Друк брошурою Виконується верстка сторінок…
Папір A4, альбомна орієнтація, поля «Немає», без колонтитулів. Друкуйте двосторонньо, з переворотом по короткому краю, у масштабі 100%; якщо принтер обрізає край — 98%. Не вмикайте режим «Буклет» у драйвері принтера.
1
И# бhсть їwсафaту богaтство и3 слaва мн0га, и3 поsтъ женY въ домY ґхаaвли.
1
І було в Іосафата багато багатства і слави; і поріднився він з Ахавом.
2
И# сни1де при концы2 лётъ ко ґхаaву въ самарjю: и3 заклA є3мY ґхаaвъ nвны2 и3 волы2 мнHги, и3 лю1демъ сyщымъ съ ни1мъ, и3 ўвэщавaше є3го2, да сни1детъ съ ни1мъ въ рамHfъ галаaдскій.
2
І пішов через кілька років до Ахава в Самарію; і заколов для нього Ахав багато худоби дрібної і великої, і для людей, які були з ним, і схиляв його йти на Рамоф галаадський.
3
И# речE ґхаaвъ цaрь ї}левъ ко їwсафaту царю2 їyдину: п0йдеши ли со мн0ю въ рамHfъ галаaдскій; И# речE є3мY: ћкоже ѓзъ, тaкw и3 ты2: и3 ћкоже лю1діе твои2, тaкw и3 лю1діе мои2 съ тоб0ю на брaнь.
3
І говорив Ахав, цар Ізраїльський, Іосафату, царю Юдейському: чи підеш зі мною в Рамоф галаадський? Той сказав йому: як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ: йду з тобою на війну!
4
И# речE їwсафaтъ царю2 ї}леву: вопроси2 u5бо днeсь гDа.
4
І сказав Іосафат царю Ізраїльському: запитай сьогодні, що скаже Господь.
5
И# собрA цaрь ї}левъ прор0кwвъ четhреста мужeй и3 речE къ ни6мъ: пойдy ли въ рамHfъ галаaдскій на брaнь, и3ли2 ўдержyсz; И# рёша: взhди, и3 предaстъ бGъ въ рyку царeву.
5
І зібрав цар Ізраїльський пророків чотириста чоловік і сказав їм: чи йти нам на Рамоф галаадський війною, чи утриматися? Вони сказали: йди, і Бог віддасть його в руку царя.
6
Речe же їwсафaтъ: нёсть ли здЁ прbр0ка гDнz є3щE, да t негw2 вопр0симъ;
6
І сказав Іосафат: чи немає тут ще пророка Господнього? запитаємо й у нього.
7
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: є4сть є3щE мyжъ є3ди1нъ, и4мже вопроси1ти гDа, но ѓзъ ненави1жду є3го2, понeже не прорицaетъ мнЁ во благ†z, занE вси2 днjе є3гw2 во ѕл†z: сeй міхeа сhнъ їемвли1нъ . Речe же їwсафaтъ: не глаг0ли, царю2 тaкw.
7
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: є ще один чоловік, через якого можна запитати Господа; але я не люблю його, тому що він не пророкує про мене добре, а постійно пророкує лихе; це Михей, син Іємвлая. І сказав Іосафат: не говори так, царю.
8
И# призвA цaрь ї}левъ є3ди1наго t є3vн{хъ и3 речE є3мY: (призови2) ск0рw міхeю сhна їемвли1на.
8
І покликав цар Ізраїльський одного євнуха, і сказав: сходи скоріше за Михеєм, сином Іємвлая.
9
Цaрь же ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ кjйждо сэдsше на прест0лэ своeмъ, и3 њблечє1на красот0ю цaрскою, сэдsста же на прострaнствэ бли1з8 врaтъ самарjйскіхъ, и3 вси2 прор0цы прор0чествоваху пред8 ни1ма.
9
Цар же Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, сиділи кожен на своєму престолі, одягнені в царський одяг; сиділи на площі біля воріт Самарії, і всі пророки пророкували перед ними.
10
И# сотвори2 себЁ седекjа сhнъ ханаaнь р0ги желBзны и3 речE: сі‰ гlетъ гDь: си1ми и1збодeши сmрjю, д0ндеже скончaетсz.
10
І зробив собі Седекія, син Хенаани, залізні роги і сказав: так говорить Господь: цими поколеш сиріян до знищення їх.
11
И# вси2 прор0цы прорицaху тaкw, глаг0люще: взhди въ рамHfъ галаaдскій и3 пред8успёеши, и3 предaстъ гDь въ рyку царeву.
