъ въ самарjи, въ лёто седмоенaдесzть їwсафaта царS їyдина, и3 цaрствова над8 ї}лемъ въ самарjи лBта двA,
51
Охозія, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії, у сімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював над Ізраїлем [у Самарії] два роки,
52
и3 сотвори2 лукaвое пред8 гDемъ, и3 начA ходи1ти по путє1мъ nтцA своегw2 ґхаaва и3 по пути2 їезавeли мaтере своеS, и3 во грэсёхъ д0му їеровоaма сhна навaтова, и4же введE во грёхъ ї}лz:
52
і робив неугодне перед очима Господа, і ходив шляхом батька свого і шляхом матері своєї і шляхом Ієровоама, сина Наватового, який увів Ізраїля у гріх:
53
и3 пораб0та ваaлу, и3 поклони1сz є3мY, и3 разгнёва гDа бGа ї}лева, по всBмъ бhвшымъ прeжде є3гw2.
53
він служив Ваалу і поклонявся йому і прогнівив Господа Бога Ізраїлевого всім тим, що робив батько його.