¹

(За? ©о7}.) Пavелъ, послaнникъ ї}съ хrт0въ по повелёнію бGа сп7са нaшегw и3 гDа ї}са хrтA ўповaніz нaшегw,

¹

Павло, апостол Ісуса Христа за повелінням Бога, Спасителя нашого, і Господа Ісуса Христа, надії нашої,

²

тімоfeю пrному чaду въ вёрэ: блгdть, млcть, ми1ръ t бGа nц7A нaшегw и3 хrтA ї}са гDа нaшегw.

²

Тимофієві, істинному синові у вірі: благодать, милість, мир від Бога Отця нашого і Христа Ісуса, Господа нашого.

³

Ћкоже ўмоли1хъ тS пребhти во є3фeсэ, и3дhй въ макед0нію, да завэщaеши нBкимъ не и4накw ўчи1ти,

³

Йдучи до Македонії, я просив тебе залишитися в Ефесі і умовляти деяких, щоб вони не навчали іншого

⁴

нижE внимaти бaснемъ и3 родосл0віємъ безконє1чнымъ, ±же стzз†ніz творsтъ пaче, нeжели б9іе строeніе, є4же въ вёрэ.

⁴

і не займалися байками та нескінченними родоводами, які більше викликають суперечки, ніж Боже утвердження у вірі.

⁵

Конeцъ же завэщaніz є4сть любы2 t чи1ста сeрдца и3 с0вэсти бlгjz и3 вёры нелицемёрныz,

⁵

Метою ж умовляння є любов від щирого серця і доброї совісти та нелицемірної віри,

⁶

въ ни1хже нёцыи погрэши1вше, ўклони1шасz въ суеслHвіz,

⁶

від чого відступивши, деякі вдались до марнослів’я,

⁷

хотsще бhти законоучи1телє, не разумёюще ни ±же глаг0лютъ, ни њ ни1хже ўтверждaютъ.

⁷

бажаючи бути законовчителями, але не розуміють ні того, про що говорять, ні того, що стверджують.

⁸

(За? ©о7f7.) Вёмы же, ћкw д0бръ зак0нъ (є4сть), ѓще кто2 є3го2 зак0ннэ твори1тъ,

⁸

А ми знаємо, що закон добрий, якщо хто законно вживає його,

⁹

вёдый сіE, ћкw првdнику зак0нъ не лежи1тъ [не положeнъ], но беззакHннымъ и3 непокори6вымъ, нечести6вымъ (же) и3 грёшникwмъ, непрaвєднымъ и3 сквє1рнымъ, nтцA и3 мaтере досади1телємъ, мужеубjйцамъ,

⁹

знаючи, що закон призначений не для праведника, а для беззаконних і непокірних, нечестивих і грішників, неправедних і нечистих, для кривдників батька і матері, для людиновбивць,

¹⁰

блудникHмъ, мужел0жникwмъ, разб0йникwмъ, (клеветникHмъ, скотол0жникwмъ,) лжи6вымъ, клzтвопрестyпникwмъ, и3 ѓще что2 и4но здрaвому ўчeнію проти1витсz,

¹⁰

для блудників, мужоложців, розбійників‚ наклепників, скотоложців, неправдомовців, клятвопорушників та для всіх, що противляться здоровому вченню,

¹¹

по бlговёстію слaвы бlжeннагw бGа, є4же мнЁ ўвёрено бhсть.

¹¹

за славним благовістям блаженного Бога, яке мені довірене.

¹²

(За? ©п7.) И# благодарю2 ўкрэплsющаго мS хrтA ї}са гDа нaшего, ћкw вёрна мS непщевA, положи1въ (мS) въ слyжбу,

¹²

Дякую Христу Ісусу, Господеві нашому, Який дав мені силу, що Він визнав мене вірним, поставивши на служіння,

¹³

бhвша мS и3ногдA хyлника и3 гони1телz и3 досади1телz: но поми1лованъ бhхъ, ћкw невёдый сотвори1хъ въ невёрствіи:

¹³

мене, колишнього хулителя, і гонителя, і кривдника, але помилуваного тому, що так чинив за невіданням‚ у невірствi;

¹⁴

ўпреумн0жисz же блгdть гDа нaшегw (ї}са хrтA) съ вёрою и3 люб0вію ћже њ хrтЁ ї}сэ.

¹⁴

благодать же Господа нашого Ісуса Христа відкрилася в мені щедро з вірою і любов’ю у Христі Ісусі.

¹⁵

(За?.) Вёрно сл0во и3 всsкагw пріsтіz дост0йно, ћкw хrт0съ ї}съ пріи1де въ мjръ грёшники спcти2, t ни1хже пeрвый є4смь ѓзъ.

¹⁵

Вірне і всякого прийняття гідне слово, що Христос Ісус прийшов у світ спасти грішників, серед яких я перший.

¹⁶

Но сегw2 рaди поми1лованъ бhхъ, да во мнЁ пeрвэмъ покaжетъ ї}съ хrт0съ всE долготерпёніе, за w4бразъ хотsщихъ вёровати є3мY въ жи1знь вёчную.

¹⁶

Та для того я й помилуваний, щоб Ісус Христос на мені першому показав усе довготерпіння, як приклад для тих, які будуть вірувати в Hього, для життя вічного.

¹⁷

ЦRю1 же вэкHвъ нетлённому, неви1димому, є3ди1ному премdрому бGу, чтcь и3 слaва во вёки вэкHвъ. Ґми1нь.

¹⁷

Цареві ж віків нетлінному, невидимому, єдиному, премудрому Богові честь і слава на віки вічні. Амінь.

¹⁸

(За? ©п7№.) Сіe же завэщaніе предаю1 ти, чaдо тімоfeе, по бhвшихъ на тS прeжде прbр0чествіихъ, да в0инствуеши въ ни1хъ д0брое в0инство,

¹⁸

Передаю тобі, сину мій Тимофію, згідно з пророцтвами, що були про тебе раніш, такий заповіт, щоб ти воював згідно з ними, як добрий воїн,

¹⁹

и3мёz вёру и3 бlгyю с0вэсть, ю4же нёцыи tри1нувше, t вёры tпад0ша:

¹⁹

маючи віру і добру совість, яку деякі відкинувши, зазнали загибелі корабля у вірі,

²⁰

t ни1хже є4сть v3менeй и3 ґлеxaндръ, и5хже предaхъ сатанЁ, да накaжутсz не хyлити.

²⁰

такі Гіменей і Олександр, яких я передав сатані, щоб вони навчилися не хулити Бога.