Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# пріи1де давjдъ въ номвY ко ґвімелeху їерeю: и3 ўжасeсz ґвімелeхъ њ пришeствіи є3гw2 и3 речE є3мY: что2 ћкw ты2 є3ди1нъ, и3 никт0же съ тоб0ю;
1
І прийшов Давид у Номву до Ахимелеха священика, і засмутився Ахимелех при зустрічі з Давидом і сказав йому: чому ти один, і нікого немає з тобою?
2
И# речE давjдъ їерeю: цaрь заповёда ми2 глаг0лъ днeсь и3 речE ко мнЁ: никт0же да ўразумёетъ глаг0ла, є3гHже рaди ѓзъ посылaю тS и3 њ нeмже ѓзъ заповёдаю ти2: и3 џтроки њстaвихъ на мёстэ глаг0лемэмъ є3ммwнjмъ:
2
І сказав Давид Ахимелеху священикові: цар доручив мені діло і сказав мені: «нехай ніхто не знає, за чим я послав тебе і що доручив тобі»; тому людей я залишив на відповідному місці;
3
и3 нн7э ѓще сyть ў тебє2 пsть хлёбы, дaждь ми2 є3ли1кw и4маши.
3
отже, що є в тебе під рукою, дай мені, хлібів п’ять, або що знайдеться.
4
И# tвэщA їерeй давjду и3 речE: не сyть хлёбы пр0сти ў менє2, но т0чію хлёбы ў менє2 свzщeнніи: ѓще сохранeни џтроцы сyть т0кмw t жены2, снэдsтъ.
4
І відповів священик Давиду, говорячи: немає в мене під рукою простого хліба, а є хліб священний; якщо тільки люди твої втрималися від жінок, [нехай з’їдять].
5
И# tвэщA давjдъ їерeю и3 речE є3мY: и3 (мы2) t жeнъ воздержaхомсz вчерA и3 трeтіzгw днE: tнeлэже и3зыд0хъ ѓзъ на пyть, бhша вси2 џтроцы њчищeни, и3 сeй пyть нечи1стъ, но њсвzти1тсz днeсь сос{дъ рaди мои1хъ.
5
І відповів Давид священикові і сказав йому: жінок при нас не було ні вчора, ні третього дня, з часу, як я вийшов, і сосуди отроків чисті, а якщо дорога нечиста, то хліб залишиться чистим у сосудах.
6
И# дадE є3мY ґвімелeхъ їерeй хлёбы предложeніz, ћкw тaмw не бЁ хлёба, но т0кмw хлёбы лицA, и5же вз‰ты t лицA гDнz, є4же предложи1тисz хлёбу тeплому, въ џньже дeнь взS и5хъ.
6
І дав йому священик священного хліба; тому що не було в нього хліба, крім хлібів священних, що узяті були від лиця Господа, щоб після зняття їхнього покласти теплі хліби.
7
И# бЁ тaмw є3ди1нъ t џтрwкъ саyловыхъ въ дeнь w4нъ ўдержaнъ пред8 гDемъ, и3 и4мz є3мY дwи1къ сЂринъ, (старёйшина t п†стырь саyловыхъ,) пасhй мски2 саyлwвы.
7
Там знаходився в той день перед Господом один зі слуг Саулових, на їм’я Доїк, ідумеянин, начальник пастухів Саулових.
8
И# речE давjдъ ко ґвімелeху: ви1ждь, ѓще є4сть здЁ ў тебє2 копіE и3ли2 мeчь, ћкw мечA моегw2 и3 nрyжіz моегw2 не взsхъ съ соб0ю, ћкw царeво повелёніе внезaпу ми2 бhсть.
8
І сказав Давид Ахимелеху: чи немає тут у тебе під рукою списа або меча? тому що я не взяв із собою ні меча, ні іншої зброї, бо доручення царя було спішне.
9
И# речE їерeй: сE, мeчь голіafа и3ноплемeнника, є3г0же ты2 ўби1лъ є3си2 во ю3д0ли и3лA, и3 т0й њбви1тъ бsше въ ри1зу за є3фyдомъ: ѓще т0й х0щеши взsти, возми2 себЁ, нёсть бо и3нaгw здЁ кромЁ сегw2. И# речE давjдъ: сE, нёсть ћкоже т0й: дaждь ми2 є3го2. И# дадE є3го2 є3мY.
9
І сказав священик: ось меч Голіафа филистимлянина, якого ти вразив у долині дуба, загорнений в одяг, за ефодом; якщо хочеш, візьми його; іншого, крім цього, немає тут. І сказав Давид: немає йому подібного, дай мені його. [І дав йому.]
10
И# востA давjдъ, и3 ўбэжE въ т0й дeнь t лицA саyлова, и3 пріи1де давjдъ ко ґнхyсу царю2 гefску.
10
І встав Давид, і втік у той же день від Саула, і прийшов до Анхуса, царя Гефського.
11
И# рёша џтроцы ґнхyсwвы къ немY: не сeй ли давjдъ цaрь земли2; не семy ли и3зыд0ша (жєны2) ликyющыz, глаг0лющz: побэди2 саyлъ съ тhсzщами свои1ми, и3 давjдъ со тмaми свои1ми;
11
І сказали Анхусу слуги його: чи це не Давид, цар тієї країни? чи не йому співали в хороводах і говорили: «Саул уразив тисячі, а Давид — десятки тисяч»?
12
И# положи2 давjдъ глаг0лы сі‰ въ сeрдцы своeмъ, и3 ўбоsсz ѕэлw2 t лицA ґнхyса царS гefска.
12
Давид поклав слова ці в серці своєму і сильно боявся Анхуса, царя Гефського.
13
И# и3змэни2 лицE своE пред8 ни1мъ, и3 притвори1сz въ дeнь т0й, и3 біsше во вратA грaда, ћкw въ тmмпaнъ, и3 пaдаше на рyки сво‰, и3 падE ў врaтъ грaда, и3 сли6ны сво‰ точaше по брадЁ своeй.
13
І змінив лице своє перед ними, і прикинувся божевільним у їхніх очах, і креслив на дверях, [кидався на руки свої] і пускав слину по бороді своїй.
14
И# речE ґнхyсъ ко nтрокHмъ свои6мъ: сE, ви1дэсте мyжа неи1стова, почто2 є3го2 введ0сте ко мнЁ;
14
І сказав Анхус рабам своїм: бачите, він людина божевільна; для чого ви привели його до мене?
15
є3дA не и3мёю ѓзъ неи1стовыхъ, ћкw введ0сте є3го2, да бэснyетсz предо мн0ю; сeй да не вни1детъ въ д0мъ м0й.
15
хіба мало в мене божевільних, що ви привели його, щоб він юродствував переді мною? невже він ввійде в дім мій?