11
І всі пророки пророкували те саме, говорячи: йди на Рамоф галаадський; буде успіх тобі, і віддасть його Господь у руку царя.
12
Вёстникъ же, шeдый призвaти міхeю, речE є3мY: сE, рек0ша прор0цы є3ди1нэми ќсты6 благ†z њ цари2 да бyдутъ u5бо и3 тво‰ словесA, ћкоже є3ди1нагw t ни1хъ, и3 да речeши благ†z.
12
Посланий, який пішов покликати Михея, говорив йому: ось, пророки одноголосно пророкують добре цареві; нехай би і твоє слово було таким самим, як кожного з них: проречи і ти добре.
13
И# tвэщA міхeа: жи1въ гDь, ћкw є4же ѓще речeтъ бGъ ко мнЁ, сіE возглаг0лю.
13
І сказав Михей: живий Господь, — що скаже мені Бог мій, те проречу я.
14
И# пріи1де ко царю2, и3 речE є3мY цaрь: міхeе, и4мамъ ли и3ти2 рамHfъ галаaдскій на брaнь, и3ли2 ўдержyсz; И# tвэщA: взhди и3 пред8успёеши, и3 предадyтсz (врази2) въ рyки вaшz.
14
І прийшов він до царя, і сказав йому цар: Михею, чи йти нам війною на Рамоф галаадський, чи утриматися? І сказав той: ідіть, буде вам успіх, і вони будуть віддані в руки ваші.
15
И# речE є3мY цaрь: коли1кw крaтъ заклинaю тS, да не глаг0леши мнЁ, т0кмw и4стину во и4мz гDне.
15
І сказав йому цар: скільки разів мені заклинати тебе, щоб ти не говорив мені нічого, крім істини, в ім’я Господнє?
16
И# речE міхeа: ви1дэхъ всего2 ї}лz расточeна по горaмъ ћкw џвцы, и5мже нёсть пaстырz: и3 речE гDь: не и4мутъ сjи вождA, да возвратsтсz кjйждо въ д0мъ св0й въ ми1рэ.
16
Тоді Михей сказав: я бачив усіх синів Ізраїля, розсіяних по горах, як овець, у яких немає пастиря, — і сказав Господь: немає в них начальника, нехай повернуться кожен у дім свій з миром.
17
И# речE цaрь ї}левъ ко їwсафaту: не рёхъ ли тебЁ, ћкw не прорицaетъ њ мнЁ благ†z, но т0кмw ѕл†z;
17
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: чи не говорив я тобі, що він не пророкує про мене доброго, а тільки лихе?
18
И# речE міхeа: не тaкw: слhшите сл0во гDне: ви1дэхъ гDа сэдsща на пrт0лэ своeмъ, и3 всS си1ла нбcнаz предстоsше њдеснyю є3гw2 и3 њшyюю є3гw2:
18
І сказав Михей: так вислухайте слово Господнє: я бачив Господа, Який сидить на престолі Своєму, і все воїнство небесне стояло праворуч і ліворуч Нього.
19
и3 речE гDь: кто2 прельсти1тъ ґхаaва царS ї}лева, да взhдетъ и3 падeтъ въ рамHfэ галаaдстэмъ; и3 глаг0лаше є3ди1нъ тaкw, и3 и4нъ речE тaкw:
19
І сказав Господь: хто втягнув би Ахава, царя Ізраїльського, щоб він пішов і впав у Рамофі галаадському? І один говорив так, інший говорив інакше.
20
и3 и3зhде дyхъ, и3 стA пред8 гDемъ, и3 речE: ѓзъ прельщY є3го2: є3мyже гDь, въ чeмъ, речE, (прельсти1ши);
20
І виступив один дух, і став перед лицем Господа, і сказав: я втягну його. І сказав йому Господь: чим?
21
и3 речE: и3зhду и3 бyду дyхъ лжи1въ во ўстёхъ всёхъ прор0кwвъ є3гw2: речe же (гDь): прельсти1ши и3 превозм0жеши, и3зhди и3 сотвори2 тaкw:
21
Той сказав: я вийду, і буду духом неправди у вустах усіх пророків його. І сказав Він: ти втягнеш його, і досягнеш; піди і зроби так:
22
и3 нн7э сE, гDь дадE дyха лжи1ва во ўстA всBмъ прор0кwмъ твои6мъ си6мъ, и3 гDь гlа њ тебЁ ѕл†z.
22
І тепер, ось попустив Господь духу неправди увійти в уста цих пророків твоїх, але Господь прорік тобі недобре.
23
И# приступи2 седекjа сhнъ ханаaнь, и3 ўдaри міхeю въ лани1ту и3 речE є3мY: к0имъ путeмъ пр0йде д¦ъ гDень t менє2, є4же глаг0лати къ тебЁ;
23
І підійшов Седекія, син Хенаани, і вдарив Михея по щоці, і сказав: якою це дорогою відійшов від мене Дух Господній, щоб говорити в тобі?
24
Речe же міхeа: сE, ќзриши въ дeнь т0й, є3гдA вни1деши въ л0жницу и3з8 л0жницы, да ўкрhешисz.
24
І сказав Михей: ось, ти побачиш це в той день, коли будеш бігати з кімнати в кімнату, щоб сховатися.
25
И# речE цaрь ї}левъ: возми1те міхeю, и3 tведи1те ко є3мми1ру начaлнику грaда и3 ко їwaсу кнsзю сhну царeву,
25
І сказав цар Ізраїльський: візьміть Михея і відведіть його до Амона градоначальника і до Іоаса, сина царя,
26
и3 рцhте: сі‰ глаг0летъ цaрь: ввeрзите сего2 въ темни1цу, и3 да ћстъ хлёбъ печaли и3 в0ду печaли, д0ндеже возвращyсz въ ми1рэ.
26
і скажіть: так говорить цар: посадіть цього у в’язницю і годуйте його хлібом і водою бідно, доки я не повернуся в мирі.
27
Речe же міхeа: ѓще возвращazсz возврати1шисz въ ми1рэ, не гlа гDь мн0ю. И# речE: слhшите, вси2 лю1діе.
27
І сказав Михей: якщо ти повернешся в мирі, то не Господь говорив через мене. І сказав: слухайте це, всі люди!
28
И# взhде цaрь ї}левъ и3 їwсафaтъ цaрь їyдинъ въ рамHfъ галаaдскій.
28
І пішов цар Ізраїльський та Іосафат, цар Юдейський, до Рамофа галаадського.
29
Речe же цaрь ї}левъ ко їwсафaту: прикрhюсz и3 вни1ду во брaнь, ты2 же њблецhсz въ ри6зы мо‰. И# прикрhсz цaрь ї}левъ и3 вни1де во брaнь.
29
І сказав цар Ізраїльський Іосафату: я переодягнуся і вступлю в битву, а ти вдягни свій царський одяг. І переодягся цар Ізраїльський, і вступив у битву.
30
Цaрь же сЂрскій повелЁ вождє1мъ колесни1цъ свои1хъ, глаг0лz: не ўстремлsйтесz на мaла и3 на вели1ка, но т0кмw на самаго2 царS ї}лева.
30
І цар Сирійський повелів начальникам колісниць, які були в нього, сказавши: не бийтеся ні з малим, ні з великим, а тільки з одним царем Ізраїльським.
31
И# бhсть є3гдA ўви1дэша нач†лницы колесни1цъ їwсафaта, глаг0лаша: цaрь ї}левъ є4сть сeй. И# њбыд0ша є3го2 вою1юще. Їwсафaтъ же возопи2 ко гDу, и3 гDь послyша є3го2, и3 tврати2 и5хъ бGъ t негw2.
31
І коли побачили Іосафата начальники колісниць, то подумали: це цар Ізраїльський, — і оточили його, щоб битися з ним. Але Іосафат закричав, і Господь допоміг йому, і відвів їх Бог від нього.
32
И# бhсть є3гдA ўви1дэша воевHды колесни1цъ, ћкw не бsше цaрь ї}левъ, њстaвиша є3го2.
32
І коли побачили начальники колісниць, що це не був цар Ізраїльський, то повернули від нього.
33
И# мyжъ налzчE лyкъ примётнw и3 порази2 царS ї}лева междY лeгкимъ и3 пeрсzми. И# речE возaтаю своемY: њбрати2 рyку твою2 и3 и3зведи2 мS t брaни ћкw и3знемог0хъ.
33
Тим часом один чоловік випадково натягнув лук свій, і поранив царя Ізраїльського крізь шви лат. І сказав він візнику: поверни назад, і вези мене від війська, тому що я поранений.
34
И# скончaна бhсть брaнь въ дeнь т0й, и3 цaрь ї}левъ бЁ стоS на колесни1цэ своeй проти1ву сmрjwмъ дaже до вeчера, и3 ќмре заходsщу с0лнцу.
34
Але битва у той день посилилася; і цар Ізраїльський стояв на колісниці проти сиріян до вечора і помер, коли заходило сонце.